Класифікація власного капіталу для цілей організації обліку

 

При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати наступні фактори: форму власності; організаційно-правову форму го­сподарювання; кількість засновників, а також інформацію про влас­ний капітал, що наводиться в наказі про облікову політику. Кожна складова частина власного капіталу (виражена певним його видом) має свої особливості, від яких залежить організація обліку кожного виду. Розглянемо це детальніше.

Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається в розмірах, визначених установчими до­кументами господарюючого суб'єкта відповідно до чинного законо­давства. Це сукупність в грошовому вираженні внесків (часток, акцій за номінально вартістю) засновників (учасників) в майно при ство­ренні підприємства для забезпечення його статутної діяльності. Орга­нізація обліку статутного капіталу прямо залежить від порядку випу­ску акцій та їх розміщення, розподілу серед акціонерів або серед за­сновників товариства, обміну акцій однієї номінальної вартості на ак­ції іншої номінальної вартості, привілейованих на прості і навпаки, облігацій на акції і навпаки. Ведення бухгалтерського обліку статут­ного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єди­ному державному реєстрі підприємств та організацій України і при­пиняється в день вибуття підприємства з Державного реєстру в ре­зультаті завершення діяльності, банкрутства, реорганізації тощо.

Організація обліку статутного капіталу також залежить від порядку його формування. Якщо у товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) він формується за рахунок внесків його засновників у вигляді грошових коштів, цінних паперів, будівель, споруд та інших матеріальних цінностей, то у при створенні відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) організується відкрита підписка на акції. Особи, які побажали придбати акції, повинні внести на рахунок за­сновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, а при створенні закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) - не менше 50%. До моменту реєстрації ТзОВ кожен з учасників повинен внести не менше 30% свого внеску, що підтверджується документа­ми, які видає банк.

Оскільки первинними документами підтверджується доля учасни­ків у організації підприємства, то є необхідність знати первинну до­кументацію з надходження і руху капіталів. Так, внесення часток за­сновників оформляють засновницьким описом, який нотаріально за­віряється для надання документів до органів реєстрації. У акціонер- них товариствах емітент видає акції покупцеві або замість них може бути виданий сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій, які йому належать.

Первинні документи реєструють у облікових регістрах. За журна­льно-ордерною формою це журнал, де ведуть синтетичний та аналітичний облік капіталу за кредитом рахунків класу 4 "Власний капітал". їх підсумки переносять у Головну книгу для складання обо­ротного балансу та звітності.

Інші капітали. Неоплачений капітал - сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесе­на засновниками. Організація обліку неоплаченого капіталу здійсню­ється на підставі статуту, довідок бухгалтерії, касових ордерів, уста­новчих договорів, накладних тощо. Аналітичний облік неоплаченого капіталу здійснюється за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) гос­подарюючого суб'єкта.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фі­нансово-господарської діяльності.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, дооцінки ак­тивів, безоплатного отримання необоротних активів. Його облік здій­снюється на підставі актів приймання-передачі основних засобів, до­відок бухгалтерії, виписок банку. Аналітичний облік ведуть за вида­ми та за кожним засновником.

Окреме місце серед них займає резервний капітал. Це - сума резе­рвів, створених за рахунок не­розподіленого прибутку підприємств. Його кошти використовуються для погашення непередбачених витрат у випадку недостачі прибутку, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, ви­плачуються дивіденди за привілейованими акціями. Створюється ре­зервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення резервного капіталу передба­чаються установчими документами та здійснюються за рахунок чис­того прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної суми. Аналітичний облік резервного капіталу ведеться в окремих відомос­тях за його видами і напрямами використання. Облік резервного капі­талу здійснюється на підставі довідок бухгалтерії, виписок банку, на­казів, установчого договору, рішень зборів учасників тощо.

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії, вилучених товариством у своїх акціонерів. Організація синтетичного обліку проводиться на рахунку 45 "Вилучений капітал", записи ве­дуть на підставі платіжних доручень, касових ордерів, виписок банку. Аналітичний - за видами акцій.

Окреме місце у розділі "Власного ка­піталу" займають нерозподілені прибутки (непокриті збитки), які бу­дуть розглянуті у наступних темах.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інфо­рмації про забезпечення зобов'язань і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 11 "Зобов'язання". Забез­печення зобов'язань створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого імовірно призведе до зменшен­ня ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди та його оцінка може бути розрахунково визначена. Сума забезпечення зобов'язань визначається за обліковою вартістю ресурсів, необхідних для пога­шення відповідного зобов'язання на дату балансу. Забезпечення зо­бов'язань використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено. Фонди цільового фінансування та цільових надходжень формуються за рахунок лише зовнішніх цільо­вих надходжень. У разі нецільового використання таких коштів особи несуть відповідальність з усіма наслідками, що випливають, і в тако­му разі кошти підлягають поверненню тим, хто їх вносив.

 

3. Організація інвентаризації власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Організація інвентаризації власного капіталу та забезпечення зо­бов'язань полягає в підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним рахунком: учасником, засновником, кредитором. Тобто орга­нізацію інвентаризації проводять за відповідними документами та об­ліковими регістрами, вивчаючи обґрунтованість сум, що відобража­ються на таких рахунках та підтверджуючи реальність часток у ста­тутному капіталі їх власників. Також встановлюються терміни вини­кнення зобов'язань підприємства перед власниками. Як правило, таку інвентаризацію підприємства проводять перед складанням річного звіту.

На кінець кожного звітного року необхідно перевірити відповід­ність вартості чистих активів величині статутного капіталу, а також розмір статутного капіталу з метою контролю правильності оцінки і відображення в обліку операцій з його зменшення або збільшення.

Крім того, в акціонерних товариствах необхідно перевірити організа­цію аналітичного обліку на рахунку 40 "Зареєстрований капітал". При цьому встановлюється відповідність даних аналітичного обліку в ро­зрізі видів (типів) розміщених акцій (з урахуванням реквізитів кожно­го випуску) даним установчих документів, змін і доповнень до них, звітів про випуск акцій.

Крім того, інвентаризації підлягають суми створених резервів (за­безпечень зобов'язань), що переходять на наступний звітний рік - на оплату відпусток працівників, виплату винагород за вислугу років і за підсумками роботи за рік, на ремонт основних засобів та інші резер­ви, передбачені галузевими вказівками щодо складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Правильність утворення і погашення сум резерву перевіряється за даними кошто­рисів і при необхідності в кінці року коригується.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підп., що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено. Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямками формування й використання

Непередбачене зобов'язання - це: 1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або 2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Такі потенційні непередбачені зобов’язання виникають при узгодженні минулих господарських операцій. Вони стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій, які можуть призвести до витрачання ресурсів; але повної впевненості щодо таких зобов’язань не існує. вони відображаються на за балансових рахунках за обліковою ціною.

ПЕРЕВІРОЧНІ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 9

1. Бухгалтерський облік статутного капіталу починають

а) з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності

б) з дня реєстрації у податковій службі

в) з дня вирішення про створення підприємства

2. Згідно Закону України “Про господарські товариства” резервний капітал має становити

а) не < 15% статутного капіталу

б) не < 25% статутного капіталу

в) на розсуд керівництва підприємства

3. Пайовий капітал це:

а) організаційно - правова форма капіталу, величина якого визначається в розмірах, визначених установчими документами господарюючого суб’єкта відповідно до чинного законодавства;

б) сукупність матеріальних активів, грошових коштів, фінансових інвестицій і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення підприємницької діяльності;

в) сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово – господарської діяльності;

г) всі грошові кошти, які є в розпорядженні підприємства.

4. Відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників носить назву:

а) додатковий капітал;

б) вилучений капітал;

в) пайовий капітал;

г) неоплачений капітал.

5. Яким бухгалтерським записом відображаються щорічні відраху-вання до резервного капіталу

а) Д-44 К-40

б) Д-43 К-44

в) Д-44 К-43

6. Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою:

а) вилучений капітал;

б) додатковий капітал;

в) неоплачений капітал;

г) резервний капітал.

7. Привілеї щодо акцій та часток у статутному капіталі розкриваються у фінансовій звітності:

а) обов'язково;

б) необов'язково;

в) розкриваються лише у випадку їх суттєвого впливу на фінансову звітність.

8. Чи можливі випадки, коли власний капітал на звітну дату має від'ємне значення?

а) правильної відповіді немає;

б) неможливі;

в) можливі.

9. Звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал – це:

а) правильної відповіді немає;

б) Звіт про фінансові результати;

в) Звіт про власний капітал.

10. При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати наступні фактори:

а) форму власності;

б) організаційно – правову форму господарювання;

в) кількість засновників, а також інформацію про власний капітал;

г) інший варіант.