Криміналістична характеристика злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів

Наркоманія в Україні набуває усе більших масштабів, стає серйозною загрозою для соціально-економічної і політичної стабільності, національної безпеки і суверенітету нашої держави. Різко збільшується число осіб, що допускають немедичне вживання наркотичних засобів. Спостерігається зростання вчинених злочинів, пов'язаних із наркотиками. За даними МВС (на 2001 р.), рівень злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків, складає більше 80 випадків на 100 тис. жителів України і досягає 42 тис. злочинів. Щорічно вилучається 30-35 тонн макової соломки, що складає усього 5% від реальних масштабів незаконного обігу даних наркотиків.

Незаконний обіг наркотичних засобів охоплює всі злочини, вчинені з прямим наміром і пов'язані з процесом обігу наркотичних засобів, що являє закінчений цикл операцій – від незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилки наркотиків до їх реалізації споживачу.

В узагальненому вигляді можна виділити такі варіанти незаконного обігу наркотиків: 1) виготовлення і реалізація в Україні; 2) виготовлення в Україні і контрабандний вивіз за кордон, переважно в країни Європи, Центральної Азії та СНД; 3) контрабандний ввіз з-за кордону і реалізація в Україні; 4) контрабандний транзит через територію України.

В Україні кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, встановлена статтями 305-322 КК України.

Усі ці злочини відносяться до числа посягань на здоров'я населення і суспільної моральності, що і складає їх загальний об'єкт. У ряді випадків об'єктом, крім того, може бути власність у будь-якій її формі, нормальна діяльність установ, що працюють із наркотиками, монополія держави або уповноважених органів на виготовлення наркотиків і вирощування культур, що містять наркотики. Кожний із цих видів злочинів має свою криміналістичну характеристику. Проте усіх їх об'єднує те, що злочинці мають справу з наркотичними, психотропними речовинами або прекурсорами.

Криміналістичну характеристику злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, складають дані щодо предмета злочинного посягання, способів вчинення злочинів, типових слідів, обстановки злочинів і особи злочинця.

Предметом злочинного посягання злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, є наркотичні засоби, під якими розуміють рослини, сировину або речовину природного, синтетичного і напівсинтетичного походження (фізична ознака), що мають властивість впливати на центральну нервову систему, призводять до стану особливого сп'яніння і наркотичної залежності (медична ознака), класифікуються в міжнародних конвенціях, спеціальних нормативних актах і віднесені до зазначеної категорії Комітетом по контролю наркотиків Міністерства охорони здоров'я України (юридична ознака), а зловживання ними ставить під загрозу народне здоров'я (соціальна ознака).

Психотропні речовини – це будь-які природні і синтетичні речовини та матеріали, що роблять стимулюючий або депресивний вплив на нервову систему, викликають галюцинації, порушення моторної функції, мислення, сприйняття або настрою, призводять до стану залежності, класифікуються в міжнародних конвенціях і віднесені до даної категорії Комітетом, наприклад, ЛСД-25, ДЕ, мескалін, фенолін пектобарбітал, седуксен, феназепан та ін.

Прекурсори - це речовини та їх солі, які класифікуються в міжнародних конвенціях як хімічні матеріали, що використовуються для виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, а так само хімічні речовини та їх солі, що використовуються з тією ж метою і віднесені до зазначеної категорії Комітетом. До них відносяться такі хімічні речовини та їх солі як ефедрин, ергометрин, лезергінова кислота, псевдоефедрин, фінілацетон та ін. Прекурсорами так само признаються ангідрит оцтової кислоти, ацетон, етиловий ефір, калію перманганат, сірчана кислота та ін.

Наркотичні засоби залежно від джерел їх походження доцільно поділяти на три групи: 1) наркотичні засоби рослинного походження; 2) наркотичні засоби синтетичного походження; 3) наркотичні засоби напівсинтетичного походження.

Наркотичні засоби рослинного походження поділяються на: а) одержувані з різних видів рослин маку (макова соломка, опій, опій-сирець, екстрактний опій); б) одержувані з конопель (марихуана, гашиш, гашишна олія).

До синтетичних наркотиків відносяться речовини, що не зустрічаються в природі, у той же час у більшості випадків є структурними аналогами наркотиків природного походження. Частина з них застосовується в медицині як лікарські препарати. Найбільш поширеними є первітин, метадон, фенциклідин, триметіл-фентаніл, ЛСД, структурні аналоги мескаліна та амфетаміна - ДОМ, ДОВ, ТМА, STP та ін.

Напівсинтетичні наркотики виготовляються з природного алкалоїду шляхом простої транскрипції. До них відносяться героїн, гідроморфон, оксикодон, еторфін і діпренорфін, одержувані з тебаїна та ін. Найбільш поширеним є героїн – один із похідних опію, одержуваний шляхом хімічної реакції (ацетилюванням) із морфіну.

Як наркотики в Україні широке поширення одержали макова соломка, опій-сирець, опійний розчин, марихуана, ефедрин, гашиш, ЛСД, метадон, героїн, кокаїн, «екстазі». Особливу небезпеку створює поява нових синтетичних наркотиків. Останнім часом намітився перехід до «важких» наркотиків (опіум, героїн, кокаїн), а також синтетичних препаратів (фетамін, амфетамін та ін.).

Способи вчинення злочину. Переважна більшість досліджуваних злочинів, як правило, вчинюється з попереднім підготуванням. Дії по підготуванню злочину включають: вибір місця і способу вчинення злочину; вибір засобів для виготовлення наркотиків; вибір місця для зберігання наркотиків; вибір об'єкта для їх збуту; розробку плану вчинення злочину; підбір співучасників і розподіл ролей.

Дії по безпосередньому вчиненню аналізованих злочинів диференціюються на декілька різнопланових способів, що утворюють самостійні склади злочинів: незаконне виготовлення, придбання, у тому числі шляхом розкрадання, крадіжок; зберігання, перевезення, пересилка, збут наркотичних засобів; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Особливістю незаконного обігу наркотичних засобів є те, що деяка злочинна діяльність (наприклад, незаконне виготовлення, контрабанда і придбання) може бути як самостійною, так і паралельною, пов'язаною воєдино підсистемою.

Дії по безпосередньому виготовленню наркотичних засобів обумовлені особливостями виду наркотику. Тут можна виділити такі чотири групи: 1) незаконне виготовлення наркотиків шляхом витягу з медичних препаратів; 2) виготовлення наркотиків із незаконно вирощених наркомістких культур; 3) виготовлення наркотиків із сортів маку і коноплі; 4) виготовлення синтетичних наркотиків хімічним шляхом.

При виготовленні наркотиків кустарними способами застосовуються: розтирання зеленої маси; просіювання або пропарювання пилку коноплі; підсмажування пилку коноплі або готової анаші на соняшниковій олії; з'єднання різних компонентів медичних препаратів; відварювання анаші або маку на молоці; заварювання листів коноплі або голівок маку як чаю; просочування маковим соком тампонів марлі або інших матеріалів; виготовлення настойки із соломи маку та ін.

Існує також ряд способів виготовлення синтетичних засобів. Виготовлення синтетичних і напівсинтетичних наркотиків здійснюється в підпільних лабораторіях. Водночас особливість такого синтетичного наркотику як триметилфентаніл (він у 2,5 разу більш отруйніший, ніж ціаністий калій) полягає в тому, що при виготовленні його в підпільних лабораторіях здійснюються тільки останні з 15 циклів виробництва наркотику, а напівфабрикати, як правило, виготовляються в легальних лабораторіях. Синтез триметилфентанілу досить складний, оскільки виготовляють його в декілька прийомів, кожний із який може тривати безупинно більш трьох діб.

Ознаками функціонування підпільних лабораторій можуть виступати: 1) зосередження в одному місці специфічного запаху (ацетону, аміаку, хлороформу, бензину та ін.) і наявність прекурсорів, реагентів, розчинників, устаткування; 2) відносна дешевина наркотиків в окремій місцевості порівняно з їх вартістю в найближчих районах; 3) працююче вентиляційне устаткування, особливо в холодний час року (холодну погоду); 4) споживання великої кількості електроенергії, води, газу їх користувачами; 5) одержання адресатами посилок як об'ємних, так і стандартних, але в значній кількості; 6) бібліотечні замовлення на фармацевтичну і наукову інформацію, книги, журнали тощо на відому тематику; 7) замовлення у великих кількостях хімічних компонентів, устаткування (інформацію можна одержати від виробників, постачальників, оптових торговців, осіб, що займаються монтажем і настроюванням устаткування в приміщеннях замовника), реактивів, розчинників, лабораторного устаткування, агрегатів для виготовлення таблеток, ампул.

При незаконному зберіганні наркотиків або психотропних речовин найбільш типовими місцями їх приховування є: житлові і підсобні приміщення (горища, підвали); предмети меблів (шафи, ніжки і щаблини столів і стільців); різні побутові предмети (телевізори, радіоприймачі, фотоапарати, дамські косметички, книги тощо); одяг (кишені, спеціальні схованки в рукавах, під вишивкою і дрібними аплікаціями на сукнях, пояси для панчіх); протези; перуки та ін.

Під час перевезення в автотранспорті наркотики звичайно зберігаються під ковпаками коліс, під сидіннями, в акумуляторах і під ними, у декоративних подушках, у бензобаках, виїмках під запасними колесами та в інших місцях. Під час перевезення іншими транспортними засобами злочинці використовують ручну поклажу, валізи з подвійним дном, скляну тару.

Пересилка поштою здійснюється в бандеролях, посилках із різними продуктами. Наркотики приховують серед насіння соняшнику, в упаковках з-під годинників, сигарет і та ін.

При вчиненні злочинів, пов’язаних з порушенням правил виготовлення, переробки, зберігання, обліку, відпуску, реалізації, продажу, розподілу, перевезення, пересилки, придбання, використання, ввозу, вивозу або знищення наркотичних засобів або психотропних речовин, існують такі найбільш характерні ознаки порушення: виписування рецепта не на спеціальних бланках; виписування рецепта медсестрою або іншою неналежною особою (підпис лікаря іноді буває виконаний іншим почерком); відсутність підпису лікаря або головного лікаря або оформлення рецепта різними почерками; невідповідність змісту печатки і штампа установи охорони здоров'я або особистої печатки лікаря; виписування двох або більш наркотичних засобів на одному рецепті тощо.

Способи розкрадань наркотичних засобів можуть бути такими: а) виписування рецептів на вигаданих хворих і осіб, яким не прописане медичне споживання наркотичних засобів; б) заміна наркотиків в ампулах та інших ємкостях іншими речовинами; в) фіктивне списання наркотичних засобів на наукові дослідження або лікування онкологічних або інших категорій хворих; г) оформлення підроблених документів на знищення медикаментів, які містять наркотики, з простроченими термінами зберігання.

З метою приховування злочину іноді використовується так званий «безконтактний спосіб збуту наркотиків», суть якого полягає в тому, що збувальник приховує заздалегідь розфасовані наркотичні засоби в різних місцях (у землі, у кущі, під каменем тощо) і після одержання ним грошей вказує покупцю місце знаходження наркотику. Таким чином, при передачі наркотику з рук у руки збувальник уникає безпосереднього контакту з покупцем.

Приховування справжнього характеру або джерела придбання коштів, явно добутих у результаті незаконного обігу наркотиків, може виявлятися в розміщенні їх у банки, фінансові і комерційні установи (відмивання грошей).

Типові сліди незаконного обігу наркотичних речовин можна поділити на кілька груп: 1) сліди виготовлення, вирощування, наркотичних засобів; 2) сліди зберігання, перевезення, збуту і придбання наркотиків; 3) сліди порушення правил виробництва, придбання, обліку, зберігання, відпуску, перевезення або пересилки наркотичних засобів; 4) сліди споживання наркотиків; 5) сліди впливу наркотичних засобів на організм людини та ін.

До слідів, що вказують на виготовлення наркотичних засобів, відносяться: а) устаткування або предмети, використовувані на будь-якій стадії технологічного процесу (преси, м'ясорубки, тампони, бинти, просочені бурою речовиною); б) будь-які технологічні матеріали (залишкові речовини, сухий осадок); в) кінцевий продукт технологічного процесу (готовий наркотик); г) первинні і вторинні хімічні компоненти або природні речовини; ґ) пристрій для збору опію-сирцю, спеціальні ножі, посуд, пакувальні матеріали; д) вихідна сировина, до якої можуть добавлятися інші компоненти для одержання кінцевого продукту; е) виявлена література, чорнові записи, документація, що містить формули, розрахунки та ін.

При кустарному виготовленні наркотичних засобів на знаряддях і засобах злочину залишаються сліди від наркотиків у вигляді мікрочастинок, зберігається їх запах; якщо сировиною для наркотику служить зелена маса коноплі, на долонях рук підозрюваного і під нігтями залишаються сліди у вигляді маси темно-зеленого кольору.

При виготовленні наркотику з верхівок мітелок коноплі або голівок маку в момент цвітіння або після нього необхідно вручну відокремити смолу листів суцвіть. Для цього використовуються сита, тарілки, ступки, м'ясорубки, кавомолки, кремозбивалки, на яких можна виявити сліди злочину. При пропарюванні сировини для наркотиків і маску сліди від них залишаються на капроні або іншій тканині. Наркотики, виготовлені зі стебел або коробочок маку (цілих або подрібнених) у вигляді настойки на воді або органічних розчинниках, набувають кольору від коричневого до темно-коричневого.

Зберігання і переміщення наркотичних засобів здійснюється в спеціально виготовлених або пристосованих упакуваннях (паперових, целофанових), «контейнерах» (металевих, скляних) або в схованках, на них нерідко залишаються сліди пальців рук, нашарування речовин, різні мікрооб’єкти, а також самі наркотичні засоби (на згинах і в куточках пакетів).

Матеріальні сліди стосовно порушення встановлених правил виробництва, придбання, обліку, зберігання, відпуску, перевезення або пересилки наркотичних засобів – це, насамперед, дані, відбиті в різних документах, по якими можна робити висновки про злочинну діяльність певних осіб (розбіжності в документації про прихід і витрату наркотичних засобів; невідповідність відпущених і прийнятих порожніх ампул з-під наркотиків; наявність підчищань у рецептах, слідів травлення в різних облікових документах), а також різні зміни обстановки, викликані злочином: надлишки, недостача, недовкладення, відсутність пломб, невідповідність ампул стандарту, затемнені місця пайки ампул та ін.

На вживання наркотичних засобів можуть указувати сліди ін'єкцій (уколів) у вигляді дрібнокрапкових або великокрапкових саден, а в окремих випадках великих рубців із саден, що злилися. Локалізація таких слідів у районі вен може вказувати на систематичне введення лікарських або наркотичних засобів. Варто зауважити, що зазначені сліди можуть бути виявлені й на інших частинах тіла людини. З метою приховування таких слідів наркомани нерідко роблять ін'єкції й у міжпальцьові проміжки, тілесні ушкодження, родимі плями, татуювання та ін. На вживання наркотичних засобів можуть указувати також виявлені пристрої для вживання наркотиків (трубки, шприци тощо), посуд зі слідами-нашаруваннями, мікрочастинками опію-сирцю та ін.

Сліди впливу наркотичних засобів на організм людини виявляються в слідах ін'єкцій, зміни в життєдіяльності споживача наркотиків, у його поведінці тощо.

Особа злочинця. До числа осіб, що беруть участь у незаконному обігу наркотичних засобівабо психотропних речовин, відносяться: а) виробникинаркотичної сировини і наркотичних засобів. Ними виступають різні категорії населення. Це можуть бути сільські жителі, що вирощують наркомісткі культури (частина – на замовлення збувальників), медичні працівники, науковці та ін. Виготовлювачами синтетичних наркотиків у більшості випадків є особи, що мають глибокі знання в хімії, біохімії, або фармацевтиці. Робота чи навчання цих осіб пов'язані з хімією або медициною: частіше це студенти відповідних вузів, а також працівники наукових лабораторій НДІ та ін. Тому в них є доступ до хімічних речовин, реактивів, лабораторного хімічного посуду, які вони можуть брати для використання у своїх цілях; б) розповсюджувачі, наркотиків і сировини, що містить наркотики, – це наркомани або особи, що не вживають наркотики, які мешкають у містах, де є осередки наркотизації. Вони, як правило, заготовлюють макову соломку в сільській місцевості, використовуючи свої родинні зв'язки, а також знайомство з окремими жителями тих місць, де вирощується мак; збувальники (оптові збувальники, перекупники, роздрібні збувальники) – особи, що здійснюють незаконну реалізацію наркотичних засобів. Для них характерна наявність злочинного досвіду, у тому числі по виготовленню, вживанню і збуту наркозасобів, розгалуженість злочинних зв'язків, їх транснаціональний характер, розподіл ролей серед учасників злочинного угруповання; в) розкрадачі наркотичних речовин. Це, насамперед, раніше засуджені за злочини, пов'язані з наркотиками. Крадіжки, вимагання наркотиків здійснюють й інші особи, не для особистого вживання, а з метою їх подальшої реалізації і наживи. У багатьох випадках розкрадачами є особи, що мають доступ до готових наркотичних препаратів або наркосировини, працівники хімфармпідприємств, аптек і аптечних складів, лікувально-профілактичних і медичних установ, сільські жителі, які обробляють посіви маку і коноплі. Серед них досить високий відсоток жінок, що підтримують зв'язки з раніше засудженими громадянами та працюють в аптечних і медичних установах; г) перевізники наркотиків – ними можуть бути посередники між виробниками і збувальниками, самі збувальники, споживачі, особи, що мають маршрутні можливості (водії, працівники повітряного і залізничного транспорту, кур'єри тощо). Нерідко як перевізників використовують осіб, безпосередньо не пов'язаних з незаконним обігом наркотиків: родичів, сусідів, випадкових знайомих, попутників. Часто в цій ролі виступають провідники поїздів далекого прямування, які не знають ані характеру вантажу, ані джерела його походження, виконуючи прохання знайомого, родича і навіть випадкової людини передати посилку, відвезти пакет родичу та ін.; ґ) споживачі наркотиків, якими є особи, що споживають наркотики систематично (наркомани) – це, як правило, люди раніше засуджені, що деградують, а також особи, що епізодично вживають наркотики – це зазвичай неповнолітні або особи молодого віку. Дорогі синтетичні наркотичні засоби (триметілфентаніл, фенадон, фенамін) вживають, як правило, особи, що прибули в Україну з країн кавказького регіону. Відзначено випадки споживання цих наркотиків деякими представниками творчої інтелігенції. Більш дешеві наркотики, такі як первітин, користуються популярністю в студентському середовищі; д) утримувачі злочинних кубел. Найчастіше ними виявляються вживачі наркотиків із числа дружин або співмешканок наркоманів, засуджених до позбавлення волі та ін.

Найбільшу суспільну небезпеку подають організатори злочинних співтовариств. Ці особи організують і керують діяльністю груп по придбанню, виготовленню і поширенню наркотиків на чорному ринку. Вони фінансують злочинну діяльність групи по придбанню наркотичних засобів і наркосировини, вирішують виникаючі в зв'язку з цим проблеми, організують доставку наркотиків до місця призначення та їх реалізації. Найчастіше це особи чоловічої статі у віці від 40 до 50 років, із вищою освітою, раніше засуджені, що добре орієнтуються в сфері незаконного обігу наркотиків, мають значні кошти, отримані від підприємницької діяльності, заснованої на «відмиванні» наркогрошей. Ними, як правило, стають злочинні авторитети, особи, раніше засуджені насамперед за злочини, пов'язані з наркотиками, а також особи, що володіють великими коштами. Самі організатори нерідко в здійсненні операцій по скупці та продажу наркотиків особистої участі не беруть, вони лише фінансують цю діяльність і одержують прибутки, старанно маскують свою причетність до наркобізнесу. Для даної категорії осіб характерні особисті зв'язки з корумпованими представниками законодавчої та виконавчої влади, працівниками правоохоронних органів.

Організовані злочинні угруповання, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, мають своїх фінансистів, банкірів, юристів, експертів-логіків, фахівців з оптової і роздрібної торгівлі, інженерів, лікарів. Інші члени організації виконують спеціалізовані функції. Це вербувальники, фінансові радники, фахівці з контрактів (особи, що укладають угоди з лоцманами, моряками, вантажниками, водіями вантажівок тощо), покупці, збувальники, перевізники, а також розкрадачі.

Обстановка вчинення злочинів. Найчастіше всього місця виготовлення, придбання, збереження значно віддалені одне від одного, а час вчинення злочинних дій різний. Для збуту наркотичних засобів злочинці використовують відносно безлюдні місця на відкритих ділянках місцевості (вулиці, території підприємств, подвір'я, під'їзди житлових будинків, площі, парки і сквери) у часи неактивного переміщення громадян, а в період активного переміщення – пожвавлені громадські місця (магазини, ринки, підприємства харчування, вокзали та ін.).

При незаконному виготовленні, зберіганні, збуті, залученні до вживання наркотиків, утриманні кубла місцем вчинення злочину найчастіше є приміщення: квартира, кімната в комунальній квартирі, кухня, коридор, надвірні будівлі, гараж, сарай, погріб та інші підсобні приміщення.

Обставинами, які сприяють незаконному обігу наркотиків є: 1) соціально-політична та економічна нестабіль­ність у державі; 2) складний морально-психологічний клімат у суспільстві, переоцінка соціальних орієнтирів у масовій свідомості; 3) вигідне географічне положення і «прозорість» кордонів; 4) інтенсивна міграція населення і його кримінально активної частини; 5) наявність у країні великого числа підготовлених спеціалістів у галузі хімії і фармакології, розвиненість цих галузей промисловості; 6) недосконалість законодавчої бази і недостатній досвід правоохоронних органів у боротьбі з такими злочинами; 7) недоліки, пов’язані зі зберіганням та витратою наркосировини на хімфармпідприємствах; 8) помилки при підборі кадрів, що мають відношення до наркотичних засобів; 9) недоліки в здійсненні контрольно-пропускного режиму на хімфармпідприємствах; 10) недбале ставлення до своїх обов’язків деяких посадових осіб, відповідальних за дотримання правил обліку, зберігання, перевезення наркотичних засобів.

Сприятливими умовами організації і функціонування підпільних лабораторій по виготовленню синтетичних наркотиків є: 1) відносна простота технологічних процесів одержання деяких видів наркотиків (ефедрон, первітин), що дозволяє злочинцям поширювати нелегальними каналами технологію їх виробництва; 2) доступність вихідних компонентів, оскільки багато з них широко застосовуються як у промисловості, так і в побуті; 3) велика кількість об'єктів, де проводяться роботи з хімічними речовинами і реагентами, звідки можливий їх виток або розкрадання; 4) компактність синтетичних наркотиків, зручність їх транспортування, можливість швидкого знищення у випадку затримання; 5) попит на наркотичні засоби серед населення конкретного регіону (міста); 6) конкуренція у сфері збуту наркотиків, з яких споживачі віддають перевагу найбільш дешевим, швидкодіючим і компактним; 7) присутність у регіоні людей, які мають спеціальні знання і навички в галузі хімічного синтезу; 8) наявність портів, залізничних вузлів, аеропортів, через які транспортні засоби прямують із місць, відомих як джерела надходження наркотиків.