Особливості впровадження окремих слідчих дій і тактичних операцій

Під час розслідування виникає необхідність у проведенні різних слідчих дій: огляду (місця події, місцевості, приміщень, предметів, документів), відтворення обстановки та обставин події (слідчий експеримент, перевірка показань на місці), обшуку, виїмки, накладання арешту на майно, допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання, одержання зразків для експертного дослідження, призначення судових експертиз.

Специфіка проведення окремих слідчих дій, їх комплексів визначається особливістю даного виду злочину, пов'язаного з порушенням документального обліку майна, його рухом, технологією виробництва, особливостями постачання, збуту і реалізації матеріальних цінностей та ін. У зв'язку з цим важливо відзначити особливості тактики провадження таких слідчих дій, як допит, огляд і призначення судових експертиз.

Особливості тактики допиту полягають у специфіці службового і матеріально відповідального становища допитуваних осіб. При допитах, що проводяться у зв'язку з притягненням особи як обвинуваченого, і допитах інших осіб по цих справах характерно пред'явлення їм документів з метою з'ясування даних, що зафіксовані в них. Поєднання запитань до допитуваного з використанням документів дозволяє встановити епізоди розкрадання, способи їх підготовки, вчинення і приховування, причетність певних осіб до даного злочину, розмір матеріальних збитків, завданих злочином. Результати такого допиту часто сприяють встановленню важливих для справи обставин, які вимагають інколи перевірки іншими слідчими та організаційними діями.

Під час допиту, який проводиться з пред'явленням документів, можуть бути присутніми експерт (ст. 77 КПК України) і спеціаліст (ст. 128¹ КПК України).

При пред'явленні документів слід правильно визначити їх номенклатуру і послідовність, попередньо з'ясувавши в обвинуваченого зміст цих документів. Можливо і пред'явлення групи документів, що відображають одну операцію, взаємозв’язані операції та ін.

При допиті матеріально відповідальної особи необхідно з'ясувати позицію допитуваного у вузлових питаннях розслідуваної справи. Оскільки мова йде про матеріально відповідальну особу, з'ясовуються насамперед питання, пов'язані з розмірами встановленої недостачі (лишків) і причинами їх утворення.

Показання осіб, що визнали себе винуватими, повинні ретельно перевірятися аналізом документів, допитом інших осіб, проведення судових експертиз та іншими необхідними діями.

Серед свідків по таких справах виділяються такі групи: товариші по службі (за місцем вчинення злочину, із суміжних організацій – постачальних, переробних, субпідрядних, збутових та ін.); особи, що які працювали на даному підприємстві до вчинення розкрадання і ті, які заміщали обвинувачених; працівники головних установ (керівних, виробничих, фінансових підрозділів та ін.); працівники контрольно-ревізійних органів, інспекцій та ін.; особи, які реалізовували привласнене майно, і ті, які постачали злочинцям сировину; особи, які не працюють на даному підприємстві, але знають обвинувачених за місцем проживання, перебування гаражів, дачних і садових ділянок, за колом уподобань; покупці, замовники та ін.

Крім питань по фактичних обставинах справи у свідків з'ясовуються: взаємовідносини між ними й обвинуваченими; наявність у їх розпорядженні документів, неофіційних записів, що підтверджують показання; чи не відомі їм інші факти незаконних дій і особи, що можуть підтвердити правильність показань.

Велике значення в системі аналізованих слідчих дій має огляд, зокрема такі його види, як огляд місця події, місцевості, приміщень, предметів і документів.

Огляд місця події як первісна слідча дія (яка проводиться у невідкладних випадках до порушення кримінальної справи) дає можливість перевірити версію про інсценування розкрадання, пожежі, аварії, скоєних з метою приховати привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Під час розслідування злочинів, пов'язаних із випуском неврахованої продукції, виникає необхідність в огляді певних ділянок місцевості і приміщень, які не є місцем події в криміналістичному значенні, однак являють собою об'єкти, що своїм розташуванням, призначенням, станом, наявністю або відсутністю змін у матеріальній обстановці викликають необхідність безпосереднього обстеження. Потреба в таких оглядах виникає у випадках, коли потрібно обстежити виробничі, торгові, складські, жилі та інші приміщення, ділянки території підприємств, під'їзних шляхів, вантажно-розвантажувальних майданчиків, місць вивозу відходів виробництва (підприємств переробки відходів, смітників, скотомогильників та ін.). Зокрема, по справах про корисливі посягання на матеріальні цінності може виникнути версія про неналежні умови зберігання виробів на складі, внаслідок чого значно збільшився відсоток їх вологості та ін. У перевірці версій про незаконне списання у витрати сировини, матеріалів, що не піддаються подальшому використанню, велику роль відіграє огляд місць їх складування, знищення (як зіпсованих) шляхом спалювання, закопування. Відсутність слідів названих дій може вказувати на те, що даної кількості відходів не було або ж вони не знищувалися зовсім і могли використовуватися як сировина для випуску іншої продукції, що документально не враховувалася.

Істотні результати дає також огляд виробничих приміщень, технологічного обладнання для перевірки версій, що виникають у зв'язку із посиланням відповідальних за випуск продукції осіб на неналежні умови виробництва, дефекти обладнання тощо. Під час таких оглядів може виникнути необхідність у досвіднецьких діях для перевірки ходу і результатів певних виробничих процесів, операцій та ін. У цих випадках слідчий після закінчення огляду (або пізніше, коли визнає за необхідне) може провести слідчий експеримент, для участі в якому доцільно залучити фахівців у даній галузі виробництва. Якщо обставини, що перевіряються, пов'язані з дослідженням складних процесів, пояснення яких вимагає наукових знань, спеціальних розрахунків у певній галузі техніки, слідчий призначає відповідні судові експертизи.

У методиці розслідування розкрадань склалася така система судових експертиз: економічні (бухгалтерські, фінансово-економічні, ціноутворення та ін.); інженерно-технічні (промислово-технічні, будівельно-технічні, транспортно-технічні); інженерно-технологічні (технологічних процесів, товарознавчі); сільськогосподарські (агротехнічні, зоотехнічні, ветеринарні); біологічні (ботанічні, зоологічні); криміналістичні (почеркознавча, технічна експертиза документів, різновиди трасологічної експертизи).

Такі експертизи призначаються в різноманітному поєднанні залежно від особливостей галузі виробництва, в якій були вчинені розкрадання, предмета посягання, застосування певних способів вчинення і приховування злочину та ряду інших обставин.

Судово-економічна експертиза є найбільш типовою експертизою у методиці розслідування розкрадань. Необхідно враховувати, що хоча така експертиза і залишається одним із розповсюджених видів експертиз, необхідність повного і своєчасного розкриття і розслідування розкрадання вимагає проведення різних експертиз даного класу. У багатьох випадках без висновку експертів з питань фінансування, кредитування, ціноутворення не можна встановити в повному обсязі ряд важливих для розслідування обставин, зокрема розмір збитків, завданих злочином, особливо по складних справах про розкрадання, пов'язаних із виготовленням і реалізацією неврахованої продукції, зловживаннями у сфері приватизації, одержанням кредитів та ін. У цьому зв'язку стає очевидною необхідність призначення у відповідних випадках різних видів судово-економічної експертизи.

Судово-економічна експертиза у сфері виробництва може призначатися для встановлення системи виробничих показників, взаємозв'язків між ними, а також для з'ясовування причин і наслідків зміни цих показників на основі дослідження господарських планів, бізнес-планів, графіків, виробничих завдань, нарядів, кошторисів, розцінок, нормативів та інших документів. При цьому аналізуються фактичні дані про виконання завдань і дотримання встановлених нормативів.

Судова фінансово-економічна експертиза проводиться для з'ясування питань щодо фінансування і кредитування: чи за призначенням витрачалися кошти, отримані в порядку фінансування; чи дотримувалися правила обчислення податків, зборів та інших платежів; чи є порушення щодо фінансування і кредитування та ін.

Судова експертиза ціноутворення дозволяє вирішувати питання, пов'язані з формуванням цін, калькуляцією виробів; з'ясовувати, чи порушувався порядок формування торгівельної надбавки на певні види товарів; чи правильно складалася калькуляція на вироби; чи робилася націнка на виготовлену продукцію; чи змінювалися ціни на виготовлену продукцію залежно від ринкової кон'юнктури, сезонності та ін.

Зараз створені передумови для впровадження методики економіко-математичної експертизи, мета якої - з'ясувати, як впливають розкрадання на систему техніко-економічних показників (ТЕП) підприємства, встановити виробничі підрозділи (цех, дільниця) і періоди виникнення суперечностей у ТЕП, причини їх відхилення від тенденцій, що склалися на виробництві.

Судова інженерно-технічна експертиза проводиться для визначення стану виробничого і лабораторного обладнання (потужність, справність, ефективність тощо), контрольно-вимірювальних засобів і приладів, облікових механізмів, апаратів (касові апарати, лекала, трафарети тощо). В залежності від основних сфер виробництва, та особливостей об'єктів досліджень даний клас експертизи поділяється на два види: промислово-технічну і будівельно-технічну експертизи. Перша охоплює сферу виробництва різноманітних галузей (м'ясного, молочного, текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого та ін.), побутового обслуговування населення, торгівлі та ін.; друга дозволяє вирішувати питання, пов'язані з проектуванням, будівництвом, монтажними і ремонтними роботами, прийманням споруджених об'єктів.

Судова інженерно-технологічна експертиза стосується технології виробничого процесу обробки (переробки) сировини, напівфабрикатів, виготовлення готової продукції, її складування, лабораторного дослідження, зберігання, транспортування, матеріалознавчого і товарознавчого дослідження промислових, продовольчих товарів та інших виробів. До цього класу експертизи належать: технолого-матеріалознавча і товарознавча експертизи. Перша стосується стану технології, її впливу на кількість і якість продукції, що випускається, відповідність її умовам стандартизації і сертифікації; друга спрямована на дослідження товарів, продукції або документів, що відбивають відомості про товари.

Судова агропромислова експертиза призначається при розслідуванні злочинів, що чиняться у сфері аграрного виробництва, заготівлі і переробки продукції рослинництва, тваринництва та ін. Специфіка об'єктів дослідження даної експертизи визначає відповідні її види.

Агротехнічна експертиза проводиться для встановлення норм і фактичного висіву культур на певній площі зібраного урожаю; правильності списання посівного матеріалу, зібраного врожаю тощо.

Судово-біологічна (ботанічна) експертиза призначається для встановлення виду (роду, сімейства) рослин; однаковості ботанічного складу рослин, виявлених у певному місці, і зразків, вилучених у особи тощо.

Загальними об'єктами для судових зоотехнічної, ветеринарної і біологічної (зоологічної) експертиз є тварини і продукція тваринництва. Перша вирішує питання, пов'язані з установленням приросту поголів'я тварин, його обліку, кількістю виходу і видів продукції та ін.; друга - питання щодо правильності умов догляду, годування і використання тварин, визначення причин виснаження, мору тварин та ін.; третя призначається з метою встановлення видової належності часток, однаковості зоологічного складу вовни, волосся, кісткових залишків, виявлених у певному місці, і наявних зразків та ін. Слід мати на увазі, що до складу зоологічної експертизи входять також її орнітологічні й іхтіологічні різновиди.

З класу криміналістичної експертизи необхідно виділити почеркознавчу і технічну експертизу документів, оскільки значна частина розкрадань вчиняється шляхом внесення до документів тих або інших змін; трасологічну, зокрема дактилоскопічну експертизу, яка проводиться для ідентифікації особи за слідами папілярних візерунків на документах, чорнових записах, упаковках, відношення до яких особа, яка підозрюється, заперечує; транспортно-трасологічну експертизу, що призначається, наприклад, для ідентифікації або встановлення групової належності шини автомобіля, на якому було перевезено невраховану сировину (готову продукцію) без належного оформлення документів. Можливі також експертизи з визначення джерела походження конкретних предметів шляхом ідентифікації, наприклад, штампу верстата за особливостями його відбитків на виробах, встановлення цілого за частинами того або іншого виробу та ін.

У розслідуванні розкрадання виділяються «тактичні операції», що мають загальне методичне значення: «Пошук», що проводиться з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків; «Документ» – з метою виявлення необхідних документальних даних; «Затримка на місці вчиненого злочину» та ін. До тактичних операцій відповідно до їх цілей в рамках певного етапу розслідування або слідчих дій можуть бути віднесені такі: а) встановлення злочинних зв'язків; б) виявлення неврахованої продукції; в) встановлення відхилень від технологічного процесу та ін.

Проведення тактичних операцій вимагає розробки спеціальних планів, узгоджених із загальним планом розслідування. Наприклад, план тактичної операції “Забезпечення відшкодування матеріальних збитків” включає такі слідчі, організаційні дії й оперативно-розшукові заходи: 1) встановлення способу життя підозрюваного, його зв'язків у період вчинення злочину і після порушення кримінальної справи, наявності у нього майна, нажитого злочинним шляхом, його місцезнаходження; 2) запити в установи, де офіційно може зберігатися майно підозрюваного, або документи на це майно; 3) допит підозрюваних (обвинувачених) з метою отримання показань, що можуть указувати на наявність майна і місце його знаходження; 4) допит членів сім'ї, сусідів, товаришів по службі, знайомих з означених питань; 5) обшук за місцем проживання, службовим (робочим) місцем, іншими місцями можливого зберігання майна; 6) накладення арешту на виявлене майно; 7) виявлення осіб, що переховують майно підозрюваного; 8) обшук за місцем проживання цих осіб; 9) проведення повторного обшуку (з урахуванням недоліків первісного обшуку і додаткових фактичних даних, отриманих у ході розслідування); 10) забезпечення недоторканості описаного майна від псування, підміни (здача на зберігання, опечатування, фотографування).