Криміналістична характеристика бандитизму

Відповідно до кримінального законодавства України щорічно бандитизм віднесений до числа злочинів проти громадської безпеки. За ст. 257 КК України бандитизм – це організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.

Бандитизм відноситься до складних злочинів. Він охоплює широке коло суспільно небезпечних дій. Досить часто бандитські напади відбуваються з корисливих мотивів з метою насильницького заволодіння майном. Проте бандитизм може відбуватися й з інших мотивів і мети (захоплення літака, захоплення заручників, заволодіння зброєю або наркотичними речовинами та ін.). Бандитизм виходить за межі злочинів проти власності, являє собою один із видів організованої злочинності.

У радянський період у криміналістичній літературі проблеми бандитизму не досліджувалися на належному рівні, а до бандитських формувань відносили насамперед «представників скинутих класів», які чинять опір владі, «різного виду анархічно настроєних і декласованих елементів». Таке положення вплинуло на рівень розвитку криміналістичної методики бандитизму. І сьогодні можна констатувати, що в методиці окремих видів злочинів бандитизм не знайшов достатніх розробок.

В останні роки в Україні бандитизм займає досить стійке положення і має тенденцію до зростання. Така ситуація викликає підвищений інтерес криміналістів до спроб розробки відповідної криміналістичної методики, вироблення необхідних криміналістичних рекомендацій, розгляду криміналістичної характеристики бандитизму.

Спосіб злочину. Це спосіб дій злочинця, те, як відбувається і приховується злочин. Ознаки способу злочину, відображення їх у матеріальній обстановці місця події та інших джерелах використовуються для визначення шляхів установлення злочинців, з'ясування обставин злочину та ін.

Бандитизм має місце при вчиненні хоча б однієї з таких дій: а) організації озброєної банди; б) участі в такій банді; в) участі в нападі, вчиненому бандою.

Організація озброєної банди полягає в об'єднанні зусиль трьох або більше осіб у стійку злочинну групу або керівництві її учасниками. Дії щодо організації банди припускають вербування тих або інших осіб, підшукання зброї, складання плану дій та ін. Група признається стійкою при наявності тісного зв'язку між особами, що постійно входять до її складу.

Участь у банді означає не тільки тривалий злочинний зв'язок декількох осіб, об'єднаних загальною метою нападів на ті або інші об'єкти, але і самий факт входження в банду і практичну участь у її діяльності. Участь може виражатися в переховуванні членів банди, знарядь злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, втягненні нових осіб для участі в банді, виконанні інших функцій, спрямованих на досягнення загальної мети банди.

Участь у нападах, що організовує банда, припускає участь як самих членів, так і інших осіб (які не є учасниками банди) в одному із нападів, що вчиняються бандою.

Бандитські напади старанно готуються. Злочинці насамперед вивчають об'єкт нападу: місце розташування підприємства, установи, організації; режим його роботи; процес руху грошових або матеріальних коштів; стан охорони, захисту, засобів зв'язку тощо. Якщо готується напад на окремих осіб, то вивчається спосіб життя даної людини, режим дня, умови охорони квартири або будинку, наявність і склад можливих очевидців та ін. Готування до вчинення бандитського нападу включає його планування: складання плану дій, розподіл ролей учасників залежно від різних ситуацій, підшукання зброї, засобів маскування, транспорту, визначення порядку відходу з місця злочину та ін.

Спосіб вчинення злочину полягає в нападі на підприємство, установу, організацію або на окремих осіб. Напад і насильство - це не тотожні поняття. Напад - агресивна, протиправна дія, спрямована на досягнення якої-небудь протиправної мети. Напад може виражатися в трьох формах: фізичному насильстві, психічному насильстві і створенні небезпеки негайного насильства. Напад може висловитися не тільки в насильстві, але і знищенні майна, приміщень, транспортних засобів.

Способи нападу можуть бути кваліфіковані за різноманітними ознаками. Так, вони можуть бути поділені на види залежно від об'єктів і цілей. Залежно від об'єктів напади здійснюються на: підприємства, установи, організації; окремих осіб; легковий і вантажний автомобільний транспорт; поїзди залізничного транспорту; авіаційний транспорт, морські і річкові судна; квартири, будинки, дачі; інше.

За другим критерієм напади відбуваються з метою: користі; помсти; з'ясування стосунків; задоволення тих або інших вимог (забезпечення перельоту в іншу країну, звільнення заарештованих тощо); іншого.

Бандитський напад може мати зовнішні ознаки таких злочинів, як посягання на державного або суспільного діяча (ст. 112 КК України), терористичний акт (ст. 258 КК України), диверсія (ст. 113 КК України), розбій (ст. 187 КК України), вимагання (ст. 189, крім випадків, коли воно поєднане з погрозою застосувати насильство в майбутньому), умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК України), умисне вбивство (ст. 115 КК України), умисне заподіяння тілесних ушкоджень (статті 121, 122, 123, 124, 125 КК України), побої і мордування (ст. 126 КК України), зґвалтування (ст. 152 КК України), незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 КК України), захоплення заручників (ст. 147 КК України), посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК), погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК), погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК України), захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст. 341 КК України), незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського або річкового судна (ст. 278 КК України) і деякі інші.

Вчинення нападів, що мають ознаки зазначених складів злочинів, підлягають кваліфікації як бандитизм у тих випадках, коли вони вчинені стійкою або озброєною групою осіб, створеною для вчинення якогось із цих злочинів або їх сукупності. При цьому лише тоді, коли напад був поєднаний із навмисним позбавленням життя людей, а також із учиненням диверсії, розбою при обтяжуючих обставинах і деяких інших злочинів, що є більш тяжкими, ніж бандитизм, відповідальність наступає за сукупністю ст. 257 і статей КК України, що передбачають відповідальність за ці злочини.

Дії бандитів щодо приховування злочину можуть полягати: а) у знищенні слідів; б) в укритті предметів – речових доказів; в) маскуванню окремих слідів і об'єктів; г) фальсифікації. При вчиненні бандитських нападів злочинці досить часто застосовують засоби маскування: надівають маски або капронові панчохи на голову або на обличчя, використовують перуки або штучні вуса. Бандити нерідко вживають заходів до усунення слідів на місці злочину, знищують знаряддя і засоби вчинення злочину, спотворюють або знищують трупи, знищують або ховають одяг або взуття в якому відбувався злочин, змінюють свій зовнішній вигляд.

Місце і час вчинення злочину. Учасники банд рідко чинять злочини за місцем свого проживання. Звичайно вони віддають перевагу діям в іншому районі або місті (у ряді випадків бандитські напади відбуваються навіть в іншій республіці СНД). Крім безпосереднього нападу, можуть мати криміналістичне значення: а) місце розташування бандитського формування (місце базування); б) місце розробки плану дій; в) місце збереження зброї; г) місце збереження предметів, здобутих злочинним шляхом; ґ) місце збуту, реалізації, вилучених злочинцями предметів; д) місце тренування бандитів та ін.

Час вчинення злочину пов'язаний з об'єктом і предметом посягання. Він визначається режимом роботи підприємства, установи або організації, наявністю в певні періоди й інтервали великих грошових сум, виручки. Напад може залежати від часу здійснення інкасації, ослаблення режиму охорони об'єкта в той або інший період, часу здавання зміни тощо. Напади на підприємства, установи й організації, а також їх представників (інкасаторів, кур'єрів, фінансових керівників, бухгалтерів-касирів та ін.) відбуваються як правило, в денний час. Напад же на окремих громадян здійснюється у вечірній та нічний час.

Знаряддя і засоби вчинення злочину. Озброєність як ознака складу бандитизму означає об'єктивний момент наявності зброї в банди і суб'єктивне усвідомлення членами банди як цієї обставини, так і можливості застосування зброї. Озброєність банди означає наявність хоча б в одного з її учасників зброї. При цьому інші члени банди повинні бути інформовані про наявну зброю та її призначення. Для визнання злочинного угруповання озброєним достатньо того, щоб хоча б в одного з членів була одиниця вогнепальної, холодної зброї або зброї вибухової дії.

Як вогнепальна зброя в процесі бандитських нападів найчастіше використовуються автомати і карабіни, пістолети і револьвери, гвинтівки та рушниці (або їх обрізи), кулемети і гранатомети. Як холодна зброя найбільш часто зустрічаються фінські ножі, кинджали, штики-ножі, стилети, кастети, кистені, нунчаки, спеціальні заточки та ін.

Під час бандитських нападів може використовуватися і зброя вибухової дії – предмети, що містять у собі порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин, піроксилін та інші хімічні речовини, їх сполуки і суміші, спроможні вибухнути без доступу кисню (міна, фугас, бомба, граната тощо), у тому числі спеціальні вибухові засоби (пристрої типу «Ключ», «Імпульс» та ін.), саморобні вибухові пристрої, а також вибухові засоби, що містять у собі вибухові речовини (шнури, що детонують, капсулі, детонатори тощо).

Не можуть признаватися зброєю для кваліфікації дій учасників злочинного угруповання як бандитизм предмети, що не призначені для ураження живої цілі і мають господарсько-побутове призначення (столові ножі, молотки, сокири та ін.) або інше призначення (газові пістолети, пневматичні рушниці, стартові та будівельні пістолети тощо), а також вибухові пакети та інші піротехнічні й імітаційні засоби, що не містять вибухових речовин, навчальна вогнепальна зброя, якщо її стан виключає можливість стрільби бойовими патронами.

Здійснення бандитських нападів припускає широке застосування транспортних засобів, сучасних систем радіозв'язку і управління, комп'ютерних технологій.

Особа злочинця. У структурі криміналістичної характеристики злочинів важливе місце займає особа злочинця. Особа злочинця при бандитизмі має свої особливості.

У теорії кримінального права банда визначається як злочинне угруповання, ознаками якого є: наявність в його складі трьох і більше осіб, попередня організованість і стійкість, озброєність і загальна мета учасників – вчинення нападів. Банда створюється для вчинення ряду нападів або ж одного нападу, якщо приготування до нього потребує тривалого спільного підготування. Про єдність злочинних намірів може свідчити наявність розроблених форм зв'язків, розподіл ролей, розробка планів нападу.

Кількість учасників банди може бути різною. Найбільш поширені банди з числом учасників 6-11, іноді зустрічаються банди, що налічують у своєму склад 12-25 і більше чоловік. Бандитське формування вимагає суворого розподілу функцій і ролей між його учасниками, певну ієрархію. Банді властиві такі ознаки, як наявність лідера, конспірація, розподіл ролей, дотримання неформальних норм поведінки і певних принципів, наявність відповідних «фондів» та ін.

У структурі банди звичайно виділяються: 1) лідер банди (особа, як правило, судима, що користується авторитетом у злочинному світі); 2) охоронці (особи, що складають найближче оточення лідера); 3) бойовики (безпосередні виконавці нападів); 4) скарбник; 5) допоміжний персонал (особи, що надають допомогу у збуті матеріальних цінностей, здобутих злочинним шляхом; обслуговують учасників банди; утримують конспіративні квартири – «малини» тощо).

До функції лідера банди входить: визначення основних напрямків діяльності банди, добір і затвердження учасників та визначення їх повноважень, розподіл викраденого, забезпечення зброєю та ін. У нападах на підприємства, установи, організації або окремих громадян лідер, як правило, участі безпосередньо не бере. За своїми соціально-психологічними даними лідер має вплив на інших учасників банди, має сильний характер, йому притаманна жорстокість. Мотиваційна сфера такої особистості характеризується егоцентризмом, стійким конфліктом із частиною представників оточуючого середовища, виправданням себе.

Сліди злочину. Сліди бандитського нападу охоплюють: а) зміни в речовій обстановці місця злочину (полягають в порушенні початкового положення і стану різних об'єктів); б) сліди відображення (сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів та ін.); в) предмети – речові докази (у тому числі документи, речовини і мікрочастинки). Особливу увагу необхідно звертати на мікрооб’єкти, волокна тканин, волосся, запахові сліди.