Особливості проведення подальших слідчих дій.

Обшук. Специфіка цієї слідчої дії полягає в тому, що проводиться обшук за місцем можливого місця вбивства і розчленування трупа. Слідчий на основі доказів і орієнтуючої інформації, що є у його распорядженні припускає, що вбивство, можливо, вчинено в певному місці. Ефективність проведення обшуку за вказаним різновидом вбивств в значній мірі визначається належною підготовкою, яка складається із: а) збору відомостей про особу підозрюваного (обвинуваченого); б) отримання інформації про об'єкти, що розшукуються; в) підготовки науково–технічних засобів.

При обшуку підлягають відшукуванню: 1) знаряддя і предмети, які могли бути використані при вбивстві і розчленуванні; 2) предмети одягу, головний убір, взуття, а також інші речі передбачуваного вбивці, які, за відомостями, знаходилися на ньому при вчиненні вбивства і в яких він був на місці події; 3) частини (частина) розчленованого трупа, які не було виявлено раніше; 4) речі, гроші, цінності, документи, що належали потерпілому; 5) сліди, що свідчать про вчинення в даному місці вбивства і розчленування трупа: плями крові, шматочки м’язової та кісткової тканини тощо; 6) предмети зі слідами крові або інших виділень людини або предмети, використані для замивання крові, інших слідів злочину (наприклад, ганчірки, щітки і тощо); 7) документи, листи, записники, фотознімки й інші дані, що пояснюють характер взаємовідносин потерпілого з підозрюваним; 8) обв'язувальний і пакувальний матеріал, що використовувався при транспортуванні частин трупа, аналогічний виявленому при огляді місця події; 9) різні транспортні засоби, що, за припущенням, використовувалися для транспортування частин трупа.

Типові місця приховування слідів вбивства та розчленування трупа.

Сліди крові є найбільш поширеними у справах категорії, що розглядається, оскільки процес розчленування, як правило, супроводиться великою кровотечею. Найчастіше труп розчленовується злочинцями в закритих приміщеннях, після чого проводився повний або частковий ремонт, в процесі якого перефарбовувалася підлога, замінювалися шпалери, проводилося білення стін, чищення м'яких меблів, половиків, килимів. Однак сліди крові й інші речові докази зберігаються практично завжди. Їх можна виявити на меблях (внутрішній поверхні сидінь стільців і крісел), підлозі, шпалерах, тканинах ковдр і подушок. При розчленуванні трупа злочинцем, як правило, використовується та частина будинку або квартири, де найлегше усунути сліди. У міських кварталах різної забудови таким місцем є ванна кімната і туалет. Тому при пошуку речових доказів слід ретельно оглянути з’єднання зливних труб ванн і унітазів, куди зливалася кров, фільтри–відстійники ванн. Сліди крові і частки тканин організму можна виявити і в кутках ванної кімнати, за ванною, між кахлевими плитками. Подібні сліди залишаються на бетонній основі підлоги, за плінтусами, в щілинах паркету, на предметах, якими користувався злочинець і речах, на яких розчленовувався труп (клейонки, ковдри тощо). У сільських населених пунктах труп, як правило, розчленовується в підвалах, льохах, сараях, де і слід шукати такі сліди.

Навіть через тривалий проміжок часу кров, залишки м'якої і волокна м'язової тканини і кісток, одягу, прилипле волосся і мікрочастки, не помічені і тому не знищені злочинцями можна виявити на знаряддях злочину. Необхідно пам'ятати, що навіть якщо подібні сліди не виявлені візуально при зовнішньому огляді, можливе знаряддя злочину в обов'язковому порядку необхідно вилучити і направити на експертизу. При експертних дослідженнях названі сліди можуть бути виявлені в зазорах між сокирою і топорищем, щілинах рукояток ножів та ін.

Сліди крові, мікроволокна пакувального матеріалу можуть бути виявлені і на транспортних засобах (автомобілі, возики, велосипеди тощо). Якщо в розпорядженні слідчого є і зафіксовані відбитки їх слідів, вилучені з місця події, то можливе встановлення їх групової приналежності, а в ряді випадків і ідентифікація. За слідами – накладеннями у вигляді грунтового нашарування, вилученого з місця виявлення розчленованих частин, і виявлених на транспортних засобах можна встановити групову приналежність грунту.

Мікрочастки і сліди крові можуть бути виявлені і на одязі підозрюваного, який необхідно ретельно обстежити. Причому оглядається не тільки брудний, але і випраний одяг і білизна. Якщо в приміщенні, що обшукується з підозрюваним проживають інші особи, то шляхом їх опитування до початку обшуку потрібно встановити, чи не прав або чи не віддавав підозрюваний прати білизну.

При проведенні пошуків не можна випускати з уваги різного роду негативні обставини, які вказують на місце вбивства і розчленування. Знищення слідів учиненого вбивства неминуче сприяє виникненню слідів втручання (демаскуючих ознак), особливості яких залежать від характеру об'єктів обшуку, що оглядаються.

Допит свідків. При вбивствах з розчленуванням трупа як свідки можуть бути допитані: 1) особи, що заявили про зникнення потерпілого; 2) особи, які першими виявили частини трупа і повідомили про це; 3) громадяни, що бачили потерпілого незадовго до вбивства; 4) очевидці вчиненого вбивства і розчленування трупа: а) особи, що безпосередньо спостерігали вбивство; б) особи, які сприймали окремі епізоди події, не усвідомлюючи її як злочин; 5) родичі, друзі, сусіди, товариші по службі.

При допиті осіб, які першими виявили частини трупа, важливо встановити: 1) які сліди були біля трупа; 2) чи не змінювалася обстановка місця події свідком. Якщо так, то яким чином. Якщо частини (частину) трупа було виявлено на відкритій місцевості з'ясувати: 1) погодні умови; 2) чи не проходив або не проїжджав хто-небудь поблизу в цей час; 3) чи не спостерігав свідок підозрілих осіб, якщо так, то детально з'ясувати їх прикмети; 4) чи був у підозрюваного транспортний засіб і як він діяв на місці події. Якщо ж місцем виявлення розчленованих частин було приміщення,[5] з'ясовується: 1) розташування і стан меблів і інших речей; 2) чи були які–небудь сліди боротьби. При виявленні частин трупа в приміщеннях простежується певна закономірність щодо свідків, які першими їх виявили: як правило, це особи, з якими злочинця або потерпілого зв'язували які–небудь стосунки (сусіди, родичі, знайомі та ін.). Тому свідчення таких свідків можуть мати істотне значення як для встановлення особи трупа, так і при висуненні розшукових версій щодо вбивці.

При допиті осіб, що безпосередньо спостерігали вбивство, а в ряді випадків і процес розчленування трупа, основне завдання полягає в отриманні відомостей про механізм вчинення злочину та знаряддя, які злочинець використав при його вчиненні. Важливим моментом є з'ясування: 1) дати, часу, місця і способу вчинення вбивства і розчленування трупа; 2) обстановки під час вчинення злочину; 3) причин, через які вони виявилися в даному місці; 4) чим займалися; 5) місця розташування їх на початку вбивства і згодом; 6) відстані, з якої вони спостерігали подію. У таких злочинах нарівні з вказаними вище питаннями, очевидці цієї підгрупи можуть бути допитані і за іншими обставинами, що мають значення і витікають з особливостей конкретної справи.

Виявленню очевидців злочину, його окремих епізодів і інших подій, пов'язаних зі злочином сприяють: 1) аналіз механізму, часу та інших обставин вчиненого; 2) аналіз обстановки місця події, території, на якій вона відбувалася; 3) подвірно-поквартальні обходи; 4) використання засобів масової інформації; 5) опит осіб, які могли спостерігати злочинця під час підготовки вчинення, приховування (транспортування трупа тощо), або безпосередньо після вбивства і розчленування трупа.

При допиті очевидців, які, не будучи безпосередніми свідками вчинення вбивства, спостерігали лише окремі епізоди злочинної діяльності (як правило, це дії злочинця з підготовки або приховання вбивства) необхідно з'ясувати: 1) які саме дії злочинця привернули увагу свідка; 2) які речі (вузли, чемодани, згортки) ніс підозрюваний; 3) в якому напрямі; 4) характер пакувального матеріалу; 5) час транспортування; 6) чим злочинець вмотивовував свої дії; 7) чи використовувався при цьому який–небудь транспорт (автомобіль, велосипед, ручні возики та ін.); 8) ознаки незвичайної поведінки злочинців до або після вчинення злочину.

Якщо ж в процесі опиту встановлюється, що свідок спостерігав потерпілого і підозрюваного незадовго до події, то слід з'ясувати: 1) де, коли і при яких обставинах допитуваний бачив потерпілого (злочинця); 2) у що був одягнутий потерпілий; 3) куди прямував або висловлював намір попрямувати; 4) хто знаходився з потерпілим; 5) які прикмети цієї особи; 6) чи відома вона свідку; 7) про що вони розмовляли між собою і що між ними відбувалося; 8) в якому стані знаходилися: тверезими або ж в стані алкогольного сп'яніння; 9) чому свідок звернув на них увагу.

При допиті родичів, друзів, сусідів, товаришів по службі потерпілого з'ясовується докладна характеристика потерпілого, відомості про його спосіб життя, сферу діяльності, рід занять, розпорядок дня, коло знайомих. Одне з першочергових питань, яке необхідно з'ясувати при допиті цих осіб – встановити з ким потерпілий знаходився у ворожих стосунках. З цією метою встановлюється: 1) чи не було у потерпілого конфліктів; 2) якщо були, то з ким, хто ще спостерігав це; 3) який характер конфлікту; 4) коли і у зв'язку з чим він виник.

Призначення окремих видів експертиз. Важливою передумовою ефективності розслідування вказаної категорії вбивств є уміле використання слідчим можливостей судових експертиз. Дуже важливо, щоб слідчий своєчасно і кваліфіковано зібрав матеріали для експертних досліджень. Можна виділити найбільш типовий комплекс (блок) судових експертиз, який дозволяє з'ясувати специфічні обставини цього виду злочинів. У подібний комплекс експертиз слід включати низку криміналістичних експертиз: трасологічні (дактилоскопічну експертизу, експертизу слідів ніг і взуття, ідентифікацію цілого за частинами); судово-портретну (портретно–криміналістичну) експертизу. При розслідуванні даної категорії вбивств нерідко виникає необхідність у проведенні: товарознавчої, біологічної і грунтознавчої експертиз; експертизи матеріалів і речовин. Може призначатися і вибухово–технічна (піротехнічна) експертиза.

Більшість експертиз по вказаних убивствах виконуються, як правило, на подальшому етапі, але можуть бути призначені і в будь-який момент досудового слідства, коли отримано достатньо матеріалів для відповідних експертних досліджень. Тому названі експертизи призначаються в різному поєднанні, а можливості і черговість їх проведення в повній мірі визначаються характером об'єктів і часом їх виявлення (при огляді місця події або ж на подальших етапах слідства), особливостями способів вчинення, приховування і рядом інших обставин.

Судово–трасологічна експертиза. Трасологічною експертизою можуть вирішуватися питання, що стосуються як індивідуальної ідентифікації (чи не залишені сліди рук, ніг, зубів конкретною особою; чи не залишені сліди предметом, вилученим у підозрюваного або виявленим на місці події), так і встановлення групової належності (наприклад, якою рукою, яким знаряддям, транспортним засобом, взуттям якого виду, фасону залишені сліди).

Особливе місце серед трасологічних експертиз займають дослідження вузлів і петель. За тим чи іншим різновидом вузлів і петель, що утворюються при перев'язуванні різних упаковок (зокрема, для транспортування розчленованих частин трупа) можна судити про професійні навички людини, яка зв'язала вузол. Перед експертом можуть бути поставлені питання: до якого виду відносяться вузли; чи не зав'язувалися вузли професійним способом і для якої професії вони характерні; яким способом зав'язані вузли (особливість в'язки: право- або лівостороння); до одного або різних видів належать представлені вузли. Якщо є підозрювані, то експерту необхідно представити виконані ними експериментальні вузли на матеріалі, аналогічному згаданому в справі. Перед експертом можуть бути поставлені й інші запитання, що стосуються матеріалу з вузлом (зокрема, встановлення групової належності матеріалу, що використовувався для обв'язки).

При виявленні кісткових останків трупа може проводитися реконструкція обличчя за черепом. Основною метою відновлення зовнішнього вигляду за черепом є визначення і передача на зображенні обличчя людини типових, групових і деяких індивідуальних характеристик зовнішнього вигляду.

З метою ідентифікації невпізнаного трупа за фотознімками та іншими об'єктивними відображеннями громадян, що зникли безвісти, призначається портретно–криміналістична (фотопортретна) експертиза. При її проведенні використовуються спеціально розроблені методики зіставлення, поєднання, графічного моделювання і розрахунки взаєморозташування ознак особи. Портретно–криміналістична експертиза призначається у випадках, коли іншим шляхом неможливо достовірно встановити особу непізнаного трупа. Особливість такої експертизи полягає в тому, що її проведення можливе тільки при наявності фотографії або її репродукцій, які можуть бути об'єктивними портретами конкретної особи. Експертна ідентифікація за суб'єктивними портретами (виконаних живописцем, скульптором, графіком) не провадиться. Портретно–криміналістична експертиза дозволяє вирішувати питання: 1) одне чи різні обличчя зображені на фотознімках; 2) одному чи різним людям належать зображені на представлених фотознімках частини голови, обличчя, тіла; 3) чи зображено на представленому фотознімку конкретну особу; 4) чи зображено на представлених фотознімках, виконаних у різні періоди, одну і ту ж особу; 5) чи не зображено на досліджуваному фотознімку чиєсь обличчя, чиї фотографії–зразки подано на дослідження; 6) чи не належить череп людини, поданий на дослідження, особі, яка зображена на фотознімку.

При розслідуванні вбивств із розчленуванням трупа досить часто проводиться експертиза для встановлення цілого за частинами. Так, експертним шляхом може бути встановлено, що частини упаковки, що використовувалися для транспортування частин трупа і були вилучені у підозрюваного, раніше складали одне ціле. Причому, навіть якщо зіставлення кусків пакувального матеріалу за загальними поверхнями розділення неможливе, про те, що куски раніше складали єдине ціле, можуть свідчити й інші ознаки, наприклад, наявність загальних взаємоперехідних дефектів ткацтва. Різновидом ототожнення цілого за частинами в криміналістичній експертизі є ідентифікація цілого за мікрочастками. Сліди–накладення у вигляді типових для даної місцевості мікрочасток грунту, насіння і пилку рослин, виявлені на пакувальному матеріалі або частинах трупа, можуть бути об'єктами грунтознавчої та біологічної експертиз.

Нашарування грунту на різних об'єктах–носіях (одязі, взутті, пакувальному матеріалі, знаряддях злочину) є важливими речовими доказами в практиці розслідування таких вбивств. Дослідження вказаних речових доказів проводиться у рамках грунтознавчої експертизи і може встановлювати ряд фактичних обставин, пов'язаних з перебуванням людей, тварин і знаходженням предметів на конкретній ділянці місцевості. Перед експертизою ставляться такі питання: 1) чи є на представлених об'єктах грунтові нашарування, а якщо так, то яка їх локалізація; 2) до якого роду (виду, групи) належать частки грунту, що є на досліджуваних об'єктах, які їх ознаки і чи мають вони загальну групову (родову) приналежність з грунтом, зразки якого вилучені з місця події; 3) яка грунтово–біологічна характеристика ділянки, з якої походить дане грунтове нашарування; 4) який механізм утворення досліджуваного грунтового нашарування; 5) яка давність утворення забруднень; 6) чи є які–небудь чужорідні включення в нашаруваннях грунту на об'єктах–носіях, якщо так, то яка їх природа.

Нашарування грунту потрібно надсилати по можливості безпосередньо на об'єктах–носіях в упаковках, які забезпечують збереження нашарування при транспортуванні. Вологі зразки грунту, пакувальний матеріал і одяг з нашаруванням перед упаковкою необхідно підсушити до легко–сухого стану. Зразки грунту вилучати відразу ж після виявлення злочину. За мікрочастками грунтово–рослинного походження можна ототожнити місце вчинення злочину.

Завдання, що вирішуються біологічною експертизою, охоплюють встановлення природи об'єкта: частин рослин (в тому числі злаків, пилку, насіння); деревини; часток кормів для тварин; продуктів переробки рослин; волосся тварин; пір’я і пуху птахів; дрібних тварин і їх частин; комах; шкіри тварин; луски риб і деякі інші. Крім встановлення джерела походження об'єкта, можуть розв’язуватись і питання ідентифікаційного характеру, наприклад: 1) чи створені сліди, що виявлені на пакувальному матеріалі, частками рослин, що виросли на місці злочину; 2) від якої тварини походить представлене на дослідження волосся, вилучене з місця події або виявлене на знарядді вбивства; 3) однакові, і якщо так, то за якими ознаками, речовини (біологічного походження), вилучені з місця події і виявлені при обшуку;

За рослинними об'єктами та комахами може встановлюватися і давність захоронення частин трупа, термін їх знаходження на місці події.

Найбільш поширеними для даної категорії вбивств є такі різновиди експертизи матеріалів, речовин і виробів: а) дослідження об'єктів волокнистої природи; б) дослідження металів і сплавів (при необхідності повинні використовуватися можливості інших різновидів названої експертизи – експертизи фарб і лаків, горюче–мастильних матеріалів та ін.).

Експертиза накладення мікрочасток провадиться для з'ясування:

1) чи є на даному об'єкті мікрочастки волокнистого матеріалу, і якщо так, то яка їх кількість і локалізація; 2) чи є на пакувальному матеріалі або частинах одягу потерпілого, інших об'єктах волокна від одягу підозрюваного (або навпаки); 3) чи не походять одиничні волокна від одного виробу; 4) чи знаходилися предмети одягу потерпілого в контактній взаємодії з предметами одягу підозрюваного; 5) чи не походять дані волокна від конкретного виробу; 6) який спосіб відділення представлених волокон; 7) чи є на знаряддях злочину волокна, які входять до складу одягу потерпілого.

Мікрочастки металів, які відділилися від знарядь злочину (сліди металізації), можуть бути виявлені на об'єктах–носіях, тому при розслідуванні вбивств з розчленуванням трупа на вирішення криміналістичної експертизи необхідно ставити питання щодо наявності слідів металізації на поверхні об'єкта, що контактував з металевим предметом. Таким об'єктом є кісткова і хрящева тканини трупа.

До алгоритмів вирішення класифікаційних задач відносять: 1) з якого металу (сплаву) виготовлене знаряддя злочину; 2) до якого металу (сплаву) відноситься частка, що відділилася від знаряддя вбивства; 3) до якого виду металів (сплавів) відноситься матеріал знаряддя, яким утворені сліди металізації.

Судово–хімічну експертизу призначають для встановлення хімічної природи різних речовин, а також однорідності або неоднорідності об'єктів, що порівнюються за хімічним складом. Методом електрографії на ділянках травм, в місцях відчленування у вбитого можуть бути виявлені сліди металізації і, відповідно, встановлено однорідність часток металевих сплавів у порівнянні з складом виявлених у підозрюваного металевих предметів, які могли бути використані як знаряддя вбивства (розчленування). Якщо труп знищувався, то експертному дослідженню підлягають виявлені при обшуку ємкості з кислотою і сліди кислоти на предмет використання її злочинцем.

Товарознавчу експертизу призначають, коли потрібно встановити, чи однорідні матеріали з місця події з виявленими при обшуку; якщо так, то за якими ознаками (міра зношеності, спосіб виготовлення, наявність специфічних забруднень тощо); чи відповідає фабричний ярлик пакувального матеріалу артикулу вилученого при обшуку виробу; чи складали раніше предмети, вилучені з місця події і виявлені у підозрюваного одну виробничу партію, єдине виробниче джерело.

До числа традиційних у справах даної категорії обов’язково слід віднести судово–психіатричну і судово–психологічну експертизи. У ході досудового слідства виникає необхідність дослідити психічні процеси і стан обвинувачених. Як правило, названі експертизи проводяться в остаточній стадії розслідування, тобто коли у слідчого є повне уявлення про особу досліджуваного. Якщо має місце сексуально–садистське вбивство, то комплексну експертизу необхідно проводити з обов'язковим залученням фахівця–сексолога. За його допомогою встановлюється той або інший вид сексуальної перверзії (відхилення) у досліджуваної особи, виявляються механізми, що зумовили його поведінку при вчиненні злочину.

При призначенні експертиз необхідно враховувати послідовність їх проведення, щоб не допустити псування або знищення об'єктів чи слідів, що на них є. Якщо виникає необхідність в дослідженні пакувального матеріалу, то спочатку з метою виявлення написів треба направити його на криміналістичну експертизу, а потім на хімічне дослідження. Судово–медична експертиза плям крові на одязі унеможливлює подальше дослідження накладення текстильних волокон на ній, а при трасологічній експертизі знаряддя вбивства (розчленування) можуть бути втрачені або неминуче буде порушена локалізація мікрочасток, що знаходяться на поверхні об'єкта. Тому спочатку слід призначати експертизу мікрочасток. Якщо ж мікрочастки з об'єкта-носія вилучаються, то в обов'язковому порядку їх необхідно зафіксувати (протоколювання, фотографування).