Профілактична діяльність слідчого при розслідуванні злочинів, пов'язаних з розкраданням і незаконним обігом вогнепальної зброї

Встановлення причин і умов, що сприяли розкраданню та незаконному обігу вогнепальної зброї є складовою частиною загального процесу розслідування даного злочину і має принципове значення. Вогнепальна зброя, боєприпаси являють собою джерела підвищеної небезпеки і, знаходячись в руках злочинця, можуть заподіяти значний шкоду. Обставини, що обумовлюють незаконне володіння цими предметами, так само як і самі ці злочини, створюють сприятливе підґрунтя для вчинення насильницьких злочинів.

Встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню такого роду злочинів, як і всієї сукупності обставин, що складають предмет доказування, протікає безупинно, починаючи з моменту порушення кримінальної справи; для цього необхідно використовувати кожну процесуальну дію, що проводиться по цих справах.

Для з'ясування й усунення причин і умов, що сприяють вчиненню розглядуваних злочинів, необхідно встановлювати джерела придбання зброї і боєприпасів. Однак по більшості справ слідства і суду не з'ясовують ці джерела, обмежуючись твердженням винних про те, що вони знайшли ці предмети або купили їх у невідомих осіб. Слідчі та судові органи часто не встановлюють причин і умови, що сприяють вчиненню таких злочинів, не порушують питання про залучення до відповідальності посадових осіб, що не забезпечили належного контролю за зберіганням вогнепальної зброї і боєприпасів. Тому не повинні залишатися поза увагою суддів випадки неналежного ставлення відповідних працівників до зберігання зброї, боєприпасів, до порушень порядку обліку, видачі, транспортування (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 липня 1994 р. № 6, зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. № 12 «Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю бойовими припасами або вибуховими речовинами»).

Аналіз судово-слідчої практики показує, що найбільш часто причинами та умовами, що сприяють вчиненню розкрадання і незаконному обігу вогнепальної зброї виступають: 1) недоліки в зберіганні і використанні зброї, боєприпасів і вибухових речовин у системі державних, громадських і господарських організацій; 2) порушення правил зберігання зброї громадянами, які володіють нею правомірно, їх недбале ставлення до своїх обов'язків; 3) недоліки в роботі правоохоронних органів у боротьбі з незаконним володінням зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами; 4) недосконалість нормативних актів, регламентують обіг вогнепальної зброї, боєприпасів; 5)порушення правил зберігання і транспортування зброї, боєприпасів і вибухових речовин; 6) неправильний підбір кадрів, що мають відношення до обліку, зберігання і використання зброї на підприємствах, в установах і організаціях, здійснюючих операції зі зброєю і боєприпасами; 7) порушення правил обліку зброї і боєприпасів, контролю за їх використанням (витратою); 8)недоліки у витраті сировини, матеріалів, експлуатації виробничого устаткування й у здійсненні контрольно-пропускного режиму на підприємствах, що займаються виробництвом вогнепальної зброї і боєприпасів; 9)недоліки і порушення у сфері дозвільної системи та ін.

Одним з найбільш криміногенних умов, що сприяють вчиненню такого роду злочинів є порушення правил зберігання і транспортування зброї, боєприпасів і вибухових речовин. Режим зберігання полягає у виконанні ряду вимог, що стосуються, зокрема, приміщень, у яких знаходиться зброя. Такі приміщення повинні бути ізольовані від усіх інших службових приміщень; мати міцні стіни, стелю, дах, металеві двері, грати на вікнах, а також повинні відповідним чином охоронятися. Особливо важливе дотримання мір пожежної безпеки, оскільки при загорянні, у процесі гасіння пожежі важко забезпечити збереженість зброї, а боєприпаси і вибухові речовини мають до того ж велику руйнівну силу. У зв'язку з цим злочинці іноді використовують підпали для заволодіння зброєю.

Аналогічних вимог необхідно дотримуватися при транспортуванні зброї і боєприпасів: у розрядженому стані, у спеціально пристосованих для цього транспортних засобах, з відповідним супроводженням, у належному упакуванні, в опломбованому вигляді. Боєкомплект, як і при зберіганні, необхідно розміщувати окремо від зброї. Не слід забувати про протипожежні заходи. Неприпустимо для супроводження і завантажувально-розвантажувальних робіт залучати сторонніх громадян, дозволяти виконання подібних робіт особам, що не пройшли інструктаж про правила поводження з вантажем, заходи безпеки, залучати недисциплінованих працівників, які допускали порушення правил поводження зі зброєю та ін.

При розслідуванні таких злочинів слід звернути належну увагу на підбір кадрів, що мають відношення до обліку, зберігання і використання зброї на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють операції зі зброєю і боєприпасами. Вони повинні відповідати досить високим вимогам. Професійно непридатними тут є особи, раніше суджені, що систематично порушують громадський порядок, зловживають спиртними напоями, психічно неповноцінні тощо. Неприпустимою помилкою є прийом на роботу випадкових осіб, що не пройшли необхідної перевірки. Працівники, які мають безпосередній доступ до зброї і контролюючі такого роду діяльність, повинні систематично проходити інструктаж, мати спеціальну підготовку щодо знання правил поводження зі зброєю, заходів безпеки, дій в екстремальних ситуаціях, наприклад, при нападі на об'єкт, пожежі, стихійному лиху.

Порушення в обліку зброї, боєприпасів і вибухових речовин і контролі за їх використанням (витратою). Будь-які операції з вогнепальною зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами повинні суворо документуватися. Підприємства, організації (за винятком підвідомчих Міністерству оборони) при отримані їх зобов'язані одночасно з відповідним оформленням направляти інформацію про цей факт в орган внутрішніх справ. Експлуатація вогнепальної зброї, витрата боєприпасів до повідомлення про їх придбання є грубим порушенням.

При видачі зі сховища (зі складу) зброї, боєприпасів або вибухових речовин повинні суворо дотримуватися норми відпустку. Відповідальні за організацію використання зброї, боєприпасів або вибухових речовин зобов'язані стежити за тим, щоб зазначені предмети використовувалися суворо за призначенням. Відхилення від цих вимог може призвести до тяжких наслідків або притягнення до кримінальної відповідальності не тільки колег по роботі, але й інших громадян.

Недоліки в обліку робочого часу, витраті сировини, матеріалів, експлуатації виробничого устаткування й у здійсненні контрольно-пропускного режиму на промислових та інших підприємствах. Практика показує, що переважна більшість саморобної зброї виготовляється у заводських умовах, при відповідному технічному оснащенні і нерідко з матеріалів, які не зустрічаються або майже не зустрічаються в побуті, — високолеговані сталі, особливо міцні дюралі та ін. При цьому нерідко застосовуються багатопрофільні технології, недоступні одному спеціалісту такі як лиття, штампування, механічна обробка, термообробка, хромування, оксидування тощо.

Нерідко умовою, що сприяє незаконному виготовленню вогнепальної зброї, виступає слабка організація контрольно-пропускного режиму промислових підприємств, баз, складів та ін. Як необхідні матеріали, так і готові деталі та вироби найчастіше потрапляють за межі підприємств саме через прохідні. Злочинці рідко сподіваються на випадок, деякий час придивляються до роботи контрольно-пропускних пунктів, вибирають час роботи недобросовісних контролерів і, користуючись їх неуважністю, виносять предмети незаконного промислу або заготовки (матеріали) для них. Не виключені випадки змови з охоронцями, їх шантажу, підкупу тощо.

Недоліки і порушення у дозвільній системи. Як відомо, виготовлення вогнепальної зброї та боєприпасів приватним особам заборонено, кількість підприємств, що здійснюють такого роду діяльність, дуже обмежена. Основна частина зброї виготовляється на підприємствах військово-промислового комплексу. Однак деякі види мисливського екіпірування можуть виготовлятися, наприклад, підприємствами різних форм власності (товариствами з обмеженою відповідальністю). Для цього їм необхідно одержати дозвіл в органах внутрішніх справ.

Видачі дозволу в обов'язковому порядку повинна передувати ретельна перевірка підприємства на предмет його технічної оснащеності, забезпечення охороною, організації обліку сировини, матеріалів, готової продукції тощо. Наприклад, необхідним атрибутом обліку є маркування і нумерація кожного екземпляра виробу. Далі працівники дозвільної системи контролюють діяльність підприємств у межах своєї компетенції й у випадку порушення встановленого режиму можуть анулювати дозвіл на виготовлення вогнепальної зброї.

Реалізація громадянам вогнепальної мисливської зброї, боєприпасів до неї може здійснюватися тільки через магазини, що мають відповідні дозволи. Приміщення таких магазинів, як і підприємств, що виготовляють зброю, повинні цілком виключати можливість утрати зброї і боєприпасів. З метою обліку реалізованої продукції ведеться спеціальна книга, де робиться запис прізвища, ініціалів, домашньої адреси, номера мисливського квитка покупця, необхідних відомостей про реалізовану зброю — модель, калібр, а також дата її реалізації. Короткий запис про придбану зброю заноситься в мисливський квиток покупця. Органи внутрішніх справ зобов'язані періодично здійснювати перевірку умов і порядку роботи мисливських магазинів. Реалізація вогнепальної нарізної мисливської зброї в обхід установлених правил неприпустима.

Причини і умови, що сприяли незаконному володінню зброєю, та будь-які інші обставини, що мають значення у справі, повинні бути достовірно встановлені доказами. Висновок про наявність тих чи інших порушень у сфері обліку, зберігання, перевезення зброї, норм відпуску боєприпасів тощо не може бути результатом припущень, домислів з боку слідчого. Фактичні дані про причини й умови повинні відповідати загальним вимогам, що пред'являються до доказів: їх одержують із передбачених кримінально-процесуальним законом джерел, у передбаченому цим законом порядку і відповідно до принципу швидкого і повного розкриття злочинів.

Установивши причини й умови, що сприяли незаконному поводженню зі зброєю, боєприпасами чи вибуховими речовинами, слідчий повинний вжити заходів до їх усунення. Це робиться, як правило, шляхом внесення подання у відповідні підприємства, установи й організації.

Поряд із внесенням подання важливе значення мають й інші форми профілактичної роботи, зокрема, залучення громадськості, виступи в трудових колективах. Для цього зазвичай використовуються дані, отримані при вивченні криміногенної обстановки за результатами розслідування декількох кримінальних справ за певний проміжок часу. Аудиторія, як правило, вибирається по приналежністю до тієї чи іншої соціальної групи (трудовий колектив, учні школи, студенти та ін.), і з врахуванням цього продумується зміст виступу, який не повинен мати провокуючий (інструктивний) характер.

Немаловажну роль у цьому питанні відіграє взаємодія із засобами масової інформації. У періодичних виданнях нерідко зустрічаються оголошення з пропозиціями про реалізацію зброї. При всій повазі до свободи слова приватні оголошення, що орієнтують на незаконні угоди зі зброєю, неприпустимі. Навпаки, необхідно як можна ширше використовувати пресу, радіо, телебачення для коментування законодавства, тих чи інших дій, подій, пов'язаних з незаконним обігом зброї, боєприпасів.