Виявлення ознак контрабанди та особливості порушення кримінальних справ

Успішне розкриття контрабанди та викриття осіб, винних у її вчиненні, значною мірою забезпечуються обґрунтованим і своєчасним порушенням кримінальної справи, швидким та якісним провадженням першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Відправний момент для порушення кримінальної справи про контрабанду — виявлення ознак злочину. Ознаки контрабанди у криміналістичному розумінні — це певні факти, які являють собою результати злочинних дій осіб по незаконному переміщенню предметів злочинного посягання через митний кордон, що дають змогу робити висновки про злочинний характер події злочину, осіб, які мають відношення до нього, способи та обставини вчинення контрабанди. Такими ознаками є: затримання підозрюваного на місці вчинення злочину при спробі вивезти чи ввезти предмети контрабанди поза місцями митного контролю; подання до митного органу як підстави для переміщення предметів через кордон підроблених документів; використання тайників та інших засобів приховування предметів контрабанди від митного контролю та ін.

Виявлення ознак контрабанди — це діяльність уповноважених на те органів, що передує порушенню кримінальної справи, спрямована на встановлення можливих фактів незаконного переміщення контрабанди через кордон і являє собою матеріальну і правову передумову розкриття та розслідування даного виду злочину.

Аналіз митної та судово-слідчої практики показує, що ознаки контрабанди можуть бути виявлені при: 1) здійсненні митного контролю; 2) провадженні справ про порушення митних правил; 3) здійсненні прикордонного контролю співробітниками Прикордонних військ; 4) проведенні оперативно-розшукових заходів; 5) провадженні дізнання та попереднього слідства; 6) здійсненні прокуратурою загальнонаглядових функцій; 7) перевірці заяв та повідомлень про контрабанду, яка підготовлюється або вчинена. Останнім часом ознаки контрабанди нерідко виявляються в результаті діяльності органів Державної податкової адміністрації, Товариства захисту прав споживачів та інших державних органів.

Згідно зі статтею 101 Кримінально-процесуального кодексу України органом дізнання у справах про контрабанду є митні органи. За наявності достатніх даних, що вказують на ознаки злочину, митний орган порушує кримінальну справу і провадить невідкладні слідчі дії для встановлення і закріплення слідів злочину та виявленню осіб, які його вчинили.

Для порушення кримінальної справи про контрабанду необхідні законні приводи і достатні підстави. Приводами до порушення кримінальної справи виступають: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб про вчинену або підготовлювану контрабанду; заяви або листи громадян; статті, замітки про факти контрабанди, опубліковані в пресі; явка з повинною; матеріали, що надійшли від інших правоохоронних, контролюючих та інших правоохоронних, контролюючих та інших державних органів; інформація, що надійшла від митних і правоохоронних органів іноземних держав; матеріали оперативно-розшукової діяльності; безпосереднє виявлення співробітниками, що здійснюють митний і прикордонний контроль, органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак контрабанди.

Серед передбачених ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України приводів до порушення кримінальної справи щодо контрабанди найбільш поширеними є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а також надходження заяв (повідомлень) про вчинену або підготовлювану контрабанду.

Узагальнення практики показало, що абсолютна більшість фактів контрабанди виявляється працівниками митної служби при проведенні митного контролю, саме в результаті митного огляду транспортних засобів, товарів, інших предметів та особистого огляду громадян, а також при перевірці документів найчастіше виявляються ознаки контрабанди.

Начальник відповідного митного органа або його заступник, розглянувши матеріали про порушення митних правил і установивши наявність достатніх даних, що вказують на ознаки контрабанди, порушує кримінальну справу і доручає дізнання одному або декільком дізнавачам, про що вказується в постанові про порушення кримінальної справи. Копія про порушення кримінальної справи негайно направляється прокурору. Про порушення кримінальної справи своєчасно інформується обласне керівництво Служби безпеки України, відповідна регіональна митниця й Управління по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Державної митної служби України.

За заявою, що надійшла, або повідомленням про вчинену або підготовлювану контрабанду митний орган зобов'язаний прийняти рішення не пізніше триденного терміну з дня одержання заяви або повідомлення, а у виключних випадках – у строк не більше десяти днів (ст. 97 КПК України). За цей час проводиться попередня перевірка шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів, а також при цьому використовуються методи митного контролю – огляд транспортних засобів, товарів, інших предметів і особистий огляд громадян, перевірка документів. Крім цього, оперативні співробітники митниці можуть під час перевірки інформації, що надійшла, і до порушення кримінальної справи провести митне обстеження територій, місцевості, приміщень; призначити експертизи; провести перевірку окремих сторін діяльності підприємств. Такі дії носять перевірочний характер і спрямовані на виявлення ознак контрабанди та рішення питання про достатність підстав для обґрунтованого порушення кримінальної справи або про відмовлення в цьому.

Результати перевірки доповідаються начальнику митниці, який у випадку виявлення при перевірці ознак злочину приймає рішення про порушення кримінальної справи і провадження невідкладних слідчих дій. Не знайшовши в матеріалах перевірки ознак контрабанди, митний орган відмовляє в порушенні кримінальної справи, про що складається мотивована постанова і повідомляється особа, підприємство, установа, від яких надійшла заява або повідомлення.

Якщо у заявах або повідомленнях, які надійшли, містяться ознаки злочинів, що не відносяться до компетенції дізнавача митниці, то ці заяви і зібрані по них матеріали повинні бути направлені по підслідності або підвідомчості до відповідних органів. При цьому необхідно вжити заходів щодо охорони місця події, збереження і закріплення слідів злочину, проте без проведення слідчих дій, приміром, шляхом опечатування приміщення, огородження ділянки місцевості та ін.

Слід враховувати, що контрабанда відноситься до категорії кримінальних справ, за якими провадження досудового слідства обов'язково, тому дізнання в таких випадках носить факультативний характер, тобто митний орган порушує кримінальну справу і проводить дізнання тільки у випадку необхідності провадження невідкладних слідчих дій щодо встановлення і закріплення слідів злочину. Якщо ж слідчий сам порушив кримінальну справу і прийняв його до свого провадження, то дізнання не проводиться, а орган дізнання лише виконує доручення слідчого.

Митний орган, порушивши кримінальну справу про контрабанду, зобов'язаний закінчити дізнання не пізніше десятиденного строку з дня порушення, після чого він передає справу по підслідності слідчому Служби безпеки, або, за рішенням прокурора – слідчому прокуратури України. Тому проведення дізнання працівниками митниці охоплює, як правило, першочерговий етап розслідування контрабанди і фактично є розкриттям злочину «по гарячих слідах».

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні контрабанди. Обов’язковому з’ясуванню підлягають такі основні питання: 1) чи є дана подія контрабандою; 2) місце, час і умови вчинення контрабанди; 3) предмет контрабанди, джерела придбання, кількість, вартість, загальна сума та інші дані, що характеризують масштаби контрабандних операцій; 4) способи вчинення контрабанди, конкретні прийоми незаконного переміщення через митний кордон, технічні засоби, використовувані для переміщення контрабанди, вид тайника (спеціально виготовлений або обладнаний), спосіб підробки митних документів, інші дії контрабандистів при безпосередньому переміщенні товарів, валюти, інших предметів через кордон; 5) способи підготовки контрабанди (підготовка транспортних засобів і обладнання у них тайників, збір інформації про місце перетинання кордону, даних про осіб, які проводять митний контроль, відомості про товари, що користуються попитом, консультації з «фахівцями», фальсифікація митних документів, тари, упакування, створення і організація злочинної групи, підбір та перевірка членів групи, проведення тренувань та їх технічне забезпечення тощо); 6) способи приховування контрабанди (дії по утаюванню, знищенню, маскуванню або фальсифікації слідів злочину і злочинця),способи зберігання, транспортування і реалізації контрабандних товарів, а також дії по використанню результатів контрабанди; 7) особу, яка вчинила контрабанду; 8) наявність злочинної групи і роль кожного її учасника, хто є організатором контрабандної діяльності; 9) мета, мотив і намір вчинення контрабанди; 10) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного, а також інші обставини, що характеризують особу, яка вчинила контрабанду; 11) характер і розмір збитку, заподіяного контрабандою; 12) причини і умови, що сприяють вчиненню контрабанди.