Створення Автономної Республіки Крим в складі України.

 

Питання про правове положення Автономної Республіки Крим як невід’ємної складової частини України є досить складним особливо в площині політичній.

Саме тому його не можливо розглядати, не розглянувши окремо питання про причину та особливості появи цього автономного утворення у складі України, так само як останнє (причини появи Автономної Республіки Крим) неможливо розглядати без ознайомлення з основними етапами державно організованого життя на цій частині теперішньої території України.

 

Основні етапи (віхи) державно-організованого життя

на Кримському півострові:

n Історія державноорганізовано життя в територіальних межах теперішнього Кримського півострова бере свій початок в античний період (зокрема мова іде про старогрецькі міста-держави)

n Після виникнення і зміцнення Київської Русі як держави, характер відносин між цими містами та Київською Руссю в різні періоди історії був не однаковим. В 989 році київський князь Володимир Великий здобув м. Херсонес і з того часу приблизно декілька століть східна частина теперішнього Кримського півострова входила до складу давньоруського Тмутараканського князівства.

n В ХІІ столітті в Причорномор'ї і в Криму появляються монголо-татарські війська Золотої Орди. Частина цих військ (а це не тільки воїни, це прислуга, їхні жінки і т.д.) після завоювання міст на Кримському півострові через певний період часу залишається тут (в основному в його степовій частині та в Причорномор’ї). Появляється кримський улус Золотої Орди з центром а в м.Солхат, назване Кримом (тепер Старий Крим), що в перекладі з татарської означає "рів". Ця частина монголо-татар і дала пізніше родовід тому народові, який сьогодні називаємо «кримськими татарами »

n В ХY століття невеликий період часу існувало самостійне Кримське ханство (столиця - м. Бахчисарай),

n з 1478 року Кримське ханство визнає зверхність Туреччини і стає фактично складовою володінь турецького султана.

n В 1784 році - Крим завойовує Російська імперія,

n після розвалу Російської імперії в 1917 році на території Кримського півострова були спроби утворення:

1) кримськотатарської держави на основі реалізації права нації на самовизначення (рішення курултаю (з'їзду) представників кримськотатарського народу 26.11.1917 р. - 13.12.1917р.),

2) утворення маріонеткової більшовицької держави -

Радянської Соціалістичної Республіки Таврії,

3) поширення на Крим юрисдикції УНР,

4) створення інших політичних режимів, зокрема режим генерала царської армії Врангеля, тощо.

 

n З падінням УНР і захопленням Криму військами більшовицької Росії на території Кримського півострова Постановою ЦВК і Раднаркому РРСФР 18.10.1921 р. за підписами В.Леніна і М.Калініна було створено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі РРСФР.

n В квітні-червні 1944 року за звинувачення у співпраці під час війни з німецько-фашистською стороною, з Криму було виселено у віддалені райони СРСР татар та частково представників інших національностей - греків, болгарів, вірмени; в цей же час перестала офіційно існувати Кримська АРСР, яку було перетворено Кримську область в складі РРФСР.

n в 1954 році Кримську область зі складу РРФСР рішенням тодішнього керівництва СРСР передано до складу Української РСР.

n в лютому 1991 року Кримську область Української РСР було перетворено в Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі Української РСР.

 

Закон Української РСР Про відновлення Кримської Автономної Радянської Республіки.

Відповідно до цього Закону:

1) Кримська область УРСР перетворювалась в Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі Української РСР,

2) Кримська обласна Рада народних депутатів - у Верховну Раду Кримської АРСР.

 

Коротко підсумовуючи вище викладене, можна зробити

декілька невеликих висновків:

1. Кримський півострів історично ніколи не належав Росії; він був завойований Російською імперією подібно до інших національних територій (окраїн);

2. Передача Криму в 1954 році до складу Української РСР з одного боку як певна акція мала - виключно економічне забарвлення, з іншого - була належним чином оформлена (строго дотримано тодішнє законодавство);

3. Україна після передачі до її складу Криму, фактично його відбудувала.

4. Перетворення в 1991 році Кримської області в Автономну Радянську Соціалістичну Республіку не має нічого спільного з відновленням національної автономії кримських татар, - це була просто спланована деструктивна спроба старого режиму не допустити на півострів демократичні процеси.

3. Конституційно-правове положення Автономної Республіки Крим.

Конституція України та Закони України, насамперед - Закон України «Про Автономну Республіку Крим» визначають основи конституційного-правового положення Автономної Республіки Крим у складі України. Тезисно головними серед них є:

1. Положення про те, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовоючастиною України.

2. Автономна Республіка Крим межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, вiднесенi до її вiдання. (іншими словами до компетенції Автономної Республіки Крим належить тільки те що визначено Україною)

3. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим. Цю Конституцію приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, однак вона набуває чинності тільки після її затвердження парламентом України - Верховної Радою України. Для цього необхідно не менш як половини голосів від від конституцiйного складу Верховної Ради України (т.б. 226 і більше голосів)

Саме тому, 4 квітня 1996 року Верховною Радою України окремі статті (20 із 136 статей) представленої на її затвердження Конституції Автономної Республіки Крим були затверджені. Парламентарії України не затвердили статті про символіку Криму, громадянство Криму, про кримський статус м. Севастополя, главу виконавчої влади у Криму, про уповноваженого представника з прав людини в Криму тощо. У випадку появи актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції і законам України, Президент України може зупинити дію цих актів з одночасним звернення до Конституційного Суду України щодо їх у конституційності.

 

Зміни і доповнення до Конституції Автономної Республіки Крим приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим і набирають чинності після затвердження їх Верховною Радою України.

 

Конституція Автономної Республіки Крим є органічною частиною законодавства України і не може суперечити Конституції України.

 

4. Нормативно-правова акти органів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції i законам України.

Вони повинні:

а) прийматися відповідно до Конституції України, законів України,

актів Президента України i Кабінету Мiнiстрiв України;

б) ці акти приймаються на виконання Конституції України, законів

України, актів Президента України i Кабінету Мiнiстрiв України;

Іншими словами, акти Авт.Респ.Крим - є за юридичною природою виключно підзаконно-правовими актами. Саме тому, Конституцією України передбачено, що Верховна Рада Авт.Респ.Крим приймає рішення і постанови. Закони ж, відповідно до положень Конституції України, приймає виключно Верховна Рада України, бо тільки вона є єдиним законотворчим органом в Україні. Правда, при цьому варто зазначити, що до червня 1996 року Верховна Рада Автономії приймала акти які називалися Законами Автономної Республіки Крим. Значна частина цих актів діє на півострові і сьогодні.

 

5) Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

6) Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах свої повноважень приймає рiшення та постанови, якi є обов'язковими до виконання в Автономнiй Республiцi Крим.

7) Урядом Автономної Республіки Крим є Рада мiнiстрiв АвтономноїРеспубліки Крим.

8) Очолює Уряд Автономії - Голова Ради мiнiстрiв Автономної Республіки Крим.

9) Голова Ради Міністрів Авт.Респ.Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням iз Президентом України.

. До вiдання Автономної Республіки Крим належить:

1) призначення виборiв депутатiв Верховної Ради Автономної Республіки Крим

2) затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;

3) органiзацiя та проведення мiсцевих референдумiв;

4) управлiння майном, що належить Автономнiй Республiцi Крим;

5) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим

6) розроблення, затвердження та реалiзацiя програм з питань соцiально-економiчного та культурного розвитку Криму

7) розроблення, затвердження та реалізація програм раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм;

8) визнання статусу місцевостей як курортів;

9) встановлення зон санітарної охорони курортів;

10) участь у забезпеченні прав i свобод громадян, нацiональної злагоди, сприяння охоронi правопорядку та громадської безпеки

11) забезпечення функцiонування i розвитку державної та нацiональних мов i культур в Автономнiй Республiцi Крим;

12) охорона i використання пам'яток iсторiї;

13) участь у розробленнi та реалiзацiї державних програм повернення депортованих народiв;

14) iнiцiювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологiчної ситуацiї в Автономнiй Республiцi Крим або в окремих її мiсцевостях.

 

Якщо нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим невідповідатимуть Конституції України та законам України, то Президент України може зупинити дiю цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституцiйного Суду України щодо їх конституцiйностi

Законом України «Про Автономну Республіку Крим» окремі положення правового статусу Автономії (її органів) викладені детальніше, зокрема мова іде про настуне:

n Автономна Республіка Крим діє в межах території колишньої Кримської області в складі України. Місто Севастополь є адміністративно-територіальною одиницею загальнодержавного підпорядкування і не входить до складу Автономної Республіки Крим. Статус міста Севастополя визначається законами України

n Державними символами в Автономній Республіці Крим є державні символи України. Автономна Республіка Крим може мати власні символи: герб, прапор, гімн. Їх опис, а також порядок використання встановлюються законом Автономної Республіки Крим. Використання власних символів Автономної Республіки Крим можливе лише разом з державними символами України.

Сьогодні АРК має свої символи, які були затверджені ще в 1992 році в Конституції АРК, яку через невідповідність Конституції і законам України було відмінено Верховною Радою України в 1995 році.

Прапор АРК - біле полотнище, яке має у верхній та нижній частинах полотнища дві вузькі горизонтальні смуги: червону і синю.

Герб АРК - зображення на щиті міфічного Грифона (лева який має голову і крила орла). На Гербі АРК є напис (девіз) російською мовою «Процвітання в єдності».

 

n Віданню Автономної Республіки Крим в особі її органів влади також підлягає:

1) тлумачення прийнятих раніше законів Автономної Республіки Крим та контроль за їх додержанням;

2) вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим

3) визначення повноважень і порядку діяльності республіканських (Автономної Республіки Крим) органів і органів місцевої влади (місцевого самоврядування) та об'єднань громадян;

4) визначення структури і пріоритетних напрямів розвитку економіки Автономної Республіки Крим, забезпечення науково-технічного прогресу; створення і функціонування вільних економічних зон відповідно до законодавства України;

5) визначення ліцензування і квотування вивозу продукції власного виробництва на експорт;

6) встановлення доходів, що надходять на утворення бюджету Автономної Республіки Крим;

7) складання і затвердження бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової політики України;

8) розробка та проведення науково обґрунтованої демографічної політики, програми урбаністики і житлового господарства;

9) забезпечення функціонування і розвитку державної і національних мов та культур на території Автономної Республіки Крим;

10) встановлення почесних звань Автономної Республіки Крим.

 

Автономна Республіка Крим в особі її органів законодавчої, виконавчої влади та органів місцевої влади забезпечує додержання та виконання на своїй території:

n Конституції України,

n законів України

n актів Президента України

n актів Уряду України,

n загальнодержавних програм соціально-економічного і культурного

розвитку.

 

Верховна Рада Автономної Республіки Крим може звернутися до Конституційного Суду України з питання визнання нечинними на території Автономної Республіки Крим:

n законів України,

n указів Президента України,

n актів органів державної виконавчої влади України

(якщо останні порушують повноважень Автономної Республіки Крим)

 

В разі визнання Конституційним Судом України нечинними правових актів України на території Автономної Республіки Крим Верховна Рада України або відповідно Президент України зобов'язані врегулювати правові відносини, що виникли внаслідок дії цих актів.

 

Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть бути достроково припинені у разі, якщо вона:

1) порушила Конституцію України і закони України та не приводить свої рішення у відповідність з ними;

2) прийняла рішення, спрямоване на порушення територіальної цілісності України, самочинну зміну її державно-територіального устрою;

3) не може протягом двох місяців з дня обрання не менш як двох третин депутатів від кількісного складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, визначеного виборчим законодавством, сформувати Уряд Автономної Республіки Крим.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим і призначення нових виборів цієї Ради приймає Верховна Рада України.

 

У разі припинення повноважень Верховної Ради Уряд Автономної Республіки Крим продовжує виконувати свої обов'язки до сформування його нового складу Верховною Радою Автономної Республіки Крим

наступного скликання.

 

Україна виступає гарантом правового статусу Автономної Республіки Крим, передбаченого Конституцією України.