Особливості організації і діяльності органів державної виконавчої влади, органів судової влади та органів місцевого самоврядуванння на території кримського півострова.

 

Адміністратино-територіальний поділ АРК є таким же як і адмін. поділ областей України. Територія АРК, будучи невід’ємною частиною території України, поділяється на

1) райони та міста республіканського підпорядкування,

2) райони на міста районного підпорядкуваня, села і селища.

 

На території АРК функціонує єдина вертикаль органів державної виконавчої влади, яку очолює Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України

І

Міністерства України

І

Рада Міністрів АРК Представник Президента в АРК

І

Районні державні адміністрації

 

Органами місцевої влади (місцевого самоврядування) в Автономній Республіці Крим є сільські, селищні, районні, міські та їх виконавчі комітети. Органи місцевого самврядування АРК обираються і функціонують відповідно до положень Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування»

 

Правосуддя в Автономної Республіки Крим здійснюється судами, які належать до єдиної судової системи України.

Частиною єдиної загальнодержавної системи є також органи прокуратури, підрозділи Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України які функціонують в Автономній Республіці Крим. Вони утворюються і діють відповідно до Конституції і законів України.

 

Чинне законодавство передбачає наявність в Криму спеціального Представництва Президента України.

Інститут Представника Президента України в Автономній Республіці

Крим введено Законом України Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим від 17 грудня 1992 року.

Відповідно до нього в Автономній Республіці Крим постійно діє Представництво Президента України - як орган єдиної системи державної виконавчої влади України.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим очолює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, якого призначає і звільняє з посади Президент України.

Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його заступник призначаються на строк повноважень Президента України.

Основним завданням Представника Президента України в Автономній Республіці є

n забезпечення проведення в життя Конституції і законів України з питань що належать до відання Президента України як глави держави;

n забезпечення взаємодії органів державної виконавчої влади України з відповідними органами автономії;

n представлення Президента України у Верховній Раді та Уряді Автономії;

n сприяння однаковому застосуванню законодавства з питань віднесених до відання України;

n участь в засіданнях Уряду Автономії з правом дорадчого голосу;

n здійснення передбачених законодавством України повноважень щодо забезпечення прав і свобод громадян України, державного суверенітету України, тощо.

 

Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим видає Розпорядження. РозпорядженняПостійного Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, якщо вони не відповідають Конституції та Законам України, скасовуються Президентом України.

 

Тема: «УКРАЇНА - ДЕМОКРАТИЧНА ДЕРЖАВА».

 

План.

1. Поняття та види демократії. Поняття демократичної держави.

2. Конституційно-правові основи інституту представницької демократії в Україні.

3. Конституційно-правові основи інституту прямої демократії в Україні.

 

На одній з попередніх лекцій, а саме на лекції - «Основи конституційного ладу України», ми звами говорили про головні конституційні характеристики сучасної Української держави, серед яких є і положення про Україну - як державу демократичну (ст.1 Конституції України). Тоді ми торкнулися лише найбільшзагальних положень. Сьогодні ж ми розгляемо детально не тільки розкриття сутності даного конституційного положення, а й те, як ця конституційна норма наповнюється змістом через відповідні закони та підзаконні нормативно-правові акти. Почнемо даний розгляд з розкриття змісту окремих понять.

Поняття демократії.

Ми звами вже говорили, що демократія буквально означає влада народу або народрвляддя. Термін «демократія» грецького походження, в його основі лежить об’днання двох слів: «демос» (DEMOS) - народ і «кратія» (CRATOS) - влада, що в єдності і дає «демократію» - «владу народу або народовладдя»

в перекладі з грецької - влада народу, народовладдя.

 

Існують найрізноманітніші визначення поняття «демократія» - як явища.

Ось декілька інших, для прикладу, дефеніцій (т.б. понять) демократії:

«демократія - форма політичної організації суспільства, що характеризується реальною участю народу в управлінні державними справами»

«демократія - це режим при якому влада надана народові, а народ

користується цією владою безпосередньо чи через своїх представників обраних шляхом вільних виборів»

«демократія - це різновид (форма) публічної влади, яка побудована на визнані народу єдиним джерелом влади»

Як бачимо, всі вони у своїй основі несуть її головну ідею - ідею влади народу

Тут, можна пригиадати уже відоме Вам висловлювання що таке демократія

видатниого американського діяча минулого Авраама Лінкольна, який говорив, що демократія - це уряд народу, з народу і для народу".

 

Для демократії - як виду державного режиму, для характеристики демократичної держави (підтвердженням того, що держава є демократичною) характерним є наявність наступних ознак:

n визнаня суверенітету народу (т.б. визнання народу єдиним джерелом влади)

n влада в такій державі належить більшості

n в такій державі гарантовані права меншості

n в такій державі гарантуються основні (засадничі) права і свободи людини

n існують вільні і справедливі вибори

n перед законом усі рівні

n влада Уряду є обмеженою Основним Законом - Конституцією

n реально існує як єдина система соціальний, економічний і політичний плюралізм (т.б. мають право на існування поглядди різного характеру у соціальній сфері, економіці та політиці)

 

n Антиподом, т.б. протилежністю демократії, демократичного режиму, демократичної держави виступає таке явище, як тоталітаризм або тоталітарний режим - режим при якому держава, як правило у вигляді однієї чи групи осіб, здійсює контроль за «всім і вся», контролює всі сфери суспільго і приватного життя (тотальний контроль), при цьому не визнаючиправв та свобод людини, порушуючи їх.

Є різні види тоталітарних режимів, серед них:

- автократія, (вождизм) - влада належить одній особі

n аристократія - т.б. влада належить родовій знатті

n теократія - влада належить релігійній верхівці

n фашизм

n більшовизм і т.д.

Види демократії

Демократія, як народовладдя, на сьогоднішній день має дві загальновизнані форми:

n пряму (або безпосередню) демократію

n предстаницьку демократію.

 

Пряма (безпосередня)демократія - це участь безпосередньо самих громадян у вирішенні державних справ шляхом голосування на референдумах, плебісцидах, загальних зборах, схода і т.д.

 

Представницька демократія - це вирішення державних питань через обраних громадянами до представницьких органів публічної влади (до парламенту, до органів місцевого самоврядування і т.д.) депутатів.

 

Іншими словами, при прямій демократі громадяни самі (безпосередньо) беруть участь в управлінні державою, а при представницькій демократії - доручають це робити іншим особам (т.б. обраним для цього депутатам - їхнім представникам)

 

Демократичною державою, відповідно називають державу в якій народ реально бере участь в управлінні її справами.

Положення ст.1 Конституції України проголошує нашу державу демократичною, а частина друга ст.5 Конституції України говорить, що ".. .єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Відповідно обидві форми демократії пряма і представницька сьогодні реально існують і функціонують в конституційно-правовій системі Україїни.

Пряма демократія в Україні - це насамперед інститут референдумів на Україні, сількі та селищні сходи, різного роду форми самоорганізації громадян.

Інститут педставницька демократія в Україні - це участь громадян у формуванні парламенту України, у виборах Глави держави, у формуванні предстаницьких органів на місцях - сільських, селищних,міських, районних та обласних Рад.

Пряма демократія в Україні - участь її громадян у виборах органів державної влади і місцевого самоврядування.

Одним з найпростіших понятть виборів є визначення останніх як спосібу формування представницьких органів держави (органів державної влади і місцевого самоврядування) та обрання вищих посадових осіб держави, посадових осіб державних органів і органів місцевого самоврядування.

 

Чинне законодавство знає декілька видів виборів в України.

Основними видами виборів в Україні є:

n чергові вибори,

n позачергові вибори або дострокові,

n повторні вибори.

Чергові вибори - це вибори, які відбуваються після зактінення строку повноважень виборного органу чи посадової особи.

Наприклад: строк повноваження Верховної Ради визначено в 5 роки, по закнченню цього строку - буде обрано новий склад парламенту. Такі вибори, коли вони відбуваються в строк - і називають черговими.

Позачергові вибори або дострокові - вибори, які відбуваються з якихось причин (зрозуміло що це поважні причини) до строку закінчення повноважень виборного органу або посадової особи.

Наприклад: строк повноважень тої ж Верховної Ради є 5 роки. Але якщо буде оголошено Президентом України рішення про дострокове припинення повноважень парламенту, тоді мають протягом 60 днів відбутися нові вибори до Верховної Ради. Такі вибори і називають дострокові (ще до настання строку) або позачергові вибори.

Повторні вибори -. це окремий вид виборів, який має місце тільки тоді, коли під час основних виборів (чергових, дострокових, виборів замість вибулого депутата) депутата чи посадову особу не обрано, і вся процедура виборів повторюється у зменшених часових рамках.

 

Шляхом виборів в Україні формуються (обирається):

n парламент України - Верховна Рада

n Глава держави - Президент України

n органи місцевого самоврядування:

а) Ради - сільська, селищна, міська

- районна в місті

- районна, обласна

б) сілький, селищний та міський Голови.

Участь громадян України у виборах - це насамперед реалізація ними свого виборчого права.

Виборче правогромадян (суб'єктивне виборче право) - це право особи обирати і обиратись до представницьких органів.

Виборче правогромадян включає в себе:

n активне виборче право

n пасивне виборче право

Активне виборче право - право обирати своїх представників до парламенту, місцевих рад та інших представницьких органів (за формулою - "Я обираю ").

Активне виборче право - право обирати наступає з досягненням повноліття, - т.б. з досягненням 18 років

Пасивне виборче право - право обиратись до вищезгаданих органів (за формулою - "Мене обирають").

Пасивне виборче право - право обиратись (бути обраним) для громадян України на різних виборах наступає з досягненням різного віку. Так, наприклад, щоб бути обраним депутатом сільської Ради необхідно досягнути 18 років, народним депутатом України - 21 року, а Президентом України - 35 років.

 

Ст.71 Конституції України говорить, що вибори в Україні є вільними і відбуваються на основі

n загального виборчого права

n рівного виборчого права

n прямого виборчого права

n шляхом таємного голосування.

Вищеперераховані конституційні характеристики (означення) виборів в Україні - називають принципами виборчої системи України.

 

 

Сутність принципу загального виборчого права полягає в тому, що всі громадяни України не залежно від походження, соціального і майнового статусу, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять досягнувши певного віку мають право брати участь у виборах.

Конституцією України встановлено обмеження щодо участі у виборах (реалізації і активного, і пасивного виборчого права) тільки однієї категорії громадян України - громадяни, яких визнано судом недієздатними (т.б. в спеціальному судовому засіданні дані громадяни визнані такі, що в наслідок душевної хвороби або недоумства не розуміють значення своїх дій, і не можуть керувати ними).

кий на день виборів досяг 21 року (ч.2 ст.76).

 

Пряме виборче право - означає, що народні депутати України, депутати органів місцевого самоврядування, Президент України обираються безпосередньо виборцями.

Протилежністю прямого виборчого права є, наприклад, двохступеневі вибори при яких виборці спочатку вибирають колегію виборців, а вже останні обирають депутата чи посадову особу.

 

Рівне виборче право - це така система організації виборів, при якій кожен виборець має рівну кількість голосів. В нашій виборчій системі, відповідно - тільки один голос.

 

Таємне голосування передбачає недопущення будь-якого контролю за волевиявленням виборців.

Таємне голосування, як правило, досягається за допомогою наступного:

n наявність спеціальних кабін для голосування на виборчих дільницях

n анонімністю голосування

n однаковою формою виборчих бюлетенів

n наявністю кримінальної та іншої відповідальності за порушення таємниці голосування тощо.

 

 

Найбільш яскравою формою прямої демократії в Україні виступає інститут рефередуму

"Референдум " слово латинського походження (" referendum "), що в перекладі спочатку буквально означало - " те, що має бути повідомлено "; пізніше це слово стало асоціюватись із поняттям всенародного опитування і голосування.

 

Відповідно до чинного законодавства України,

референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

 

Чинним законодавством передбачено три види референдумів в Україні:

n всеукраїнський референдум

n референдум Автономної Республіки Крим

n місцеві референдуми

Всеукраїнський референдум - це всенародне голосування по важливих загальнодержавних питання (т.б. голосування в рамках цілої держави).

Референдум Автономної Республіки Крим - це вирішення важливих питань шляхом голосування а територіальних рамках автономії.

Місцеві референдуми - це голосування громадян з важливих питань місцевого значення, які проживають в рамках окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно місцеві референдуми можна поділити на:

n обласний референдум

n районний референдум

n міський референдум

n районний у містах референдум

n селищний референдум

n сільський референдум

 

Конституція України встановлює, що право голосу на референдумах мають громадяни, які досягнули 18 років (ч.1 ст.70).

 

Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до актів:

n Верховної Ради України

n Верховної Ради Республіки Крим

n Президента України

n Кабінету Міністрів України

n вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим

n актів міністерств і відомств України

n рішень місцевих Рад

 

Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень Рад народних депутатів, на території яких він

проводиться.

 

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

Предмет всеукраїнського референдуму:

n затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

n прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

n прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України

n прийняття рішень, які визначають основний зміст законів України та інших правових актів.

 

На всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, віднесені Конституцією України до відання України.

 

До виключної компетенції всеукраїнського референдуму віднесено вирішення питання про зміну території України.

Конституція України забороняє винесення на референдум законопроектів з питань (ст.ст. 73 та 74):

n податків

n бюджету

n амністії