Проведення нових референдумів

n новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніш як через 5 років,

n новий місцевий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено - не раніш як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

 

Підготовка і проведення референдумів здійснюється (фінансується):

n всеукраїнського референдуму - за рахунок державного бюджету

n місцевих референдумів - за рахунок відповідних місцевих бюджетів.

 

Призначення референдумів

Всеукраїнський референдум, може призначатися виключно

n парламентом - Верховною Радою України

n Главою Української держави - Президентом України.

 

Всеукраїнський референдум повинен бути проголошений Президентом України за правом народної ініціативи - т.б тоді коли цього вимагає народ.

Право народної ініціативи це вимога проведення референдуму не менше 3 міліонів громадян України, які мають виборче право.

При цьому, Конституцією України передбачена обов'язкова умова - забезпечення всеукраїнського характеру підтримки даної народної ініціативи. Вище згадані 3 мільйони підписів не можна зібрати в одному місті чи регіоні (наприклад: в Дніпропетровську, Києві чи в Донецьку), голоси в підтримку проведення всеукраїнського референдуму мають бути зібрані у більшості регіонів держави. Конституційна норма з цього приводу говорить, що підписи щодо призначення референдуму повинні бути зібрані " не менш як удвох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній област і"(ч.2 ст.72).

 

Місцеві референдуми проголошуються відповідними місцевими радами

Місцева рада також призначає місцевий референдум на вимогу:

1) депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу Ради

2) на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.

 

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму належить особам які:

n є громадянам України,

n мають право на участь у референдум і

 

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення місцевого референдуму належить особам які:

n є громадянам України

n мають право на участь у референдум

n постійно проживають на території відповідної

адміністративно-територіальної одиниці

 

Дата проведення всеукраїнського референдуму призначається не раніш як за три і не пізніш як за чотири місяці, а місцевого референдуму - не раніш як за місяць і не пізніш як за два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму.

 

Проект закону, рішення вважається ухваленим громадянами на референдумі, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

 

Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених у списки для голосування,

а референдум з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України визнається таким, що не відбувся, якщо у ньому взяло участь менше двох третин від загальної кількості громадян, внесених у списки для голосування.

 

Дорадче опитування громадян України

(консультативний референдум)

З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення у передбаченому цим Законом порядку можуть проводитись всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми).

 

Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.

 

Якщо проекти законів, інших рішень Верховної Ради України або рішень місцевої Ради не відповідають результатам всеукраїнського або відповідного місцевого дорадчого опитування, такі закони, рішення можуть бути прийняті лише більшістю не менш як дві третини від загальної кількості народних депутатів України або депутатів відповідної місцевої Ради

 

Тема: «ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ - ГЛАВА УКРАїНСЬКОї ДЕРЖАВИ».

План:

1. Правова природа, соціальне призначення і політична роль інституту глави держави. Формування інституту глави держави в Україні.

2. Конституційно-правові основи обрання Президента України.

3. Основи конституційно-правовогостатусу Президента України.

4. Повноваження Президента України. Характеристика взаємовідносин Президента України з урядом, парламентом та органами судової влади України.

5. Припинення повноважень Президента України.

6. Президент Україїни - як гарант державного суверенiтету та територiальної цiлiсностi України.

 

В кожній державі є орган який називають главою держави.

Глава держави - це особа, яка займає формально вище місце в структурі державних інститутів одночасно здійснюючи функцію представництво самої держави в цілому

Статус глави держави тої чи іншої країни залежить від особливостей форми держави, утвореної правовї системи, політико-правових традицій і т.д.

В монархічних державах це - імператор, цар, шах, король, великий герцог і т.д.

Для більшості держав з республіканською форму правління, як правило, це Президен.

 

В Україні Главою держави - її Пезидент.

Інститут глави держави в Україні пройшов свій шлях довгого становлення.

В старих Українських державах Главами держави були:

n Великий Київський князь - у Київькій Руссі

n Князь, пізніше Король - у Галицько-Волинському князівстві (королівстві)

n Гетьман - у Козацькій державі Богдана Хмельнниицького

В нових Українських державах Главами держави були:

n Президент - У.Н.Р.,

n Голова Національної Ради (пізніше - Диктатор) в З.У.Н.Р.

n Президент - в Карпатській Україні

 

Після відновлення держвної незалежності в 1991 році

n Президія Верховної Ради України на чолі з її Головою (т.б. колегіальний глава держави) до 5 грудня 1991 року (до дня присяги Першого Президента України - Л.Кравчука)

n Президент України - як глава держави і глава виконавчої влади (1991-96р.)

n Президент України - виключно як глава держави.

 

Конституційно-правові основи обрання Президента України.

 

Чинна Конституція України визначає Президента України - главою держави. (ст. 102 Конституції України). Звідси, саме він - Президент України проголошується гарантом державного суверенiтету і територiальної цiлiсностi України. Він також повинен стати і гарантом додержання Конституцiї України та прав i свобод людини i громадянина.

 

Звернемо увагу на найбільш суттєві моменти порядку обрання Глави держави:

 

n строк повноважень Президента України (строк на який обирають Президента України) - на п'ять рокiв

n одна й та сама особа не може бути Президентом України бiльше нiж два строки пiдряд

n в процесі обрання Президента України чинним законодавством України передбачені наступні види виборів:

1) чергові вибори;

2) позачергові або дострокові вибори;

3) повторні вибори;

.

Чергові вибори Президента - вибори, які відбуваються після закінчення строку повноважень обраного глави держави - Президента (строк повноваження Президента України 5 років - т.б. через 5 років)

 

Конституцією України визначено, що чергові вибори Президента України проводяться в останню недiлю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України.

Повторні вибори Президента - вибори, які проводяться до двох місяців після основних виборів у випадку коли Президента України на основних виборах не було обрано.

Повторні вибори Президента України призначаються також Верховною Радою України. За загальним правилом усі вибори Президента України призначаються на неділю або інший неробочий день,

Висування кандидатів у Президенти України.

Окремо варто зазначити, що загальна процедура обрання Президента України як і обрання народних депутатів України проходить уже за відомою Вам за так-званою трьох ступеневою системою. Тобто для, щоб стати Президентом України людини проходить три етапи