Оперативні графіки та їх використання

Графічні зображення різних явищ, які спостерігаються у виробництві, мають низку переваг порівняно із звичайними описово-аналітичними методами. Графіки дають можливість представити відповідні явища в найбільш наочній, концентрованій, точній, повній та логічно обґрунтованій формі. Вони поєднують з собі елементи аналізу та синтезу одночасно. За допомогою графіків можна показати залежність різних явищ та чинників, які їх визначають.

В процесі управління використовують графіки, різні за призначенням, функціями, формою побудови.

За призначенням графіки поділяють на ілюстративні, аналітичні, інформаційні та розрахунково-методичні.

Ілюстративні графіки використовують для наочного супроводу доповіді, виступу на нарадах, семінарах, зборах тощо.

Аналітичні графіки використовуються для аналізу управлінських функцій та обґрунтування прийнятих управлінських рішень, для визначення ступеню впливу різних чинників на показники роботи підприємства, контролю ходу виконання виробничих завдань, вивчення динаміки різних видів витрат на виробництво, виявлення оптимальних умов роботи, аналізу причин плинності кадрів, встановлення співвідношення між окремими показниками і т.п. Такі графіки вимагають уважного логічного обґрунтування.

Інформаційні графіки призначаються для ознайомлення керівництва та колективу підприємств та їх підрозділів із станом окремих сторін виробничої діяльності, досягнутими результатами та ін. Інформаційні графіки повинні бути особливо виразними, лаконічними та простими за побудовою.

Розрахунково-методичні графіки розробляється для розрахунків норм та інструктування працівників про послідовність та умови виконання різних операцій процесу управління. Дана група графіків найчастіше супроводжується інструкцією користування ними.

За функціями, які виконують графіки в процесі управління, їх поділяють на оргасхеми (органіграми), хронограми, топограми, гармонограми, діаграми, номограми та їх різні комбінації.

Органіграми являють собою графіки моделюючого типу. Їх призначення - показати структуру явища або процесу, розкрити характер взаємозв’язків складових частин, послідовність виконання окремих функцій і т.д. (детально див. 9.4). Специфічним видом органіграми є документограма, яка показує прядок проходження документів на підприємстві і за своєю суттю є інструктивно-методичним графіком.

Особливе місце належить тим графікам, які використовуються для оперативного регулювання процесу виробництва та контролю за ним.

Оперограми - це графіки, які розкривають зміст та послідовність виконання операцій, а також їх виконавців. Вони особливо ефективні при раціоналізації структур виробничих процесів, порядку підготовки виробництва і управління оскільки розкривають ці явища в динаміці.

Хронограми - графіки, які відбивають послідовність та тривалість подій в часі. На практиці розрізняють планові та контрольні хронограми, але часто вони виконують обидві функції одночасно. Хронограма наочно і точно відповідає на запитання стосовно термінів виконання завдань, форми організації виконання окремих частин завдань або операцій в часі (послідовна, паралельна, послідовно-паралельна), взаємозв’язок окремих частин завдання в часі, загальної тривалості та своєчасності виконання завдання, часу корисної роботи і втрат часу та ін. Такі графіки є особливо важливими в практичній роботі. Різновидами хронограм є циклограми, графіки робочих операцій, графіки стадій виробничого процесу, сіткові графіки. Циклограми широко використовуються при нормуванні і плануванні багатоверстатного обслуговування, при організації підготовки виробництва. Широковідомою різновидністю хронограм є графік Ганта, який використовується для контролю за запуском-випуском продукції, завантаженням обладнання, проектуванням та виготовленням спецоснастки і т.п.

Гармонограми використовуються для вирівнювання та синхронізації в часі процесів, які складаються із кількох операцій, що виконуються послідовно. За допомогою гармонограм можна визначити ланки, що лімітують пропускну спроможність групи робочих місць або взаємопов’язаних одиниць обладнання та перерозподілити загальний обсяг робіт між окремими операціями для того, щоб вирівняти завантаження обладнання, підвищити рівень його використання, а також скоротити тривалість виробничого циклу. Прикладом гармонограми є графік багатоверстатного обслуговування.

Топограми - це графіки, які використовуються для зображення розміщення елементів виробництва (обладнання, матеріалів, робітників тощо) в просторі. В управлінському процесі топограма використовується найчастіше у вигляді маршрутних карт, наприклад, маршруту оператора при обслуговуванні групи свердловин.

Діаграми - це графіки аналітичного та інформаційного типу. Вони використовуються для відображення кількісних і якісних співвідношень різних величин, аналіз яких дозволяє одержувати дані, потрібні для управління виробництвом. За допомогою діаграм можна проаналізувати практично всі взаємопов’язані параметри, що характеризують стан виробництва. Кількість різновидів діаграм досить велика і тому за цільовим призначенням розрізняють декілька їх груп.

Діаграми порівняння використовують для порівняння різних техніко-економічних показників роботи підприємства за різні періоди часу, для співставлення пропускної спроможності окремих підрозділів підприємства. Порівняння планових та фактичних показників дає можливість приймати оперативні рішення.

Структурні діаграми використовують для аналізу різних виробничих та управлінських структур, наприклад, діаграми розподілу робітників за професіями, структури втрат робочого часу залежно від причин і т.п.

Діаграми функціональних залежностей використовуються для зображення змінних величин, які пов’язані певною залежністю, тобто, коли шукана величина є функцією кількох змінних, наприклад, зміна прибутку підприємства залежно від рівня механізації, що вимагає певних витрат.

Номограма - різновид діаграми функціональних залежностей, яка використовується для визначення певних величин (параметрів) без спеціальних розрахунків.

Вся велика різноманітність графіків залежно від призначення в процесі управління поділяється на планувальні та обліково-контрольні.

Планувальні графіки застосовують з метою унаочнення регламентації робочих процесів та операцій в часі та їх взаємному зв’язку. Перевага цього методу регулювання виробництва полягає в то­му, що графічно рахунок часу є найпростішим. При цьому відлік часу переважно зображується горизонтальною лінією (вісь абсцис) і його можна пов’язати з конкретним виконавцем (див. циклограми та гармонограми).

Обліково-контрольні графіки на відміну від планувальних є насамперед інформаційними і використовуються для контролю за ходом виробництва. Ці графіки повинні відповідати двом осно­вним вимогам: найповніша інформація та максимальна наочність зображення.

Існує досить багато різновидів обліково-контрольних графіків. Найпростішими є графіки лінійного типу, наприклад, графік виконання виробничої програми, в якому кожному виробу відводиться рядок планового випуску продукції по днях та рядок фактичного виконання наростаючою сумою.

Поряд з лінійними графіками для контролю за ходом виробництва використовують так звані двомірні контрольно-облікові графіки. Використання таких графіківдає можливість ілюструвати не тільки фактичний стан справ за певний календарний період, але й прослідкувати динаміку зміни показника протягом всього контрольованого періоду. При цьому координати часу на графіку розміщуються по осі абсцис, а розмірність показника (наприклад, випуск продукції) - по осі ординат. За допомогою таких графіків можна контролювати не тільки випуск продукції, але й ритмічність роботи, проходження замовлень по стадіях виробництва та ін. Графіки такого типу найбільше поширені і відомі під назвою діаграми.

Вибір типу графіка для передачі певної інформації, його композиція та розробка вимагають спеціальних знань графування та методів графічного зображення. Тому в апараті управління промисловим підприємством повинні бути відповідні спеціалісти, які могли б виконувати таку роботу.