Організація господарських зв’язків та договірних відносин

В процесі обміну матеріальними ресурсами, зокрема при поставках продукції виробничо-технічного призначення, між постачальниками та споживачами виникають певні господарські зв’язки. Вони являють собою сукупність організаційних, економічних та правових взаємовідносин, що виникають між постачальником та споживачем певної продукції.

За формою господарські зв’язки можна поділити на прямі, що виникають між підприємством-постачальником та підприємством-споживачем, і опосереднені, що здійснюються з участю посередників - постачальницько-збутових організацій.

За тривалістю дії розрізняють тривалі, короткотермінові та разові зв’язки.

Одним з важливих елементів організації господарських зв’язків є пошук партнера та вибір форми взаємовідносин з ним. В сучасних ринкових умовах такими партнерами можуть бути: підприємства-виробники, організації-посередники. Таким чином, існує прямий контакт: підприємство-виробник - підприємство-споживач та ланцюжок: підприємство-виробник - організація-посередник - підприємство-споживач.

Перший випадок є економічно вигіднішим для підприємства-споживача, оскільки матеріальні ресурси можна одержувати без націнок посередника. На практиці дану форму зв’язку використовують при тривалих постійних поставках однорідних ресурсів у значних кількостях, що дає можливість використати транзитну форму постачання.

При масовому виробництві продукції підприємством-виробником та відносно невеликому обсязі споживання використовуються послуги посередників-гуртовиків та збутових агентів.

Посередники-гуртовики закуповують великі партії товарів, мають власну складську службу, їхня торгівля організовується за допомогою системи каталогів та виставок,

До послуг збутових агентів (брокерів) звертаються, коли товарний асортимент фірми-постачальника вузький, а споживачів - багато. При цьому потреби їх відносно невеликі.

У всіх випадках основним документом, що регулює права та обов’язки сторін, є господарський договір купівлі-продажу. Цей договір включає такі складові: 1) предмет договору; 2) кількість товару; 3) якість пропонованої на продаж продукції; 4) продажна (договірна) ціна одиниці товару; 5) форма оплати; 6) термін поставки; 7) упаковка (перелік вимог щодо цього); 8) порядок приймання товару; 9) штрафні санкції; 10) надзвичайні (форсмажорні) обставини; 11) арбітраж; 12) інші умови договору.

Одним із важливих елементів договірних відносин є відповідальність за виконання договору. При цьому невиконання зобов’язань за договором поставки кваліфікується як порушення господарської дисципліни і це призводить до майнової відповідальності підприємств та організацій, що допустили такі порушення, у вигляді штрафів, неустойок та пені і покриття всіх нанесених збитків.

Штраф - форма матеріальної відповідальності підприємства, організації, закладу, посадової особи, що допустили порушення встановлених правил або зобов’язань, при яких з порушника стягується певна грошова сума.

Згідно з цивільним правом штраф - це вид санкцій, що застосовується при порушенні умов договору, пов’язаних з якістю продукції.

Неустойка - визначена законом або договором сума, яку порушник повинен виплатити іншій стороні при невиконанні або неналежному виконанні договірних зобов’язань.

Неустойка є одним із видів санкцій та застосовується при порушеннях умов договору, пов’язаних із термінами поставки.

Пеня - вид майнової санкції, грошове стягнення, що передбачене відповідним нормативним актом за невиконання в строк зобов’язань по платежах.

Розмір пені визначається у твердій сумі або у відсотковому відношенні до суми затриманого виконання зобов’язання і зростає залежно від тривалості прострочки.

Всі названі види матеріальних санкцій застосовуються як стосовно постачальника, так і стосовно споживача.

Згідно із чинними нормативними документами постачальник відповідає матеріально за нанесену шкоду іншій стороні в таких випадках і розмірах:

1. При прострочках в поставках продукції, або недопоставках її, що доповнені в термін до 10 днів після встановленого періоду постачальник виплачує неустойку в розмірі 3%, а при прострочках виконання недопоставки понад 10 днів - додаткову неустойку розміром 5% вартості недопоставленої у встановлений строк продукції.

2. У випадку поставки без згоди покупця продукції, що передбачена договором, або понад кількість, що передбачена договором, та при відмові покупця прийняти цю продукцію постачальник виплачує неустойку в розмірі 3% від вартості продукції.

В тих випадках, коли порушення повторюється неодноразово, або коли невиконання зобов’язань наносять іншій стороні значні збитки, органи арбітражу мають право стягувати з постачальника неустойку в підвищеному розмірі - до 50%.

3. Якщо поставлена продукція забракована як така, що не відповідає стандартам або технічним умовам, покупець має право відмовитися від її одержання і стягнути з постачальника штраф у розмірі 20% її вартості.

При цьому, якщо контрольною перевіркою виявлені дефекти, що можуть бути усунені покупцем самостійно без повернення продукції постачальнику, штраф стягується в розмірі 2% від вартості.

4. Якщо поставлена продукція відповідає державним стандартам, але її сорт нижчий, ніж це вказано у супровідних документах, покупець має право прийняти таку продукціюза ціною, встановленою для даного сорту, або може відмовитись від її одержання. При цьому в обох випадках постачальник сплачує штраф у розмірі 300 % від суми уцінки, але не вище 30% вартості продукції до уцінки.

Покупець відповідає матеріально перед постачальником у таких випадках:

1. За невиборку продукції, а також за необґрунтовану відмову від її одержання при поставках постачальниками у встановлені договором строки він виплачує постачальнику неустойку в розмірі 5% від вартості невибраної продукції.

2. За необґрунтовану повну або часткову відмову від оплати, а також за ухилення від оплати продукції покупець сплачує штраф в розмірі 5% суми, від оплати якої він відмовився. Крім того, при несвоєчасній оплаті споживач (покупець) сплачує постачальнику пеню в розмірі 0.05% від суми прострочки за кожний день.

Постачальники (виробники) та споживачі (покупці) можуть притягуватися до матеріальної відповідальності і в таких випадках:

1. Якщо договором передбачено надання постачальником і споживачем у встановлені строки специфікації з технічними характеристиками продукції, то при ненаданні або несвоєчасному наданні її винуватець сплачує іншій стороні штраф розміром 2% від вартості продукції.

2. За необґрунтоване безакцептне списання коштів з рахунку партнера провинна сторона сплачує штраф розміром 5% від сум, що необґрунтовано списані у безакцептному порядку.

Всі санкції нараховуються за цінами, по яких проводяться розрахунки. Це можуть бути або прейскурантні ціни, або ціни, що передбачені договором поставки.

Наведені штрафні санкції не є вичерпними. Насамперед це пов’язано з тим, що на сьогоднішній день в Україні ще не розроблено системи матеріальної відповідальності при поставках продукції і ми користуємось нормативним документом “Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 10.02.91 № 161. Нормативи, зазначені в цьому документі, є орієнтовними для складання розділу “Санкції” (Відповідальність сторін) у договорах про постачання.

Питання для розгляду та обговорення

1. Охарактеризуйте основні завдання та функції матеріально-технічного постачання на промислових підприємствах.

 

2. Обґрунтуйте доцільність використання різних форм постачання.

3. Наведіть загальну характеристику та дайте класифікацію товарно-матеріальних цінностей промислового підприємства.

4. Дайте повну характеристику та розкрийте методику формування поточних запасів.

5. Покажіть, яке місце займають гарантійні запаси та розкрийте методику їх формування.

6. Чим зумовлене існування сезонних запасів і як вони формуються на підприємствах?

7. Розкрийте суть та покажіть умови використання різних методів управління виробничими запасами.

8. В чому полягає економічна суть та призначення збутових (товарних) запасів?

9. Дайте загальну характеристику складського господарства та класифікацію складів промислових підприємств.

10. Розкрийте основні елементи організації складського господарства підприємства.

11. Покажіть методику оцінки організації та ефективності функціонування складського господарства.

12. Як організовується доставка товарно-матеріальних цінностей у виробничі підрозділи підприємств?

13. Як організовуються господарські зв’язки та договірні відносини між підприємствами?

 

 

РОЗДІЛ 3