Г. Способи ремонту обладнання

На підприємствах нафтогазового комплексу використовується різноманітне обладнання; досить істотно відрізняються і ремонтні бази. Залежно від кількості однотипного обладнання та технічної оснащеності ремонтних баз використовуються різні способи ремонту обладнання: індивідуальний, агрегатно-знеосіблений та загально-знеосіблений.

Індивідуальний спосіб ремонту. При індивідуальному способі ремонту обладнання ремонтує одна комплексна бригада, що складається з робітників високої кваліфікації. При цьому кожна одиниця обладнання підлягає розбиранню на окремі вузли і деталі, які в процесі ремонтних робіт не знеосіблюються, тобто обладнання збирають з тих же відремонтованих частин, з яких воно складалось до ремонту.

Індивідуальний спосіб ремонту не має на практиці великого поширення через притаманні йому недоліки. Це - значний час простоювання обладнання в ремонті, оскільки багато часу витрачається на ремонт та виготовлення окремих змінних деталей і частин. По-друге, це - відсутність гарантії високої точності підготовки та збирання деталей, вузлів та механізмів в умовах обмеженого часу на ремонт. По-третє, це - і необхідність високої кваліфікації ремонтних робітників, які забезпечували б виконання будь-яких видів робіт, що виникають в процесі проведення ремонтів.

Виходячи із сказаного, індивідуальний спосіб ремонту використовується найчастіше при ремонтах простих видів обладнання та невеликій його кількості, а також при відсутності підмінного фонду обладнання. Такий спосіб ремонту існує в геологорозвідувальних партіях, на окремих дільницях бурових робіт, особливо, коли вони проводяться у віддалених районах, а також в майстернях виробничих підрозділів підприємств при ремонті механізмів різних марок та відносно невеликій їх кількості.

Агрегатно-знеосіблений спосіб ремонту. При цьому способі ремонту весь комплекс ремонтних робіт ділиться на окремі складові частини, кожна з яких являє собою повністю закінчений процес ремонту певного агрегату чи вузла. Іншими словами, машину чи механізм розбирають на окремі агрегати (вузли), кожний з яких ремонтується окремо. Збирають машину (механізм) з готових знеосіблених вузлів - дублерів, які в практиці прийнято називати ремонтними вузлами. Звідси і друга назва способу: спосіб вузлового ремонту, або агрегатно-вузловий спосіб ремонту.

Використання заздалегідь підготовлених складальних одиниць (ремонтних вузлів) дає можливість в багатьох випадках значно скоротити простої обладнання, пов’язані з проведенням ремонтних робіт.

Найбільшу шкоду наносять виробництву простої технологічного обладнання в непланових (непередбачених) ремонтах. Причиною таких ремонтів зазвичай є випадкові відмови через вихід з ладу окремих деталей чи вузлів (ремонтних одиниць). Тому використання заздалегідь підготовлених ремонтних вузлів для непланових ремонтів такого обладнання є особливо ефективним.

Значний економічний ефект дає використання заздалегідь підготовлених ремонтних вузлів і при планових ремонтах унікального обладнання, що працює при особливих завантаженнях, та обладнання, від роботи якого залежить робота підприємства загалом.

Висока ефективність даного способу ремонту зумовлена такими перевагами:

раціональним використанням робочої сили за кваліфікацією;

високою спеціалізацією ремонтних бригад, що забезпечує зростання продуктивності праці;

економією робочого часу при проведенні ремонту (скорочення часу простоїв у ремонті);

поліпшенням якості та зниженням собівартості ремонтних робіт.

Агрегатно-вузловий спосіб ремонту є прогресивнішим від індивідуального. Він дає можливість вести ремонт, а також збирання деталей і вузлів на спеціалізованих базах (заводах, майстернях) з використанням різних пристроїв та стендів, максимально механізувати роботи, знизити трудомісткість та собівартість ремонту, підвищити його якість та продуктивність праці. При цьому відбувається спеціалізація робітників на ремонті (збиранні) тих чи інших вузлів машин (механізмів), підвищується їх відповідальність за виконану роботу та за кінцевий результат.

Слід, однак, зазначити, що агрегатно-вузловий спосіб ремонту потребує створення необхідних оборотних фондів вузлів та агрегатів, оскільки при його використанні несправні вузли та агрегати машин замінюються заздалегідь відремонтованими або новими, що взяті з оборотного фонду. Це так званий обмінний фонд, що повинен створюватись в майстернях виробничих підрозділів або в централізованому порядку за рахунок придатних до ремонту та відновлення вузлів, агрегатів та деталей із списаних машин (механізмів), а також нових, що поступають від постачальників. У зв’язку з цим постає питання про обґрунтування розміру обмінного фонду, тобто тієї кількості вузлів та агрегатів, які доцільно тримати в запасі. Такі розрахунки слід проводити по кожному найменуванню вузлів та агрегатів за формулою

, (6.4)

де: - кількість одиниць обладнання (машин, механізмів) одного типу; - кількість однойменних вузлів (агрегатів) в одному механіз­мі; - нормативний строк служби даного агрегату; - фактичний строк служби даного агрегату; - кількість повернень ремонтних комплектів (вузлів, агрегатів) в обмінний форд підприємства (підрозділу) після ремонту; - резерв ремонтних комплектів (вузлів, агрегатів).

Технологічний цикл відновлення працездатності машин, тобто ремонт машин, розбивається на дві самостійні операції: 1) заміна несправних агрегатів та вузлів справними в ремонтно-експлуатаційних майстернях; 2) ремонт агрегатів та вузлів машин на ремонтних базах. Заміна проводиться комплексно в строки, що встановлені структурою ремонтного циклу. Якщо після закінчення строку машина не потребує чергового ремонту, то він може бути перенесений на наступний термін.

Всі зняті з машин агрегати та вузли проходять ремонт, який повинен повністю відновити працездатність агрегату чи вузла та забезпечити його роботу до наступного для даного вузла агрегату періодичного ремонту. Для запровадження агрегатно-вузлового способу ремонту необхідно провести комплекс організаційно-технічних заходів:

забезпечити всі виробничі підрозділи належною технічною документацією;

оснастити виробничі підрозділи стендами для випробування вузлів та агрегатів, а також контрольно-вимірним інструментом;

забезпечити взаємозамінність вузлів та агрегатів;

визначити оптимальну кількість однотипних машин і механізмів, при яких доцільно використовувати даний спосіб.

Використання агрегатно-вузлового способу при проведенні ремонтів зовсім не означає, що всі складальні одиниці ремонтованої техніки замінюються заздалегідь підготовленими. Часто замінюються тільки такі, що потребують значного часу на їх відновлення, а це може призвести до збільшення часу простою в ремонті. Таким чином, агрегатно-вузловий спосіб ремонту часто поєднується з індивідуальним. В такому поєднанні він досить часто використовується при капітальному ремонті дуже завантаженого обладнання.

Що стосується ремонту обладнання неунікального чи особливо важливого для виробництва, то використання агрегатно-вузлового способу не завжди буде економічно виправданим, бо ремонт складальної одиниці буває менш трудомістким, ніж ремонт базових деталей, які і визначають загальний час простою в ремонті.

Загально-знеосіблений спосіб ремонту. На відміну від агрегатно-знеосібленого (агрегатно-вузлового) способу даний спосіб характеризується повним знеосібленням не тільки вузлів чи агрегатів, але й окремих деталей. Машину (механізм), що поступила в ремонт, повністю розбирають, всі деталі підлягають дефектуванню. При цьому ті деталі, які ще придатні до використання, передаються на склад, а решту або ремонтують, або здають в металобрухт. Слюсарно-складальна бригада проводить складання машин (механізмів) із знеосіблених деталей, що поступають із складу (відремонтованих або нових).

За аналогією з попереднім способом в умовах загально-знеосібленого способу ремонту також постає питання про обґрунтування розміру змінних деталей, які доцільно тримати в запасі. Такі розрахунки проводять окремо для кожного найменування деталей за дещо модернізованою формулою (6.4)

, (6.5)

де: - кількість однойменних деталей в одному механізмі; - коефіцієнт зниження запасу деталей, що залежить від кількості машин (механізмів) даного тину; - термін служби деталі даного типу; - резерв деталей.

Загально-знеосіблений спосіб ремонту використовується на великих ремонтних базах, що проводять ремонти великої кількості однотипного обладнання із взаємозамінними деталями. В умовах нафтогазового комплексу - це великі ремонтно-механічні заводи.

Даний спосіб ремонту є найефективнішим із трьох названих (значно скорочується час простоїв в ремонті, підвищується продуктивність праці та якість ремонтних робіт, знижується їх собівартість).