Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Під час техніко-криміналістичного дослідження письмових документів вирішуються дві групи завдань: • ідентифікаційні; • діагностичні (неідентифікаційні). До неідентифікаційних відносять: - встановлення відносної та абсолютної давності виконання документа; - встановлення місця виготовлення документа; - встановлення спільного походження різних документів; - визначення умов зберігання документів;
- встановлення факту і способу підроблення або видозмінення документа; - відновлення пошкодженого тексту документа або самого матеріалу документа; - підсилення слабковидимих, виявлення невидимих і прихованих записів, а також закреслених, залитих, заклеєних, пошкоджених або спалених документів; - установлення матеріалів письма або друку (наприклад, чи виконано запис пастою, що є в конкретному стрижні ручки); - встановлення способу виготовлення документа; - встановлення способу виконання в документі окремих його реквізитів тощо. До ідентифікаційних завдань можна віднести: - ідентифікація цілого документа за його частинами; - ідентифікація штампів, печаток за їх відсотками; - ідентифікація друкарської машинки за текстом; - ідентифікація виконавця машинописного тексту; - встановлення конкретних друкарських апаратів і засобів виконання всього документа або певні його реквізити; - встановлення групової належності матеріалу, яким зроблено запис (марки олівця, джерела походження паперу, інших матеріалів написаного)та ін. Отже, техніко-криміналістичне дослідження документів проводиться з метою встановлення: - справжності документів, - установлення часу, способу і засобів їх виготовлення; - виявлення ознак повного або часткового підроблення документів; - невидимих і слабко видимих записів; - відновлення змісту пошкоджених, спалених документів тощо. Безпосередніми об'єктами техніко-криміналістичного дослідження документів є: - рукописні тексти і машинописні тексти; -документи, виготовлені поліграфічним способом, їхні фрагменти, зокрема: бланки документів, цінні папери, грошові білети тощо; - знаряддя письма: олівці, кулькові ручки, ручки-пера, фломастери тощо, друкарські машинки, принтери; печатки, штампи; - матеріали документів (папір, картон тощо; чорнила, друкарська і штемпельна фарба; стрічки для друкарських машинок, картриджі для принтерів, копіювальний папір; клеї; покрівельні палітурні матеріали тощо); - засоби для підроблення документів: витравлювальні, змивальні матеріали та ін.
23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів) Документ свідчить про факти щодо розслідуваної події та про причетність до неї завдяки своїй формі, матеріалу, способу відображення містимої в ньому інформації та її змістом, а також спеціальними посвідчувальними підписами і знаками - відбитками печаток і штампів. Печатка - це прилад із рельєфним зображенням знаків, інструмент для нанесення слідів (позначок) на матеріальних об'єктах. Відображення печатки на документі називається відбитком (відтиском). Печатки поділяються на: - гербові; - прості. Гербові мають у центрі малюнок герба держави, а по колу -назву відомства та установи, якій належить печатка. Прості містять лише назву відомства, установи, приватної фірми тощо, а також певний рисунок, номер, текст, що свідчить про призначення печаток («для пакетів», «склад № 1» тощо). За формою зовнішнього вигляду печатки бувають: - круглими, - овальними, - трикутними, - багатокутними, - іншої форми. Чотирикутні та прямокутні печатки називають штампами, їх відбитки розміщують у лівому верхньому куті документа. Штампи не мають рисунка герба. За цільовим призначенням і матеріалом виготовлення печатки поділяються на: - каучукові, - гумові, - синтетичні, - металеві. Перші три види застосовують для нанесення забарвлених плоских відбитків. Металеві - для нанесення як забарвлених, так і рельєфних відбитків, що формуються матеріалом документа. Рельєфні відбитки наносяться на паспорт, важливі юридичні документи, грамоти - у вигляді зліпків печаток, що прикріплюються до документів, свинцевих і поліетиленових пломб, які навішуються на сховища тощо. Металеві печатки, що застосовуються для нанесення забарвлених (не рельєфних) плоских відбитків, називаються нумераторами. Неметалеві печатки для нанесення відбитків - кліше. Відбитки, нанесені печатками фабричного виготовлення, мають ознаки, знання яких дає змогу встановлювати підроблені відбитки. Це такі ознаки: • геометричні форми ліній рамок (коло, овал, трикутник); • лінії рамок мають однакову товщину; • літери відбитка відповідають стандарту друкарського шрифту; штрихи літер прямі, овали не заокруглені, є відсічки; • контури літер - рівні, а їх відбиток не має розпливу барвника; • вертикальне розташування літер є суворо перпендикулярним по лінії рядка; • радіальний нахил - однаковий, тобто осі літер відбитка перетинаються в однім пункті - центрі круга; • інтервали між літерами і рядками є однаковими; • зміст відбитка мусить указувати на власника печатки, не мати помилок, суперечностей тощо. Основні способи підроблення печаток і штампів: - рисування (малювання) відбитка печатки (штампа) на документі; - копіювання справжнього відбитка на підробний документ (вологе або через копіювальний папір); - отримання відбитка за допомоги підробленого кліше. Є декілька способів виготовлення підробних кліше: - вирізуванням (із цупких матеріалів); - гравіруванням, набором, витравлюванням; - фотомеханічним способом, - за допомогою друкарських шрифтів тощо; - отримання відбитка за допомоги сторонніх предметів, які зовні схожі з печатками (штампами), але мають інше призначення (значки, монети тощо); - монтажем букв і цифр; - із справжніх печаток; - ксероксами. Рисування відбитка печатки на документах застосовується не часто, переважно в разі переклеювання фотознімка на паспорті, правах водія, військовому квитку тощо. Ознаки: - дорисовуючи печатки, злочинець намагається правильно виконати коло рамки, тому іноді на документі можна побачити ямку (прокол) від голки ніжки циркуля; - літери не мають відповідного радіального нахилу, інтервали між ними не однакові, а форма не відповідає друкарському шрифту; - наявність нерівномірного розподілу барвника у штрихах відбитка; - різна конфігурація тих самих знаків; - злами штрихів і нерівномірності за шириною; - мають місце спотворення малюнка окремих букв та їхніх елементів, подвоєння деяких штрихів; - характерною є нерадіальність розміщення знаків у тексті, виконаному по колу круглої печатки. Рельєфні відбитки на вклеєному знімку наносять тисненням шариковою (кульковою) ручкою, іноді голкою - тож під час дослідження будуть спостерігатися відповідні ознаки такого підроблення. Копіювання: -через копіювальний папір із подальшим обведенням штрихів барвником. Спостерігаються залишки барвника копіювального паперу; - вологе копіювання - з використанням проміжного кліше, коли використовують зволожений фотопапір, липку стрічку тощо. Перекопійований відбиток характеризується слабким забарвленням, розпливами і нечіткими краями перекопійованих штрихів. Окрім цього, в місці контакту зволоженого кліше з папером документа можуть спостерігатися мікрочастинки матеріалу проміжного кліше та зміни люмінесценції паперу в ультрафіолетовому промінні; візуально будуть спостерігатися відмінна матовість і забрудненість. Отримання відбитку за допомоги підробленого кліше: - ознаки підроблення відбитків, нанесених із вирізаних кліше (гуми, лінолеуму, дерева): літери не мають стандартної форми, штрихи - нерівні, засічки - відсутні, овали - кутасті, а з'єднувальні штрихи - перерізані; - за використання набірних кліше: літери відповідають друкарському шрифту, але їх вертикальне розташування, інтервали, лінія рядка можуть бути зміненими; - у круглих відбитках радіальний нахил літер є різним, а лінії -осі не мають єдиної точки перетинання (переважно у центрі); - оглядаючи відбитки печаток, треба звертати увагу на розподіл барвника у штрихах літер: якщо відбиток нанесено з каучукового (синтетичного) кліше, то барвник (мастика) розподіляється по полю штриха рівномірно, краї штрихів рівні та не розпливчаті; якщо відбиток - від металевого кліше, то барвник витискається з-під площин літери і по краю штриха виникають розпливи з чіткими краями барвника, особливо коли відбиток наносять із достатньою силою, наприклад, поштовим штемпелем (тут можна бачити сліди тиснення, які мають ідентифікаційне значення на мікрорівні). Характерними є також відсутність пробільного матеріалу, нерівні рядкові лінії, граматичні (подеколи) помилки, порушення правил друкарського набору. За суттю ці ж ознаки притаманні підробленим відбиткам, виконаним з інших видів підроблених кліше. Одним із способів підроблення відбитків печаток є виготовлення печаток або штампів монтажем букв і цифр, вирізаних із справжніх печаток чи штампів, що вже не експлуатують (виявляють їх порівнянням зі справжнім відбитком за особливостями шрифту, розташуваннями окремих знаків і рядків між собою). Інколи використовують справжні печатки або штампи іншої організації, але маскують їхній зміст легким прокручуванням (поворотом) печатки в момент її контакту з папером, внаслідок чого відбиток виходить розпливчастим (зтертим). Якщо відбиток перенесено на документ за допомоги ксероко-піювального апарата або скануванням, із використанням комп'ютера і подальшим роздруковуванням на принтері, то зі збільшенням цього зображення спостерігається наявність багатьох цяток-бруднячків, елементи зображення складаються із крупинок порошку, які осипаються під час перегинань паперу (лазерний принтер) або розпливаються під час потрапляння вологи (струнні принтери), причому лінії мають ступінчастий рельєф.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 269; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.80.194 (0.011 с.) |