Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжокСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Приводами до порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є таке: а) заяви громадян чи посадових осіб; б) заяви, повідомлення очевидців чи інших осіб, які дізналися про крадіжку або злочинну діяльність конкретних осіб; в) безпосереднє виявлення ознак розкрадання (затримання з краденим, інші джерела). Підставами слугуватиме достатня інформація про те, на якому об'єкті чи в кого, де, коли вчинено крадіжку, що саме викрадено. Визначення спрямування розслідування, технічних завдань і засобів їх вирішення багато в чому обумовлено слідчими ситуаціями, які склалися залежно від часу, що минув од моменту крадіжки чи виявлення її слідів, предмета крадіжки, поведінки винних, потерпілих, свідків та ін. Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування крадіжок є такі: 1. Подія злочину сумнівів не викликає, факт крадіжки виявлено і підозрюваного затримано з речовими доказами або «по гарячих слідах». Це, зазвичай, ті випадки, коли інформування про проникнення злодія у приміщення здійснюється за допомоги заздалегідь установлених у ньому засобів охоронної сигналізації чи інформація надійшла від конкретних очевидців злочину, які часто самостійно або за участі працівників правоохоронних органів затримують злочинців із краденим. Основне тактичне завдання в такій ситуації - закріпити сліди злочину, тобто зібрати докази, що викривають затриманого, визначити розмір краденого, його місце і т. ін. Типові версії в указаній ситуації: а) факт крадіжки мав місце і вчинено її затриманим; б) затриманий придбав крадене майно або взяв його для схову та ін. З метою перевірки цих версій провадяться такі слідчі дії: особистий обшук, огляд одягу, речей, вилучених у затриманого, а також його допит. Відстрочення цих дій на пізніший час не припустимо, оскільки це може негативно позначитися на схоронності викраденого майна (його як серйозного доказу вини злочинці намагаються позбутися вже в момент реальної для них небезпеки затримання) та слідів на тілі й одязі затриманого, обумовлених, наприклад, способом подолання перешкод. Невідкладність допиту підозрюваного обумовлена тим, що сам факт затримання з речовими доказами справляє суттєвий вплив на обрання лінії поведінки і позицію допитуваного (відсутність психологічної готовності пояснити, продумати фальшиву спрямованість своїх показань). Після цього варто допитати свідків-очевидців, потерпілого, службових або матеріально відповідальних осіб, що дозволить отримати важливу доказову інформацію про обставини крадіжки та її виявлення, учасників та обставини затримання підозрюваного, коло осіб, проінформованих про розслідувану подію. Після виконання вказаних слідчих дій слідчий проводить огляд місця події (завчасно забезпечивши його охорону), зокрема й місця затримання підозрюваного з метою виявлення, фіксації, вилучення інших речових доказів, що підтверджують причетність затриманого до розслідуваної крадіжки. Початковий етап розслідування в такій ситуації завершується проведенням обшуку за місцем проживання затриманого; пред'явленням для впізнання потерпілому або матеріально відповідальній особі майна (матеріальних цінностей), вилученого у підозрюваного; призначенням і проведенням відповідних видів судових експертиз. 2. Факт крадіжки встановлено, наявні відомості про гаданого злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано. У такій ситуації визначальним чинником виступає час. Основне завдання слідства - це пошук особи (осіб), причетних до крадіжки тощо. Дії слідчого і працівників кримінального розшуку мають відзначатися максимальною оперативністю і спрямованістю на збирання пошукової експрес-інформації способом короткого опитування обізнаних осіб про кількість, індивідуальні прикмети зовнішності злочинців (стать, вік, особливі прикмети, одяг тощо), в якому напрямку вони зникли, можливі місця їх перебування, а також характер чи специфічні ознаки викраденого ними майна. Після чого негайно здійснюється переслідування злодія (злодійської групи) «по гарячих слідах», а також використання оперативних можливостей органів дізнання. Зокрема, організуються тактичні операції: розшук злочинця; затримання «по гарячих слідах»; розшук викраденого майна; встановлення свідків та ін., які охоплюють собою різноманітні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. Так, коло свідків у справі про крадіжку визначається залежно від особливостей розслідуваної події. Наприклад, у справі про квартирну крадіжку варто виявляти свідків насамперед серед мешканців будинку, де вчинено крадіжку (з кола пенсіонерів, домашніх господарок, учнів), а також серед працівників житлово-експлуатаційних контор (двірників, слюсарів, електриків та ін.). Під час розслідування крадіжок, учинених з приміщення державних чи колективних організацій, свідки виявляються із кола клієнтів, працівників та осіб, які охороняли цей об'єкт. Особливу групу свідків складають працівники комісійних крамниць, ломбардів, а також водії таксі. Якщо в результаті проведення названих тактичних операцій злочинця встановлено і затримано, надалі необхідно дотримуватися порядку дій слідчого, викладеного щодо першої слідчої ситуації. Якщо ж підозрювану в крадіжці особу не буде встановлено, в подальшому проводяться огляд місця події, допити свідків - очевидців і потерпілого, результати яких для встановлення зниклого злочинця і викраденого майна мають вирішальне значення. Так, завданням огляду місця крадіжки в цій ситуації є виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину з метою уточненкя і розширення наявних у розпорядженні слідчого даних про особу, яка вчинила крадіжку. Допит потерпілого має бути спрямований на встановлення предмета крадіжки, визначення розміру збитку, а також виявлення осіб із кола знайомих і родичів (за описанням свідками-очевидцями прикмет зовнішності), можливо причетних до розслідуваної події. 3. Факт крадіжки встановлено, але інформація про суб'єкта злочину відсутня. Така слідча ситуація в інформаційному плані є найменш сприятливою, а в організаційному - найскладнішою. Основні завдання - тісною співпрацею слідчих і опера-тивпо-розшукових органів вживати максимально можливих заходів для встановлення особи, яка вчинила крадіжку, і виявлення викраденого. Для цього можуть проводитися такі тактичні операції: збирання відомостей про злочинця, розшук викраденого майна та ін.1 Змістом таких операцій є: - попереднє опитування потерпілого (матеріально відповідальної особи) щодо змін в обстановці місця події (поява невідомих, незвичне розташування або зникнення певних предметів тощо); - огляд місця події, який охоплює дослідження матеріальної обстановки (не тільки приміщення, з якого вчинено крадіжку, а й довколишньої місцевості - сходових площадок, горищ і підвалів житлових будинків, дворів, підсобних приміщень та ін.); - допит потерпілого та свідків (черговість допиту цих осіб визначається залежно від того, хто з них першим виявив крадіжку і повідомив про неї в правоохоронні органи); - призначення і проведення судових експертиз; - перевірка за криміналістичними обліками (першочергово, за дактилоскопічним способом учиненого злочину); - постаиовлення на облік викрадених номерних предметів; - вивчення матеріалів раніше не розкритих крадіжок, учинених аналогічним способом. Для початкового етапу розслідування крадіжок є характерними також певні типові слідчі версії. Так, у ході розслідування крадіжок чужого майна, вчинених проникненням у приміщення, конструюються такі версії: - крадіжку вчинила стороння особа; - крадіжку вчинила стороння особа за участю або за сприяння працівника об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою; - крадіжку вчинив працівник цього об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріальною особою, чи особа, яка охороняла об'єкт; - крадіжку вчинила стороння особа, але факт крадіжки використано матеріально відповідальною особою для приховання нестачі або присвоєння інших цінностей, що є в її розпорядженні; - крадіжку вчинила стороння особа за сприяння матеріально відповідальної особи, яка намагається приховати нестачу; - крадіжку зі зламом інсценувала матеріально відповідальна особа з метою приховання нестачі або ухилення від сплати по-датків (нібито викрадене майно списується на збитки і цим знижується реальний прибуток, який підлягає оподаткуванню). Для розслідування крадіжок особистого майна громадян, які вчинено з квартир, будинків, дач, характерними є такі типові окремі версії. • Щодо події злочину: - крадіжка справді мала місце; - крадіжки фактично не було, а заявник помиляється щодо події злочину, або крадіжку інсценовано ним самим із метою приховання факту загублення чи розтрати довірених власникові приміщення документів, коштовностей, зброї тощо. • Щодо осіб, причетних до вчинення крадіжки, то її вчинено: - однією особою чи злодійською групою; - особою з кола родичів потерпілого; - особою, обізнаною про подальшу долю викраденого; - особою, яка має певні навички; - особою, яка раніше проводила якісь роботи у потерпілого або перебувала в його квартирі з іншого приводу. • Щодо місць можливого перебування злочинця: квартири; заміські дачі родичів, знайомих; готелі, вокзали та ін. • Щодо місць знаходження викраденого майна: - сховано за місцем мешкання, роботи злодія, його знайомих, родичів; - здано в комісійні крамниці, ломбарди; - реалізовано; - вивезено за межі населеного пункту; - відправлено поштовою посилкою тощо. Конструювання робочих версій у конкретному випадку розслідування залежить від обсягу зібраної первинної інформації та слідчої ситуації, що склалася. Так, у ході конструювання версій про осіб, причетних до вчинення крадіжки, беруться до уваги спосіб учинення злочину, вид і кількість викрадених цінностей, а також відомості, отримані в результаті дослідження слідів та інших речових доказів, виявлених на місці злочину. Ефективність розслідування крадіжок багато в чому обумовлена наявністю погоджених планів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Планами розслідування передбачаються заходи щодо встановлення і затримання злочинця, виявлення співучасників, виявлення і вилучення викраденого, відшкодування шкоди, розпізнавання інсценування тощо. Організуюча роль у цій діяльності належить слідчому, який визначає пріоритетні напрями розслідування, дає окремі доручення органу дізнання щодо проведення оперативно-розшукових заходів. Коли є підстави для припущення про вже згадуване можливе інсценування крадіжки, тоді перевірка такої версії повинна відбутися негайно і в межах первинних слідчих дій. Ознаками інсценування крадіжки, крім іншого, виступають матеріальні сліди, що суперечать закономірностям механізму розслідуваної події (негативні обставини). Інсценуючи крадіжку, злочинці часто влаштовують у приміщенні безлад, який не відповідає тим діям, котрі були необхідні для вчинення крадіжки, переслідуючи мету приховати нестачу товарно-матеріальних цінностей, що виникла в результаті розкрадання грошей або товарів, які перебували під звітом у матеріально відповідальних осіб. У випадках можливих інсценувань виконуються дії, що рекомендовані для початкового етапу розслідування розкрадань, учинюваних привласненнями, розтратою майна та заволодінням ним завдяки використанню службового становища. Однак, за ситуації, що дає підстави для припущення про інсценування крадіжки, у жодному разі неприпустимо залишати без перевірки обставину, що випливає з контрверсії, а саме, що крадіжка могла бути вчинена підлітками або нетверезими особами, наслідком чого також може бути згадуваний безлад на місці злочину. Окрім названих вище, негативними обставинами можуть виступати: навмисне пошкодження матеріальних цінностей; наявність ознак, котрі вказують на те, що хоч перешкода і зламана, але не знадвору, а зсередини приміщення; незаймані пил чи павутиння на зовнішньому боці рами, нібито виламаної ззовні; відсутність слідів, які закономірно мають бути за певного способу дій; відсутність на місці події металевих ошурок, що вказує на те, що перепилювання, приміром дужок замка, було здійснено зовсім в іншому місці тощо. Початковий етап розслідування крадіжок у разі успішного його виконання повинен завершуватись установленням особи, щодо якої є достатні підстави для підозрівання її в учиненні крадіжки. Наступний етап характеризується вирішенням завдань, спрямованих на розширення доказової бази та підтвердження раніше зібраних фактів щодо винності цієї особи. На ньому можуть складатися такі типові слідчі ситуації: • Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявлено потерпілим в іншому місці; інсценування злочину). Розпізнавання інсценування крадіжки проводиться на підставі вивчення: - негативних обставин під час розслідування події (про які зазначено вище); - результатів відтворення обстановки та обставин події щодо перевірки певного факту (наприклад, чи могли фактично бути у приміщенні матеріальні цінності в певній кількості та обсязі; чи справді можна було крізь такий пролом у стіні чи двері винести вказані предмети тощо); - даних судових експертиз, допитів, очних ставок. • Факт крадіжки й особу, яка її вчинила, встановлено, злочинець затриманий і визнає себе винним у повному обсязі пред'явленого обвинувачення, його показання не суперечать зібраним у справі доказам, викрадене майно виявлено. У цій ситуації слідчий приймає рішення про достатність зібраних доказів для завершення досудового слідства. • Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винність особи, яка її вчинила, однак обвинувачений визнає свою вину частково (визнає, що вкрав лише майно, яке виявлено у нього під час обшуку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності, приміром, факт виготовлення заздалегідь знаряддя зламу, збуту викраденого тощо). За цієї ситуації слідчий на підставі аналізу показань обвинуваченого будує версії з кожного пункту як зізнання, так і заперечення пред'явленого обвинувачення. З метою перевірки сконструйованих версій проводяться допити нових свідків, очні ставки. • Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винності обвинуваченого в її вчиненні, але він пред'явленого обвинувачення не визнає, посилаючись на алібі (називає місце перебування на момент крадіжки та осіб, які можуть це підтвердити), викраденого майна не знайдено. У цій ситуації перевіряються версії щодо місця перебування обвинуваченого (чи міг він перебувати у вказаному ним місці на момент крадіжки), а також причетність осіб, на свідченні яких базується алібі обвинуваченого, до його злочинної діяльності. Опрацьовуються версії про подальшу долю викраденого майна, триває реалізація тактичних операцій перевірки алібі, розшуку викраденого майна. З цією метою проводяться додаткові обшуки за місцем проживання обвинуваченого, за місцем знаходження належного йому майна (дача, гараж, автомашина тощо), пред'явлення для впізнання потерпілим, обвинуваченим предметів, що належать їм, судові експертизи, допити свідків, очні ставки та ін. У тих випадках, коли злочинця не встановлено або встановлено, але ще не затримано, вказані слідчі ситуації початкового етапу переходять і на подальший етап розслідування. Дії слідчого мають бути спрямовані на виявлення злочинця, а також на розшук викраденого (обшук, допит родичів, колег по службі), забезпечення відшкодування матеріального збитку, виявлення й усунення причин і умов, що сприяють учиненню крадіжки. Цьому може також сприяти вміла взаємодія слідчих органів з громадськими організаціями та окремими громадянами.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 227; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.198.143 (0.013 с.) |