Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.

Підпали та інші злочини, пов’язані з виникненням пожеж, спричиняють збитки господарству, майну, життю та здоров’ю громадян. Основним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов’язаних з пожежею, встановленням причин, виявленням винних у її виникненні.

Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК України), знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (ст. 245 КК України), терористичний акт (ст. 258 КК України), порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК України), незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК України), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК України), порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК України), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК України) та ін.

Пожежі, учинені як суспільно небезпечні винні діяння (кримінальні пожежі), на відміну від пожеж, викликаних діями стихійних сил природи, є наслідком навмисних дій людей (підпали) чи злочинних порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки. Тому кримінальні пожежі можна класифікувати за двома підвидами:

• пожежі, що виникають у результаті підпалу (умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах - ч. 2 ст. 194 КК України). Підпали можуть виникати: у разі створення умов, що сприяють самозайманню; з використанням спеціальних пристроїв; від легкозаймистих речовин; при порушенні правил протипожежної безпеки.;

• пожежі, що стали наслідком порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки, у тому числі необережного поводження з вогнем (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - ст. 270 КК України). До порушення правил протипожежної безпеки можна віднести: використання приладів, обладнання, установок, по забезпечених протипожежним захистом; експлуатація отоплю вальних, освітлювальних та інших приладів; порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих об'єктів і матеріалів; проведення робіт з відкритим вогнем.

За місцем виникнення і розповсюдження пожежі можна класифікувати на сім груп. Зокрема, пожежі:

• у житлових приміщеннях, що виникають при порушенні правил експлуатації електронагрівальних приладів, опалювальних і газових плит, від коротких замикань електропроводки, непогашених недопалків, через пустощі дітей з вогнем;

• на виробничих підприємствах за недотримання правил зберігання й експлуатації легкозаймистих, горючих і вибухонебезпечних матеріалів, несправностей електрообладнання, систем охолодження і вентиляції, зневажливого поводження з вогнем та ін.;

• на складах і в торговельних приміщеннях, де є значні матері альні збитки, пожежі виникають за зневажливого поводження з вогнем або при самозайманні;

• у культурно-видовищних закладах виникають, як правило, від непогашених недопалків і сірників, за несправності електропроводки теле- і кіноапаратури;

• на об'єктах транспорту, в тому числі автомобільного (цистерни з пальним та ін.);

• на об'єктах сільського господарства;

• лісові пожежі виникають через зневажливе поводження з вогнем, від іскріння транспортних засобів, самозапалення, від дії сонячних променів і блискавок, самозаймання торфу.

Метою підпалів може бути:

♦ приховування раніше вчиненого злочину або іншої події (убивства в житловому приміщенні, крадіжки тощо);

♦ створення обстановки, що сприяє вчиненню іншою злочину;

♦ помсти (на фунті сварки, ущемлення прав тощо) власнику майна, іншим особам, діяльність яких пов'язана з об'єктом, який підпалено;

♦ залякуванім потерпілих під час вимагання хабара;

♦ одержання страхової премії, нової квартири тощо.

Класи пожежі:

A - горіння твердих речовин;А1 - яке супроводжується тлінням;А2 - яке не супроводжується тлінням;

B - горіння рідких речовин;В1які розчинні у воді;В2 - нерозчинні у воді;

C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан);

D - горіння металів;

E - горіння електрообладнання.

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховування;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

д) предмет злочинного посягання

Способи вчинення. Спосіб учинення підпалів, як правило, установити після пожежі надто складно. Існують чотири основних типових способи вчинення підпалів, які найчастіше використовують злочинціМожна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) за створення умов, що сприяють самозайманню; г) в результаті порушення правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються в разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів належать: знищення слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та наявність протипожежного захисту тощо), іноді — інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (виробництво, сільськогосподарські об’єкти, установи та ін.), з’ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу, особи, які мають доступ до об’єктів. Такі дані дають змогу висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії).

Елементи події злочину - порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки взаємопов'язані між собою. Так, причина виникнення пожежі, її механізм об'єктивно обумовлені й перебувають у взаємному зв'язку з особою злочинця, часом і місцем діяння. Це стосується механізму пожежі на всіх його стадіях, починаючи з етапу підпалу і завершуючи результатом. Осередок пожежі завжди має специфічні ознаки, природа виникнення яких залежить від обставин події злочину (час, місце, спосіб підпалу), сукупності фактів, за яких відбувається локальний хід буття. На приклад, на місці події (пожежі) у лікарні для психічно хворих можуть бути виявлені обгорілі трупи багатьох людей, предметів. Трапляється, що в осередку пожежі виявляють обгорілі трупи тварин.

Найбільш типовими слідами, пов’язаними зі вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум’я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо). Розслідування кримінальних справ про умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки ускладнюється тим, що різні сліди, які мають інформацію про пожежу, можуть бути знищені від дії вогню, а також заходів із запобігання розповсюдженню вогню.

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі знищенням даного об’єкта чи майна. У деяких випадках підпал може здійснювати піроман. Відомості про особу потерпілого можуть зорієнтувати слідчі органи відносно характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб’єктами, які мають відношення до діяльності та дій, що спричинили подібні порушення.

Установлення предмета злочинного посягання дозволяє визначити характер, особливості й розмір пошкодженого чи знищеного при пожежі чужого майна. Інформація про предмет злочинного посягання може мати значення для встановлення способу вчинення злочину, з'ясування мотивів злочинної поведінки і характеристики особи злочинця, що суттєво сприятиме пошуку винних осіб.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: огляд місця події, виявлення та допит свідків, призначення окремих видів експертиз.