Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.

Ефективне розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами неможливе без участі спеціалістів. Специфіка розслідування даного злочину обумовлює необхідність якомога ширшого залучення спеціалістів для консультації та участі в проведенні окремих слідчих дій.

Потреба в допомозі спеціаліста-консультанта виникає на початковому етапі розслідування, коли слідчому необхідно одержати консультацію зі спеціальних термінів та економічних категорій, механізму господарювання, суті господарських процесів та операцій, оцінки економічної діяльності, вказівок, рішень, у зв’язку з аналізом стану обліку, звітності, механізму їх формування, правильності їх складання, вивчення порядку обліку і руху товарно-матеріальних цінностей, фінансів, відбиття в документах фактів, що мають ознаки порушень економічних процесів. Спеціаліст допоможе слідчому виявити і простежити порушення економічних зв’язків у діяльності суб’єктів господарювання, поставити питання експерту, визначити завдання ревізорам.

Предметом консультації із спеціалістом в банківській сфері може бути:

а) з’ясування виду реквізиту і ступеня належності того чи іншого документа до фінансово-кредитної операції;

б) механізм руху документів і фіксація їх у кредитних установах;

в) порядок збереження документів і умови їх отримання;

г) можливість використання технічних засобів для одержання чи виготовлення документів [3].

Спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку може надати консультації з приводу:

процедури руху грошових коштів;

документального фіксування і обліку фінансових операцій;

бухгалтерської звітності;

- нормативних актів, що регулюють відношення в галузі бухгалтерського обліку і оподаткування;

постановки запитань на допиті;

підбору необхідних для пред’явлення документів тощо. До участі в слідчих діях спеціалісти залучаються при:

недостатньому оволодінні слідчим прийомами і засобами швидкого і якісного виконання тієї чи іншої роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок;

одночасному застосуванні низки засобів криміналістичної техніки;

- необхідності виконати великий обсяг роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок. У зв’язку з тим, що розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами пов’язано з використанням документів бухгалтерського, економічного і статистичного обліків, а також з товарно-матеріальними цінностями, участь спеціаліста-бухгалтера, товарознавця, економіста під час виїмки, обшуку, огляду обов’язкове як гарантія того, що будуть вилучені всі необхідні документи, що стосуються кримінальної справи, а також будуть забезпечені умови збереження речових доказів.

Основні форми використання спеціальних знань, що є типовими для розслідування злочинів, які вчиняються у бюджетній сфері України, можна визначити за результатами аналізу слідчої практики і наукової літератури. Зокрема, у наукових працях щодо проблем розслідування зазначених злочинів дослідники підкреслюють роль ревізійного контролю та судових експертиз [8, c. 102—172], однак на практиці коло цих форм є набагато ширшим.

Так, консультації обізнаних осіб належать до числа широко застосовуваних непроцесуальних форм використання спеціальних знань, хоча не завжди безпосередньо долучаються до матеріалів справи. Водночас у літературних джерелах щодо економічних злочинів висловлюється думка, що консультації організовують здебільшого для ознайомлення з правилами роботи певної організації, розслідування незаконної діяльності якої розпочинає слідчий [9, c. 10—11]. Таке трактування застосування консультацій є занадто звуженим і зазначає лише один аспект з багатьох питань, які можна вирішувати за їх допомогою. Основними завданнями, що вирішуються шляхом одержання консультацій під час розслідування злочинів у бюджетній сфері України, є роз’яснення особливостей діяльності установи або підприємства, де було виявлено злочин, правил здійснення господарських операцій, пов’язаних із вчиненою подією, можливостей і особливостей проведення ревізій та експертних досліджень, вимог щодо оформлення відповідних матеріалів, незрозумілих слідчому положень проведеного дослідження, визначення кола необхідних слідству документів — джерел доказів, суті наявної у відповідних документах інформації, оцінка її значення для встановлення фактичних обставин справи.

Останнім часом на практиці дедалі частіше слідчі та захисники звертаються до наукових установ і окремих фахівців за письмовими консультаціями з правових питань. Серед них особливо виокремлюють прохання роз’яснити, дати тлумачення певних норм бюджетного, господарського, цивільного, а іноді — кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Мало того, у зверненнях наводяться обставини конкретної справи і пропонується дати оцінку правомірності або неправомірності певних дій і рішень суб’єктів, що здійснюють судочинство, оцінити наявність або відсутність складу злочину у певних діяннях. Очевидно, що причиною таких звернень є недостатня кваліфікація особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, захисника, хоча наведені питання належать до кола їхніх професійних знань. Такі консультації є цілком допустимими, тому що вони, не маючи самостійного доказового значення, все-таки сприяють додатковому забезпеченню гарантій встановлення істини у справі, зменшують кількість слідчих і судових помилок.

Інша проблема стосується можливості призначення правових експертиз. Із цьо го питання науковці висловлюють різні думки — від категоричного заперечення такої практики до її повного схвалення, хоча на сьогодні правових перешкод до призначення правознавчої експертизи у кримінальному процесі немає, і в деяких випадках ці експертизи були б корисними для повного та всебічного з’ясування обставин справи та правильної кваліфікації діяння. Однак автори проекту нового КПК України передбачили в ньому норму (ч. 1 ст. 242 КПК України), що прямо забороняє призначення експертизи для з’ясування питань права [10], тому зазначена проблема потребує додаткових досліджень.

Однією з розповсюджених форм використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, учинених у бюджетній сфері, є призначення ревізії. Її правова природа, суть, співвідношення з іншими формами використання спеціальних знань, загальний порядок призначення, проведення та фіксації результатів доволі глибоко досліджено у спеціальній літературі. При цьому приділено увагу як проведенню ревізій і перевірок в установах бюджетної сфери, так і проведенню їх у справах про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства [11—12].

Слід лише зазначити, що під час формування окремих криміналістичних методик потрібно визначати основні завдання, які можна вирішувати за допомогою ревізії, виявляти типові недоліки, що мають місце у практиці проведення ревізійних заходів, звертаючи особливу увагу на рекомендації щодо оцінки та використання результатів ревізії при проведенні розслідування.

Важливе значення під час дослідчої перевірки корупційних злочинів, учинених у бюджетній сфері, а також службових розкрадань і шахрайств у ситуаціях, що характеризуються наявністю фактору раптовості, має така форма використання спеціальних знань, як участь обізнаних осіб у підготовці окремих заходів. У таких випадках до організації тактичної операції на місці злочину мають бути залучені фахівці з певних галузей знань. При цьому йдеться про застосування науково-технічних засобів (засоби спостереження, спеціальні хімічні та інші засоби виявлення слідів злочинних дій тощо) для фіксації доказової інформації, помилки під час застосування яких можуть спричинити втрату важливих доказів, що значно ускладнить процес доведення.

Ще однією формою застосування спеціальних знань у справах про злочини в бюджетній сфері є залучення спеціалістів до участі у проведенні окремих слідчих дій, зокрема:

– спеціаліста для застосування технічних засобів фіксації ходу і результатів слідчих дій;

– спеціаліста у відповідній галузі знань (бухгалтера, інженера-будівельника, економіста) для участі в допиті підозрюваного, обвинуваченого, а іноді — свідка;

– спеціаліста-бухгалтера, економіста, фінансиста або фахівця у галузі ком п’ютерної техніки для обшуку або виїмки;

– спеціаліста у галузі інженерної справи, будівництва для огляду місця проведення робіт, під час яких було допущено розкрадання чи інші зловживання;

– спеціаліста для відібрання будівельних матеріалів, обладнання, сировини тощо як зразків з метою проведення експертного дослідження;

– спеціаліста-товарознавця для участі у накладенні арешту на майно;

– спеціаліста у галузі криміналістичної техніки для участі в опрацюванні інформації, знятої з каналів зв’язку;

– спеціаліста у галузі почеркознавства, документознавства для участі в огляді документів — речових доказів тощо.

Найбільш процесуально цінною формою використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві є призначення судових експертиз. У справах про злочини у бюджетній сфері найбільшого значення набули такі судові експертизи:

– судово-економічні;

– експертиза матеріалів, речовин і виробів;

– технічна експертиза документів;

– почеркознавча;

– експертиза комп’ютерної техніки і програмних продуктів;

– товарознавча;

– будівельно-технічна.

Крім наведених, під час розслідування злочинів у бюджетній сфері, пов’язаних із хабарництвом, і деяких інших посягань, процес розслідування яких супроводжується активним використанням методів оперативно-розшукової діяльності, вагомого значення набувають судові експертизи спеціальних хімічних речовин та експертизи відеозвукозапису для дослідження об’єктів, що застосовувалися у процесі викриття злочинців.

На сьогодні у теорії і практиці судових експертиз (судовій експертології) залишаються до кінця не вирішеними питання щодо їх класифікації, диференціації експертних завдань і встановлення чітких вимог до об’єктів дослідження. Законо мірно, що ці проблеми є причинами суперечностей у нормативно-правовій базі, слідчій та експертній практиці, науково-методичних рекомендаціях з питань призначення та проведення експертиз, окремих методиках розслідування злочинів.

Зокрема, дискусійним є питання співвідношення судових експертиз, що належать до класу економічних, наслідком чого нерідко є окремий розгляд судово-економічної і судово-бухгалтерської експертизи. Крім того, під впливом російських наукових праць є намагання встановити в Україні рекомендації щодо призначення фінансово-економічної, планово-економічної та інших видів експертиз, хоча такі експертизи в Україні не передбачено нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності, а їх завдання належать до інших видів експертних досліджень. Тому до цієї проблеми слід внести ясність.Вбачається, що під час формування рекомендацій щодо призначення судовоекономічних експертиз слід виходити із загальної назви групи експертних досліджень. Відповідно до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, до економічної експертизи належать три експертні спеціальності:

– дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності;

– дослідження документів фінансово-кредитних операцій;

– дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

Перша спеціальність дає змогу проводити судово-бухгалтерську експертизу, друга — фінансово-кредитну, третя — експертизу економіки підприємства. Ці три підвиди досліджень на сьогодні складають вид судово-економічних експертиз в Україні. Водночас під час розслідування нерідко виникає потреба вирішення експертами питань, що належать одночасно до двох або трьох із наведених різновидів експертиз. Тому вбачається за доцільне призначення судово-економічної експертизи за загальним правилом, однак при цьому важливо пам’ятати, що для проведення експертизи обраний керівником експертної установи або слідчим експерт має бути атестований саме за відповідним видом дослідження.