Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.

Забезпечення повноти й достовірності отриманої проведенням пред'явлення для впізнання інформації досягається належним підготуванням цієї слідчої дії.

До підготовчих заходів (системи процесуальних, тактичних та організаційно-допоміжних дій) відносять:

• попередній допит особи (осіб), яка буде впізнавати;

• аналіз наявної слідчої ситуації та внесення тактичного рішення щодо потреби в проведенні пред'явлення для впізнання та визначення його завдань;

• підбір і підготування об'єктів для пред'явлення для впізнання;

• підбір учасників слідчої дії - понятих, осіб, разом з якими буде пред'являтися впізнаваний об'єкт (надалі називатимемо їх статистами), а також групи забезпечення: працівників міліції (у разі потреби), спеціалістів тощо;

• вибір місця, часу, визначення й забезпечення інших умов проведення пред'явлення для впізнання;

• вибір і підготування необхідного комплексу технічних засобів (зв'язку, транспорту, фіксації ходу та результатів слідчої дії та ін.);

• у разі потреби провести консультації з відповідними спеціалістами без запрошення або із запрошенням їх до участі у слідчій дії, обумовивши умови прибуття на місце її проведення;

• у разі потреби передбачити забезпечення охорони підозрюваного (обвинуваченого), який перебуває під вартою, або щодо якого передбачаються її застосування негайно після завершення слідчої дії та інші заходи.

Розгляньмо детальніше деякі з названих підготовчих заходів.

Відповідно до ч.1 ст.. 228 КПК, перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Залежно від об'єктів, що підлягають впізнанню, попередній допит особи має певні особливості, сутність яких обумовлена характером з'ясовуваних питань. Так, допит, що передує пред'явленню для впізнання живих осіб, спрямований на з'ясування такої групи питань:

• обставин, за яких впізнавач бачив особу у зв'язку зі злочином (тривалість візуального контакту, віддаленість і перешкоди, кількість спостережень об'єкта);

• загальних і окремих (характерних) ознак, рис, особливих прикмет зовнішності особи (з детальним описом анатомічних, функціональних та супутніх ознак і властивостей - максимально наближено до методики словесного портрета);

• психологічного та фізіологічного стану впізнавача на момент спостереження (збудженість, афект, зір, слух, особливості пам'яті, стосунки із впізнаваним тощо);

• часу, що минув од моменту сприйняття об'єкта;

• можливості допитуваної особи впізнати об'єкт з урахуванням обстановки слідчої дії;

• наявність інших осіб, які спостерігали об'єкт.

Під час допиту, що передує пред'явленню трупа, необхідно детально встановити у допитуваних осіб (передовсім осіб, у яких зникли родичі, близькі чи знайомі):

• прізвище, ім'я, по батькові зниклої особи;

• вік, фах, зовнішні ознаки;

• коли особу бачили востаннє і за яких обставин;

• як вона була вдягнена, які речі були при ній;

• особливі прикмети (наявність татуювань, рубців, шрамів, коронок, пломб, протезів тощо);

Під час допиту, що передує пред'явленню для впізнання предметів, необхідно встановити:

- обставини, за яких цей об'єкт спостерігався (аналогічно зазначеному вище);

- ознаки та особливості об'єкта, що відрізняють його від інших;

- наявність інших осіб, які можуть підтвердити належність речей впізнавачеві.

Згідно з ст..229 КПК, перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.

Якщо пред'явленню для впізнання підлягає тварина, тоді, крім загальних ознак (масть, порода, колір, угодованість тощо) з'ясовуються також особливі прикмети.

> Підготування об'єктів для впізнання полягає в тому, що для проведення слідчої дії підшукуються такі об'єкти, які не мають суттєвих відмінностей від впізнаваного об'єкта.

Відповідно до вимог статей 228-229 КПК, особи та речі повинні пред'являтися до впізнання у кількості не менше трьох. У разі потреби (щоб ускладнити, а отже, ще більше впевнитись у позитивному результаті впізнання) ця кількість може бути збільшена, тобто, кількість статистів або неосновних об'єктів може бути збільшено.

Якщо для впізнання пред'являються люди, то підбирають (окрім впізнаваної особи) не менше двох осіб, які повинні бути однієї статі з особою, що буде пред'являтися, схожі за віком, національно-етнічними ознаками, мати схожий одяг, однакову статуру, носити схожу зачіску.

Під час підбору предметів і речей необхідно, щоб вони були одного найменування, виду, марки, моделі, кольору і стану. Але завжди цей підбір залежить, насамперед, від характеру ознак, які були зазначені в ході допиту впізнавачем. Коли той зазначив тільки родові ознаки, а отже, можна припустити, що впізнанням можна буде встановити лише родову належність об'єкта, підбираються об'єкти, схожі за родовими ознаками, однак вирізняються за видовими ознаками (наприклад, мисливські рушниці різних моделей, дамські сумочки, що збігаються за кольором і розміром, але різняться фасоном).

Якщо допитом указано ознаки, які дозволяють індивідуалізувати предмет, підбирають об'єкти одного виду, але з різними окремими ознаками (мисливські рушниці однієї системи, дамські сумочки одного зразка).

З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.

> Підготування учасників слідчої дії полягає в запрошенні понятих, яких повинно бути не менше двох, а в необхідних випадках можуть залучатися також спеціалісти (лікар, педагог, перекладач, спеціаліст-криміналіст та ін.).

У слідчій дії може брати участь і захисник, якщо його допущено до справи. Правила підбору:

- як понятих не запрошують осіб, які залежать від впізнаваного, впізнавача чи працівників слідства;

- особи, серед яких пред'являється впізнавана людина, не повинні бути такі, що певним чином пов'язані з розслідуваною подією, або якщо впізнавач раніше їх бачив або знає їх;

- статисти не повинні різко різнитися між собою і впізнаваним, вони добираються за схожими ознаками. До уваги беруть національність, вік, зріст, будову тіла. Одяг також повинен бути схожим (за родом, кольором тощо).

> Правильне та оптимальне визначення слідчим часу, місця та інших умов проведення пред'явлення для впізнання має важливе значення для отримання достовірних результатів цієї слідчої дії.

Стосовно часу проведення діє загальне правило - наскільки раніше буде проведено впізнання, настільки більшою є можливість отримати достовірну інформацію. Це пов'язано з властивістю пам'яті людини поступово забувати сприйняту подію. На вибір часу може також впливати і суб'єктивний чинник - небажання особи брати участь у впізнанні.

Місцем проведення цієї слідчої дії є кабінет слідчого або інше службове приміщення. У випадках, коли на якість впізнавання можуть чинити вплив специфічні умови, що існують на місці початкового сприйняття об'єкта, проводити цю слідчу дію необхідно на цьому місти.