Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження

Холодною зброєю є предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень (в подальшому - "ураження цілі"), засновані на використанні м'язової сили людини, які не мають прямого виробничого або господарсько-побутового призначення.

Для того щоб установити, чи є предмет холодною зброєю і до якого виду (типу) відноситься, необхідно знати існуючі системи класифікації холодної зброї і його будову.

За конструкцією та способом нанесення тілесних ушкоджень холодна зброя розподіляється на: зброю безпосередньої дії (клинкову, неклинкову, комбіновану); зброю опосередкованої дії (метальну). Клинкова холодна зброя - предмети та пристрої уражуючим елементом яких є клинок. Клинкова зброя може розрізнятися по конфігурації, розмірам, способам утримання в руці. Зброя з руків'ям - шаблі, шашки, кинджали, ножі і т.п. Зброя зі древком - піки, списи, рогатини. Без руків'я та древка, але кріпиться до вогнепальної зброї, - голчасті і деякі клинкові багнети. Кортики, кинджали, ножі і подібні їм зразки називають короткоклинковою зброєю; шаблі, шашки, палаші, рапіри і т.п. - довгоклинковою. Клинок може мати пряму форму (більшість вищезгаданих зразків зброї) і криву - ятагани, шаблі, шашки, деякі кинджали і ножі. Найбільше поширеними в криміналістичній практика є зразки короткоклинкової зброї з руків'ям: кинджали (військові, мисливські), ножі (військові, мисливські, кримінальні), багнети. За принципом дії клинкова холодна зброя ділиться на зброю: що рубає (мечі, шаблі); що коле (кортики, стилети, грановані багнети, шпаги, рапіри); колюче-рубає (ятагани, палаші, шаблі); колюче-ріже (кинджали, ножові багнети, ножі фінські, десантні, мисливські, тесаки). До неклинкової холодної зброї, відносяться зброя ударно-дробильної дії, вся інша - до клинкової. Неклинкова (ударно-дробильна) холодна зброя - предмети та пристрої уражуючим елементом яких є ударна частина (частини). До даного виду холодної зброї відносяться кистені, бойові батоги, кастети, ударні персні, булави та ін. Комбінована холодна зброя - предмети та пристрої, у яких в одне конструктивне ціле поєднані уражуючі елементи, характерні для різних типів холодної зброї (наприклад, кастет-ніж з клинком та ударною частиною.

Метальна холодна зброя - предмети та пристрої, якi призначенi для ураження цiлi на вiдстанi. Метальна холодна зброя розподіляється на: просту метальну холодну зброю (ураження цілі обумовлено її контактом з предметом, який отримав направлений рух внаслідок безпосереднього прикладання до нього м'язового зусилля людини - метальні ножі, сюрікени та ін.); механічну холодну зброю (ураження цілі обумовлено її контактом із снарядом, який отримав направлений рух внаслідок прикладання м'язового зусилля людини до механічного пристрою - луки, арбалети, пращі, тощо).

До бойової холодної зброї вiдноситься зброя, що призначена і придатна для смертельного ураження цілі при вирiшені бойових та оперативно-службових завдань державними та іншими легітимними вiйськовими або воєнiзованими формуваннями та знаходиться чи знаходилась в них на озброєннi.

До мисливської холодної зброї вiдноситься зброя, призначена і придатна для смертельного ураження (в т. ч. добивання) звiра, в умовах промислового або спортивного (в тому числi пiдводного) полювання.

До кримiнальної холодної зброї вiдносяться виготовлені кустарним або саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тілесних ушкоджень людині і не мають аналогів серед бойової та мисливської зброї.

За способом виготовлення розрізняють холодну зброю: а) заводського виготовлення (фабричне, фірмове, стандартне), б) кустарну, що виготовляється майстрами-зброярами з обліком професійних (промислових, національних) традицій, в) саморобну, що виготовляється окремими особами, що не є майстрами-зброярами.

При вилученні холодної зброї в протоколі обшуку або огляду повинні бути відбиті його зовнішні ознаки в такому об'ємі, щоб за ними можна було судити про вид зброї. Для цього в протоколі необхідно зазначити: конструкцію холодної зброї, її розміри, комплектність складових частин, спосіб кріплення руків'я до клинка; матеріал, із якого виготовлені частини зброї, їх колір, міцність, характер поверхні (гладка, шорсткувата, зазубрена); форму клинка, заточення леза і вістря клинка, ступінь гостроти заточення; пругкість клинка, чи є доли на клинку (жолобок), ребра жорсткості (виступи); чи є обмежувач на руків'ї, із якими відомими зразками збігається даний екземпляр зброї. Для визначення виду зброї можуть бути використані довідкові альбоми, посібники. Якщо виявлені пошкодження, які характерні для холодної зброї у протоколі відзначають: де, на якому предметі (ділянці предмета) виявлене пошкодження, його розмір, форма, вид крайових ділянок (рівні, розволокнення). Пошкодження, що залишаються холодною зброєю, залежать від типу зброї, механізму впливу і матеріалу, на якому утворене пошкодження (тканина одягу, вид переплетення ниток тканини, матеріал тканини і т.п.). Одяг вилучають і направляють на експертне дослідження (криміналістичне, судово-медичне). У складних ситуаціях, особливо при наявності саморобної зброї, призначається експертиза.

Експертиза холодної збро ї. При призначенні експертизи холодної зброї слідчим на вирішення експерту можуть бути поставлені слідуючі питання: а) чи є поданий об'єкт холодною зброєю, якщо так, те до якого виду (типу, моделі) відноситься; б) заводського, кустарного або саморобного виготовлення дана холодна зброя; в) який вид (характер) пошкоджень, знаряддям якого виду (типу) вони залишені; г) які групові ознаки зброї, що оставили пошкодження: форма, розміри клинка, наявність одностороннього або двостороннього заточення леза; д) чи могло бути пошкодження нанесене зброєю, поданою на дослідження (при вирішенні цього питання особлива увага приділяють мікрослідам на зброї: волокна тканини, об'єкти біологічного походження)?

Належнiсть до холодної зброї визначається за наявнiстю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробуваннi, сукупностi таких загальних кримiналiстичних ознак: призначеностi для ураження цiлi; придатностi для неодноразового ураження цiлi. Всі інші предмети (пристрої), у яких повнiстю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.

Призначенiсть предмета (пристрою) для ураження цiлi визначається за наявнiстю сукупностi конструктивних ознак, якi дозволяють вiднести його до певного рiзновиду холодної зброї. До такої сукупності конструктивних ознак входять: наявність елементів певного виду, форм та розмірів; спосіб з'єднання елементів. Призначенiсть предмета (пристрою), який випробовується, для ураження цiлi визначається в результатi встановлення збігу притаманній йому сукупності конструктивних ознак із сукупністю конструктивних ознак вiдомого рiзновиду холодної зброї при порівнянні з вiдомими аналогами певних рiзновидiв холодної зброї, у якості яких виступають натурнi зразки з криміналістичних та інших колекцій, описи та зображення рiзноманiтних зразкiв холодної зброї в офiцiйнiй довiдковiй та спецiальнiй лiтературi, комп'ютерних базах даних та з урахуванням даних фiрм-виробникiв.

Придатнiсть випробуваного предмета (пристрою) для ураження цiлi визначається за наявнiстю технiчної забезпеченостi як окремих елементiв, так i конструкцiї в цiлому, а також за достатнiстю його уражуючих властивостей. Наявнiсть технiчної забезпеченостi конструкцiї в цілому i окремих елементiв предмета (пристрою) визначається в результатi встановлення: вiдповiдностi розмiрних, ергономічних, міцносних (як відносно елементів об'єкту, так і відносно їх з'єднань) та iнших технiчних характеристик досліджуваного предмета (пристрою) як в цілому, так і його складових, - стандартам (ДСТУ та ін.), технiчним умовам (ТУ), а при відсутності нормативно-технічних документів - параметрам вiдомих аналогiв даного рiзновиду холодної зброї; безпечності та зручності його використання при застосуванні у спосіб, характерний для найближчого аналогу холодної зброї (перевіряються експериментально); можливості неодноразового використання (перевіряється експериментально). Для клинкової зброї, в зв'язку з цим, встановлюється спосiб крiплення клинка, зручнiсть утримання зброї у ру­цi, безпечнiсть нанесення визначених по силi та напрямку ударiв. Для арбалетiв та лукiв: можливiсть ведення при­цiльної стрiльби; вiдповiднiсть мiцносних характеристик як конструкцiї в цiлому, так i окремих деталей предмета (пристрою) вимогам Державних стандартiв, ТУ, діючих в Україні, а також мiцносним характеристикам аналогiв даного рiзновиду зброї. Перевiрка мiцностi конструкцiї предмета (пристрою) в цiлому провадиться за вимогами, передбаченi методикою криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів", згідно до існуючої нормативно-тенхічної документації. Отримані результати оцiнюються за ступенем їх впливу на мiцнiсть конструкцiї зброї та можливiсть багаторазового застосування, а також безпечнiсть її засто­сування та зниження уражуючих властивостей. Достатнiсть уражуючих властивостей предметів (пристроїв), якi дослiджуються, визначається в результаті встановлення можливостi неодноразового ураження цілі при використанні предмету (пристрою) визначеним для конкретного типу холодної зброї способом. Можливість нанесення таких ушкоджень перевіряється експериментально. За результатами проведених випробувань предмета (пристрою) встановлюється наявність сукупності кримiналiстичних ознак та робиться висновок щодо його належностi до певного різновиду холодної зброї, а в разі вiдсутностi необхідної сукупності характерних для такої зброї ознак (хоча б по одній з визначальних ознак встановлено невiдповiднiсть вимогам до холодної зброї) - до певної групи виробів гоподарсько-побутового призначення.

Під час аналізу виявлених кримiналiстичних ознак треба приймати до уваги те, що визначальною для визнання конкретного предмета (пристрою) холодною зброєю є сукупність ознак: основне цільове призначення; конструктивні особливості уражуючого елементу (наприклад, для клинка - форма, розміри, загострення леза, форма та розташування вістря відносно поздовжньої осі); конструктивнi особливостi рукiв'я (зручнiсть утримання, наявнiсть, форма та розміри утику або обмежувача); конструктивнi особливостi з'єднання рукiв'я з уражуючим елементом; мiцність та пружність конструкцiї в цiлому; можливiсть ураження цілі.