Загальнотеоретичні передумови формування системи психології ОРД, її сутність і поняття

Вихідною позицією психології оперативно-розшукової діяльності є те, що ця діяльність як особливий різновид юридичної практики (кримінального судочинства) хоч і охоплюється певним чином загальним (методолого-методичним) розділом юридичної психології, але разом із тим має таку специфіку її психологічної структури, яка змістовно відокремлює останню від інших, оскільки на­званій діяльності притаманні окреме законодавче регулювання, свої особливі цілі, різноманітні напрями та за­вдання, специфічні суб'єкти й об'єкти діяльності, спеці­альні сили, заходи, форми, методи та засоби ОРД.

Тому всебічне психологічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності повинне базуватися на окремій га­лузевій системі використання спеціальних психологічних знань.

Таку галузеву систему саме і являє психологія опе­ративно-розшукової діяльності оперативних підроз­ділів органів внутрішніх справ.

Її теоретичним підґрунтям є основи загальної, соці­альної та практичної психології, вихідні методологічні ас­пекти юридичної психології та її певні складові частини, а також окремі наукові положення й висновки соціології, управління, кримінального права, кримінального проце­су, криміналістики, теорії та практики ОРД.

Вона також: базується на основних принципах реалі­зації психологічних закономірностей у практиці ОРД, та­ких як: правомірність та гуманізм; науковість і компле­ксність, тобто використання комплексних психологічних знань та застосування різноманітних форм і методів пси­хологічної роботи.

Головна методологічна передумова формування психології оперативно-розшукової діяльності полягає в системно-структурному підході до її визначення та розгляду - як психологічної категорії, що пов'язане із психологічним уявленням мети оперативно-розшукової діяльності, її змі­сту, об'єкта й суб'єкта, заходів цієї діяльності, у тому чис­лі у вигляді спеціальних форм, методів, засобів, тактич­ні них прийомів, очікуваних результатів тощо, а головне, з - визнанням її нерозривного зв'язку зі структурою особистості конкретних індивідів, включених в оперативно-розшукові відносини.

Отже, предметом психології оперативно-розшукової діяльності в цілому слід вважати психологічні закономір­ності, феномени, ефекти, а також інші особливості пове­дінки й діяльності особистості та групи, які є визначаль­ними у відносинах названих вище осіб. Ці закономірності й особливості є або об'єктивними проявами психіки конкретної людини, котра є об'єктом чи суб'єктом оперативно-розшукових відносин, або психологічним змістом об­раної нею суб'єктивної лінії поведінки в процесі здійс­нення цих відносин. Предметом психології ОРД охоплю­ються й потенційний психологічний зміст оперативно-розшукових заходів.

Зі сказаного випливає, що першорядне значення для об'єктивного уявлення сутності психології ОРД має з'ясування змісту самої оперативно-розшукової діяльності як соціально-психологічної системи, з виділенням зазна­чених вище її структурно-функціональних елементів.

Мета оперативно-розшукової діяльності. Як і будь-яка інша доцільна людська діяльність, ОРД відпові­дає поставленій меті - бажанню досягти кінцевих резуль­татів діяльності, яке включає потреби, думки, почуття та інші психічні утворення, а тому має мотивований харак­тер.

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" чітко визначив мету оперативно-розшукової діяль­ності. Зокрема, для оперативних підрозділів органів внутрішніх справ це припинення правопорушень і забезпе­чення інтересів кримінального судочинства. Ця мета реа­лізується в разі досягнення конкретних кінцевих резуль­татів ОРД: попередження, припинення, розкриття злочи­нів і встановлення винних осіб; установлення осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінального покарання, чи безвісно відсутніх.

Загальним об'єктом ОРД, як і всієї правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ, є протиправна діяльність певних антигромадських елементів у всьому її кі­лькісному (стан) та якісному (структура) обсязі.

Безпосе­редні об'єкти - це переважно особи (індивіди, члени груп і угруповань), стосовно яких є достатня інформація про їх причетність до злочинів, що готуються або вже.вчинені невстановленими особами, а також про те, що _}вони готують або вчинили злочини, переховуються від слідства, суду чи відбування кримінального покарання або ж є безвісно відсутніми. Такими об'єктами до певної міри слід вважати й інших осіб, які є носіями об'єктивної інформації, що має значення для попередження, припи­нення, розкриття злочинів і забезпечення кримінального судочинства.

Важливим психологічним змістом узагальненого об'єкта ОРД, крім відповідних психоутворень, уже вияв­лених і досліджених кримінологами та соціологами, вва­жається комплекс наявних у суспільстві соціально-психологічних установок, основу яких складають психоутворення двох протилежних напрямів:

а) потенційна схильність окремих осіб і груп до вчинення протиправних дій (тобто проблеми кримінального потенціалу як відповідного соціально-перцептивного досвіду особистості в кримінальній субкультурі; сучасного негативного стану індивідуальної й суспільної свідомості; зруйнування системи цінностей, як наслідку гострих і стійких соціально-економічних суперечностей у суспільстві, поширення у значних його прошарках нонконформіст­ських поглядів і переконань; правового нігілізму тощо);

б) готовність певної частини суспільства до протидії злочинності, що зумовлює необхідність вивчення соціаль­ної бази боротьби зі злочинністю, зокрема цілеспрямова­ного застосування в ОРД спеціальних соціально-психо­логічних знань, використання соціопсихотехнологій з ме­тою досягнення суспільної кореляції соціально-психоло­гічних установок у бік формування активної громадської позиції та співробітництва з оперативними підрозділами.

Законодавчо розкрито і зміст оперативно-розшуко­вої діяльності, який полягає в системі гласних і неглас­них пошукових заходів, здійснюваних із застосуванням спеціальних оперативних та оперативно-технічних засо­бів для розв'язання завдань щодо пошуку та фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб і груп, відповідальність за які передбачено КК, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, су­спільства і держави.

Реалізація зазначених заходів і засобів забезпечується за допомогою розроблених теорією ОРД та опанованих її практикою оперативно-розшукових методів і оператив­но-розшукової тактики.

Тобто йдеться вже - про сам процес оперативно-розшукової діяльності, який потребує відповідного інформаційного, аналітичного, організаційно-управлінського та організаційно-тактичного забезпечення.

Органічний взаємозв'язок мети, об'єкта, заходів і очі­куваних результатів оперативно-розшукової діяльності зумовлює нерозривну єдність її з особистістю оператив­ного працівника, який уявляється як суб'єкт свідомої діяльності й відносин у системі ОРД, індивід зі стійкою, соціально зумовленою системою психічних якостей, що формуються і виявляються у згаданій діяльності.

У психологічній структурі особистості виділяються такі підструктури:

1. За соціально-психологічним виміром під­структури:

- спрямованості (ідеаційна, світоглядна, мотиваційна, цілеутворююча);

- самосвідомості (самоусвідомлення та самооцінка власних позитивних або неґативних якостей особистості);

- досвіду (життєвий досвід; професійна компетент­ність на рівні конкретного знання, уміння, навичок);

- спілкування (індивідуальна та групова самотність, комунікативність, міжособистісні стосунки тощо).

2. За індивідуально-психологічним виміром підструктури:

- темпераменту та характеру (становлення, акцентування та функціонування рис характеру);

- емоційно-почуттєвої та вольової сфери (збалансова­ність емоційно-почуттєвої сфери, емоційна регуляція та вольова психореґуляція діяльності й поведінки тощо);

- здібностей (їх становлення та розвиток у професій­ній діяльності);

- психофізіологічних якостей (працездатність, психобіологічні прояви, зумовлені індивідуальними вимогами до режиму праці й відпочинку, статевими та віковими особливостями індивіда тощо).

3. За виміром функціональних компонентів психіки або пізнавальних процесів підструктури:

- професійного сприйняття, уваги, розвитку сенсор­ної культури;

- спостережливості, професійної пам'яті;

- професійного мислення, уяви тощо.

4. За діяльнісним виміром підструктури:

- потрібнісно-мотиваційна (співвідношення потреб, мотивів, мети діяльності, рівня претензій);

- інформаційно-пізнавальна (формування інформа­ційної основи прийняття рішень тощо);

- результативна (настрій і регуляція діяльності на до­сягнення кінцевого результату, адекватного її меті, тощо).

Різні напрями й види оперативно-розшукової діяль­ності відрізняються один від одного своєю особливою спрямованістю, специфічними цілями й завданнями, особливими об'єктами, неоднаковими засобами, метода­ми, способами та прийомами практичних дій, наявністю специфічних умов діяльності тощо. Тому в психологічній структурі будь-якої окремої діяльності кожен із названих елементів досягає своєї спе­цифічної психологічної насиченості. Тут криється одна з головних психологічних закономірностей оперативно-роз­шукової діяльності, а саме те, що вона формує коло вимог щодо специфічних психологічних характеристик особис­тості її суб'єктів.

Психологічний аналіз визначених структурних елемен­тів системи ОРД свідчить про наявну як у теорії, так і на практиці їх психологічну невпорядкованість, а також дозволяє об'єднати ці елементи логічними та детермініс­тично поясненими взаємозв'язками, які визначально впливають на їх змістове наповнення та практичну реалі­зацію через головні функціонально-діяльнісні компоненти психології оперативно-розшукової діяльності: гносеологіч­ний, конструктивний, організаційний, проектувальний та комунікативний.

Ці компоненти є обов'язковими стрижневими чинни­ками, які рівною мірою забезпечують системне створення та впровадження в життя кожного окремого елемента психології оперативно-розшукової діяльності.

Гносеологічний компонент відповідає ін­формаційно-діагностичному забезпеченню оперативно-розшукової діяльності й постає насамперед змістовим елементом професійної праці безпосередніх суб'єктів ОРД.

Він спрямований на одержання та відпрацювання оперативної інформації про окремі соціальні субкультури (середовище, яке привертає оперативний інтерес), ситуа­ції, явища чи певний стан справ, що стосується конкрет­них кримінальних проявів або можливих протиправних дій окремих осіб. Тобто цей компонент орієнтований на пізнання об'єктів оперативно-розшукового впливу.

Гносеологічний компонент містить професійно важ­ливі для оперативно-розшукової діяльності діагностичну та прогностичну складові. Тому успішно реалізовуватися він може тільки на основі об'єктивних критеріїв оцінки оперативної обстановки.

Разом із тим, гносеологічний компонент виконує над­звичайно важливу функціонально-діяльнісну роль у пси­хологічній структурі об'єкта ОРД, а саме в інформаційно-діагностичному забезпеченні протидії злочинного елемен­та оперативним підрозділам або правоохоронній системі в цілому.

Суть конструктивного компонента поля­гає в забезпеченні конкретного та конструктивного (упо­рядкованого) визначення цілей, завдань, заходів, сил, форм, методів і засобів, а також очікуваних результатів оперативно-розшукової діяльності.

Конструктивний компонент на функціонально-діяльнісному рівні суб'єктів ОРД реалізується за методи­ками організаційно-діяльнісного, організаційно-розумово­го й іноваційного моделювання з використанням при цьому оперативними працівниками передових і новітніх заходів та методів оперативно-розшукової діяльності, у тому числі сучасних соціо- та психотехнологій зі складан­ня і відпрацювання специфічних (оперативно значущих) психологічних моделей поведінки і діяльності окремих осіб і груп у злочинному середовищі.

На рівні ж об'єктів ОРД конструктивний компонент активно використовується злочинними елементами в до­сягненні ефективності їх злочинної діяльності. Разом із тим, психологія об'єктів оперативно-розшукового впливу включає і деструктивні, у тому числі конфліктні, компо­ненти їх поведінки та діяльності. Використання цього де­структивного потенціалу оперативними працівниками сприяє нейтралізації та знешкодженню злочинців і зло­чинних груп.

Організаційний компонент органічно пов'язаний з попереднім конструктивним компонентом. Основна функція організаційного компонента полягає у використанні організаційного потенціалу оперативних підрозділів і їх працівників. Його основними складовими є: загальна організаційно-управлінська культура суб'єктів оперативно-розшукової-діяльності, організаторський до­свід оперативних працівників, їх відповідні здібності, знання, уміння та навички.

Проте значний організаційний потенціал притаман­ний і сучасному злочинному середовищу, особливо ліде­рам та організаторам злочинних формувань. Він дає їм значні можливості й навіть переваги як у відкритій, так і прихованій протидії оперативним підрозділам (фізичні розправи, у тому числі знищення оперативних працівни­ків, психологічний тиск - шантаж, погрози, дезінформа­ція, підкуп тощо).

Тому реалізація організаційного компонента психоло­гії оперативно-розшукової діяльності суб'єктами опера­тивно-розшукової діяльності передбачає необхідність ак­тивного застосування в її практиці основних положень організаційно-управлінської психології.

Проектувальний компонент орієнтує суб'єктів оперативно-розшукової діяльності при вирішен­ні її завдань на перспективні позитивні досягнення, які визначено в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність", а також директивних документах державної влади.

Одночасно у сфері злочинної діяльності об'єктів ОРД проектувальний компонент спрямовується на плануван­ня, розвиток і розширення цієї діяльності з метою най­більш ефективного досягнення її цілей і кінцевих резуль­татів, що повинно враховуватися оперативними підроз­ділами при визначенні стратегічних заходів боротьби зі злочинністю.

Комунікативний компонент відповідає потребам спілкування суб'єктів оперативно-розшукових відносин.

Значні можливості для цього закладено в психотехнологіях трансактного аналізу, зокрема в пізнанні та вико­ристанні психологічних закономірностей оперативного спілкування та психологічного впливу в ОРД.

Вищенаведене дає підстави визначити оперативно-розшукову діяльність з позицій психології як систему психологічних та соціально-психологічних закономірнос­тей, зв'язків і відносин, які стосуються особистості її суб'єктів та об'єктів, а також заходів, засобів і методів цієї діяльності, мають переважно психологічну природу і психологічно обумовлений зміст, підпорядковуються за­кономірностям загальної психологічної науки та прикладним методам психологічного аналізу, діагностики, ін­терпретації й відповідного супроводження і які при інте­груванні з іншими галузями наукових знань (соціологіч­ними, управлінськими, інформативними, оперативно-розшуковими тощо) утворюють відокремлену галузь прикладної психології - психологію оперативно-розшу­кової діяльності.

Отже, наявність свого предмета, своєї особливої структури, специфічного змісту та спеціальних методів пізнання визначають об'єктивні підстави послідовного наукового формування, становлення та розвитку психо­логії ОРД як самостійної галузевої прикладної психологіч­ної науки.