Поняття та сутність психології ОРД

Головна методологічна передумова формування психології оперативно-розшукової діяльності поля­гає в системному її розгляді, в основу чого поклада­ється діяльнісний підхід. Методологічне призначен­ня останнього щодо теми, яка розглядається, дво­яке: з одного боку, це метод вивчення психічних процесів, які відбуваються під час здійснення ОРД, тобто шлях розгляду й уявлення зазначеної діяльно­сті як психологічної категорії; з іншого ж боку - спосіб структурного психологічного аналізу ОРД як конкретної предметної діяльності.

Основні положення категорії "діяльність" розроблено О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном, П. Гальперіним, Д. Ельконіним та іншими психологами, мисли­телями. Узагалі діяльність споконвічно визначається як специфічна людська форма відношення до навколишнього світу, що за змістом становить доцільну його зміну в інтересах людей, умову існування сус­пільства (доцільність - це відповідність явища чи процесу певному становищу, матеріальна або іде­альна модель якого виступає як мета діяльності).

Водночас діяльність розглядається в нерозривній єдності зі свідомістю, оскільки самим змістом діяль­ності стають насамперед ті об'єкти й сторони нав­колишньої дійсності, які включені в процес діяльно­сті. Отже, діяльність - категорія психологічна, ви­вчення якої здійснюється за допомогою теорії діяльнішого підходу. З позицій цього підходу вона роз­глядається як динамічна система взаємодій суб'єкта з зовнішнім світом, у процесі чого відбувається ство­рення образу, втілення його в об'єкті, здійснення й перетворення опосередкованих психічним чином відносин суб'єкта в предметній діяльності.

Внутрішня частина цієї діяльності, тобто форму­вання внутрішнього плану, внутрішніх розумових дій, розкривається через психологічне поняття "інтеріоризація" (від лат.,interior - внутрішній). Пере­хід цих дій зсередини у зовнішній простір відбива­ється через поняття "екстеріоризація" (від лат. ехterіоr - зовнішній), що надає діяльності предмет­ного характеру.

За видами діяльність розподіляється на гру, на­вчання, працю. До речі, саме вони як єдині види ді­яльності забезпечують пізнання людиною навколиш­нього світу.

Людина в діяльності виступає як особистість, що керується певними мотивами і має намічені цілі, яких бажає досягти в результаті цієї діяльності. Мо­тив - це ціле спонукальний вибір особою певної діяльності, пов'язаної з задоволенням її цілі, що й обумовлює саму діяльність, визначає відповідну її орієнтацію й спрямованість, а також адекватний інструментарій.

Для подальшого з'ясування змісту та сутності психології діяльності треба уявити її загально-психологічну та предметну структури. Розглянемо такі рисунки.

У наведеному вище закладено головний зміст психологічної характеристики професійної діяльності, а саме те, що в ній виявляється психологічна специфіка окремих видів праці. Це обумовило виокремлення в психологічній науці галузевих психологій: космічної, педагогічної, юридичної тощо. Вид діяльності формує коло специфічних професійних вимог до її суб'єкта.

Звідси випливають два найважливіших висновки:

1) психологічний аналіз оперативно-розшукової діяльності як процесу взаємодії особистості з навколишнім світом приводить до розкриття психологічної структури цієї діяльності, (включаючи відповідний психологічний механізм її здійснення), а саме:

• створення внутрішнього образу у свідомості;
• утілення образу в об'єкті діяльності через внутрішнє його осмислення й формування в ідеалі змісту предметної діяльності, її цілей, завдань, засобів, прийомів, способів тощо;
• власне процес цієї діяльності як психічно зу­мовлений вплив суб'єкта ОРД на об'єкт ОРД;

2) аналіз різної діяльності в системі ОРД, у тому числі колективної як основної, сприяє розкриттю психологічної (і соціально-психологічної) сутності та змісту особистості суб'єкта ОРД.

Очевидно, що в психологічній структурі оперативно-розшукової діяльності реалізуються виділені серед інших методологічних принципів психології принцип єдності свідомості та діяльності, а також принцип об'єктивної та суб'єктивної детермінації².

Виходячи з вищесказаного закономірним буде таке уявлення психологічної структури ОРД: суб'єкт діяльності - об'єкт (предмет) діяльності - мета, мотив діяльності - заходи, засоби, способи діяльно­сті - очікуваний результат діяльності

Таким чином, уявлення оперативно-розшукової діяльності як психологічної категорії, з одного боку, пов'язане з суб'єктом і об'єктом діяльності, її метою та мотивами, а з іншого - із заходами діяльності, у тому числі її методами, засобами, способами, при­йомами тощо, а головне - із визнанням її єдності з особистістю людини, включеної в процес ОРД. Ця особа визначається як суб'єкт свідомої діяльності й відносин, як індивід зі стійкою, соціально зумовленою системою психологічних якостей, котра форму­ється й виявляється в діяльності та спілкуванні.

Далі слід звернути увагу на те, що різні напрями, види й форми ОРД відрізняються один від одного своєю особливою спрямованістю, специфічними завданнями, особливими об'єктами, неоднаковими засобами, методами, способами та прийомами практичних дій, наявністю специфічних умов діяль­ності тощо.

Тому в ході аналізу психологічної структури будь-якого окремого різновиду ОРД кожна складова цієї структури буде розкривати свою специфічну психологічну насиченість. У цьому виявляється одна з найважливіших психологічних закономірностей оперативно-розшукової діяльності, а саме те, що вона обумовлює коло вимог щодо особливих психоло­гічних якостей особистості її суб'єктів, котрим са­ма і відповідає.

Це дає підстави для системного уявлення психо­логії ОРД і включення до її структури, окрім психо­логічного змісту суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, таких обов'язкових елементів, як психо­логія об'єкта вказаної діяльності та початковий пси­хологічний потенціал заходів ОРД.

Таким чином, об'єктом психології ОРД визнаєть­ся особистість конкретної людини, включеної у вза­ємовідносини, які складаються під час здійснення оперативно-розшукової діяльності. Це насамперед особистість суб'єктів ОРД, тобто працівників опе­ративних підрозділів органів внутрішніх справ (умовно до цього елемента можна додати й особистість негласного працівника, що співробітничає з оперативним підрозділом на засадах добровільності).

Далі, це особистість окремих індивідів чи членів групових об'єднань, визнаних безпосередніми об'єк­тами оперативно-розшукового впливу, а також ін­ших осіб, що є опосередкованими носіями інформа­ції, значущої для виконання завдань ОРД.

Водночас предметом психології ОРД слід вважа­ти психологічні закономірності й особливості пове­дінки та діяльності особистості, які є визначальними у вказаних вище взаємовідносинах. Ці закономірно­сті й особливості являють собою або об'єктивні про­яви психіки конкретної людини, що є суб'єктом чи об'єктом оперативно-розшукової діяльності, або психологічний зміст обраної ними поведінки в про­цесі здійснення цієї діяльності.

Предметом психології ОРД охоплюються і потен­ційні психологічні чинники, якими вже на законо­давчому рівні закладені в окремі оперативно-розшукові заходи.

Отже, у вищевикладеному полягає головна сут­ність психології ОРД.

Запропоноване системне уявлення психології ОРД дає можливість всебічного пізнання й реалізації притаманних зазначеній діяльності (її теорії й прак­тиці) специфічних психологічних закономірностей, що,

· по-перше, відрізняє цей процес від спонтанного використання загальних положень психологічної на­уки,

· а по-друге, створює підстави для визнання пси­хології ОРД як окремої галузевої прикладної психо­логії.

Структура психології ОРД

Основний зміст психології ОРД визначається її головними структурними елементами (розділами), такими як: психологія особистості суб'єктів ОРД; психологія об'єктів ОРД; психологія заходів ОРД.

Психологія суб'єктів ОРД

Десь акцентувати, що в психології суб'єкта значне місце належить формуванню та реаліза­ції такої важливішої психологічної функції як оперативне мислення цього суб'єкта. У такому ракурсі і розкривається, головним чином, смисл поняття „оперативно-розшукова психологія". При діяльнішому ж підході ми суб'єкта ОРД і його психологію маємо розглядати в системно­му зв'язку з психологічним змістом інших еле­ментів ОРД як предметної діяльності, тобто в контексті поняття „психологія ОРД".

Оперативний працівник - суб'єкт свідомої дія­льності й відносин у системі ОРД, індивід зі стій­кою, соціально зумовленою системою психічних якостей, що формуються й виявляються в згаданій діяльності.

У психологічній структурі особистості оператив­ного працівника найбільше значення має виокрем­лення професійно значущих під структур: 1) за інди­відуально-психологічним і психофізіологічним вимі­ром; 2) за соціально-психологічним виміром; 3) за виміром пізнавальних процесів; 4) за предметно-дійовим виміром.

У сучасній теорії ОРД вже розроблено ряд аспек­тів психології особистості суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. Зокрема, певним чином до­сліджено:

а) узагальнену професійно-психологічну модель працівників карного розшуку;

б) обставини, які обумовлюють особливості про­фесійної психології;

в) психологічні детермінанти, які слугують фак­торами застереження або протидії в оперативній роботі;

д) структуру вимог до психології особистості за­значених суб'єктів, яка базується на психологічному аналізі соціального статусу цієї особистості в системі її соціальних, організаційних і безпосередньо прак­тичних відносин.

Проте обсяг конкретної наукової інформації про закономірності впливу психіки суб'єктів ОРД на ре­зультати їх діяльності й, навпаки, про закономірнос­ті впливу особливостей діяльності та її результатів на психіку суб'єктів є ще недостатнім.

Крім того, бракує диференційованих знань щодо професійно значущих психологічних якостей, яким повинні відповідати оперативні працівники залежно від особливостей окремих спеціалізованих на­прямків ОРД (наприклад розкриття навмисних -убивств, боротьба з наркозлочинами, торгівлею лю­дьми тощо), а також окремих неординарних завдань (скажімо, пов'язаних з екстремальними ситуаціями).

Слід також визнати неповноту розкриття психо­логії особистості негласних нештатних працівників та інших осіб, які залучаються до виконання зав­дань оперативно-розшукової діяльності на засадах добровільності. Наявні в сучасному суспільстві та негативні в цілому за своїм змістом соціально-психологічні установки й поведінкові стереотипи щодо співробітництва осіб з оперативними підрозді­лами потребують широкомасштабних наукових і прикладних зусиль, спрямованих на корекцію сус­пільної свідомості в напрямку формування законо­слухняності та громадянської відповідальності.

Отже, зазначений розділ психології оперативно-розшукової діяльності має спрямовуватися на пода­льше пізнання й аналіз особливих професійно зна­чущих якостей і психічних явищ (властивостей, процесів, станів), притаманних особистості праців­ника оперативного підрозділу, у тому числі у їх співвідношенні не тільки з загальною специфічною характеристикою ОРД, але й з особливостями її окремих спеціалізованих напрямів і завдань.

Крім того, даний розділ повинен охоплювати розроблення та використання спеціальних психоло­гічних технологій (комплексних методик) проекту­вання результатів пізнання на практику професій­но-психологічного відбору кадрів, їх психологічної підготовки та психологічного супроводження опера­тивно-розшукової діяльності, яку вони здійснюють.

Важливим кроком до становлення практичної психології в системі МВС можна назвати прийняття Міністерством внутрішніх справ Концепції психо­профілактичної роботи в органах внутрішніх справ.

Вона, зокрема, визначає такі стресогенні чинники психоемоційної напруженості професійної діяльнос­ті працівників органів внутрішніх справ:

- ризик для життя й здоров'я;

- дефіцит часу для аналізу обставин і прийняття рішень;

- постійно існуюча протидія з боку правопоруш­ників і злочинців;

- загроза помсти працівникові та членам його сім'ї з боку злочинців за його професійні дії;

- необхідність застосування табельної вогнепаль­ної зброї;

- висока ціна можливих помилок;

- усвідомлення великої відповідальності, вклю­чаючи кримінальну, за результати й наслідки роботи;

- велике психічне та фізичне навантаження;

- конфліктні ситуації в процесі службової діяль­ності; '

- інтенсивні дії несприятливих факторів навко­лишнього середовища.

Негативний вплив цих чинників призводить до руйнування соціально-психологічного благополуччя працівників ОВС, виснаження захисних сил (функ­цій) організму й психіки та виникнення розладів психогенного характеру аж до розвитку психосома­тичних і психічних захворювань.

Визначено також головні фактори, що негативно відбиваються на соціально-психологічному благопо­луччі та здоров'ї персоналу:

· "омолодження" професійного ядра внаслідок плинності кадрів, невідповідність штатної чисельно­сті рівневі завантаженості;

· нечітка визначеність соціально-економічного статусу працівників ОВС;

· зниження рівня законослухняності населення, поява нових видів злочинів, зростання екстремаль­ності службової діяльності;

· толерантне ставлення населення до злочинності;

· підвищення вимог до фізичних і психологічних якостей працівників ОВС;

· застаріла навчально-методична основа підго­товки та перепідготовки кадрів, у тому числі керів­них, із питань психології управління;

· організаційні й інші недоліки та помилки в по­передженні надзвичайних подій в ОВС.

Одним із напрямків підвищення ефективності роботи з персоналом є вдосконалення психологічно­го забезпечення оперативно-службової діяльності. Але, як і в раніше прийнятій Концепції психологіч­ного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України, за­твердженій рішенням колегії МВС України № 2 КМ/2 від 3 лютого 1997 р., цей напрямок, на жаль, не розгорнутий і не підкріплений практичними за­ходами, у тому числі й затвердженою Програмою реалізації Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ, про яку саме і йдеться.

Отже, проблеми практичної психології в галузі ОРД поки що не знаходять належного відображення у відповідних рішеннях МВС.

Психологія об'єктів ОРД

При розгляді цього елемента перш за все отри­мати чітке уявлення про об'єкти ОРД. Згідно з за­конодавством про оперативно-розшукову діяльність загальним її об'єктом правомірно буде визнати зло­чинну діяльність протиправного елемента в усьому її кількісному (стан злочинності) та якісному (структу­ра злочинності) обсязі.

Зрозуміло, що безпосередніми об'єктами ОРД є особи (індивіди, члени груп і злочинних організацій), щодо яких наявна достатня інформація про їх при­четність до злочинів, що готуються або вчинені невстановленими особами, а також про те, що вони готують або вчинили злочини, переховуються від слідства, суду чи відбування кримінального пока­рання або ж є безвісно відсутніми.

Такими об'єктами до певної міри слід вважати й інших осіб, які через різні обставини стали носіями інформації, що має значення для припинення, роз­криття злочинів і забезпечення кримінального судо­чинства.

Важливим психологічним змістом узагальненого об'єкта ОРД, крім ряду елементів, уже виявлених і досліджених психологами, соціологами та криміно­логами (зокрема потреб, інтересів, мотивів проти­правної поведінки; взаємозв'язку особистості зло­чинця й оточуючого середовища; зв'язку й ролі біо­логічних і психічних факторів у генезисі злочиннос­ті; створення злочинного стереотипу поведінки то­що), вважається комплекс наявних у суспільстві соціально-психологічних установок, основу яких складають чинники двох взаємно виключних рядів:

1. потенційна схильність окремих осіб і груп до вчинення злочинів (кримінальний потенціал як від­повідний соціально-перцептивний досвід особистос­ті, тобто сучасний негативний морально-психоло­гічний стан індивідуальної та суспільної свідомості, що є наслідком досить гострих і стійких соціально-економічних і політичних суперечностей у суспільс­тві, поширення у значних його прошарках правово­го нігілізму тощо). Це насамперед зумовлює попере­джувальну спрямованість оперативно-розшукового впливу на зазначений об'єкт;
2. готовність певної частини суспільства до про­тидії злочинному світові (у тому числі до виконання завдань ОРД), що визначає необхідність і важли­вість вивчення соціальної бази боротьби зі злочинні­стю, зокрема цілеспрямованого отримання спеці­альних психологічних знань з метою використання їх для досягнення певної корекції соціально-психологічних установок у бік формування активної громадянської позиції, у тому числі й щодо співро­бітництва з оперативними підрозділами.

Пізнавальну основу психології об'єктів ОРД ста­новить психологічне вивчення й діагностування особистості певних осіб, котрі окремо чи в складі злочинних груп є безпосередніми об'єктами опера­тивно-розшукового впливу (дії). При цьому особливий акцент робиться на розкритті внутрішніх особистісних передумов (психологічних факторів), які знаходяться на перетині мотиваційної сфери й установки особистості, конкретної життєвої ситуації та конкретних чинників навколишнього середовища і які пов'язані з безпосереднім виникненням зло­чинних намірів, пошуком шляхів, засобів і способів їх здійснення.

Оскільки джерела інформації про безпосередні об'єкти ОРД значно виходять за межі їх існування та діяльності, то до психологічного пізнання цих об'єктів буде закономірним віднести і різних інших осіб - носіїв опосередкованої оперативно-розшукової інформації.

У теорії ОРД розглядаються такі основні інфор­маційні сектори, що використовуються як джерела опосередкованої оперативно-розшукової інформації:

1) середовище, яке формує особистість злочинців на рівні індивідів і злочинних груп (окремі особи й неформальні об'єднання, що характеризуються про­типравною спрямованістю специфічного оператив­ного забарвлення; місця концентрації таких осіб і об'єднань);

2) середовище, у якому проявляють себе (діють) окремі злочинці й злочинні групи (місця й об'єкти безпосереднього здійснення злочинної діяльності й такі, що становлять для них кримінальний інтерес, та ін.);

3) сфера сімейно-побутових відносин, а також "обслуговування" кримінальних елементів (родинні зв'язки, обслуговуючий персонал нічних клубів, ресторанів, казино, саун, басейнів, спортивних ком­плексів, постачальники наркотиків тощо).

Практична потреба у використанні зазначених психологічних знань зумовлює також; необхідність отримання їх науковими та науково-прикладними шляхами на підставі застосування методик практич­ної психології, у тому числі як до конкретної особи, так і до різноманітних злочинних об'єднань.

Таким чином, психологія об'єктів оперативно-розшукової діяльності в практичному значенні - це науково-прикладний інструментарій їх всебічного пізнання з метою ефективного виконання завдань ОРД.

 

1 .3.3. Психологія заходів ОРД

Що стосується психологічного змісту заходів ОРД, то тут слід виходити з законодавчого визна­чення поняття самої ОРД як системи гласних і не­гласних пошукових заходів, що здійснюються із за­стосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів. До цього слід додати розроблені теорією

ОРД та опановані її практикою оперативно-розшукові методи й оперативно-розшукову тактику. Тобто йдеться вже про сам процес ОРД, який потребує відповідного інформаційного, аналітично­го, організаційно-управлінського й організаційно-тактичного забезпечення.

Психологія оперативно-розшукових заходів має два аспекти наукового і практичного розгляду:

· за­гальний (потенційні психологічні фактори, прита­манні оперативно-розшуковим заходам узагалі) та

· особливий (особливі психологічні фактори окремих.оперативно-розшукових заходів).

На даний час у теорії ОРД розкрито деякі меха­нізми здійснення психологічного впливу на об'єкти оперативної розробки, в основу якого, зокрема, по­кладено:

- мету, завдання, закономірності, принципи оперативно-розшукового впливу;

- функціональну структуру впливу;

- механізм впливу тощо.

Досліджено окремі аспекти взаємовідносин між негласними працівниками й розроблюваними осо­бами, із визначенням основних психологічних скла­дових їх успішного спілкування. Виявлено потребу досягнення емоційного й інтелектуального доміну­вання негласних працівників над розроблюваними особами.

Розглянуто, крім цього, сутність адаптації як важливого елемента спілкування, у тому числі про­аналізовано її найбільш поширені способи: попере­дження про наміри; усунення перешкод спілкуван­ня; урахування якостей партнера та ін..

Проте головною вадою всіх спроб науково-теоретичного розроблення психології оперативно-розшукових заходів є переважна підпорядкованість цієї роботи загальній професійно-психологічній мо­делі суб'єктів ОРД.

Між тим існуючий перелік заходів ОРД уже по­тенційно насичений специфічним психологічним змістом. Це насамперед психологічні особливості й відповідні технології проведення оперативно-розшукових заходів у формах оперативного пошуку, оперативної профілактики, оперативної розробки, негласного проникнення в приміщення та на зе­мельні ділянки, реалізації методів розвідувального опитування, таємного спостереження й агентурного методу, впровадження негласних працівників у зло­чинні групи, створення й використання з метою конспірації підприємств і організацій тощо.

Тому в цілому даний розділ психології оперативно-розшукової діяльності має бути перш за все спрямований на наукове й практичне вивчення ви­хідного психологічного потенціалу, який об'єктивно існує в кожному конкретному заході ОРД та стосу­ється правового, організаційного, оперативно-тактичного, оперативно-технічного, морально-етич­ного й суто психічного (на рівні конкретного виконавця) аспектів здійснення цих заходів.

Психологічний аналіз усіх визначених структур­них елементів системи ОРД свідчить про їх невпо­рядкованість як у теорії, так і на практиці. Він та­кож дозволяє ці елементи об'єднати логічними та детерміністично поясненими взаємозв'язками, які визначально впливають на їх змістове наповнення та практичну реалізацію через головні організацій­но-функціональні компоненти психології оператив­но-розшукової діяльності: гносеологічний, конструк­тивний, організаційний, проектувальний і комуні­кативний.

Ці компоненти рівною мірою забезпечують практичне запровадження кожного окремого еле­мента психології оперативно-розшукової діяльності.

Гносеологічний компонент відповідає пізнавальному й інформаційно-діагностичному за­безпеченню оперативно-розшукової діяльності та постає насамперед змістовим елементом професій­ної праці безпосередніх суб'єктів ОРД.

Він спрямований на одержання та відпрацю­вання оперативної інформації про соціальну субку-льтуру (середовище, яке привертає оперативний ін­терес), окремі ситуації, явища чи певний стан справ, що стосуються конкретних або можливих кримінальних проявів чи дій окремих осіб. Тобто цей компонент орієнтується на пізнання об'єктів оперативно-розшукового впливу.

Гносеологічний компонент охоплює професійно важливі для оперативно-розшукової діяльності діаг­ностичну та прогностичну складові. Тому успішно реалізовуватися він може тільки на основі об'єк­тивних критеріїв оцінки оперативної обстановки.

Разом із тим, зазначений компонент виконує надзвичайно важливу криміногенну функціональну роль у психологічній структурі об'єкта ОРД, а саме в інформаційно-діагностичному забезпеченні протидії окремих злочинців чи злочинних груп оперативним підрозділам або взагалі правоохоронній системі.

Суть конструктивного компонента по­лягає в забезпеченні конкретного (упорядкованого, плідного) визначення цілей, завдань, заходів, сил, форм, методів і засобів, а також очікуваних резуль­татів оперативно-розшукової діяльності залежно від інформаційних надходжень за рахунок реалізації гносеологічного компонента.

Конструктивний компонент на функціональному рівні існування суб'єктів ОРД реалізується методи­ками розумового й інноваційного моделювання з використанням при цьому оперативними працівни­ками передових і новітніх заходів і методів опера­тивно-розшукової діяльності, у тому числі сучасних технологій складання й відпрацювання специфіч­них (оперативно значущих) психологічних моделей поведінки й діяльності окремих осіб і груп у злочин­ному середовищі.

На рівні ж об'єктів ОРД конструктивний компо­нент активно використовується злочинними еле­ментами в досягненні ефективності їх злочинної ді­яльності. Водночас психологія об'єктів оперативно-розшукового впливу включає деструктивні, у тому числі конфліктні, компоненти їхньої поведінки й ді­яльності. Використання цього деструктивного по­тенціалу оперативними працівниками сприяє нейт­ралізації та знешкодженню злочинців і злочинних об'єднань.

Організаційний компонент органічно пов'язаний з конструктивним компонентом. Функ­ція організаційного компонента полягає у викорис­танні організаційного потенціалу оперативних під­розділів і їх працівників. Його основними складовими є: загальна організаційно-управлінська культура суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, органі­заторський досвід оперативних працівників, їх від­повідні здібності, знання, уміння та навички.

Проте значний організаційний потенціал прита­манний і сучасному злочинному елементу, особливо лідерам та організаторам злочинних формувань. Він *дає їм значні можливості й навіть переваги як у відкритій, так і в прихованій протидії оперативним.підрозділам (фізичні розправи, у тому числі знищення оперативних працівників, психологічний тиск -І шантаж, погрози, дезінформація, підкуп тощо).

Тому реалізація організаційного компонентапсихології оперативно-розшукової діяльності суб'єк­тами ОРД передбачає необхідність активного засто­сування основних положень організаційно-управлінської психології в практиці ОРД.

Проектувальний компонент орієнтує ' суб'єктів оперативно-розшукової діяльності на ус­пішне вирішення її завдань, які визначені в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність", а також у директивних документах державної влади. Він реалізується головним чином у розвитку цілеуявлення на рівнях: особистісно-суб'єктивному (ін­дивідуальне планування оперативної роботи, само-наказ, самоінструкція та ін.); колективному (по­всякденне та стратегічне планування оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів).

Водночас у сфері злочинної діяльності об'єктів ОРД проектувальний компонент спрямовується на планування, розвиток і розширення цієї діяльності з метою найбільш ефективного досягнення її цілей і кінцевих результатів, що повинне враховуватися оперативними підрозділами при визначенні страте­гічних заходів боротьби зі злочинністю.

Комунікативний компонент відповідає потребам відпрацювання необхідних результативно цілеспрямованих взаємовідносин під час спілкуван­ня "суб'єкт - об'єкт" ("суб'єкт - суб'єкт") в оперативно-розшуковій діяльності, яке переважно має соціономічний характер типу "людина - людина".

Комунікативні процеси, які постійно вдоскона­люються та динамічно розширюються в різних прошарках суспільства, усе більше застосовують­ся як сучасні соціо- та психотехнологічні засоби здійснення злочинної діяльності. Протистояти цьому можна завдяки активному та цілеспрямованому ви­користанню комунікативного потенціалу, психоло­гічних закономірностей спілкування в оперативно-розшуковій діяльності для досягнення потрібних ре­зультатів.

Таким чином, оперативно-розшукова діяльність як психологічна категорія є системою психологічних закономірностей, зв'язків і відносин, які стосуються різних аспектів цієї діяльності й особистості її суб'єктів та об'єктів, мають переважно психологічну природу й змістову структуру, підпорядковуються загальним принципам і положенням науки психоло­гії та науково-практичним методам психологічного аналізу, діагностики й інтерпретації. При інтегру­ванні з іншими теоретичними й науковими знання­ми (соціальними, управлінськими, інформативними, оперативно-розшуковими, кримінально-процесуальними, криміналістичними та іншими) вони утворю­ють відокремлену психологію оперативно-розшукової діяльності.

Психологія ОРД являє специфічну галузь прак­тичної психології. їй притаманні "свої", особливі за­вдання (діагностика, оцінка, профілактика та ко­рекція індивідуальних психологічних рис і особливо­стей поведінки особи, включеної до процесу опера­тивно-розшукової діяльності), а також "своя", психо­логічна технологія (цілісна методична система), що охоплює комплекс діагностичних, інтерпретаційних, оцінних і корекційних психологічних методик.

Тому, дотримуючись загальних умов і засад реа­лізації Концепції психології ОРД, основними напря­мами цього процесу слід визнати такі.

Науковий - проведення перспективних нау­кових досліджень із проблем психології ОРД у сис­темі органів внутрішніх справ МВС України з метою поглибленого вивчення її загальних теоретичних ос­нов і окремих практичних аспектів, а також: розроб­лення новітніх прикладних методик і рекомендацій щодо технологій отримання й використання в оперативно-розшуковій діяльності спеціальних психо­логічних знань.

Навчальний - викладання в системі вищих закладів освіти МВС України як самостійної дисци­пліни або спецкурсу теоретичних основ, а також окремих практичних аспектів психології оперативно-розшукової діяльності.

Практичний:

· безпосередня реалізація на практиці психології оперативно-розшукової діяльно­сті, у тому числі шляхами:

· розроблення та прийняття необхідних відомчих нормативних документів;

· створення при окремих обласних і міських ГУМВС, УМВС та УМВСТ постійно діючих центрів психологічного супроводження оперативно-розшукових заходів, спрямованих на припинення й роз­криття найбільш тяжких і резонансних злочинів, а також на розшук особливо небезпечних злочинців і безвісно відсутніх осіб;

· створення психологічних банків даних стосов­но психологічних портретів чи профілів (сукупності типових рис) особистості окремих категорій і типів злочинців, органіграм організованих злочинних об'єднань, специфіки здійснюваних ними злочинів, а також типових психологічних технологій виконан­ня окремих оперативно-розшукових заходів;

· розроблення та впровадження організаційної системи надання практичної психологічної допомо­ги оперативним працівникам відомчими психоло­гами системи МВС, а також використання з цією метою консультативних послуг інших обізнаних практичних психологів;

· застосування під час здійснення заходів опера­тивно-розшукової діяльності спеціальних психоло­гічних знань безпосередньо працівниками операти­вних підрозділів органів внутрішніх справ.

У перспективі, за умови забезпечення спеціаль­ного психологічного навчання оперативних праців­ників органів внутрішніх справ, із їх кола мають формуватися психологи-практики в галузі психології ОРД.

Контрольні запитання

 

 

1. Поняття, психологічної структури й різновидів людської діяльності.

2. Психологічні складові процесу діяльності.

3. Структура предметної діяльності (суб'єкт, пред­мет, мета, заходи та засоби діяльності, результат).

4. Людина як суб'єкт предметної діяльності.

5. Знання, уміння, навички, увага, як обов'яз­кові компоненти предметної діяльності.

6. Тенденції використання психологічних знань у Правоохоронній діяльності.

7. Стан і розвиток сучасної наукової думки щодо психологічного забезпечення ОРД.

8. Становлення теорії психології ОРД: основні підходи до вирішення проблеми.

9. Структура психології ОРД (психологія суб'єкта, об'єкта та заходів ОРД). 10.Гносеологічний, або пізнавально-діагностич­ний, функціональний компонент психології ОРД.

11. Конструктивний компонент психології ОРД.

12. Організаційний компонент психології ОРД.

13. Проектувальний компонент психології ОРД.

14. Комунікативний компонент психології ОРД.;

15. Психологія ОРД як галузева практична пси­хологія, напрямки та перспективи її розвитку.

Література до першого розділу

1. Андреева Г.М. Социальная психология. - 2-е изд. -М., 1988.

2. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: МГУ, 1990.

3. Васильєв В.Л. Юридическая психология. - СПб.: Питер Пресе, 1997.

4. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблеми. - К.,

1990.

5. Наказ МВС України № 334 від 5 квітня 2002 р. "Про затвердження Концепції психопрофілактичної робо­ти в ОВС України та Програми її реалізації до 2005 року".

6. Психологія: Підручник /Ю.Л. Трофимов, В.В. Риба­лка, П.А. Гончарук та ін; За ред. Ю.Л. Трофимова. - К.: Либідь, 2000.

7. Роменець В.А. Історія психології. - К., 1990.

8.Чуфаровский Ю.В. Психология оперативно-розыскной деятельности. - М.: МЗ-Прогресс, 2001.

 

Розділ 2