Видання 2-ге, перероблене та доповнене

ПСИХОЛОГІЯ

ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Видання 2-ге, перероблене та доповнене

За редакцією

Дідоренка Е.О. - члена-кореспондента АПрН України, професора

Кондратьєва Я.Ю. - члена-кореспондента АПН України, професора

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Киів - 2007

УДК 159.9:343.985 (075.8) ББК 88.4:67.99

Б-24

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2-740 від 21.042003 р.)

Рецензента:

Михайленко П.П. - доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки Ук­раїни;

Синьов В.М. - доктор педагогічних наук, професор, академік Ака­демії педагогічних наук України Бараненко Б.І.

 

 

Б-24 Психологія оперативно-розшукової діяльності. Навчальний по­сібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 272 с.

 

 

І5ВК 978-966-364-453-0

 

У пропонованому навчальному посібнику розкриваються сутність і структура психології оперативно-розшукової діяльності як відповідної галузевої прикладної психології. Остання розглядається як цілісна сис­тема отримання й практичної реалізації специфічних психологічних знань і закономірностей під час здійснення ОРД.

Призначений для студентів і слухачів вищих закладів освіти, які вивчають законодавство, оперативно-розшукову діяльність, її теорію та практику, а також для співробітників оперативних підрозділів право­охоронних органів.

 

 

ІЗВМ 978-966-364-453-0

©Бараненко Б.І., 2007

© Центр учбової літератури, 2007

Зміст

Передмова.................................................................................................

Розділ 1. Загальнометодологічні, теоретичні та прикладні передумови психології оперативно-розшукової діяльності.......................................................

1.1. Загальні положення.................................................................

1.2. Поняття та сутність психології ОРД.

1.3. Структура психології ОРД.........................................................

1.3.1. Психологія суб'єктів ОРД..............................................

1.3.2. Психологія об'єктів ОРД...............................................

1.3.3. Психологія заходів ОРД...............................................

Розділ 2. Психологія суб'єктів оперативно-розшукової діяльності

2.1. Загальнотеоретичніта прикладні основи психології суб'єктів ОРД.

2.2. Основні професійні складові психології суб'єктів ОРД

Розділ 3. Психологія об'єктів оперативно-розшукової діяльності

3.1. Вихідні особистісні складові психології об'єктів ОРД

3.2. Психологія організованих злочинних об'єднань як об'єктів ОРД

Розділ 4. Конфлікти в злочинному середовищі та їх використання в ОРД

4.1. Загальне уявлення про конфлікти в злочинному середовищі

4.2. Специфіка конфліктів в організованих злочинних формуваннях................................

4.3. Використання оперативними підрозділами відомостей про конфлікти в злочинному середовищі

Розділ 5. Психологія заходів оперативно-розшукової діяльності.

5.1. Поняття та психологічна сутність заходів ОРД.

5.2. Класифікація заходів ОРД та основні психологічні вимоги до їх проведення.

Розділ 6. Психологія спілкування та психологічний вплив в ОРД.

6.1. Поняття, основні психологічні чинники оперативного спілкування та психологічного впливу в ОРД

6.2. Конфлікти в оперативному спілкуванні та їх подолання

 

 

Передмова

Усе більш важливою вимогою до сучасної прак­тики оперативно-розшукової діяльності стає необ­хідність її комплексного наукового забезпечення. Останнім часом на тлі широкого використання в ній результатів багатьох фундаментальних і спеціальних прикладних досліджень на особливу увагу заслуго­вує опанування нею спеціальних психологічних знань, які формують зміст окремої галузі практичної психології, а саме психології ОРД.

Основу такої галузевої психології сьогодні стано­вить розроблена НАВС України разом із ЛАВС імені 10-річчя незалежності України Концепція психології ОРД*. Ця концепція, не ігноруючи методологічних і методичних засад загальної та юридичної психоло­гії, дає уявлення про психологію оперативно-розшукової діяльності як про системне психологічне пізнання останньої, що враховує специфічні психо­логічні фактори та закономірності, які зумовлюють існування й розвиток суб'єктів, об'єктів оперативно-розшукової діяльності та реалізацію її заходів.

Характерною особливістю психології ОРД є та­кож те, що зазначені фактори й закономірності во­на сприймає не тільки як психологічні засоби пі­знання системи оперативно-розшукової діяльності, але водночас і як відповідні засоби її практичного здійснення.

Слід відзначити, що поява згаданої Концепції та вихід у світ низки публікацій відповідної тематичної спрямованості сьогодні вже привели до включення психології ОРД як самостійної дисципліни або спец­курсу в НАВС України та ЛАВС імені 10-річчя незалежності України. Певний рух у цьому напрямі здій­снюється й в інших вищих закладах освіти МВС України.

Пропонований навчальний посібник підготовле­но на основі конкретних наукових досліджень від­повідної тематичної спрямованості, які проводилися останнім часом під керівництвом професора Я.Ю. Кондратьєва, а також із використанням існу­ючих за цією проблематикою сучасних науково-теоретичних, прикладних і навчальних розробок В.Г. Адросюка, Л.І. Казміре'нко, Я.Ю. Кондратьєва, В.С. Медведєва, Г.О. Юхновця й інших учених.

Основні положення посібника апробовано його автором у навчальних процесах НАВС України та ЛАВС імені 10-річчя незалежності України під час викладення дисципліни "Психологія оперативно-розшукової діяльності".

 

 

Розділ 1

Загальнометодологічні, теоретичні та прикладні передумови психології оперативно-розшукової діяльності

Загальні положення

Якісне оновлення оперативно-розшукової діяль­ності, про необхідність якого сьогодні багато гово­риться на різних рівнях, неможливе без її психоло­гічного забезпечення. Це найважливіша методоло­гічна передумова ОРД, як і будь-якої іншої діяльнос­ті. Прикро, але на сьогодні ми ще значно запізнює­мося з вирішенням цього питання, особливо в порі­внянні з розвиненими зарубіжними країнами.

Наприклад, серед країн колишнього народно-демократичного табору в цьому відношенні виріз­няється Болгарія. 2001 року там відзначалося 30-річчя існування інституту психології МВС. Довелося побувати в складі НАВСУ на ювілейній конфе­ренції з цього приводу та взяти участь у її роботі й авторові даного посібника. Слід відмітити, що в на­уковій діяльності цього інституту центральне місце відведено поглибленому розробленню психології оперативно-розшукової діяльності. У прикладному ж відношенні інститут виконує роль центру практич­ної психології, фахівці якого беруть безпосередню участь у розкритті тяжких злочинів. У цій практиці є чимало позитивних результатів.

Узагалі питання щодо використання психологіч­них знань в ОРД здавна привертали увагу теорети­ків і зацікавлених практиків. На сьогодні вже існує значна кількість опублікованих робіт. Але слід за­уважити, що спеціальні психологічні дослідження з цих проблем за радянських часів майже не прово­дилися, за винятком окремих розробок (наприклад із проблем психології негласних працівників ОВС та агентурної роботи як складової ОРД). А висновки більш системного характеру формувалися в основ­ному на підставі адаптованого використання за­гальних психологічних знань і відповідних умовиво­дів теоретиків ОРД, а також запозичення деяких емпіричних даних тотожного характеру.

Звідси положення та висновки, що містяться в більшості публікацій, по-перше, базуються або тіль­ки на власному професійному досвіді чи умогляді авторів, а по-друге, вони стосуються обмеженого кола психологічних характеристик, притаманних одному з найважливіших елементів психології оперативно-розшукової діяльності, а саме її суб'єктам.

Однак протягом останніх років проблема вико­ристання психологічних знань у діяльності ОВС усе більше сприймається як об'єкт конкретних наукових досліджень. Так, в Україні було здійснено методичні розробки з питань психології оперативного співро­бітника карного розшуку, слідчого і взагалі праців­ника ОВС, що представлені в наукових працях Я.Ю. Кондратьєва, В.Г. Андросюка, Л.І. Казміренко, Г.О. Юхновця, В.С. Медведєва.

Зокрема, на сьогодні вже розроблено професіограми та психограми працівника підрозділу карного розшуку, у яких розкриваються:

а) чинники, що ви­значають зміст професійної діяльності працівників цих підрозділів;

б) умови здійснення оперативно-розшукової діяльності та соціально-психологічні чинники, які впливають на її ефективність;

в) пси­хофізичні стани зазначеного працівника, що обумо­влюють відповідні вимоги до підвищеної їхньої пра­цездатності;

г) психологічні якості особистості, які повинні мати працівники карного розшуку.

Достовірність цих професіограм і психограм, ти­повий їх характер дозволяють адаптувати останні для працівників інших оперативних підрозділів.

Значний інтерес викликають розробки науков­ців НДІ НАВСУ в галузі використання поліграфів в кадровій роботі органів внутрішніх справ. Зокрема, підготовлено комплекс психологічних опитувальників для обстеження із застосуванням цих технічних пристроїв окремих категорій працівників ОВС.

Певний внесок у розвиток професійної психоло­гії в ОВС України зробили автори концептуальних розробок загальної системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, які охоплюють питання: профорієнтації та професійно-психологічного відбору кадрів для органів і підрозді­лів внутрішніх справ; психологічного супроводжен­ня проходження служби, у тому числі психопрофі­лактичної роботи у МВС; професійно-психологічної підготовки кадрів, а також надання психологічної допомоги в практичній діяльності ОВС.

Ідеться про послідовне прийняття МВС України відповідних рішень, зокрема про прийнятий нещо­давно Наказ МВС України № 334 від 5 квітня "2002 року "Про затвердження Концепції психопро­філактичної роботи в ОВС України та Програми її реалізації до 2005 року". Відмітимо, що на розвиток цієї Програми в центральному кадровому апараті МВС створено Центр практичної психології. За ана­логією такі центри або групи створюються в регіо­нальних ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

До всього цього слід додати основоположні творчі праці вчених у галузі ОРД А.Ф. Возного, А.І. Алексєєва, Г.К. Синілова, А.К. Семенова, В.Ю. Фролова, В.А. Черепанова, у яких було закладено вихідні принципи розроблення психології ОРД.

Отже, можна констатувати, що на цей час сформовано певне теоретичне та прикладне підґрунтя практичного використання психологічних закономірностей в оперативно-розшуковій діяльності ОВС.

Але слід визнати, що це підґрунтя має все ж таки ще обмежений характер, оскільки воно відпові­дає головним чином одному з вищезазначених

складових елементів психологічної структури ОРД, тобто спрямоване на вирішення проблеми психології професійної праці суб'єктів ОРД, залишаючи при цьому за межами такі основні елементи даної діяль­ності, як об'єкти ОРД, заходи ОРД, методи й засоби її здійснення.

Ця обмеженість зумовлює й відповідне (тобто усічене) термінологічне визначення психології ОРД як "оперативно-розшукової психології, котра пере­важно охоплює особистісні психологічні характери­стики суб'єктів ОРД у контексті їхньої професійної праці (тобто формування певного мислення опера­тивного працівника, мотивації його діяльності, пи­тання співвідношення психологічних якостей і ста­нів особистості зазначеного працівника з характе­ром і змістом оперативно-розшукової діяльності й т. ін.). Відмітимо, що цей рівень використання пси­хологічних знань у ОРД є предметом розгляду юри­дичної психології, що вкрай недостатньо.

Тому потреба у всебічному психологічному за­безпеченні оперативно-розшукової діяльності зумов­лює необхідність системного розроблення відповідної галузевої психології, яка б охоплювала всі елементи психологічної структури ОРД. Реальним кроком у цьому є Концепція психології оперативно-розшу­кової діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ. Вона являє основу створення ці­лісної системи використання специфічних сутнісних і сталих (стосовно зазначеної діяльності) психо­логічних закономірностей, які утворюються й діють на рівні психіки всіх осіб, включених у процес особ­ливих відносин, що відбуваються під час здійснення ОРД і продуктивно реалізуються за такими напрям­ками:

1) діагностування, оцінка, формування та під­вищення професійно-психологічної готовності кан­дидатів і діючого складу оперативних підрозділів органів внутрішніх справ до успішного виконання завдань оперативно-розшукової діяльності (ураху­вання теорією й практикою ОРД професійної психо­логії суб'єктів ОРД на рівні узагальненої моделі опе­ративного працівника, а також диференційовано, тобто за окремими напрямками, лініями ОРД тощо);

2) розпізнання та використання в процесі здійс­нення ОРД психологічних особливостей поведінки та дій окремих індивідів або членів групових об'єднань, визнаних об'єктами оперативно-розшукового впливу (дії), а також осіб, що є опосередко­ваними носіями інформації, значущої для виконан­ня завдань оперативно-розшукової діяльності (йдеться про використання закономірностей психо­логії об'єктів ОРД);

3) виявлення, пізнання та врахування під час проведення оперативно-розшукової діяльності об'єк­тивних психологічних чинників та особливостей, які від самого початку закладені в зміст окремих оперативно-розшукових заходів, тобто взяття до уваги потенційної психологічної насиченості останніх.

Оперативно-розшукова діяльність як особливий різновид юридичної практики (насамперед кримі­нального судочинства) хоча й охоплюється певним чином загальною (методолого-методичною) частиною юридичної психології, але являє собою відокре­млений вид правозастосування з притаманним тіль­ки йому спеціальним законодавчим регулюванням, особливими цілями, напрямами та завданнями, специфічними суб'єктами й об'єктами діяльності, спеціальними силами, заходами, формами, метода­ми, засобами тощо. Отже, зазначена діяльність істотно відрізняється від усіх інших спорідне­них видів діяльності. Саме це й викликає потребу в окремій галузевій психології, якою визнано психо­логію оперативно-розшукової діяльності.

Теоретичне підґрунтя цієї психології складають основи загальної, соціальної та практичної психоло­гії, вихідні методолого-методичні аспекти юридич­ної психології, а також; окремі наукові положення й висновки соціології, кримінології, управління, кри­мінального права, кримінального процесу, криміна­лістики, теорії та практики ОРД.

Вона базується також на основних принципах практичного застосування психологічних знань, та­ких як: правомірність і гуманізм (що передбачає ре­алізацію психологічних закономірностей у суворій відповідності до норм Конституції України, іншого чинного законодавства України, а також "Загальної декларації прав людини", проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, "Європейської конвенції з прав людини", прийнятої у Римі 4 листопада 1950 року, "Міжнародного пакту про громадянські та політичні права", проголошеного резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 року та пролонгованого "Заключним Актом Гельсінської наради" у 1975 році, а також "Конвенції проти катування та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і по­карання", проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 р.); науковість (наукова достовірність отриманих спеціальних пси­хологічних знань, а також; коректність форм, мето­дів і засобів їх отримання й використання); комплексність (використання психологічних знань за умо­ви комплексного застосування різновидів форм і методів психологічної роботи).

 

Структура психології ОРД

Основний зміст психології ОРД визначається її головними структурними елементами (розділами), такими як: психологія особистості суб'єктів ОРД; психологія об'єктів ОРД; психологія заходів ОРД.

Психологія суб'єктів ОРД

Десь акцентувати, що в психології суб'єкта значне місце належить формуванню та реаліза­ції такої важливішої психологічної функції як оперативне мислення цього суб'єкта. У такому ракурсі і розкривається, головним чином, смисл поняття „оперативно-розшукова психологія". При діяльнішому ж підході ми суб'єкта ОРД і його психологію маємо розглядати в системно­му зв'язку з психологічним змістом інших еле­ментів ОРД як предметної діяльності, тобто в контексті поняття „психологія ОРД".

Оперативний працівник - суб'єкт свідомої дія­льності й відносин у системі ОРД, індивід зі стій­кою, соціально зумовленою системою психічних якостей, що формуються й виявляються в згаданій діяльності.

У психологічній структурі особистості оператив­ного працівника найбільше значення має виокрем­лення професійно значущих під структур: 1) за інди­відуально-психологічним і психофізіологічним вимі­ром; 2) за соціально-психологічним виміром; 3) за виміром пізнавальних процесів; 4) за предметно-дійовим виміром.

У сучасній теорії ОРД вже розроблено ряд аспек­тів психології особистості суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. Зокрема, певним чином до­сліджено:

а) узагальнену професійно-психологічну модель працівників карного розшуку;

б) обставини, які обумовлюють особливості про­фесійної психології;

в) психологічні детермінанти, які слугують фак­торами застереження або протидії в оперативній роботі;

д) структуру вимог до психології особистості за­значених суб'єктів, яка базується на психологічному аналізі соціального статусу цієї особистості в системі її соціальних, організаційних і безпосередньо прак­тичних відносин.

Проте обсяг конкретної наукової інформації про закономірності впливу психіки суб'єктів ОРД на ре­зультати їх діяльності й, навпаки, про закономірнос­ті впливу особливостей діяльності та її результатів на психіку суб'єктів є ще недостатнім.

Крім того, бракує диференційованих знань щодо професійно значущих психологічних якостей, яким повинні відповідати оперативні працівники залежно від особливостей окремих спеціалізованих на­прямків ОРД (наприклад розкриття навмисних -убивств, боротьба з наркозлочинами, торгівлею лю­дьми тощо), а також окремих неординарних завдань (скажімо, пов'язаних з екстремальними ситуаціями).

Слід також визнати неповноту розкриття психо­логії особистості негласних нештатних працівників та інших осіб, які залучаються до виконання зав­дань оперативно-розшукової діяльності на засадах добровільності. Наявні в сучасному суспільстві та негативні в цілому за своїм змістом соціально-психологічні установки й поведінкові стереотипи щодо співробітництва осіб з оперативними підрозді­лами потребують широкомасштабних наукових і прикладних зусиль, спрямованих на корекцію сус­пільної свідомості в напрямку формування законо­слухняності та громадянської відповідальності.

Отже, зазначений розділ психології оперативно-розшукової діяльності має спрямовуватися на пода­льше пізнання й аналіз особливих професійно зна­чущих якостей і психічних явищ (властивостей, процесів, станів), притаманних особистості праців­ника оперативного підрозділу, у тому числі у їх співвідношенні не тільки з загальною специфічною характеристикою ОРД, але й з особливостями її окремих спеціалізованих напрямів і завдань.

Крім того, даний розділ повинен охоплювати розроблення та використання спеціальних психоло­гічних технологій (комплексних методик) проекту­вання результатів пізнання на практику професій­но-психологічного відбору кадрів, їх психологічної підготовки та психологічного супроводження опера­тивно-розшукової діяльності, яку вони здійснюють.

Важливим кроком до становлення практичної психології в системі МВС можна назвати прийняття Міністерством внутрішніх справ Концепції психо­профілактичної роботи в органах внутрішніх справ.

Вона, зокрема, визначає такі стресогенні чинники психоемоційної напруженості професійної діяльнос­ті працівників органів внутрішніх справ:

- ризик для життя й здоров'я;

- дефіцит часу для аналізу обставин і прийняття рішень;

- постійно існуюча протидія з боку правопоруш­ників і злочинців;

- загроза помсти працівникові та членам його сім'ї з боку злочинців за його професійні дії;

- необхідність застосування табельної вогнепаль­ної зброї;

- висока ціна можливих помилок;

- усвідомлення великої відповідальності, вклю­чаючи кримінальну, за результати й наслідки роботи;

- велике психічне та фізичне навантаження;

- конфліктні ситуації в процесі службової діяль­ності; '

- інтенсивні дії несприятливих факторів навко­лишнього середовища.

Негативний вплив цих чинників призводить до руйнування соціально-психологічного благополуччя працівників ОВС, виснаження захисних сил (функ­цій) організму й психіки та виникнення розладів психогенного характеру аж до розвитку психосома­тичних і психічних захворювань.

Визначено також головні фактори, що негативно відбиваються на соціально-психологічному благопо­луччі та здоров'ї персоналу:

· "омолодження" професійного ядра внаслідок плинності кадрів, невідповідність штатної чисельно­сті рівневі завантаженості;

· нечітка визначеність соціально-економічного статусу працівників ОВС;

· зниження рівня законослухняності населення, поява нових видів злочинів, зростання екстремаль­ності службової діяльності;

· толерантне ставлення населення до злочинності;

· підвищення вимог до фізичних і психологічних якостей працівників ОВС;

· застаріла навчально-методична основа підго­товки та перепідготовки кадрів, у тому числі керів­них, із питань психології управління;

· організаційні й інші недоліки та помилки в по­передженні надзвичайних подій в ОВС.

Одним із напрямків підвищення ефективності роботи з персоналом є вдосконалення психологічно­го забезпечення оперативно-службової діяльності. Але, як і в раніше прийнятій Концепції психологіч­ного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України, за­твердженій рішенням колегії МВС України № 2 КМ/2 від 3 лютого 1997 р., цей напрямок, на жаль, не розгорнутий і не підкріплений практичними за­ходами, у тому числі й затвердженою Програмою реалізації Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ, про яку саме і йдеться.

Отже, проблеми практичної психології в галузі ОРД поки що не знаходять належного відображення у відповідних рішеннях МВС.

Психологія об'єктів ОРД

При розгляді цього елемента перш за все отри­мати чітке уявлення про об'єкти ОРД. Згідно з за­конодавством про оперативно-розшукову діяльність загальним її об'єктом правомірно буде визнати зло­чинну діяльність протиправного елемента в усьому її кількісному (стан злочинності) та якісному (структу­ра злочинності) обсязі.

Зрозуміло, що безпосередніми об'єктами ОРД є особи (індивіди, члени груп і злочинних організацій), щодо яких наявна достатня інформація про їх при­четність до злочинів, що готуються або вчинені невстановленими особами, а також про те, що вони готують або вчинили злочини, переховуються від слідства, суду чи відбування кримінального пока­рання або ж є безвісно відсутніми.

Такими об'єктами до певної міри слід вважати й інших осіб, які через різні обставини стали носіями інформації, що має значення для припинення, роз­криття злочинів і забезпечення кримінального судо­чинства.

Важливим психологічним змістом узагальненого об'єкта ОРД, крім ряду елементів, уже виявлених і досліджених психологами, соціологами та криміно­логами (зокрема потреб, інтересів, мотивів проти­правної поведінки; взаємозв'язку особистості зло­чинця й оточуючого середовища; зв'язку й ролі біо­логічних і психічних факторів у генезисі злочиннос­ті; створення злочинного стереотипу поведінки то­що), вважається комплекс наявних у суспільстві соціально-психологічних установок, основу яких складають чинники двох взаємно виключних рядів:

1. потенційна схильність окремих осіб і груп до вчинення злочинів (кримінальний потенціал як від­повідний соціально-перцептивний досвід особистос­ті, тобто сучасний негативний морально-психоло­гічний стан індивідуальної та суспільної свідомості, що є наслідком досить гострих і стійких соціально-економічних і політичних суперечностей у суспільс­тві, поширення у значних його прошарках правово­го нігілізму тощо). Це насамперед зумовлює попере­джувальну спрямованість оперативно-розшукового впливу на зазначений об'єкт;
2. готовність певної частини суспільства до про­тидії злочинному світові (у тому числі до виконання завдань ОРД), що визначає необхідність і важли­вість вивчення соціальної бази боротьби зі злочинні­стю, зокрема цілеспрямованого отримання спеці­альних психологічних знань з метою використання їх для досягнення певної корекції соціально-психологічних установок у бік формування активної громадянської позиції, у тому числі й щодо співро­бітництва з оперативними підрозділами.

Пізнавальну основу психології об'єктів ОРД ста­новить психологічне вивчення й діагностування особистості певних осіб, котрі окремо чи в складі злочинних груп є безпосередніми об'єктами опера­тивно-розшукового впливу (дії). При цьому особливий акцент робиться на розкритті внутрішніх особистісних передумов (психологічних факторів), які знаходяться на перетині мотиваційної сфери й установки особистості, конкретної життєвої ситуації та конкретних чинників навколишнього середовища і які пов'язані з безпосереднім виникненням зло­чинних намірів, пошуком шляхів, засобів і способів їх здійснення.

Оскільки джерела інформації про безпосередні об'єкти ОРД значно виходять за межі їх існування та діяльності, то до психологічного пізнання цих об'єктів буде закономірним віднести і різних інших осіб - носіїв опосередкованої оперативно-розшукової інформації.

У теорії ОРД розглядаються такі основні інфор­маційні сектори, що використовуються як джерела опосередкованої оперативно-розшукової інформації:

1) середовище, яке формує особистість злочинців на рівні індивідів і злочинних груп (окремі особи й неформальні об'єднання, що характеризуються про­типравною спрямованістю специфічного оператив­ного забарвлення; місця концентрації таких осіб і об'єднань);

2) середовище, у якому проявляють себе (діють) окремі злочинці й злочинні групи (місця й об'єкти безпосереднього здійснення злочинної діяльності й такі, що становлять для них кримінальний інтерес, та ін.);

3) сфера сімейно-побутових відносин, а також "обслуговування" кримінальних елементів (родинні зв'язки, обслуговуючий персонал нічних клубів, ресторанів, казино, саун, басейнів, спортивних ком­плексів, постачальники наркотиків тощо).

Практична потреба у використанні зазначених психологічних знань зумовлює також; необхідність отримання їх науковими та науково-прикладними шляхами на підставі застосування методик практич­ної психології, у тому числі як до конкретної особи, так і до різноманітних злочинних об'єднань.

Таким чином, психологія об'єктів оперативно-розшукової діяльності в практичному значенні - це науково-прикладний інструментарій їх всебічного пізнання з метою ефективного виконання завдань ОРД.

 

1 .3.3. Психологія заходів ОРД

Що стосується психологічного змісту заходів ОРД, то тут слід виходити з законодавчого визна­чення поняття самої ОРД як системи гласних і не­гласних пошукових заходів, що здійснюються із за­стосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів. До цього слід додати розроблені теорією

ОРД та опановані її практикою оперативно-розшукові методи й оперативно-розшукову тактику. Тобто йдеться вже про сам процес ОРД, який потребує відповідного інформаційного, аналітично­го, організаційно-управлінського й організаційно-тактичного забезпечення.

Психологія оперативно-розшукових заходів має два аспекти наукового і практичного розгляду:

· за­гальний (потенційні психологічні фактори, прита­манні оперативно-розшуковим заходам узагалі) та

· особливий (особливі психологічні фактори окремих.оперативно-розшукових заходів).

На даний час у теорії ОРД розкрито деякі меха­нізми здійснення психологічного впливу на об'єкти оперативної розробки, в основу якого, зокрема, по­кладено:

- мету, завдання, закономірності, принципи оперативно-розшукового впливу;

- функціональну структуру впливу;

- механізм впливу тощо.

Досліджено окремі аспекти взаємовідносин між негласними працівниками й розроблюваними осо­бами, із визначенням основних психологічних скла­дових їх успішного спілкування. Виявлено потребу досягнення емоційного й інтелектуального доміну­вання негласних працівників над розроблюваними особами.

Розглянуто, крім цього, сутність адаптації як важливого елемента спілкування, у тому числі про­аналізовано її найбільш поширені способи: попере­дження про наміри; усунення перешкод спілкуван­ня; урахування якостей партнера та ін..

Проте головною вадою всіх спроб науково-теоретичного розроблення психології оперативно-розшукових заходів є переважна підпорядкованість цієї роботи загальній професійно-психологічній мо­делі суб'єктів ОРД.

Між тим існуючий перелік заходів ОРД уже по­тенційно насичений специфічним психологічним змістом. Це насамперед психологічні особливості й відповідні технології проведення оперативно-розшукових заходів у формах оперативного пошуку, оперативної профілактики, оперативної розробки, негласного проникнення в приміщення та на зе­мельні ділянки, реалізації методів розвідувального опитування, таємного спостереження й агентурного методу, впровадження негласних працівників у зло­чинні групи, створення й використання з метою конспірації підприємств і організацій тощо.

Тому в цілому даний розділ психології оперативно-розшукової діяльності має бути перш за все спрямований на наукове й практичне вивчення ви­хідного психологічного потенціалу, який об'єктивно існує в кожному конкретному заході ОРД та стосу­ється правового, організаційного, оперативно-тактичного, оперативно-технічного, морально-етич­ного й суто психічного (на рівні конкретного виконавця) аспектів здійснення цих заходів.

Психологічний аналіз усіх визначених структур­них елементів системи ОРД свідчить про їх невпо­рядкованість як у теорії, так і на практиці. Він та­кож дозволяє ці елементи об'єднати логічними та детерміністично поясненими взаємозв'язками, які визначально впливають на їх змістове наповнення та практичну реалізацію через головні організацій­но-функціональні компоненти психології оператив­но-розшукової діяльності: гносеологічний, конструк­тивний, організаційний, проектувальний і комуні­кативний.

Ці компоненти рівною мірою забезпечують практичне запровадження кожного окремого еле­мента психології оперативно-розшукової діяльності.

Гносеологічний компонент відповідає пізнавальному й інформаційно-діагностичному за­безпеченню оперативно-розшукової діяльності та постає насамперед змістовим елементом професій­ної праці безпосередніх суб'єктів ОРД.

Він спрямований на одержання та відпрацю­вання оперативної інформації про соціальну субку-льтуру (середовище, яке привертає оперативний ін­терес), окремі ситуації, явища чи певний стан справ, що стосуються конкретних або можливих кримінальних проявів чи дій окремих осіб. Тобто цей компонент орієнтується на пізнання об'єктів оперативно-розшукового впливу.

Гносеологічний компонент охоплює професійно важливі для оперативно-розшукової діяльності діаг­ностичну та прогностичну складові. Тому успішно реалізовуватися він може тільки на основі об'єк­тивних критеріїв оцінки оперативної обстановки.

Разом із тим, зазначений компонент виконує надзвичайно важливу криміногенну функціональну роль у психологічній структурі об'єкта ОРД, а саме в інформаційно-діагностичному забезпеченні протидії окремих злочинців чи злочинних груп оперативним підрозділам або взагалі правоохоронній системі.

Суть конструктивного компонента по­лягає в забезпеченні конкретного (упорядкованого, плідного) визначення цілей, завдань, заходів, сил, форм, методів і засобів, а також очікуваних резуль­татів оперативно-розшукової діяльності залежно від інформаційних надходжень за рахунок реалізації гносеологічного компонента.

Конструктивний компонент на функціональному рівні існування суб'єктів ОРД реалізується методи­ками розумового й інноваційного моделювання з використанням при цьому оперативними працівни­ками передових і новітніх заходів і методів опера­тивно-розшукової діяльності, у тому числі сучасних технологій складання й відпрацювання специфіч­них (оперативно значущих) психологічних моделей поведінки й діяльності окремих осіб і груп у злочин­ному середовищі.

На рівні ж об'єктів ОРД конструктивний компо­нент активно використовується злочинними еле­ментами в досягненні ефективності їх злочинної ді­яльності. Водночас психологія об'єктів оперативно-розшукового впливу включає деструктивні, у тому числі конфліктні, компоненти їхньої поведінки й ді­яльності. Використання цього деструктивного по­тенціалу оперативними працівниками сприяє нейт­ралізації та знешкодженню злочинців і злочинних об'єднань.

Організаційний компонент органічно пов'язаний з конструктивним компонентом. Функ­ція організаційного компонента полягає у викорис­танні організаційного потенціалу оперативних під­розділів і їх працівників. Його основними складовими є: загальна організаційно-управлінська культура суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, органі­заторський досвід оперативних працівників, їх від­повідні здібності, знання, уміння та навички.

Проте значний організаційний потенціал прита­манний і сучасному злочинному елементу, особливо лідерам та організаторам злочинних формувань. Він *дає їм значні можливості й навіть переваги як у відкритій, так і в прихованій протидії оперативним.підрозділам (фізичні розправи, у тому числі знищення оперативних працівників, психологічний тиск -І шантаж, погрози, дезінформація, підкуп тощо).

Тому реалізація організаційного компонентапсихології оперативно-розшукової діяльності суб'єк­тами ОРД передбачає необхідність активного засто­сування основних положень організаційно-управлінської психології в практиці ОРД.

Проектувальний компонент орієнтує ' суб'єктів оперативно-розшукової діяльності на ус­пішне вирішення її завдань, які визначені в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність", а також у директивних документах державної влади. Він реалізується головним чином у розвитку цілеуявлення на рівнях: особистісно-суб'єктивному (ін­дивідуальне планування оперативної роботи, само-наказ, самоінструкція та ін.); колективному (по­всякденне та стратегічне планування оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів).

Водночас у сфері злочинної діяльності об'єктів ОРД проектувальний компонент спрямовується на планування, розвиток і розширення цієї діяльності з метою найбільш ефективного досягнення її цілей і кі