ТОП 10:

Поняття та психологічна сутність заходів ОРД



Раніше було з'ясовано, що ОРД із позицій діяльнісного підходу уявляється як система особливої предметної діяльності її спеціальних, законодавчо визначених, суб'єктів. Заходи цієї діяльності (вклю­чаючи засоби, методи, способи, прийоми) в її зага­льній організаційній структурі, по-перше, являють собою ті складові елементи, без яких існування за­значеної вище системи стає неможливим, а по-друге, вони вже спочатку є вкрай психологічно на­сиченими.

Водночас психологічний зміст заходів ОРД ви­значає певні вимоги щодо їх практичного прове­дення. Вони полягають в урахуванні специфічних цілей, мотивів, засобів, способів, прийомів та інших психологічних особливостей здійснення конкретних оперативно-розшукових дій відповідними суб'єк­тами. Причому йдеться не про спрощене взяття до уваги оперативними працівниками окремих психо­логічних закономірностей, а про виявлення їх дійс­ного прояву (негативного чи позитивного щодо ви­конання завдань ОРД) на рівні психіки особистос­тей, включених до процесу оперативно-розшукової діяльності.

У теорії ОРД відбувається досить тривала поле­міка з приводу визначення поняття заходів опера­тивно-розшукової діяльності. Насамперед це стосу­ється відмінностей термінологічно майже тотожних понять:

"оперативно-розшукова дія" (що по суті є елементом діяльності, формою її активного прояву);

"оперативно-розшуковий захід" (що визначає органі­зовану дію або сукупність таких дій і засобів для здійснення чого-небудь);

"оперативно-розшукова операція (спосіб виконання комплексу оперативно-(розшукових заходів, об'єднаних спільною метою та спільним планом).

Крім того, суперечки точаться щодо семантичного значення термінів "оперативно-розшуковий захід" та "оперативно-розшуковий ме­тод".

Справа в тому, що в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність", на відміну, скажімо, від російського законодавства, визначення поняття і самого переліку оперативно-розшукових заходів, немає. Ці заходи, так само, як і певні оперативні й оперативно-технічні засоби, лише вбачаються в правах, що надані оперативно-розшуковим підроз­ділам як суб'єктам ОРД (ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність").

Тому в теорії та практиці ОРД ще нерідко спо­стерігається викривлене уявлення про зміст оперативно-розшукової діяльності як відповідної функці­ональної системи, оскільки зазначені заходи не включаються в останню як її правові норми та не­від'ємні предметно-дійові структурні елементи. Ось чому питання, що розглядається, має актуальне тео­ретичне й практичне значення.

Не торкаючись існуючих дискусій стосовно ви­значення понять, про які йдеться, ми вважаємо, що під оперативно-розшуковими заходами слід розу­міти законодавчо визначені організовані дії або їх сукупність з боку суб'єктів ОРД із використанням як гласних, так і негласних засобів (включаючи речі, речовини, документи, технічні та оперативно-технічні засоби), а також методів, способів і прийо­мів, спрямованих на реалізацію конкретних завдань і досягнення цілей цієї діяльності

У контексті сказаного вважаємо за доцільне зве­рнутися й до з'ясування поняття методів оператив­но-розшукової діяльності.

Відповідно до узвичаєної в теорії та практиці ОРД термінології, такими мето­дами визнаються:

- розвідувальне опитування,

- опера­тивна установка,

- візуальне (приховане) спостере­ження,

- оперативний огляд,

- особистий пошук

- аген­турний метод.

Нема сумніву в тому, що ці методи дійсно є способами отримання оперативної інфор­мації, необхідної для вирішення завдань оператив­но-розшукової діяльності. Але ж вони забезпечують виконання лише частки цієї діяльності, здійснення тільки окремих (пізнавальних) заходів, тимчасом як інші потребують відповідних їм способів (методів). Тому навряд чи можна названі вище методи визна­ти всеосяжними, загальними методами ОРД.

Слід, крім того, зауважити, що на сьогодні є чи­мало авторів, які протиставляють поняття методу й заходу ОРД на категоріальному рівні. Таку позицію ми, як і інші вчені, вважаємо хибною, тому що не­рідко метод ОРД у реальній дійсності стає заходом оперативно-розшукової діяльності або, навпаки, останній використовується як метод виконання іншого оперативно-розшукового заходу. Тобто йдеться про синонімічне використання зазначених термінів, що, до речі, уже сприйнято оперативно-розшуковим законодавством ряду країн СНД.

Таким чином, з викладеного вище випливає той важливий висновок, що визначені законодавцем України заходи оперативно-розшукової діяльності : як певні її матеріальні (предметно-дійові) норми й, складають систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та опе­ративно-технічних засобів, а також відповідних ме­тодів, способів, прийомів, які перебувають в органічній єдності з кожним елементом системи ОРД.

Отже, первісними, вихідними психологічними вимо­гами щодо здійснення оперативними підрозділами і органів внутрішніх справ заходів ОРД слід вважати такі.

1. Визнання необхідним дотримання адекватності цього процесу первісній правовій природі ОРД, починаючи від вимог забезпечення повної відповідності зазначених заходів положенням Конституції України, державної кримінальної політики, кримінального судочинства, Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та іншого законодавства України. Тут доцільно зупинитися на питанні щодо пра­вової природи власне поняття оперативно-розшукових заходів. Виходячи з того, що сутність будь-кого явища полягає в його природі та відповідних джерелах походження, ми вважаємо, що для визна­чення поняття заходів ОРД це можуть бути тільки правові, але не інші начала. Тому, на нашу думку, помилковим є ствердження І.В. Сервецького та С.В. Шапочки про те, що поняття складає етимоло­гічний зміст слів "оперативний" і "розшуковий". Суть вищесказаного полягає в тому, що предмет­но-дійові складові системи оперативно-розшукової діяльності, тобто її заходи, можуть знаходитися тільки в законодавчо визначеному та чітко обмеже­ному правовому полі (ст.ст. 1, 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"). Очевидно, що загальною психологічною вимогою до заходів ОРД є безумовне врахування під час їх здійснення правового підґрунтя останніх. Це озна­чає, що дані заходи, органічно входячи в загальну систему ОРД, зумовлюються,

по-перше, сприйнят­тям кожного з них як правової матеріальної норми,

по-друге, наявністю специфічних психологічних властивостей, притаманних законодавчо визначе­ним суб'єктам та об'єктам оперативно-розшукової діяльності,

по-третє, спрямованістю їх на досягнен­ня легітимних кінцевих результатів цієї діяльності.

2. Усвідомлення об'єктивної потреби в організаційно-психологічному дифе­ренціюванні заходів оперативно-роз­шукової діяльності залежно від психології здійснення основних функцій цієї діяльності, а саме:

- функції оперативно-розшукового попередження й оперативної (загальної та індивідуальної) профі­лактики злочинності, що потребує врахування спе­цифічних психологічних особливостей у поведінці та вчинках окремих осіб і груп у процесі здійснення оперативними працівниками:

а) виявлення кримінально небезпечного контингенту, а також фактів, обставин тощо, вивчення котрих необхідне для попередження й профілактики злочинних проявів;

б) розпізнання й попередження злочинних намі­рів окремих осіб, у тому числі шляхом переорієнту­вання їх у бік законослухняної поведінки, стриму­вання від злочинних дій, роз'єднання або доведення до саморозпаду об'єднань протиправної спрямова­ності;

в) виявлення та нейтралізації причин і умов, що сприяють учиненню злочинів;

г) припинення злочинів, що готуються встанов­леними або невстановленими особами, у тому числі шляхом захоплення їх на "гарячому", наприклад під час замаху на особу або власність, збуту наркотиків, вогнепальної зброї тощо;

- функції оперативно-розшукового розкриття злочинів. її визнання, як відомо, постійно натика­ється на заперечення, особливо з боку вчених-криміналістів і процесуалістів. Але такі заперечення не є слушними, бо сам законодавець чітко визначив цю функцію, яка включає пошук і фіксацію фак­тичних даних про злочинну діяльність окремих осіб і груп, що мають доказове значення в кримінальному судочинстві.

Насправді йдеться про виявлення шляхом про­ведення заходів ОРД злочинів і викриття винних осіб, у процесі чого реалізується професійна потреба у використанні певних психологічних знань, зокрема, закономірностей щодо формування у свідомості особи злочинних намірів, планів, засобів і способів реалізації (внутрішні психічні образи) та переведен­ня їх у зовнішню протиправну діяльність;

- функції розшуку осіб, що переховуються від ор­ганів розслідування, суду або ухиляються від відбу­вання кримінального покарання, а також безвісно відсутніх, реалізація якої потребує врахування ціло­го ряду факторів, пов'язаних саме з психологією особистості людини, яка ховається і не бажає бути виявленою.

Слід зауважити, що розглянуте вище диферен­ціювання психологічних вимог за функціональними критеріями оперативно-розшукової діяльності від­криває шляхи щодо цілеспрямованого розроблення відповідних психологічних методик здійснення захо­дів ОРД на кожному з зазначених функціональних напрямків цієї діяльності.

3. Прийняття до уваги оновленого психологічного змісту принципів ОРД за сучасних умов боротьби зі злочинні­стю. Як відомо, більшість із цих принципів, що пе­редбачені сьогодні законодавчо (ст. 4 Закону Украї­ни "Про оперативно-розшукову діяльність") та на­працьовані теорією ОРД, були декларовані й до легі­тимного її визнання. Це, скажімо, принципи закон­ності, гуманізму, моральності й етичності, поважан­ня прав і свобод людини, рівності прав людини і громадянина перед законом, виключної доцільності заходів ОРД тощо, яких так чи інакше повинна була дотримуватися й тодішня оперативно-розшукова практика.

Але сучасні демократичні та правові процеси, що відбуваються в суспільстві, цілком змінили умо­ви реалізації зазначених принципів ОРД. Це, на­приклад, обов'язкове позавідомче санкціонування окремих заходів оперативно-розшукової діяльності, установлення організаційно-управлінської системи прокурорського нагляду за цією діяльністю, поміт­не спрямування практики ОРД до набуття певної прозорості для громадськості, а також адекватність окремих принципів і норм ОРД тотожним установ­ленням інших галузей права. .

Тому сьогодні питання про принципи оператив­но-розшукової діяльності все більше набувають для неї безпосереднього професійно-психологічного зна­чення, а головне - зумовлюють необхідність істотно­го підвищення якісного та морально-етичного рівня сучасного оперативного працівника органу внутрі­шніх справ.

Водночас виникає об'єктивна потреба в зміщен­ні акцентів при здійсненні заходів ОРД у бік беззас­тережної поваги та правового захисту закріплених Конституцією України демократичних прав, свобод та інших цінностей кожної окремої особи. І тут ідеться не тільки про захист співгромадян, їх влас­ності та законних інтересів від злочинних посягань. Головне полягає в тому, щоб кожний оперативник бачив у будь-якій людині, що обирається як об'єкт ОРД, перш за все особистість, яка охороняється державою і суспільством.

Зрозуміло, це дуже непросте психологічне за­вдання. Його розв'язання потребує подолання май­же вікового менталітету, який незмінно формувався й міцнів у міліцейському середовищі на ідеях непо­рушності цілей та інтересів авторитарної держави з одночасним майже повним ігноруванням ціннос­ті окремої особи.

Тягар цього менталітету є ще досить істотним і помітним. І він не тільки заважає формуванню но­вих професійних і духовних ідеалів сучасного опе­ративного працівника, але і є значною перешко­дою на шляху успішної практичної реалізації психо­логії заходів оперативно-розшукової діяльності.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.205.60.226 (0.006 с.)