Розділ 2. Психологія суб'єктів оперативно-розшукової діяльності

2.1. Загальнотеоретичніта прикладні основи психології суб'єктів ОРД.

2.2. Основні професійні складові психології суб'єктів ОРД

Розділ 3. Психологія об'єктів оперативно-розшукової діяльності

3.1. Вихідні особистісні складові психології об'єктів ОРД

3.2. Психологія організованих злочинних об'єднань як об'єктів ОРД

Розділ 4. Конфлікти в злочинному середовищі та їх використання в ОРД

4.1. Загальне уявлення про конфлікти в злочинному середовищі

4.2. Специфіка конфліктів в організованих злочинних формуваннях................................

4.3. Використання оперативними підрозділами відомостей про конфлікти в злочинному середовищі

Розділ 5. Психологія заходів оперативно-розшукової діяльності.

5.1. Поняття та психологічна сутність заходів ОРД.

5.2. Класифікація заходів ОРД та основні психологічні вимоги до їх проведення.

Розділ 6. Психологія спілкування та психологічний вплив в ОРД.

6.1. Поняття, основні психологічні чинники оперативного спілкування та психологічного впливу в ОРД

6.2. Конфлікти в оперативному спілкуванні та їх подолання

 

 

Передмова

Усе більш важливою вимогою до сучасної прак­тики оперативно-розшукової діяльності стає необ­хідність її комплексного наукового забезпечення. Останнім часом на тлі широкого використання в ній результатів багатьох фундаментальних і спеціальних прикладних досліджень на особливу увагу заслуго­вує опанування нею спеціальних психологічних знань, які формують зміст окремої галузі практичної психології, а саме психології ОРД.

Основу такої галузевої психології сьогодні стано­вить розроблена НАВС України разом із ЛАВС імені 10-річчя незалежності України Концепція психології ОРД*. Ця концепція, не ігноруючи методологічних і методичних засад загальної та юридичної психоло­гії, дає уявлення про психологію оперативно-розшукової діяльності як про системне психологічне пізнання останньої, що враховує специфічні психо­логічні фактори та закономірності, які зумовлюють існування й розвиток суб'єктів, об'єктів оперативно-розшукової діяльності та реалізацію її заходів.

Характерною особливістю психології ОРД є та­кож те, що зазначені фактори й закономірності во­на сприймає не тільки як психологічні засоби пі­знання системи оперативно-розшукової діяльності, але водночас і як відповідні засоби її практичного здійснення.

Слід відзначити, що поява згаданої Концепції та вихід у світ низки публікацій відповідної тематичної спрямованості сьогодні вже привели до включення психології ОРД як самостійної дисципліни або спец­курсу в НАВС України та ЛАВС імені 10-річчя незалежності України. Певний рух у цьому напрямі здій­снюється й в інших вищих закладах освіти МВС України.

Пропонований навчальний посібник підготовле­но на основі конкретних наукових досліджень від­повідної тематичної спрямованості, які проводилися останнім часом під керівництвом професора Я.Ю. Кондратьєва, а також із використанням існу­ючих за цією проблематикою сучасних науково-теоретичних, прикладних і навчальних розробок В.Г. Адросюка, Л.І. Казміре'нко, Я.Ю. Кондратьєва, В.С. Медведєва, Г.О. Юхновця й інших учених.

Основні положення посібника апробовано його автором у навчальних процесах НАВС України та ЛАВС імені 10-річчя незалежності України під час викладення дисципліни "Психологія оперативно-розшукової діяльності".

 

 

Розділ 1

Загальнометодологічні, теоретичні та прикладні передумови психології оперативно-розшукової діяльності

Загальні положення

Якісне оновлення оперативно-розшукової діяль­ності, про необхідність якого сьогодні багато гово­риться на різних рівнях, неможливе без її психоло­гічного забезпечення. Це найважливіша методоло­гічна передумова ОРД, як і будь-якої іншої діяльнос­ті. Прикро, але на сьогодні ми ще значно запізнює­мося з вирішенням цього питання, особливо в порі­внянні з розвиненими зарубіжними країнами.

Наприклад, серед країн колишнього народно-демократичного табору в цьому відношенні виріз­няється Болгарія. 2001 року там відзначалося 30-річчя існування інституту психології МВС. Довелося побувати в складі НАВСУ на ювілейній конфе­ренції з цього приводу та взяти участь у її роботі й авторові даного посібника. Слід відмітити, що в на­уковій діяльності цього інституту центральне місце відведено поглибленому розробленню психології оперативно-розшукової діяльності. У прикладному ж відношенні інститут виконує роль центру практич­ної психології, фахівці якого беруть безпосередню участь у розкритті тяжких злочинів. У цій практиці є чимало позитивних результатів.

Узагалі питання щодо використання психологіч­них знань в ОРД здавна привертали увагу теорети­ків і зацікавлених практиків. На сьогодні вже існує значна кількість опублікованих робіт. Але слід за­уважити, що спеціальні психологічні дослідження з цих проблем за радянських часів майже не прово­дилися, за винятком окремих розробок (наприклад із проблем психології негласних працівників ОВС та агентурної роботи як складової ОРД). А висновки більш системного характеру формувалися в основ­ному на підставі адаптованого використання за­гальних психологічних знань і відповідних умовиво­дів теоретиків ОРД, а також запозичення деяких емпіричних даних тотожного характеру.

Звідси положення та висновки, що містяться в більшості публікацій, по-перше, базуються або тіль­ки на власному професійному досвіді чи умогляді авторів, а по-друге, вони стосуються обмеженого кола психологічних характеристик, притаманних одному з найважливіших елементів психології оперативно-розшукової діяльності, а саме її суб'єктам.

Однак протягом останніх років проблема вико­ристання психологічних знань у діяльності ОВС усе більше сприймається як об'єкт конкретних наукових досліджень. Так, в Україні було здійснено методичні розробки з питань психології оперативного співро­бітника карного розшуку, слідчого і взагалі праців­ника ОВС, що представлені в наукових працях Я.Ю. Кондратьєва, В.Г. Андросюка, Л.І. Казміренко, Г.О. Юхновця, В.С. Медведєва.

Зокрема, на сьогодні вже розроблено професіограми та психограми працівника підрозділу карного розшуку, у яких розкриваються:

а) чинники, що ви­значають зміст професійної діяльності працівників цих підрозділів;

б) умови здійснення оперативно-розшукової діяльності та соціально-психологічні чинники, які впливають на її ефективність;

в) пси­хофізичні стани зазначеного працівника, що обумо­влюють відповідні вимоги до підвищеної їхньої пра­цездатності;

г) психологічні якості особистості, які повинні мати працівники карного розшуку.

Достовірність цих професіограм і психограм, ти­повий їх характер дозволяють адаптувати останні для працівників інших оперативних підрозділів.

Значний інтерес викликають розробки науков­ців НДІ НАВСУ в галузі використання поліграфів в кадровій роботі органів внутрішніх справ. Зокрема, підготовлено комплекс психологічних опитувальників для обстеження із застосуванням цих технічних пристроїв окремих категорій працівників ОВС.

Певний внесок у розвиток професійної психоло­гії в ОВС України зробили автори концептуальних розробок загальної системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, які охоплюють питання: профорієнтації та професійно-психологічного відбору кадрів для органів і підрозді­лів внутрішніх справ; психологічного супроводжен­ня проходження служби, у тому числі психопрофі­лактичної роботи у МВС; професійно-психологічної підготовки кадрів, а також надання психологічної допомоги в практичній діяльності ОВС.

Ідеться про послідовне прийняття МВС України відповідних рішень, зокрема про прийнятий нещо­давно Наказ МВС України № 334 від 5 квітня "2002 року "Про затвердження Концепції психопро­філактичної роботи в ОВС України та Програми її реалізації до 2005 року". Відмітимо, що на розвиток цієї Програми в центральному кадровому апараті МВС створено Центр практичної психології. За ана­логією такі центри або групи створюються в регіо­нальних ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

До всього цього слід додати основоположні творчі праці вчених у галузі ОРД А.Ф. Возного, А.І. Алексєєва, Г.К. Синілова, А.К. Семенова, В.Ю. Фролова, В.А. Черепанова, у яких було закладено вихідні принципи розроблення психології ОРД.

Отже, можна констатувати, що на цей час сформовано певне теоретичне та прикладне підґрунтя практичного використання психологічних закономірностей в оперативно-розшуковій діяльності ОВС.

Але слід визнати, що це підґрунтя має все ж таки ще обмежений характер, оскільки воно відпові­дає головним чином одному з вищезазначених

складових елементів психологічної структури ОРД, тобто спрямоване на вирішення проблеми психології професійної праці суб'єктів ОРД, залишаючи при цьому за межами такі основні елементи даної діяль­ності, як об'єкти ОРД, заходи ОРД, методи й засоби її здійснення.

Ця обмеженість зумовлює й відповідне (тобто усічене) термінологічне визначення психології ОРД як "оперативно-розшукової психології, котра пере­важно охоплює особистісні психологічні характери­стики суб'єктів ОРД у контексті їхньої професійної праці (тобто формування певного мислення опера­тивного працівника, мотивації його діяльності, пи­тання співвідношення психологічних якостей і ста­нів особистості зазначеного працівника з характе­ром і змістом оперативно-розшукової діяльності й т. ін.). Відмітимо, що цей рівень використання пси­хологічних знань у ОРД є предметом розгляду юри­дичної психології, що вкрай недостатньо.

Тому потреба у всебічному психологічному за­безпеченні оперативно-розшукової діяльності зумов­лює необхідність системного розроблення відповідної галузевої психології, яка б охоплювала всі елементи психологічної структури ОРД. Реальним кроком у цьому є Концепція психології оперативно-розшу­кової діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ. Вона являє основу створення ці­лісної системи використання специфічних сутнісних і сталих (стосовно зазначеної діяльності) психо­логічних закономірностей, які утворюються й діють на рівні психіки всіх осіб, включених у процес особ­ливих відносин, що відбуваються під час здійснення ОРД і продуктивно реалізуються за такими напрям­ками:

1) діагностування, оцінка, формування та під­вищення професійно-психологічної готовності кан­дидатів і діючого складу оперативних підрозділів органів внутрішніх справ до успішного виконання завдань оперативно-розшукової діяльності (ураху­вання теорією й практикою ОРД професійної психо­логії суб'єктів ОРД на рівні узагальненої моделі опе­ративного працівника, а також диференційовано, тобто за окремими напрямками, лініями ОРД тощо);

2) розпізнання та використання в процесі здійс­нення ОРД психологічних особливостей поведінки та дій окремих індивідів або членів групових об'єднань, визнаних об'єктами оперативно-розшукового впливу (дії), а також осіб, що є опосередко­ваними носіями інформації, значущої для виконан­ня завдань оперативно-розшукової діяльності (йдеться про використання закономірностей психо­логії об'єктів ОРД);

3) виявлення, пізнання та врахування під час проведення оперативно-розшукової діяльності об'єк­тивних психологічних чинників та особливостей, які від самого початку закладені в зміст окремих оперативно-розшукових заходів, тобто взяття до уваги потенційної психологічної насиченості останніх.

Оперативно-розшукова діяльність як особливий різновид юридичної практики (насамперед кримі­нального судочинства) хоча й охоплюється певним чином загальною (методолого-методичною) частиною юридичної психології, але являє собою відокре­млений вид правозастосування з притаманним тіль­ки йому спеціальним законодавчим регулюванням, особливими цілями, напрямами та завданнями, специфічними суб'єктами й об'єктами діяльності, спеціальними силами, заходами, формами, метода­ми, засобами тощо. Отже, зазначена діяльність істотно відрізняється від усіх інших спорідне­них видів діяльності. Саме це й викликає потребу в окремій галузевій психології, якою визнано психо­логію оперативно-розшукової діяльності.

Теоретичне підґрунтя цієї психології складають основи загальної, соціальної та практичної психоло­гії, вихідні методолого-методичні аспекти юридич­ної психології, а також; окремі наукові положення й висновки соціології, кримінології, управління, кри­мінального права, кримінального процесу, криміна­лістики, теорії та практики ОРД.

Вона базується також на основних принципах практичного застосування психологічних знань, та­ких як: правомірність і гуманізм (що передбачає ре­алізацію психологічних закономірностей у суворій відповідності до норм Конституції України, іншого чинного законодавства України, а також "Загальної декларації прав людини", проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, "Європейської конвенції з прав людини", прийнятої у Римі 4 листопада 1950 року, "Міжнародного пакту про громадянські та політичні права", проголошеного резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 року та пролонгованого "Заключним Актом Гельсінської наради" у 1975 році, а також "Конвенції проти катування та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і по­карання", проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 р.); науковість (наукова достовірність отриманих спеціальних пси­хологічних знань, а також; коректність форм, мето­дів і засобів їх отримання й використання); комплексність (використання психологічних знань за умо­ви комплексного застосування різновидів форм і методів психологічної роботи).