ТОП 10:

Методологічні засади психології ОРД



Психологія заходів здійснення ОРД досліджує психологічні явища та їх закономірності, що, з одного боку, знаходять безпосереднє вираження в цих заходах, складаючи їх певний психологічний зміст, у зв’язку з чим вони набувають інструментального значення для їх здійснення, а з іншого, – є основою вибору тих чи інших оперативно-розшукових заходів, що найбільш відповідають конкретним завданням і цілям ОРД.

Перш ніж перейти до розгляду та характеристики конкретних заходів, слід зупинитись на методах психології ОРД. Їх теоретичне підґрунтя складають засади загальної, соціальної й практичної психології, вихідні методолого-методичні аспекти юридичної психології, а також окремі наукові положення і висновки соціології, кримінології, теорії управління, кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, теорії й практики ОРД.

До методів психології ОРД можна віднести:

1. Діагностичні методи, спрямовані на збір професійно-значущої психологічної інформації про об’єкти.

А) Метод спостереження – цілеспрямоване вивчення об’єкта шляхом аналізу особливостей його активності в природних умовах існування;

Б) Метод експерименту – збір фактів, що здійснюється в спеціально створених штучних умовах, які забезпечують активний прояв психічних явищ;

В) Метод опитування – відкритий чи з замаскованою метою збір первинної інформації про об’єкт за допомогою відповідей на певним чином поставлені запитання чи виконання спеціальних завдань, спрямованих на висвітлення значущих фактів, якостей та явищ;

Г) Метод експертних оцінок – отримання відомостей про об’єкт від осіб, які володіють значущою інформацією, шляхом відкритого чи завуальованого опитування;

Д) Метод вивчення продуктів психічної активності – збір інформації про об’єкт шляхом аналізу матеріалізованих результатів та наслідків його психічної діяльності.

2. Методи психологічного впливу – активна цілеспрямована діяльність, метою якої є отримання оперативно-значущої інформації або зміна систем уявлення чи поведінки об’єкта.

А) Метод переконання – активна зміна уявлень об’єкта шляхом логічно обґрунтованої аргументації в процесі оперативної взаємодії (наведення контраргументів за допомогою достовірного фактажу, правдоподібної інформації або правдоподібної дезінформації).

Б) Метод навіювання – активна зміна психіки об’єкта внаслідок цілеспрямованого зниження рівня його усвідомлення, розуміння, логічного аналізу, оцінки та критичності при сприйнятті змісту навіювання.

Розгляд у повному обсязі питань психологічного впливу в ОРД становить окрему проблему, тому зараз будуть висвітлені лише вихідні позиції цього аспекту психології ОРД.

Під переконанням розуміється різнобічний психологічний вплив на особистість з метою формування в неї одних якостей замість інших, а також спонукання до певної, необхідної у оперативно-розшуковому відношенні, діяльності (поведінки). Основними засобами переконання є інформування, роз’яснення, спростування, переговори; стимулюючими – викладення певних аргументів; вислуховування сумнівів та заперечень об’єкта. Ефективним засобом переконання є відтворення подій, що дозволяє актуалізувати асоціативні зв’язки чи певні емоційні стани особи і полегшує процес сприйняття нею тих чи інших фактів і доводів.

Суть методу навіювання полягає у впливі на психічну сферу особи за умови зниження рівня її критичності при сприйнятті й реалізації певного змісту, відсутності цілеспрямованого й активного його розуміння, розгорнутого логічного аналізу та оцінки у відповідності з минулим досвідом і актуальним станом. При прямому навіюванні використовуються спеціальні “словесні формули”, що впроваджуються в психічну сферу суб’єкта і стають активним елементом його свідомості; зміст опосередкованого навіювання включається в повідомлювану інформацію в замаскованому вигляді і характеризується неусвідомленістю, непомітністю, мимовільністю засвоєння.

Психологічний примус є жорсткою формою психологічного впливу і найчастіше полягає у позбавленні об’єкта права вільного вибору привабливих для нього умов і правил поведінки. Різновидом психологічного примусу слід вважати психологічне маніпулювання, тобто вплив на особу шляхом довільної композиції певних обставин, ситуацій тощо, в результаті чого вона обирає вигідний для мети ОРД варіант поведінки, але такий, що об’єктивно суперечить її дійсним інтересам.

Також часто використовуються заборона (здебільшого це стосується протиправних дій), категорична вимога та попередження (впливовий результат останніх залежить від повноважень і можливості застосування санкцій, чи тільки від авторитету особи, яка впливає). Застосовується також погроза, впливова дія якої полягає в актуалізації емоції страху.

До зазначеного слід додати, що у психологічному впливі важливо вміти захопити ініціативу, примусити протилежну сторону відмовитися від попередніх намірів і активних дій, адже ініціатор завжди випереджає і нав’язує іншій стороні вигідні для нього умови. Той, хто володіє ініціативою, може ретельно готувати впливові заходи, а той, хто вже відчув їх на собі, змушений поспіхом вирішувати проблеми, що раптово виникли для нього. Перевага ініціативи створює сприятливі умови для успіху у психологічному впливі.

Що стосується психологічного змісту оперативно-розшукових заходів, то тут слід виходити із законодавчого визначення цієї діяльності як системи гласних і негласних пошукових заходів, що здійснюються з застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів; сукупності оперативно-розшукових методів та оперативно-розшукової тактики. Процес оперативно-розшукової діяльності потребує відповідного інформаційного, аналітичного, організаційно-управлінського та організаційно-тактичного забезпечення.

На даний час у теорії психології ОРД Росії, Білорусії та Болгарії висвітлені деякі механізми здійснення психологічного впливу на об’єкти оперативної діяльності, досліджені окремі аспекти взаємовідносин між негласними працівниками і розроблюваними ними особами як рівнозначними партнерами, із визначенням при цьому основних психологічних передумов їх успішного спілкування – емоційно-вольового та інтелектуального аспектів такого процесу. Виявлено, крім того, потребу досягнення емоційного й інтелектуального домінування негласних працівників над розроблюваними особами.

Між тим, існуючий у світовій оперативній практиці традиційний перелік заходів ОРД потенційно насичений специфічним психологічним змістом. Це, насамперед, психологічні особливості й відповідні психологічні технології проведення оперативно-розшукових заходів у контактно-комунікативних формах оперативної взаємодії, які ґрунтуються на психологічних механізмах та закономірностях і визначають успішність реалізації подібних заходів.

Тому даний розділ психології оперативно-розшукової діяльності має бути спрямований, насамперед, на наукове й практичне вивчення початкового психологічного потенціалу, який об’єктивно існує у кожному конкретному заході ОРД і стосується організаційного, оперативно-тактичного, морально-етичного й суто психологічного (на рівні конкретного виконавця) аспектів їх здійснення, а тому є вихідною основою для їх вибору в конкретній оперативній обстановці і знаходить у них своє безпосереднє вираження.

В цілому психологія заходів здійснення ОРД передбачає два основних аспекти її наукового та практичного опанування: загальний, що охоплює потенційні психологічні утворення та закономірності, притаманні всім оперативно-розшуковим заходам, і особливий, до змісту якого віднесені специфічні психологічні особливості, котрі обумовлюють вимоги щодо реалізації окремих оперативно-розшукових заходів. При цьому кожний із зазначених аспектів може бути реалізований у теорії і практиці ОРД за трьома напрямами: правовий, ціннісно-орієнтаційний (мотиваційно-морально-етичний) та організаційно-психологічний.

Раніше вже зазначалося, що ОРД з позицій діяльнісного підходу уявляється як система спеціальної предметної діяльності її особливих, законодавчо визначених суб’єктів. Заходи останньої (включаючи методи, засоби, прийоми) в її загальній психологічній структурі, по-перше, становлять собою ті складові елементи, без яких існування зазначеної вище системи стає неможливим, по-друге, – вони потенційно є психологічно насиченими, і в цьому смислі мають бути адекватними кожному іншому системному елементу діяльності, що розглядається, тобто відповідати основним психологічним характеристикам її об’єктів, суб’єктів та очікуваним результатам реалізації цих заходів.

Вказане насичення заходів ОРД специфічним психологічним змістом обумовлює відповідні вимоги щодо їх проведення. Вони полягають в урахуванні потреб, інтересів, мотивів, цілей та психологічних особливостей конкретних дій окремих осіб і груп, які знаходяться у практичному взаємозв’язку зі здійснюваними оперативно-розшуковими заходами. Тому вихідними психологічними вимогами щодо здійснення заходів ОРД слід вважати:

1) визнання необхідності дотримання первинної правової природи ОРД, тобто забезпечення повної їх відповідності вимогам Конституції України, державної кримінальної політики, кримінального судочинства, Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та інших нормативно-правових актів;

2) усвідомлення об’єктивної потреби організаційного диференціювання заходів оперативно-розшукової діяльності залежно від психології здійснення окремих її функцій, в тому числі:

А) функції оперативно-розшукового попередження та оперативної (загальної і індивідуальної) профілактики злочинності, що потребує врахування специфічних психологічних особливостей у поведінці та вчинках окремих осіб й груп у процесі здійснення оперативними працівниками:

– виявлення кримінально небезпечного контингенту, а також фактів, обставин тощо, вивчення яких необхідно для попередження злочинних проявів;

– розпізнання й попередження злочинних намірів окремих осіб, в тому числі шляхом переорієнтування їх на законослухняну поведінку, стримування від злочинних дій, роз’єднання об’єднань протиправної спрямованості;

– виявлення та нейтралізації причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів;

– припинення злочинів, що готуються, наприклад, при зазіханні на особу чи власність, збуті наркотиків, вогнепальної зброї і т. ін.;

Б) функції оперативно-розшукового розкриття злочинів. Визнання останньої законодавець окреслив як пошук і фіксацію фактичних даних про злочинну діяльність окремих осіб та груп, що мають доказове значення в кримінальному судочинстві.

В) функції розшуку осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також безвісно відсутніх.

3) прийняття до уваги оновленої психологічної сутності принципів ОРД: законності, гуманізму, моральності й етичності, поважання прав і свобод людини, рівності прав людини і громадянина перед законом, виключної доцільності заходів ОРД. Окрім того, важливим є обов’язкове позавідомче санкціонування окремих оперативно-розшукових заходів, встановлення системи прокурорського нагляду за останньою, відчутне спрямування практики ОРД до набуття громадської прозорості, а також відповідність окремих принципів і норм ОРД тотожним установленням інших галузей права.

Здійснення оперативно-розшукових заходів передбачає, поряд із іншим, встановлення особливих оперативно-розшукових відносин типу “суб’єкт ОРД – об’єкт ОРД”, під час яких перший, виконуючи конкретне завдання, пізнає певним чином іншу особу (групу осіб) та реалізує необхідний оперативно-розшуковий вплив. Технологія цього впливу полягає у застосуванні методів психологічного впливу, що спонукають до прийняття того чи іншого уявлення, або в організації особистої поведінки в потрібному напрямі. При цьому виключне значення має пізнання і врахування психології особистості, на яку спрямований вплив, та її ставлення до останнього.

Водночас, як у вітчизняній, так і зарубіжній теорії і практиці оперативно-розшукової діяльності нерідко йдеться і про вплив суб’єктів ОРД на соціальне, соціально-економічне, певне фізичне середовище, для визначення якого сьогодні використовується, зокрема, термін “інфраструктура злочинності”. Мета впливу полягає як у пошуку та отриманні необхідної оперативної інформації, так і в безпосередньому виявленні, попередженні, розкритті злочинів, розшуку злочинців тощо.

Зауважимо, що такий вплив повинен відбуватися лише в межах відносин між суб’єктом і об’єктом ОРД, врегульованих чинним законодавством. Зрозуміло, що в основі кожного конкретного впливового заходу лежать, окрім правових підстав, професійні знання суб’єктів ОРД, включаючи й ті, що знаходяться на перетині спеціальних оперативно-тактичних, криміналістичних, кримінологічних, соціально-психологічних, управлінських тощо. Окрім того, існує необхідність, по-перше, адекватного співвідношення психології особистості суб’єкта і об’єкта ОРД, включаючи місце і соціальну роль останнього в оточуючому соціальному середовищі, а по-друге, – врахування потенційного психологічного змісту кожного окремого заходу ОРД. Якщо стосовно першого з аспектів потреб вже отримана певна ясність при розгляді попередніх запитань, то з’ясування другого потребує додаткового осмислення, насамперед, науково-теоретичного та прикладного характеру.

Методологічно все це обумовлює необхідність класифікації заходів здійснення ОРД за певними, психологічно доцільними, критеріями.

Виходячи зі сказаного, до першого блоку оперативно-розшукових заходів ми віднесли ті, що поєднуються із правами працівників оперативних підрозділів і мають чітко визначений предметний характер та спрямовані на безпосереднє отримання і фіксацію фактичних даних про злочинні діяння конкретних осіб і груп, припинення та розкриття злочинів, розшук та затримання відомих злочинців (п.п. 2, 4-7 ч. 1 ст. 8Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”).

До другого блоку ми віднесли заходи, спрямовані на пошук і отримання із різних джерел інформації, що має оперативно-розшукове значення (п.п. 1, 3, 9-11, 14 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”):

1) опитування осіб за їх згодою, використання їхньої добровільної допомоги;

2) отримання від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформації про злочини, які готуються або вчинені;

3) перевірка в установленому порядку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, окремих осіб, що займаються господарською діяльністю, та прийняття участі в її проведенні;

4) відвідування житлових та інших приміщень за згодою їхніх власників або мешканців для з’ясовування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирання відомостей про протиправну діяльність підозрюваних осіб;

5) зняття інформації з каналів зв’язку, застосування інших технічних засобів отримання інформації;

6) здійснення контролю шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень;

7) здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів.

Аналізуючи заходи даного інформаційного блоку, насамперед, слід говорити про психологію задоволення інформаційно-пізнавальних потреб суб’єктів ОРД стосовно одержання достовірного знання про об’єкти оперативно-розшукової діяльності.

Традиційні джерела сьогодні вже не задовольняють сучасну оперативну практику. По-перше, якісні зміни, що відбуваються в структурі та динаміці злочинності, збільшують інформаційні потреби оперативних підрозділів, оскільки виникає необхідність отримання та переробки максимально широкого спектру відомостей соціального, економічного, політичного, в тому числі гео- та етнополітичного, державно-управлінського, соціально-психологічного та іншого криміногенно значимого характеру. Зрозуміло, що це потребує наявності у суб’єктів ОРД додаткових наукових та практичних знань і з психологічної точки зору є проблемою когнітивного характеру.

По-друге, враховуючи обмежені можливості прямого одержання оперативно значущої інформації, важливого значення набувають опосередковані оперативні відомості, що “прориваються з епіцентрів” кримінального середовища в суміжні соціальні сфери, як от: інтимні, сімейні та родинні зв’язки злочинних елементів; їх оточення в сферах дозвілля, задоволення споживчих інтересів, побутового обслуговування; партнерські зв’язки в сфері підприємницької діяльності; політичні, партійні зв’язки тощо.

З метою виявлення психологічних закономірностей реалізації оперативно-розшукових заходів можна диференціювати їх за такими критеріями:

– за формою проведення:

1) гласні заходи, при виконанні яких учасники повністю уявляють себе відповідними сторонами. Психологічними особливостями тут є те, що оперативний працівник, діючі офіційно, захищений своїм статусом, має можливість оприлюднити мету і завдання заходу, запросити за необхідністю допоміжні сили і т.ін. У свою чергу особа, яка становить об’єкт оперативно-розшукового інтересу, розраховує на законність дій оперативного працівника та має гарантії дотримання останньої;

2) негласні заходи, що забезпечуються системою спеціальних правових, організаційних способів і методів;

– за правовими наслідками проведення:

1) дискретні – заходи, які порушують певні особисті права і свободи громадян;

2) недискретні, тобто такі, що не порушують зазначених прав і свобод.

Психологічні вимоги цих заходів визначаються, головним чином, моральними, етичними, релігійними поглядами і переконаннями оперативного працівника, рівнем його правової культури;

– за необхідністю санкціонування:

1) заходи, що проводяться тільки з санкції суду та з повідомленням про це прокурору;

2) заходи, що не потребують позавідомчого санкціонування;

- за використанням оперативно-технічних засобів: з використанням та без використання цих засобів.

ТЕМА №2: Характеристика особистості як об’єкта психологічної взаємодії в ОРД.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.013 с.)