Загальні положення психології ОРД

Удосконалення та якісне оновлення оперативно-розшукової діяльності, про необхідність якого сьогодні багато говориться на різних рівнях, неможливе без психологічного її забезпечення. Питання використання психологічних знань в ОРД здавна привертали увагу теоретиків та зацікавлених практиків, і на сьогодні вже існує значна кількість опублікованих наукових праць (А.І Алексєєв, Б.І. Бараненко, О.Ф. Возний, О.Ф. Долженков, Г.Є. Запорожцева, Г.К. Синілов, В.Ю. Фролов, В.О. Черепанов та ін.). Але слід зауважити, що комплексні психологічні дослідження з цих проблем у минулі часи майже не проводилися, а узагальнені висновки формулювалися здебільшого на підставі адаптованого використання загальних психологічних знань, а також запозичення деяких емпіричних даних тотожного характеру.

Протягом останніх десяти-двадцяти років проблема використання психологічних знань у діяльності ОВС усе більше сприймається як об’єкт прикладних наукових досліджень. Так, науковцями Національної академії внутрішніх справ України протягом 1998-2004 рр. здійснено вивчення та розроблені професіограми і психограми працівників різних фахових напрямів ОВС, представлені у наукових працях Я.Ю. Кондратьєва, В.Г. Андросюка, Л.І. Казміренко, Г.О. Юхновця, Д.О. Александрова, В.С. Медведєва та ін.

Зокрема, Я.Ю. Кондратьєвим розроблені професіограми та психограми працівника підрозділу карного розшуку, в яких розкриваються: а) чинники, що визначають зміст професійної діяльності; б) умови здійснення оперативно-розшукової діяльності та соціально-психологічні чинники, які впливають на її ефективність; в) психофізичні стани зазначених суб’єктів праці, що обумовлюють відповідні вимоги до працездатності; г) професійно значущі психологічні якості особистості працівника. Достовірність зазначених професіограм і психограм та типовий їх характер дозволяють адаптувати останні стосовно працівників інших оперативних підрозділів.

Значний інтерес становлять розробки, проведені науковцями НДІ НАВСУ в галузі використання в кадровій роботі органів внутрішніх справ поліграфів. Зокрема, підготовлено комплекс психологічних опитувальників для проведення обстеження із застосуванням цих технічних пристроїв окремих категорій працівників ОВС.

Внеском у розвиток професійної психології в ОВС України стали концептуальні розробки загальної системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, що висвітлюють питання: профорієнтації та професійно-психологічного відбору кадрів для органів та підрозділів внутрішніх справ; психологічного супроводження проходження служби, в тому числі психопрофілактичної роботи; професійно-психологічної підготовки кадрів, а також психологічної підтримки оперативно-службових заходів ОВС.

Отже можна констатувати, що у теперішній час сформована певна теоретична та прикладна основа щодо практичного використання психологічних законів і закономірностей в оперативно-розшуковій діяльності ОВС. Реальним кроком щодо створення психології ОРД стала розроблена і нещодавно опублікована Концепція психології оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ. Вона становить основу створення цілісної системи використання специфічних суттєвих і сталих (стосовно зазначеної діяльності) психологічних закономірностей, які утворюються й діють на рівні психіки всіх осіб, включених у процес особливих відносин, що виникають під час здійснення ОРД і продуктивно реалізуються за такими напрямами:

1) діагностування, оцінка, формування та підвищення рівня професійно-психологічної готовності кандидатів та діючого складу оперативних підрозділів органів внутрішніх справ до успішного виконання завдань оперативно-розшукової діяльності (опанування теорією й практикою ОРД професійної психології суб’єктів цієї діяльності на рівні узагальненої моделі, а також диференційовано, з визначенням відмінностей за окремими напрямами, лініями ОРД тощо);

2) розпізнавання та використання в процесі здійснення ОРД закономірностей психології її об’єктів (психологічні особливості поведінки та дій окремих індивідів або членів групових об’єднань, визнаних об’єктами оперативно-розшукового впливу, а також осіб, що є опосередкованими носіями інформації, значущої для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності);

3) виявлення, пізнання та врахування при проведенні ОРД психологічних чинників й особливостей, що є органічною частиною окремих оперативно-розшукових заходів, тобто прийняття до уваги потенційної психологічної насиченості останніх.

У якості відправної позиції щодо формування психології ОРД визначено, що ця діяльність, як особливий різновид юридичної практики, хоча й знаходиться в межах юридичної психології, становить собою відокремлений вид правозастосування з притаманним тільки йому спеціальним законодавчим регулюванням, особливими цілями, напрямами та завданнями, специфічними суб’єктами й об’єктами діяльності, спеціальними силами, заходами, формами, методами, засобами тощо. Цим вона істотно відрізняється від інших різновидів правоохоронної діяльності.

Оперативно-розшукова діяльність із позицій психології є певною системою психологічних закономірностей, зв’язків і відношень, які стосуються різних аспектів цієї діяльності та особистості її суб’єктів та об’єктів, мають переважно психологічну природу й психологічно обумовлену змістовну структуру, підпорядковані загальним принципам і положенням психології та підвладні науково-практичним методам психологічного аналізу, діагностики й інтерпретації, а також психологічного супроводження та відповідної корекції. При інтегруванні з іншими науково-практичними знаннями (соціальними, управлінськими, оперативно-розшуковими, кримінально-правовими, кримінально-процесуальними, криміналістичними та іншими) вони утворюють відокремлену галузь прикладної психології – психологію оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Таким чином, можна визначити психологію ОРД як галузь юридичної психології, що реалізується у формі професійно-психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності та вивчає факти, закономірності і механізми психіки у сфері реалізації оперативно-розшукової діяльності.

Предметом психології ОРД є психологічні закономірності поведінки та механізми діяльності особистості в оперативно-розшуковій взаємодії. Вони становлять собою або об’єктивні прояви психіки конкретної людини, що є суб’єктом і об’єктом оперативно-розшукової діяльності, або психологічний зміст обраної ними поведінки в процесі її здійснення.

Об’єктом психології ОРД може виступати особистість, група та сам феномен інформаційно-комунікативної взаємодії, які актуалізуються у процесі реалізації оперативно-розшукових заходів. Це, насамперед, особистість суб’єктів ОРД (працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ та негласного апарату), особистість об’єктів ОРД (підозрювані, потерпілі, свідки, члени злочинних об’єднань, інші об’єкти оперативної розробки тощо), а також сам процес інформаційно-комунікативної взаємодії оперативного працівника з різними об’єктами – носіями оперативно-значущої інформації.

Психологія ОРД базується на таких основних принципах застосування психологічних знань, як: правомірність та гуманізм, що передбачає реалізацію психологічних закономірностей у суворій відповідності до норм Конституції України, чинного законодавства України, “Загальної декларації прав людини”, проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, “Європейської конвенції з прав людини”, прийнятої у Римі 4 листопада 1950 року, “Міжнародного пакту про громадянські та політичні права”, проголошеного резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 року та пролонгованого “Заключним Актом Гельсінської наради” у 1975 році, а також “Конвенції проти катування та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання”, проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 року; науковість (наукова достовірність одержаних спеціальних психологічних знань, а також коректність форм, методів та засобів їх отримання і використання); комплексність (використання психологічних знань за умови комплексного застосування різновидів форм і методів психологічної роботи).

Головна методологічна передумова формування психології оперативно-розшукової діяльності полягає в системному розгляді останньої, в основу чого покладається діяльнісний підхід. Методологічне призначення останнього двоєдине: з одного боку, це – метод вивчення психічних процесів, що мають місце при здійсненні ОРД, тобто шлях розгляду й уявлення зазначеної діяльності як психологічної категорії; з іншого – спосіб структурного аналізу ОРД як конкретної предметної діяльності.

Основні положення теорії діяльності розроблені О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном, П. Гальперіним, Д. Ельконіним та іншими психологами.

Різні напрями, види й форми ОРД відрізняються один від іншого своєю особливою спрямованістю, специфічними завданнями, особливими об’єктами, методами, засобами та прийомами практичних дій, наявністю специфічних умов діяльності тощо. Тому при аналізі психологічної структури будь-якого окремого різновиду ОРД кожна її складова буде мати свою специфічну психологічну насиченість. Цим визначається одна з найважливіших психологічних закономірностей оперативно-розшукової діяльності, а саме: вона обумовлює коло вимог щодо особливих психологічних характеристик особистості її суб’єктів. Наведене дає підстави для системного уявлення психології ОРД і включення до її структури, окрім психології суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, також таких обов’язкових елементів, як психологія об’єкта вказаної діяльності та початковий психологічний потенціал заходів ОРД.

Проблематика психології ОРД включає:

1) психологічне опосередкування оперативно-розшукової діяльності на основі використання сучасних прикладних психологічних технологій;

2) психологічні особливості реалізації окремих оперативно-розшукових заходів;

3) психологічні особливості суб’єктів і об’єктів ОРД;

4) психологічні особливості взаємодії оперативного працівника з іншими учасниками професійної діяльності;

5) психологічні засади оперативної профілактики злочинності.

Психологія ОРД є специфічною галуззю практичної психології, якій притаманні “свої” особливі завдання (діагностика, оцінка, профілактика та корекція індивідуальних психологічних рис й особливостей поведінки особистості, включеної до процесу оперативно-розшукової діяльності), а також “своя” психологічна технологія (цілісна методична система), що охоплює комплекс діагностичних, інтерпретаційних, оціночних та корекційних психологічних методик.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що оперативно-розшукова діяльність із позицій психології є певною системою психологічних закономірностей, зв’язків і відношень, які стосуються різних аспектів цієї діяльності та особистості її суб’єктів та об’єктів, мають переважно психологічну природу й психологічно обумовлену змістовну структуру, підпорядковані загальним принципам і положенням психології та підвладні науково-практичним методам психологічного аналізу, діагностики й інтерпретації, а також психологічного супроводження та відповідної корекції. При інтегруванні з іншими науково-практичними знаннями (соціальними, управлінськими, оперативно-розшуковими, кримінально-правовими, кримінально-процесуальними, криміналістичними та іншими) вони утворюють відокремлену галузь прикладної психології – психологію оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Основними її напрямами є:

– науковий – проведення перспективних теоретичних та прикладних наукових досліджень із проблем психології ОРД у системі МВС України з метою поглибленого вивчення її загальних основ і окремих практичних аспектів, а також розробки новітніх прикладних методик і рекомендацій щодо технологій отримання й практичного використання в оперативно-розшуковій діяльності спеціальних психологічних знань;

– навчальний – упровадження в системі вищих закладів освіти МВС України вивчення самостійної дисципліни або спецкурсу в межах дисципліни ОРД теоретичних засад і практичних аспектів психології оперативно-розшукової діяльності;

– практичний – безпосередня реалізація у практиці психології оперативно-розшукової діяльності, у тому числі за рахунок:

1) розробки та прийняття необхідних для цього відомчих нормативних документів;

2) створення при окремих обласних і міських ГУМВС, УМВС та УМВСТ експериментальних, а далі – постійно діючих центрів психологічної підтримки оперативно-розшукових заходів, спрямованих на попередження й розкриття найбільш тяжких та резонансних злочинів, а також розшук особливо небезпечних злочинців і безвісно зниклих осіб;

3) створення психологічних банків даних стосовно психологічних портретів чи профілів (сукупності типових рис) особистості окремих категорій і типів злочинців, органіграм організованих злочинних угруповань, специфіки здійснюваних ними злочинів, а також адекватних типових психологічних технологій виконання окремих оперативно-розшукових заходів;

4) розробки та впровадження організаційної системи надання відомчими психологами системи МВС психологічної допомоги оперативним працівникам, а також використання з цією метою консультативних послуг інших обізнаних практичних психологів;

5) застосування при здійсненні заходів оперативно-розшукової діяльності спеціальних психологічних знань безпосередньо оперативними працівниками органів внутрішніх справ.