Інститут права та психології

Кафедра теоретичної та практичної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова науково-методичної ради ІНПП

______________д.юр.н., доц. Бортник Н.П.

^{(підпис)}

«_____» _______________________2016 р.

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни

ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ

для студентів спеціальностей 6.030103 «Практична психологія»

 

Вид роботи	Денна форма
Семестр	Семестр 8	Всього
Лекційні заняття, год.
Лабораторні заняття, год.		-
Практичні (семінарські) заняття, год.
Всього аудиторних годин
Самостійна робота, год.
Загальний обсяг, год.
КП/КР
Контрольні роботи, шт.
Розроблення графічних робіт, шт.
Екзамени
Заліки

Львів – 2015

 

Робоча навчальна програма складена у відповідності до освітньо-професійної програми Галузевого стандарту вищої школи напряму 6.030103 «Практична психологія»

 

Робочу навчальну програму уклала ст. викладач Малинович Л.М, к. психол.н.

 

Робочу навчальну програму обговорено та схвалено на засіданні кафедри теоретичної та практичної психології.

 

Протокол № 1 від «25» серпня 2015 р.

 

Завідувач кафедри ___________________________ М.Й. Варій

^{(підпис)}

 

 

Робочу навчальну програму обговорено та схвалено на засіданні Науково-методичної Ради Інституту права та психології НУ «Львівська політехніка»

 

Протокол № 1 від «» 2016 р.

1. Мета і завдання курсу “Дитяча психологія”

2.

Мета викладання дисципліни.

Курс “Дитяча психологія” викладається студентам четвертого курсу психологічної спеціальності на спеціалізації «психолог в закладах освіти» Важливими аспектами роботи психолога в різних типах закладів освіти є забезпечення оптимальних психологічних умов для розвитку дошкільника, школяра, студента; формування в неї відповідних знань та умінь, психологічних характеристик та функцій, надання психологічної допомоги дитині в розв’язанні її особистих проблем. Розв’язання цих практичних завдань неможливе без цілісної системи знань про природу та структури особистості, особливості її розвитку у віковому контексті. Не менш важливим є вивчення закономірностей становлення психіки, факторів, що обумовлюють характер формування та розвитку певних особистісних якостей. Тому програма курсу “Дитяча психологія” передбачає розлогіше розкриття різноманітних наукових підходів, концепцій і принципів розвитку дитини у віковому контексті, які значною мірою поглиблюють розуміння природи особистості, її поведінки, що були розглянуті в курсі “Психофізіологія“, “Психологія особистості”, “Вікова психологія“ та ін..

У цьому контексті метою курсу є: визначення основних психологічних підходів до розуміння дитячої особистості; систематизування наукових знань про дитячу особистість, особливості її розвитку, функціонування, причини виникнення особистісних проблем, а також оволодіння методами дослідження особистості у межах дитячого віку, що підвищить рівень професійної культури та ефективність фахової діяльності майбутнього психолога освітніх закладів різного типу.

Завдання вивчення дитячої психології.

 

Після вивчення курсу дитячої психології студенти повинні знати:

· суть предмету дитячої психології;

· мету та методи створення періодизацій розвитку дитячого віку;

· основні категорії психології особистості: вікова мінливість, онтогенез, сенситивні періоди, нормативні вікові кризи, психологічне новоутворення вікового періоду, а також основними віковими особливостями дитини;

· закономірності та механізми процесу соціалізації дитини;

· психологічних теорій періодизації розвитку психіки дитини;

· теоретичних підходів до онтогенезу психіки дитини;

· основних закономірностей вікових змін психіки дитини;

· психологічних особливості новонароджених, немовлят, дітей, підлітків, юнацтва;

· суті вікових криз особистості та шляхи їхнього подолання;

· центральних психологічних новоутворень кожного вікового періоду;

· специфіку діагностичної та корекційної роботи з дітьми різного віку

·

Після вивчення курсу психології студенти повинні вміти:

· вміти порівнювати різні концепції, визначати спільні та відміні положення,

· встановлювати тенденції подальшого розвитку дитини;

· вміти використовувати знання різних психологічних концепцій для пояснення поведінки дитини у різних ситуаціях, на різних етапах розвитку;

· вміти оцінювати концепції за різними критеріями, визначаючи найбільш

прогресивні положення, встановлювати міру впливу теорії на сучасний стан дитини;

· вміти прогнозувати наслідки процесів розвитку дитячої особистості у

конкретних умовах;

· розуміти сутність та психологічну структуру дитячої особистості, теорії особистості у світовій та вітчизняній психології, умови її розвитку та формування;

· визначати основні методологічні принципи та методичні прийоми в дослідження дитячої особистості в межах різних підходів та концепцій;

· простежувати основні логічні та історичні зв’язки між теоріями в межах однієї наукової парадигми.

 

1.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу.

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
1.	Вікова психологія	Весь курс
2.	Психологія особистості	Весь курс
3.	Психофізіологія	Весь курс

Зміст дисципліни

Лекції (16 год.;)

№	Назви тем розділів	Години
	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Методологічні основи вікової психології
1.	Тема 1. Дитяча психологія як наука · Місце дитячої психології в системі психологічних знань. Зв’язок дитячої психології з загальною, експериментальною, диференційною, порівняльною, педагогічною, медичною, соціальною психологією, спеціальною психологією, психологією спорту, творчості, особистості, релігій, психолінгвістикою та психодіагностикою. Об’єкт дитячої психології, його специфіка. Предмет дитячої психології. Поняття про вік: біологічний, соціальний, психологічний. Структура і динаміка віку. Центральні та часткові психологічні новоутворення віку. Центральна і бічна лінії розвитку. Соціальна ситуація розвитку. Революційні, еволюційні та ситуативні зміни психіки. Поняття про когорту. · Розділи дитячої психології: дитяча психологія, підлітково-юнацька. · Основні теоретичні проблеми та практичні завдання дитячої психології. Практичне значення дитячої психології. · Організаційні методи дитячої психології (методи поздовжніх та поперечних зрізів, комбінований метод). Труднощі у проведенні психологічних обстежень з дітьми різного віку та шляхи їхнього подолання. Особливості проведення спостереження за дітьми різного віку. Вікові обмеження у застосуванні експерименту. Специфіка опитування дітей, підлітків, юнацтва, Аналіз процесу та продуктів діяльності дітей різного віку. Тестування у дитячої психології. Історія формування дитячої психології як науки. · Зародження нової галузі – дитячої ї психології у ХІХ ст. Роль біогенетичного закону Е. Геккеля, праць К. Ушинського „Людина як предмет виховання” та В. Прейєра „Душа дитини” у становленні вікової психології. Педологія, її основні принципи та роль у становленні вікової психології. · Завершення формування дитячої психології у ХХ ст. Внесок В. Штерна, К. Гроса, К. Левіна, Е. Шпрангера, Ш. Бюлер, З. Фройда, А. Біне, А. Валлона, Ж. Піаже, Л. Кольберга, П. Блонського, Л. Виготського, Б. Ананьєва, О. Запорожця, П. Гальперіна, Д. Ельконіна, Г. Люблінської, Л. Обухової, Ст. Холла, Дж. Болдуїна, А. Гезелла, А. Бандури, Е. Еріксона, Д. Левінсона, Р. Гулда у становлення вікової психології як науки. Розвиток вікової психології в Україні (І. Сікорський, М. Ланге, В. Зеньковський, С. Балей, Г. Костюк, С. Максименко).
2.	Тема 2. Поняття розвитку. Біогенетичні теорії онтогенезу психіки дитини · Поняття розвитку (онтогенезу). Онтогенез, філогенез, ембріоногенез. · Ключові питання онтогенезу психіки людини. Умови психічного розвитку: внутрішні та зовнішні. · Чинники психічного розвитку: біологічні та соціальні; нормативні вікові, нормативні історичні та ненормативні. · Характер психічного розвитку: неперервний та стрибкоподібний. Природа дитини як суб’єкта розвитку: дитина як організм та дитина як механізм. · Біологічні та соціальні фактори онтогенезу психіки дитини. · Особливості психічного розвитку: тенденція до якісних змін, циклічність, незворотність процесів розвитку, нерівномірність процесів розвитку, поєднання процесів еволюції та інволюції, зигзаго подібність розвитку, тенденція до стійкості розвитку. Поняття віку. Вікова періодизація життєвого шляху дитини. · Поняття віку. Біологічний вік. Соціальний вік. Психологічний вік особистості; · Характеристика психологічного віку особистості. · Структура психологічного віку. Соціальна ситуація розвитку. Генетичне завдання віку. Провідна діяльність. Новоутворення. · Сенситивний період розвитку психічних якостей. · Вікова періодизація розвитку за С. Л. Виготським. · Вікова періодизація розвитку Д. Б. Ельконіним. Періодизація за 2-ма факторами О. Н. Леонтьева.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II Психологія дитинства
3.	Тема 3. Перинатальна та пренатальна психологія · Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та вплив на неї зовнішнього середовища. Досліди П. Хеппера і Рене Ван де Карра. · Криза новонародженого. Період пристосування дитини до нових умов життя. Фізичні стани новонародженого. Сон та його особливості. Поліфазність і парадоксальність сну. Періоди сну. · Вроджені механізми психічного розвитку. Безумовні рефлекси новонародженого. Вроджені перцептивні механізми і програми моторного розвитку. Єдність сенсорних модальностей. Гіпотеза В. М. Аллахвердова про паралельність сенсорно-перцептивного і моторного розвитку. · Розвиток чуттєвого пізнання та емоційної сфери на першому місяці життя. Соціальна посмішка. Комплекс пожвавлення як центральне психологічне новоутворення новонародженого. · Довільна поведінка новонароджених і встановлення стосунків з батьками. Навчання і звикання (габітуація). Перші форми саморегуляції. Явище бондінгу.
4.	Тема 4. Психологія немовлят · Розвиток сенсомоторики. Зорові й слухові відчуття та сприймання. Рухова активність немовляти. Рухова та образна пам’ять. Розвиток уяви. Символічна репрезентація. Розсіяна та фіксована увага немовляти. · Сенсомоторна стадія розвитку мислення. Циркулярні реакції. Розуміння постійності об’єктів. · Етапи розвитку мовлення: домовленнєвий етап і етап активного мовлення. Холофрази. Ситуативне (автономне) мовлення. Тенденції розвитку мовлення. Умови раннього мовленнєвого розвитку. · Етапи емоційного розвитку немовлят. Перші почуття. Емпатія. Вікові особливості емоцій. Емоційне „зараження”. Страх перед незнайомими людьми і тривога відокремлення. · Спілкування немовлят з дорослими. Відмінності у стилях спілкування матері і батька. Умови виникнення дитячих прихильностей. Ігри немовлят: сенсорні, моторні, паралельні. · Становлення Я-концепції немовлят. Становлення фізичного Я-образу. Побудова схеми „Я – інший”. Орієнтація в соціальних очікуваннях. Статева ідентифікація. Криза першого року життя: її симптоми та шляхи подолання. · Центральні психологічні новоутворення немовлячого віку.
5.	Тема 5. Психологія раннього дитинства · Моторний розвиток та засвоєння рухових навичок. Умови моторного научіння. · Сенсорно-перцептивна сфера дитини. Орієнтація у просторі і часі. Роль сприймання казки у психічному розвитку дитини. · Доопераціональна стадія розвитку мислення. Допонятійне та інтуїтивне мислення. Анімізм та егоцентризм дитячого мислення. Символічна репрезентація. Феномени Піаже. Наочно-дійове та наочно-образне мислення. Перші свідомі узагальнення та встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Особливості дитячих умовисновків. · Мовленнєвий розвиток у ранньому дитинстві: умови та чинники. Формування звукового боку мовлення. Пасивний та активний словниковий запас дитини. Формування граматичної будови мовлення. Словотворення у ранньому дитинстві. Флексія. Причини прискореного розвитку мовлення. Білінгвізм. · Пам’ять дитини. Мимовільний та механічний характер пам’яті. Початок формування довільної пам’яті. Перші мнемічні способи запам’ятовування. Уява дитини. Конкретність, наочність, яскравість і емоційність дитячої уяви. Зв’язок уяви з брехливістю. Уявні друзі та їхня роль у психічному розвитку дитини. Увага дитини. Характеристика одноканальної і двоканальної уваги. · Емоційно-почуттєва сфера. Дитячі афекти. Емоційне передбачення. Поява симпатії і антипатії. Дитяче самолюбство. Страхи та тривоги у ранньому дитинстві. Соціальні форми експресії емоцій та почуттів. · Соціальна поведінка дітей. Дитяча агресія та її причини. Асертивна і про соціальна поведінка. Дитяча гра: її різновиди та способи. Роль гри у психічному розвитку дитини. · Інтерналізація соціальних правил і норм поведінки. Моральні судження та їхня аргументація. Моральний реалізм. Засвоєння гендерних схем. · Основні напрями розвитку Я-концепції. Виникнення відчуття „Я сам” та самосвідомості. Поява супідрядності мотивів. Первинна самооцінка дитини. Криза третього року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні новоутворення раннього дитинства.
6.	Тема 6. Психологія середнього та пізнього дитинства · Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини. Довільний характер сприймання. Емоційна забарвленість та ситуативність сприймання. · Довільний та осмислений характер запам’ятовування. Механічна пам’ять. Прийоми запам’ятовування матеріалу. Відтворююча та творча уява дитини. Мимовільний характер уваги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивність. Умови підтримання стійкості уваги дитини. · Доопераціональне та конкретно-операціональне мислення дитини. Формування понятійного та теоретичного мислення. Закладання основ наукового типу мислення. Виникнення рефлексії. Мета пізнання. Мовленнєвий розвиток. Дислексія. · Формування почуттів. Висока емоційність дитини. Емоційна нестійкість. Страхи та тривоги у пізньому дитинстві. Соціалізація емоційної сфери. · Взаємини з ровесниками і соціальна компетентність. Утворення дитячих груп. Конформність. Стадії розвитку дитячої дружби та її функції. Модель Селмана. · Розвиток соціального пізнання. Соціальні висновки, взаємини, приписи. Концепції морального розвитку дитини Ж. Піаже і К. Кольберга. Моральний релятивізм. Етичний абсолютизм. · Розвиток Я-концепції у пізньому дитинстві. Особливості самооцінки. Характер дитини. Криза сьомого року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічніновоутворення пізнього дитинства.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. Психологія підліткового віку та ранньої юності
7.	Тема 7. Психологія підліткового віку · Підлітковий вік у культурному та історичному контексті. Молодіжна культура та субкультура. · Загальні тенденції формування особистості. Центральне психологічне новоутворення у підлітковому віці. Самосвідомість підлітків. Я-концепція та самооцінка підлітків. Зміна зовнішності. Комплекс дисморфоманії. Ідеалістичний бунт. Псевдоглупота. Підлітковий егоцентризм. Криза 13-го року життя: її симптоми та шляхи подолання. Теорія К. Левіна щодо причин підліткової кризи. · Вікова сегрегація. Теорія М. Мід і Р. Бенедикт щодо двох типів переходу від дитинства до дорослості. · Підліток у соціальному середовищі. Підліток у сім’ї. Причини конфліктів з батьками та шлях їхнього вирішення. Спілкування з ровесниками. Причини сором’язливості та самотності. Особливості дружби та товаришування підлітків-хлопців і підлітків-дівчат. Підліткові компанії. · Формування моральних принципів, цінностей та переконань. Рівні морального розвитку підлітків (за Л. Кольбергом). · Емоційно-вольова сфера підлітків. Чинники депресивних станів. Підліткові стреси. Нестійкість емоцій. Агресивна поведінка: умови та чинники. Суперечливість вольової сфери. Роль самостимуляції. Ступінь сформованості сміливості, терплячості, енергійності, наполегливості, · самостійності та цілеспрямованості. · Розвиток пізнавальних процесів. Довільний характер психічних процесів. Особливості сприймання. Пам’ять у підлітковому віці. Підліткові мрії. Уявна аудиторія. Суперечливість уваги. Стадія формальних операцій розвитку мислення. Критичність, самостійність, логічність і абстрактність мислення.
8.	Тема 8. Психологія юнацтва · Формування особистої ідентичності. Статуси ідентичності (за Дж. Марсіа). Проблема самовизначення. Пошук сенсу життя. Інтеграція особистості. Я-концепція у юності. Криза юнацького віку: її симптоми та шляхи подолання. Центральне психологічне новоутворення у юнацькому віці. · Соціальне середовище. Сімейні взаємини. Індивідуалізація і автономізація. Відчуженість від сім’ї. Соціальна адаптація. Дружба та кохання в юнацькому віці. Побачення. Ранній шлюб. · Переоцінка цінностей. Етика самостійно вироблених моральних принципів. Рівні морального розвитку юнацтва (за Л. Кольбергом). · Емоційно-вольова сфера. Зростання стійкості емоцій. Наполегливість і терплячість. Статеві відмінності вольових зусиль. · Пізнавальна сфера. Пам’ять та уява. Роль фантазій у послабленні психологічного напруження. Розвиток дивергентного та творчого мислення.

 

Практичні заняття (16 год.)

№	Назви тем розділів	Години
1.	Особливості психологічного обстеження у пренатальному періоді
2.	Психофізіологічний розвиток дитини в періоді новонародженого (0–1 місяць)
3.	Психологія немовлят (1 місяць–2 роки)
4.	Психологія раннього дитинства (2–6 років)
5.	Психологія пізнього дитинства (6–12 років)
6.	Психологія підлітків (12–15 років)
7.	Психологія ранньої юності (15–18 років)
8.	Особливості психологічного обстеження дітей в умовах професійного закладу