Перспективы развития социально-трудовой сферы в украине

Изучены сущность и элементы социально-трудовой сферы. Проведена систематизация предложений по решению основных проблем развития социально-трудовой сферы в Украине.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В умовах незавершеності процесів ринкової трансформації національної економіки та перспектив євроінтеграції України важливо забезпечити стабільність розвитку соціально-трудової сфери. Тому наукові дослідження цієї важливої проблеми стають все більш актуальними та повинні передбачати розробку конкретних заходів щодо вирішення основних проблем розвитку соціально-трудової сфери.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженнями основних проблем розвитку соціально-трудової сфери займалися багато відомих вітчизняних вчених: С. Бандур, В. Жуков, Т. Заяць, А. Колот, В. Куценко, Г. Мімандусова, Ю. Привалов та ін. [1-4]. Але ситуація у соціально-трудовій сфері протягом останніх двох-трьох років значно погіршилася, тому на даний час потрібно переглянути ряд наукових положень та провести глибші наукові дослідження відповідно до сучасних тенденцій розвитку соціально-трудової сфери.

Формулювання цілей статті. Основна мета даного дослідження полягає у вивченні, аналізі та розробці пропозицій щодо вирішення основних проблем розвитку соціально-трудової сфери в Україні, враховуючи перспективи європейської інтеграції.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Процеси ринкової трансформації економіки України та глобалізація світової економіки привернули увагу науковців до детальнішого вивчення стану, проблем і перспектив розвитку соціально-трудової сфери.

Загалом поняття «соціально-трудова сфера» складається з двох частин, а саме: соціальної та трудової. Соціальна, в даному випадку, характеризує процеси життєдіяльності людини, засвоєння моральних цінностей, норм, правил поведінки, гармонійна взаємодія яких дає нам результат цілісності суспільства та навпаки – неефективне (дисгармонійне) несе за собою протилежний результат – спричинення конфліктів та деформація налагоджених систем індивіда із навколишнім середовищем. Трудова – це сукупність умов, відносин, впливів, взаємин суб’єктів на ринку праці під час виконання виробничої, господарської чи іншої трудової діяльності, що передбачає налагоджений механізм факторів, в яких перебуває людина і які спрямовані на підтримання економічної активності населення.

Отже, виходячи і вищевикладеного, можна сформулювати визначення соціально-трудової сфери як економічного терміну. Соціально-трудова сфера – це сукупність взаємопов’язаних елементів, які перебувають в певній суспільно-господарській системі та являють собою умови перебування індивіда в сфері безпосередньої життєдіяльності (соціалізації), а також участь у трудовому процесі як обов’язку свідомого громадянина (праця виступає як суспільно-корисне явище). Також, слід зауважити, що об’єкт дослідження виступає важливим інструментом економіки підприємства, місцевості, регіону та держави в цілому, адже його ефективне функціонування приносить якісні та кількісні результати, які носять психологічний та трудовий характер. Психологічні та трудові результати слід розглядати наприклад, як моральний, психіко-фізіологічний стан здоров’я людини та підвищення продуктивності праці відповідно.

На нашу думку, можна окремо провести диференціацію соціальної та трудової сфер за факторами місця перебування особи-суб’єкта економіки. Позиції трудової сфери виглядають наступним чином: фізичні та техніко-технологічні фактори.

До перших відносять: рівень шуму і вібрації, вологість повітря, рівень освітлення, і т.п., тобто санітарно-гігієнічні умови праці в широкому сенсі.

До других – засоби та предмети праці та технологічний процес. Засоби праці представляють собою знаряддя праці, за допомогою яких поширюється вплив на предмети праці. До засобів праці належать машини й устаткування, інструменти, виробничі будівлі та споруди, види транспорту, лінії електропередач, засоби зв'язку і т.д. Предмети праці виступають матеріалами, ресурсами, сировиною, напівфабрикатами – це те безпосередньо з чого з’являється суспільно-корисний продукт. Технологічний процес – це в певній мірі трудовий процес, що виникає під час дії засобів на предмети праці, а саме їх зміна агрегатного стану (перетворення).

Структура соціальної сфери дещо відрізняється від трудової, вона оперує макро- та макрорівнями умов перебування особи-працівника в суспільстві. Мікрорівень розглядає місце проживання, найближче оточення, сім’я, середовище частого перебування людини, що, в свою чергу, теж відіграє значущу роль, адже неприйнятний для індивіда мікроклімат не даватиме йому спокою для рентабельної діяльності(ефективності, результативності). Макрорівень характеризується більшим спектром групування середовища. Сюди можна віднести наступні види середовищ, як політичне, культурне, матеріальне, кожне з яких характеризує становище особи-суб’єкта економіки відповідно до сфери впливу на нього. Симбіоз соціальних та трудових явищ в ефективному стані – запорука трансформації економічних процесів, успіх життєдіяльності країни.

Згідно даних тверджень виникає потреба провести паралель між проблемами, що виникають у процесі розвитку соціально-трудової сфери та резервами і шляхами покращення ситуації у перспективі. Систематизацію пропозицій щодо вирішення основних проблем розвитку соціально-трудової сфери представлено у таблиці 1.

Для реалізації викладених пропозицій потрібно внести зміни у положення державної політики розвитку соціально-трудової сфери та розробити відповідні державні цільові програми, а також венети зміни у нормативно-правову базу. Це дозволить створити умови для ліквідації більшості проблем та забезпечення сталого розвитку соціально-трудової сфери. через перспективи розвитку принесуть свій часовий ефект. До того ж, усі запропоновані заходи не потребують залучення додаткових фінансових ресурсів від міжнародних фінансово-кредитних установ.

 

Таблиця 1

Систематизація пропозицій щодо вирішення основних проблем розвитку соціально-трудової сфери

Проблема	Пропозиція
Зменшення частки галузей виробничої сфери у валовій доданій вартості	Державна підтримка та економічне стимулювання розвитку і створення нових робочих місць у експортоорієнтованих та імпортозамінних галузях виробничої сфери.
Застаріла матеріально-технічна база у більшості галузей	Стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та перепідготовка спеціалістів відповідно до сучасних тенденцій розвитку науки і техніки.
Висока собівартість та низький рівень конкурентоздатності українських товарів	Удосконалення технологічних процесів виробництв, перехід до більш продуктивних технологій, які несуть за собою менші витрати праці, що зменшить собівартість та ціну товарів.
Незадовільних рівень умов праці, що до дозволяє працівникам повноцінно виконувати трудові обов’язки	Посилення відомчого контролю за станом санітарно-гігієнічних умов праці, стимулювання роботодавців до створення безпечних умов праці на кожному робочому місці.
Недосконала нормативно-правова база регулювання соціально-трудових відносин між роботодавцями і працівниками	Внесення змін до діючих законодавчих актів та прийняття нових, які б захищали права найманих працівників та посилювали роль профспілкових організацій у прийнятті рішень щодо підтримання соціальних гарантій праці та достойної її оплати.
Недостатній розвиток соціальної інфраструктури	Забезпечення ефективного використання коштів фондів соціального страхування та стимулювання розвитку соціально орієнтованого та відповідального бізнесу.

Висновки. Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що у нашій країні є ще багато проблем, які перешкоджають стабільному розвитку соціально-трудової сфери. Реалізація запропонованих заходів може створити умови для економічного піднесення, збагачення, соціального та трудового розвитку нашої держави, що має стратегічно важливе значення, враховуючи перспективи європейської інтеграції України. Тому, сьогодні Україна має унікальний шанс швидкими темпами перебудувати національну економіку та забезпечити стабільний розвиток соціально-трудової сфери відповідно до європейських стандартів ведення бізнесу та рівня життя населення.

 

Список використаних джерел

1. Сучасні проблеми соціально-трудових відносин в Україні (соціологічний аналіз) / В.І. Жуков, Г.І. Мімандусова, Ю.О. Привалов; НАН України. Ін-т соціол. Центр соц. експертиз і прогнозів. – К., 1998. – 155 c.

2. Колот А.М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку [Текст]: монографія / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 2010. – 252 с.

3. Національний інститут стратегічних досліджень / Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua.

4. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / Бандур С.І., Заяць Т.А., Куценко В.І. та ін. / За заг. ред. Данилишина Б.М. – 2-ге вид. доповн. і переробл. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 620 с.

 

 

УДК 336.761

Дудко Л.І.

Луцький національний технічний університет

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ

У статті розглянуто план заходів з удосконалення інформаційної складової функціонування вітчизняного ринку цінних паперів, а саме щодо покращення функціонування Інтернет-сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також депозитарної системи.

 

L. Dudko

STRATEGIC DIRECTIONS OF DEVELOPMENT OF INFORMATIVE SYSTEM OF MARKET OF EQUITIES OF UKRAINE

In the article the plan of measures is considered for improvement of informative constituent of functioning of home market of equities, namely in relation to the improvement of functioning the Intern.

 

Дудко Л.И.

СТРАТЕГИЧЕСКИЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ РЫНКА ЦЕННЫХ БУМАГ УКРАИНЫ

В статье рассмотрен план мероприятий по усовершенствованию информационной составляющей функционирования отечественного рынка ценных бумаг, а именно относительно улучшения функционирования Интернет - сайта Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку, а также депозитарной системе.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. В умовах автоматизації ринкових процесів важливу роль починають відігравати передові інформаційні технології, серед яких чинне місце займає Інтернет. Будучи ефективним каналом розповсюдження інформації, завдяки процесам глобалізації та конвергенції, появі апаратних та програмних систем зв’язку, нині Інтернет є також ринковим середовищем, що розвивається з великою швидкістю.

У сучасному світі Інтернет-ресурси мають величезне значення. Тому ми пропонуємо удосконалити роботу Інтернет-сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), який на даний час не відповідає ринковим вимогам за можливостями і світовим стандартам інформаційних технологій за функціями.

Розроблений план заходів щодо удосконалення інформаційної складової функціонування вітчизняного ринку цінних паперів допоможе ринку у підтримці існуючих і встановленні нових зв'язків з іншими резидентами та нерезидентами, дасть змогу здійснювати цілодобове надання інформації про ринок цінних паперів його учасникам, підвищить прозорість операцій на ринку цінних паперів, капіталізацію та ліквідність організованого ринку цінних паперів, а також сприятиме формуванню позитивного іміджу про діяльність вітчизняного ринку цінних паперів та його учасників. Все вище зазначене актуалізує обрану тему для дослідження.

Аналіз основних досліджень, у яких започатковане вирішення проблеми. До ґрунтовних робіт, в яких проводиться дослідження розвитку та становлення ринку цінних паперів, а також удосконалення його інформаційної складової функціонування, можна віднести праці А. Заїки, А. Кондрашихіна, Ю. Кравченко, К. Марахова, О. Мендрула, О. Мозгового та ін.

Цілі статті. Метою нашого дослідження є розгляд стратегічних напрямів з удосконалення інформаційної складової функціонування вітчизняного ринку цінних паперів, а саме – заходи з удосконалення Інтернет-сайту Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку та депозитарної системи.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Сучасний розвиток світової економіки характеризується підвищенням значимості інформації та її ефективного обміну між усіма суб’єктами ринку. Будучи ефективним каналом розповсюдження інформації, завдяки процесам глобалізації та конвергенції, появі апаратних та програмних систем зв’язку, нині Інтернет є також ринковим середовищем, що розвивається з високою швидкістю. На його основі суб’єкти господарювання можуть здійснювати комунікаційний обмін інформацією, операції купівлі-продажу, проводити маркетингові дослідження тощо. З кожним роком дедалі більше компаній звертаються до мережі Інтернет як альтернативного способу просування власної продукції на користь чого свідчить зростаюча кількість електронних ресурсів (веб-ресурсів). На початок 2014 р. кількість користувачів Інтернет сайтом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку склала майже 13 млн осіб, що вдвічі більше, ніж у 2010 р [2].

У сучасному світі Інтернет-ресурси мають величезне значення. Тому ми пропонуємо удосконалити роботу Інтернет - сайту НКЦПФР, яка здійснює державне регулювання ринку цінних паперів України та володіє усією інформацією щодо діяльності учасників даного ринку. Система моніторингу фондового ринку, яка розбудовується НКЦПФР відповідно до покладених Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» завдань, базується, у першу чергу, на створені єдиної бази інформації, яку отримує НКЦПФР від учасників ринку цінних паперів. Розвиток та підтримка функціонування єдиної системи збору, обробки та аналізу інформації від учасників ринку цінних паперів, як системи, побудованої на принципах уніфікації, стандартизації, контролю достовірності сприятиме забезпеченню якості цієї інформації.

Основою регулювання на ринку цінних паперів має бути оперативне прийняття та обробка інформації від учасників ринку цінних паперів, адже ринок цінних паперів - високотехнологічне середовище, в якому швидкість обміну та обробки інформації є ключовим фактором. Тому НКЦПФР має також використовувати сучасні технології, виконуючі, як вимоги законодавства, так і завдання оперативного регулювання.

План заходів щодо удосконалення інформаційної складової функціонування вітчизняного ринку цінних паперів зображено на рисунку 1.

Рис. 1. План заходів з удосконалення інформаційної складової ринку цінних паперів України

 

Моніторинг – це основа інформаційного забезпечення процесу державного регулювання ринку цінних паперів України, своєчасного виявлення відхилень, що можуть призвести до кризових наслідків чи зниження ефективності фондового ринку України. Необхідність побудови такої системи обумовлена, насамперед, позитивним міжнародним досвідом: такі системи побудовані та успішно функціонують у багатьох країнах світу, включаючи країни СНД. Система моніторингу фондового ринку (СМФР) – це програмно-технічний комплекс, який призначений для виконання функцій накопичення, моніторингу та аналізу регулярної та нерегулярної інформації емітентів цінних паперів, адміністративних даних професійних учасників ринку цінних паперів України, створення засад для проведення моніторингу стану ринку цінних паперів України та здійснення пруденційного нагляду [1].

Серед завдань, що має вирішувати СМФР виділяють:

- прийом і зберігання інформації та адміністративних даних, що подаються учасниками ринку цінних паперів до НКЦПФР;

- забезпечення можливості проведення моніторингу інформації та адміністративних даних учасників ринку цінних паперів України (перехресні перевірки типової інформації від різних учасників фондового ринку, контроль своєчасного надання інформації та адміністративних даних до НКЦПФР);

- реєстрація версійності інформації у випадку надання учасником ринку цінних паперів уточненої або виправленої версії інформації чи адміністративних даних;

- формування аналітичних звітів (вибірок) на основі даних, що збережені в системі;

- отримання статистичної та довідкової інформації щодо стану ринку цінних паперів України та його учасників;

- резервне збереження інформації.

Запровадження НКЦПФР системи електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису розпочалось ще у 2011 р. Світова практика доводить, що лише повний перехід до системи прийняття електронної звітності без застосування паперового документообігу є найбільш ефективним за сучасних умов глобалізації фінансового простору. Головні переваги такого переходу зображені на рисунку 2.

Оптимізація звітності учасників ринку цінних паперів супроводжується цілою низкою змін в нормативно-правових актах НКЦПФР, що регулюють подання учасниками ринку цінних паперів звітності до НКЦПФР. Серед них: уникнення дублювання інформації; формування структурованих та простих вимог до подачі звітності учасниками фондового ринку; виключення зі складу звітності дублюючих даних та включення інформації, яка спрямована на підвищення рівня регулювання фондового ринку, запровадження нових інструментів з метою залучення інвесторів до фондового ринку (в тому числі, даних щодо проведення внутрішнього фінансового моніторингу та цінних паперів емітентів – нерезидентів України); зменшення довідок, які входять до складу звітності (без скорочення загальної інформації, що входить до складу звітності); збалансування обсягу інформації, що входить до складу звітності; уніфікація термінів та способів подачі звітності в електронній формі; вдосконалення процедури оприлюднення інформації; підвищення рівня оперативності отримання НКЦПФР інформації [1].

Рис. 2. Переваги електронної звітності без застосування паперового документообігу

 

Впровадження відкритого формату передачі даних у електронному вигляді між НКЦПФР та учасниками фондового ринку на основі специфікації Extensible Markup Language (XML), сучасного, поширеного, зручного для усіх учасників процесу та надійного способу передачі даних. Зручність формату XML полягає в тому, що за своєю суттю та структурою він дозволяє уникнути дублювання інформації, яка сформована та передається у цьому форматі. Формат XML дозволяє сформувати інформацію, яка є різною за суттю, в одному файлі, що значно підвищує рівень цілісності інформації, яка входить до складу звітності учасника ринку цінних паперів [3].

Впровадження електронної звітності на вітчизняному ринку цінних паперів не можливе без приведення депозитарно-клірингової інфраструктури до міжнародних стандартів. У світовій практиці існує дві основні моделі консолідації інфраструктури ринку цінних паперів: вертикальна, відповідно до якої консолідуючою платформою виступає фондова біржа, що є власником депозитарію; горизонтальна, де платформою є депозитарна установа [2]. Друга модель, на нашу думку, є більш перспективною для України і сприятиме розбудові цілісної Національної депозитарної системи та зменшить загальні ризики її функціонування. Вирішуючи зазначені питання в нашій країні, необхідно об’єднати зусилля держави та учасників ринку. Доцільно відпрацювати механізми, які дозволять Центральному депозитарію реально виконувати депозитарні та розрахунково-клірингові функції. Також доцільно було б створити дворівневу Національну депозитарну систему в Україні. Перший (вищий) рівень – це Центральний депозитарій, який здійснював би облік корпоративних цінних паперів і муніципальних облігацій, та Національний банк України, що здійснював би депозитарну діяльність з державними цінними паперами. Другий (нижчий) рівень складається зі зберігачів та реєстраторів власників іменних цінних паперів, а також організаторів торгівлі, при яких створено розрахункові установи. При цьому Центральний депозитарій створюється винятково державою та професійними учасниками ринку цінних паперів. З одного боку, депозитарій повинен зосередитися на веденні обліку прав власності і не займатися грошовими розрахунками, але з іншого – можливий комплексний, більш привабливий підхід, коли в одному місці здійснюється передача власності і відповідний до неї грошовий розрахунок. Перевага другого варіанта полягає у здатності Центрального депозитарію забезпечити захист розрахунків від ризику шляхом надання усього комплексу розрахунково-клірингових операцій. Це підтверджується світовим досвідом. Наприклад, у США функціонують клірингові корпорації та клірингові депозитарії. Перші – порівнюють операції учасників і готують інструкції для автоматизованого розрахунку цих операцій, а також часто виступають у ролі посередників під час здійснення розрахунків. Другі – зберігають цінні папери своїх клієнтів і ведуть звітність у спеціальних книгах. На Німецькій біржі система клірингу термінових контрактів вимагає від учасників операцій вкладення значних грошових коштів як застави при здійсненні операцій. Розмір застави залежить від обсягу контракту і коригується щоразу залежно від динаміки курсів [2]. Загалом побудова Центрального депозитарію в Україні має базуватись на принципі незалежності, прозорості, некомерційного характеру діяльності, державної підтримки, запровадження доступних та рівних умов і тарифів для усіх користувачів, використання міжнародних стандартів та рекомендацій, мінімізація витрат. Особливе місце в економічній інтеграції займає інтернаціоналізація капіталу. Відомо, що сама по собі природа капіталу має інтернаціональний характер. Він не знає кордонів і переміщується у ті частини світу чи країни, де його обіг дає найбільший приріст. Найяскравіші приклади тому – повоєнні Німеччина та Японія, сучасні Сінгапур, Аргентина, Південна Корея, Чилі.

Зараз існують два положення НКЦПФР про обіг в Україні цінних паперів іноземних емітентів та про обіг українських цінних паперів на зарубіжних фондових ринках. Однак до цього часу жодного іноземного цінного паперу в обігу на території України немає [1]. Для вирішення цих проблемних моментів доцільно:

- прискорити роботи зі створення Національного депозитарію України як ринкового Центрального депозитарію цінних паперів, який виконував би усі клірингово-депозитарні операції та обслуговував усіх організаторів торгівлі;

- розпочати роботи зі створення Всеукраїнської єдиної електронної торговельно-інформаційної мережі, яка має обслуговувати усі обсяги торгівлі цінними паперами на фондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах;

- при Національному банку України створити Всеукраїнську розрахункову палату зі цінних паперів, яка проводила б грошові розрахунки по операціях з цінними паперами, що здійснюються на фондових біржах та позабіржових;

- сконцентрувати усю торгівлю цінними паперами винятково в системі «Всеукраїнська ETIM – Національний депозитарій України – Всеукраїнська розрахункова палата по цінних паперах», законодавчо визнавши недійсними усі угоди по цінних паперах, якщо вони не зареєстровані на фондовій біржі;

- внести необхідні для цього зміни у чинне законодавство України та прийняти нові законодавчі акти [2]. Здійснивши ці заходи, можна буде стверджувати, що український ринок цінних паперів став на шлях дійсного впровадження міжнародних стандартів фондової торгівлі. Висновки. Таким чином, запропонований комплекс стратегічних заходів щодо удосконалення інформаційної складової функціонування вітчизняного ринку цінних паперів допоможе вийти на шлях дійсного впровадження міжнародних стандартів фондової торгівлі. Удосконалення сайту НКЦПФР - це крок для підкорення всесвітнього Інтернет - простору. Тому сайт НКЦПФР буде доступним та прозорим для цільової аудиторії, він міститиме лише правдиву інформацію, постійно доповнюватиметься новою інформацією, розширюватиме функціональні можливості. Також - це всесвітній доступ, систематизація, організація і контроль робочого процесу та інші переваги сайту. Все це посилить довіру серед потенційних інвесторів та інших учасників ринку цінних паперів і підвищить рівень ефективності фінансово ринку загалом.

 

Список використаних джерел

1. Концепція запровадження пруденційного нагляду за діяльністю професійних учасників фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aust.com.ua/docsКонцепція%20запровадження%20пруденційного%20нагляду.pdf.

2. Національна депозитарна система в Україні: шляхи розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Table/8072010 /index.ht.

3. Студія створення та удосконалення роботи сайтів «CAN–ALL» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.can-all.com/uk/prices.html.

УДК 338.432

Заїка Ю.І.

Луцький національний технічний університет