Анализ влияния факторов на качество жизни населения

В статье рассмотрены основные факторы, влияющие на качество и уровень жизни населения региона и страны в целом.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими й практичними завданнями. Розробити напрямки підвищення якості життя населення не можливо без врахування низки факторів, що формують її на регіональному рівні. Відбір і дослідження факторів формування якості життя населення дасть змогу глибше пізнати природу цього явища, з’ясувати рушійні сили її формування, визначити основні завдання та розробити ефективні заходи концепції підвищення якості життя населення регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями проблеми формування та підвищення якості життя населення займаються багато вітчизняних та закордонних науковців. Серед досліджень західних економістів і соціологів, що приділяли увагу проблемам якості життя окремих індивідів і суспільства в цілому, особливе місце займають праці Дж. Гелбрейта, А. Кемпбелла, Р. Інглхарта, Дж. Кейнса, С. Вітні, Ф. Конверса, В. Роджерса, А. Маслоу, С. Юханссона, Д. Фостера й деяких інших. Серед українських науковців, які досліджують проблеми якості життя населення, можна виокремити Власюка О.С., Колота А.М., Корецьку С.О., Лібанову Е.М., Татаревську М.С., Теслюк Р.І, Узунова Ф.В., Швець І.Б. та інших [4]. В їх роботах досліджуються окремі умови, що впливають на якість життя населення, її зв’язок із соціальним та економічним розвитком, рівнем життя населення, пропонуються розробки щодо побудови інтегрального показника для оцінки якості життя населення з врахуванням міжнародного досвіду.

Мета статті. Визначити та проаналізувати вплив окремих факторів, що мають місце при визначенні якості життя населення, та запропонувати концепцію підходів для її підвищення.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Цілком слушною є думка, що якість життя населення визначається рядом економічних, соціальних, демографічних, екологічних, географічних, політичних і моральних факторів. Серед об’єктивних факторів – споживання продуктів харчування, житлові умови, рівень зайнятості, розвиток сфери послуг, освіти, соціального забезпечення та ін., серед суб’єктивних – задоволення роботою і життєвими умовами, соціальним статусом індивіда, фінансовим становищем сім’ї тощо. До якісних характеристик життя належать показники, котрі відображають геодемографічну ситуацію (статево-вікову структуру населення, тривалість життя, природний і механічний рух, сімейний склад та ін.), захворюваність, рівень освіти, культури, зайнятості тощо. У певній мірі це пояснюється соціальними факторами; особливостями праці людей, великим травматизмом, шкідливими звичками (алкоголізм, куріння) [5].

В економічній літературі вже здійснювалися спроби аналізу і класифікації факторів впливу на якість життя населення, її формування та зміну. Відмітимо, що звичайно наводиться класифікація чинників впливу на якість життя за певними загальними ознаками. Такий підхід дозволяє згрупувати фактори за природою їх виникнення та встановити їх можливий вплив на стан та зміну якості життя:

- економічні, що враховують тенденції економічного розвитку системи;

- соціальні, які відображають вплив на якість життя соціальних аспектів життя людини; визначають стабільність ринкової економіки та залежать від вирішення соціальних питань на рівні держави, регіону та окремої території;

- правові, в основі яких лежить нормативно-правова база регулювання якості життя населення;

- демографічні, що визначають особливості формування якості життя для різних категорій та груп населення [3].

На підвищення якості життя впливають: скорочення безробіття, зростання реальних доходів населення, підвищення доступності соціальних послуг, зниження рівня злочинності, покращання стану навколишнього середовища.

Принципово важливе значення має розробка стандарту якості життя, що включав би в себе показники, визначені на основі сформованого в суспільстві, насамперед, у його середньому прошарку, розуміння достатнього рівня доходів, освіти, здоров'я, забезпеченості житлом, зв'язком, транспортом, параметрів особистої безпеки, включаючи екологічну безпеку й т.д.[1].

Проаналізуємо вплив деяких факторів на прикладі населення м. Луцька (рис. 1).

 

Рис.1. Динаміка рівня номінальної з/п за 2000-2012 рр.

 

Чисельність найманих працівників протягом досліджуваного періоду є відносно сталою, проте спостерігається деяке їх збільшення у 2008 р. порівняно з 2005 р. – на 17,3 %, але таке явище не мало постійного характеру і вже в наступних роках зберігалася тенденція до зменшення чисельності найманих працівників до рівня 2005 р.

Середньомісячна номінальна заробітна плата має постійну тенденцію до зростання, але це не означає, що стабільне її збільшення значним чином впливає на якість життя населення. Корегування зарплати в сторону зростання більшою мірою пов’язане з коливанням рівня інфляції.

Підвищення рівня номінальної з/п веде за собою збільшення купівельної спроможності населення, що в свою чергу стає мультиплікатором для збільшення зайнятості населення в цілому.

Проаналізуємо дані, які стосуються травматизму та злочинності в місті (рис. 2).

 

Рис. 2. Динаміка зареєстрованого травматизму та рівня злочинності за 2000-2012 рр.

 

Рівень зареєстрованого травматизму, пов’язаного з виробництвом в м. Луцьку є надзвичайно низьким, що позитивно впливає на якість життя працівників міста, адже вони знають, що працюючи на своєму робочому місці ймовірність потрапити у зону ризику надзвичайно низька.

Кількість зареєстрованих злочинів не має чітко визначеної тенденції до збільшення чи зменшення, тому важко визначити прогнозний вплив даного фактору на якість життя населення, але варто зазначити, що рівень злочинності не є високим у розрахунку на всіх мешканців міста, що позитивно впливає на імідж міста та соціальну атмосферу.

Для визначення напрямів підвищення якості життя населення потрібно враховувати як можливості навколишнього середовища людини (покращення умов життя, зростання доходів, можливості освіти), так і внутрішні можливості людини (саморозвиток, прагнення використання можливостей соціального та економічного росту) [2].

Висновки. Таким чином, якість життя населення є комплексним показником, що певною мірою характеризує соціально-економічний розвиток як населення певного регіону так і країни в цілому. Визначення факторів впливу та системи показників оцінки якості життя населення з урахуванням регіональних особливостей дозволить у подальшому розробити більш чіткі та дієві заходи та механізми щодо підвищення якості життя населення та подальшого соціально-економічного розвитку країни.

Список використаних джерел

1. Зубаревич Н.В. Социальное развитие регионов: проблемы и тенденции переходного периода / Н.В. Зубаревич. – М.: Едиториал, 2003. – 264 с.

2. Матвеева И. Качество жизни – новая цивилизационная парадигма / И. Матвеева, Н. Михайлова // Стандарты и качество. – 2000. – № 5. – С. 56-61.

3. Мельниченко О.А. Підвищення рівня та якості життя населення: механізм державного регулювання: моногр. / О. Мельниченко. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – 232 с.

4. Никифоренко В.Г. Якість життя населення регіону: аналіз, прогнозування, соціальна політика: Монографія / Никифоренко В.Г. – Одеса: Одеський нац. економічний унів-тет, 2012. − 316 с.

5. Узунов Ф.В. Оцінка рівня та якості життя населення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 – «Демографія, економіка праці, соціальна економіка та політика» / Ф.В. Узунов. – Харків, 2004. – 19 с.

 

 

УДК 336.761

Гребенюк Ю.М.

Луцький національний технічний університет