Влияние международного туризма на развитие стран мира

В статье рассмотрены понятие и принципы устойчивого развития, который является необходимым условием дальнейшего развития цивилизационных процессов. Определена роль международного туризма в формировании устойчивого развития и сущность понятия «устойчивое международный туризм». С помощью статистических данных проанализировано современное состояние туристического сектора Украины и сделаны выводы о влиянии международного туризма на устойчивое развитие Украины.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. В статті розглянуто поняття та принципи глобалізованогорозвитку, який є необхідною умовою подальшого здійснення цивілізаційних процесів. Визначено роль міжнародного туризму в суспільному подальшого розвитку та сутність поняття «сталий міжнародний туризм». За допомогою статистичних її даних проаналізовано сучасний стан туристичного сектору України та надані висновки щодо впливу міжнародного туризму на сталий розвиток України.

Актуальність проблеми. На сьогоднішній день питання сталого розвитку є одним з головних у розвитку кожної країни, яке обумовлене необхідністю стабілізації техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та розв'язання комплексу екологічних проблем в умовах соціально-економічного зростання. Функціонування народно - осподарського комплексу призводить до незбалансованої експлуатації природних ресурсів та виснаження ресурсного потенціалу територій.

В даній статті розглянуті питання, пов’язані з впливом міжнародного туризму на світовий розвиток, як однієї з найперспективніших галузей світової економіки.

Аналіз останніх досліджень. Питання розвитку міжнародного туризму висвітлені в наукових працях вітчизняних та зарубіжних науковців І. Бураківського, Т. Циганкової, А. Філіпенка, Ф. Котлера, М. Портера, Т. Ткаченко, В. Квартальнова, Г. Папіряна та ін.

Метою статті є визначення поняття, принципів та цілей сталого розвитку, необхідність створення стратегії сталого розвитку. Висунута потреба в конструктивному розгляді міжнародного туризму та його взаємозв’язоку зі зсталим розвитком країни.

Виклад основного матеріалу. Існують різні визначення поняття сталого розвитку. В даній статті використаємо наступне: сталий розвиток – це система взаємоузгоджених управлінських, економічних, соціальних, природоохоронних заходів, спрямованих на формування системи суспільних відносин на засадах довіри, партнерства, солідарності, консенсусу, етичних цінностей, безпечного навколишнього середовища, національних джерел духовності [4].

Говорячи про сталий соціально-економічний розвиток країн, мається на увазі таке функціонування усіх галузей, коли одночасно забезпечуються задоволення духовних та матеріальних потреб населення та раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, а саме, високоефективне використання, збереження та відтворення природно-ресурсного потенціалу.

Ідея сталого розвитку офіційно булла проголошена в 1992 р. у Ріо-де-Жанейро і до теперішнього часу не створено альтернатив сталого розвитку людства, основними цілями якого є:

- економічне зростання;

- охорона навколишнього середовища;

- соціальна справедливість;

- раціональне використання природних ресурсів;

- освітата стабілізація чисельності населення;

- міжнародне співробітництво [1].

Стратегія сталого розвитку базується на трьох складових, а саме, екологічній (збереження та відновлення природно-ресурсного потенціалу), економічній (гармонійне функціонування народно-господарського комплексу), соціальній (підвищення загального рівня життя населення). Слід зазначити, що всі три складові мають розглядатись одночасно [2].

Щодо Стратегії сталого розвитку України, то тут слід зазначити, що вона є необхідною мірою стабілізації низки екологічних проблем в умовах соціально-економічного розвитку держави. Дана Стратегія створена на основі рішення Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік) та Всесвітнього самміту зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 рік), інших міжнародних форумів з питань навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку.

Реалізація цієї стратегії сталого розвитку України сприятиме практичному впровадженню провідних принципів державної екологічної політики в контексті програм економічного і соціального розвитку України та її інтеграції до Європейського Союзу. Стратегія реалізується у три етапи: короткостроковий (підготовчий) – до 2007 р., середньостроковий (стабілізаційний) – до 2015-2025 років та довгостроковий – на подальшу перспективу. Індикаторами сталого розвитку є показники соціального, економічного розвитку та показники раціонального використання природних ресурсів [4].

Одним із шляхів підвищення ефективності соціально-економічного стану економіки та переходу на модель сталого розвитку є розвиток міжнародного туризму. Вплив міжнародного туризму на формування сталого розвитку полягає в сукупному впливі на економічну, соціальну та екологічну складові як національного, так і світового розвитку.

Економічне значення міжнародного туризму, як однієї з форм міжнародних економічних відносин полягає в кінцевому результаті, а саме, у валютних надходженнях до бюджету. Соціальне значення виражається через забезпечення одночасного використання та збереження соціокультурної самобутності та історико-архітектурного надбання країн. Беручи до уваги актуальність формування концепції сталого розвитку, яка обумовлена необхідністю стабілізації техногенного навантаження на навколишнє середовище, розв’язання низки екологічних проблем задля спроможності майбутніх поколінь задовольняти свої потреби, екологічне значення міжнародного туризму є особливо важливим [4]. Окремі компоненти туристичного комплексу, зокрема, транспортні перевезення, сфери готельного бізнесу та екскурсійного обслуговування, несуть в собі негативний вплив, який полягає в руйнації екосистеми, виникненні ерозії ґрунтів, забрудненні довкілля та ін. На сьогоднішній день, екологічні проблеми мають тісний зв'язок з економічними, тому як екологічний фактор все частіше формує попит на туристичні продукти як на світових, так і на внутрішніх ринках.

Виходячи з сутності сталого розвитку, яка полягає в гармонійному функціонуванні всіх галузей народно-господарського комплексу за для забезпечення людських потреб із збереженням природно-ресурсного потенціалу, формування сталого розвитку міжнародного туризму є невід’ємною частиною формування як сталого розвитку кожної країни окремо, так і світового в цілому. Серед функцій, які реалізуються через діяльність галузі міжнародного туризму, слід визначити економічну, політичну, соціально-культурну, виховну та екологічну.

Міжнародний туризм є однією з найприбутковіших галузей економіки, та з кожним роком потоки іноземних туристів зростають, тим самим створюючи додаткове навантаження на екосистему. За даними Всесвітньої туристської організації (UNWTO) кількість іноземних туристів у 2013 році збільшилась на 6,6 %, або 940 млн осіб у кількісному виразі, відносно попереднього року. Якщо розглядати за рівнем розвитку країн, то на розвинені країни припадає 8 %, країни, що розвиваються – 5 % приросту прибуттів. Надходження від міжнародного туризму досягли у 2013 році 919 млрд дол. США, що відповідає збільшенню на 4,7 % до попереднього 2012 року. За прогнозами UNWTO на 2015 рік очікується збільшення іноземних потоків ще на 4-5%, не зважаючи на політичну нестабільність країн Північної Африки та країн Ближнього Сходу, природні катаклізми країн Азії [5].

Внаслідок цього, вичерпується туристичний ресурс територій, знижується туристична привабливість, отже, туристичний продукт певних територій не є конкурентоспроможним на світовому ринку. Вирішенням даної проблеми є створення стратегії сталого міжнародного туризму.

За визначенням Всесвітньої туристської організації, сталий туризм – це туристична діяльність, за якої управління всіма ресурсами відбувається таким чином, що економічні, соціальні, естетичні потреби задовольняються та зберігаються культурна складова, екологічні процеси, біологічне різноманіття та системи підтримки життя.

Метою стратегії розвитку сталого міжнародного туризму є досягнення першочергових цілей, а саме:

- збереження природно-рекреаційних ресурсів;

- проведення маркетингової діяльності з метою просування туристичного продукту на світовий туристичний ринок;

- поєднання туризму з іншими галузями економіки [6].

За прогнозами Всесвітньої туристської організації, до 2020 року очікується збільшення міжнародних потоків до 1,6 млрд. В трійку найбільш популярних регіонів увійдуть Європа (717 млн туристів), країни Східної Азії та Тихого океану (397 млн туристів) та Америка (282 млн. туристів) [5].

Отже, розглянемо дані туристичних потоків України, як однієї з перспективних країн Європейського регіону (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка туристичних потоків в Україні за 2007-2013 роки [6]

Роки	Динаміка в’ізних потоків	Динаміка виїзних потоків
	326,4 тис.осіб	566,9 тис. осіб
	299,1 тис.осіб	868,2 тис. осіб
	372,5 тис.осіб	336,0 тис. осіб
	372,8 тис.осіб	1,3 млн осіб
	282,3 тис.осіб	913,6 тис.осіб
	21,1 млн осіб	17,2 млн осіб

До 2013 р. виїзний туризм перевищував показники в’їздного туризму, визначаючи пріоритетність першого. У 2013 р. спостерігається різке збільшення в’їздного туристичного потоку за рахунок країн Європи – 5,3 млн осіб, країн СНД – 15,4 млн осіб та інших країн – 458, 1 тис. осіб.

Фінансова криза суттєво не вплинула на кількість туроператорів та турагентів, які фактично надавали туристичні послуги, та на обсяг наданих туристичних послуг (табл. 2). Проте вона мала спричинила незначний вплив на кількість працівників туристичної галузі та надходження до бюджету.

Таблиця 2

Соціально-економічні показники туристичної діяльності в Україні

Роки	Кількість чинних ліцензіатів, які надавали туристичні послуги, тис.	Кількість працівників, тис.осіб	Надходження до бюджету, млн. грн.	Обсяг наданих тур. послуг, млрд. грн.
		21,0	112,9	2,8
		21,7	131,3	3,8
		22,7		5,5
		23,6	208,1	8,052
		22,8	196,5	9,388

 

Висновки. Розглянувши стан туристичної галузі України за соціально-економічними показниками, можна зробити висновки про позитивні тенденції розвитку цієї галузі, а також її вплив на сталий розвиток держави в цілому. Міжнародний туризм, як один з найпотужніших джерел валютних надходжень до бюджету та вектор інтеграції у європейський та світовий простір, потребує більш пильного ставлення з боку державної влади та представників туристичного бізнесу. Враховуючи принципи сталого туризму, необхідно підвищувати обсяги інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму; розвивати туристичну, сервісну та інформаційну інфраструктури в зонах автомобільних шляхів та міжнародних транспортних коридорів; розглядати питання щодо використання рекреаційних ресурсів та їх збереження; розвивати альтернативні види туризму.

 

Список використаних джерел

1. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / Семенов В.Ф., Михайлюк О.Л., Галушкіна Т.П. та ін. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 516 с.

2. Екологія / Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. – К.: КНЕУ, 2011. – 371 с.

3. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2003-2013 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov Послання. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0001100-02.

4. Стратегія сталого розвитку України // Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecolabel.org.ua/index.php?id=253.

5. Всесвітня туристична організація [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://mkt.unwto.org/sites/all/files/docpdf/unwtohighlights11enlr_1.pdf.

6. Спілка сприяння розвитку сільського та зеленого туризму в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http:// www. greentour. com.ua/ ukrainian/ progress/aim/.

7. Державна служба туризму та курортів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua/PublicationsList.aspx?id=46.

 

 

УДК 658.8.011.1
Динько Н.В.

Луцький національний технічний університет

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИБОРУ ЗБУТОВОГО КАНАЛУ В РАМКАХ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ

В статті обґрунтовано необхідність застосування стратегії розвитку ринку з метою підвищення ефективності збутової діяльності підприємства. Розглянуто основні вимоги та умови застосування стратегії. Наведена методика вибору оптимального збутового каналу.

 

N. Dynko