Класифікація ризиків в економіці

Класифікація ризиків суб’єкта господарювання.

Предмети, що породжують невизначеність називають джерелом ризику.

Приклад 1. Банк є джерелом ризику втрат вкладів його клієнтів.

Як відомо, класифікація у загальному значенні – це система супідрядних понять у якій-небудь галузі знання, складена на основі обліку загальних ознак об’єктів і закономірностей зв’язків між ними. Класифікація дозволяє орієнтуватися в різноманітті об’єктів і є джерелом знання про них.

Взагалі в економіці можна виділити чотири джерела виникнення ризиків:

–господарська діяльність;

–особистість;

–політична ситуація;

–природні явища.

За масштабом джерел виникнення ризиків в економіці ризики можна розглядати на:

а) рівні країни;

б) рівні регіону;

в) рівні галузі;

г) рівні підприємства, фірми, організації.

Перших три ризики можна об’єднати одним поняттям – макроризики, останній – мікроризики.

За результатами наслідків всі ризики в економіці можна поділити на виправдані і невиправдані. Виправдані ризики – це ризики з нульовим або негативним результатом, невиправдані – це ризики з негативним або позитивним результатом, а також з негативним або нульовим або позитивним результатом. В економіці виправдані ризики називають чистими (простими, статичними, об’єктивними), а невиправдані – спекулятивними (динамічними, суб’єктивними).

До чистих ризиків належать: природні, політичні, торгові. Найважливіший клас ризиків складають фінансові ризики пов’язані з випадковими втратами фінансових ресурсів (грошових коштів) як власних так і позикових.

За кінцевим результатом фінансові ризики належать до спекулятивних ризиків. В свою чергу фінансові ризики розділяються на три види – комерційні ризики, ризики пов’язані з купівельною спроможністю грошей, інвестиційні. Подальшу класифікацію кожного виду фінансових ризиків і їх характеристики можна знайти в багатьох виданнях з теорії ризику.

В процесі проведення господарсько-фінансової діяльності підприємство постійно стикається з виникненням різних ризикових подій, що обумовлює необхідність побудови класифікаційної схеми ризиків суб’єкта господарюванняТаким чином, основою класифікацій ризиків в діяльності підприємства є наслідки ризикових подій і їх результатів. Подальша класифікація ризиків суб’єкта господарювання здійснюється за факторами, що обумовлюють суб’єктивну і об’єктивну невизначеність його економічної поведінки.

Так ризики діяльності підприємства – це множина випадкових подій з можливими наслідками для нього. Ризики діяльності підприємства поділяються на ризики звичайної діяльності і ризики надзвичайної діяльності. Ризики надзвичайної діяльності підприємства – це ризики з нульовим або негативними результатами за наступними факторами зовнішнього характеру:

1. Природно-географічні фактори.

2. Демографічні фактори.

3. Суспільно-політичні фактори.

Ризики звичайної діяльності поділяються на ризики фінансової діяльності, інвестиційної діяльності, іншої операційної діяльності. Останні діляться на ризики основної діяльності, збутової діяльності і ризики управління.

Ризики фінансової діяльності – це множина випадкових подій, які приводять до змін розміру, складу власного і позикового капіталу підприємства і їх співвідношення. Класифікація ризиків фінансової діяльності здійснюється за факторами як зовнішнього характеру так і внутрішнього і за результатами їх наслідків. Так за фактором зовнішнього характеру купівельної спроможності грошей, фінансові ризики поділяються на інфляційні і дефляційні, валютні. В свою чергу валютні ризики підлягають подальшій класифікації. Що стосується ризикових подій, пов’язаних із зміною співвідношення між власним і позиковим капіталом, то вони складають поняття ризику фінансової стійкості підприємства. Ризикові події, що відносяться до ліквідності оборотних активів підприємства, породжують ризик неплатоспроможності підприємства.

Ризик інвестиційної діяльності характеризується такою ризиковою подією як інвестування коштів з такими наслідками: повна або часткова втрата вкладених коштів, недоотримання очікуваних доходів або отримання понад запланованих доходів. За результатами інвестиційний ризик належить до спекулятивних. За факторами зовнішнього характеру (по відношенню ринкового середовища) інвестиційний ризик класифікується: процентний ризик і кредитний ризик. В свою чергу процентний і предметний ризики підлягають подальшій класифікації. За факторами внутрішнього характеру (філософія підприємства і принципи його діяльності) інвестиційні ризики класифікуються за видом інвестицій: 1) ризики капітальних інвестицій; 2) ризик фінансових інвестицій; 3) ризики реінвестиції.

Ризики фінансового інвестування можна поділити на ризики: 1) прямого інвестування, 2) портфельного інвестування. Ризики прямого інвестування – це ризики господарських операцій, які передбачають внесок коштів або майна в статутний капітал юридичної особи в обмін на корпоративні права або безпосереднє внесення будь-яких цінностей на основі договору інвестицій. Ризик портфельних інвестицій виникає в результаті ризикових подій, що пов’язані з придбанням цінних паперів і інших фінансових інструментів за грошові кошти на біржовому ринку (але не більше 50% загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, в році – це ризики прямого інвестування).

Ризики капітальних (реальних) інвестицій це ризики пов’язані із вкладенням коштів у створення, реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, інших об’єктів нерухомості і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Всі види інвестиційних ризиків капітального інвестування, прямого інвестування і портфельного інвестування підлягають подальшій класифікації.

До ризиків основної діяльності відносять ризикові події пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг).

Ризик виробничої діяльності характеризується ризиковими подіями при здійсненні будь-яких видів виробничої діяльності.

В свою чергу виробничі ризики можна поділити на чисті і спекулятивні. Серед виробничих ризиків можна виділити один із найбільш небезпечних видів ризиків – ціновий ризик. Він проявляється в непередбаченому підвищенні або падінні рівня цін на ресурси і вироблену продукцію.

Ризик збутової діяльності – це ризики, що виникають в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або куплених підприємством. За кінцевим результатом їх можна поділити на чисті і спекулятивні. Серед чистих збутових ризиків виділяють транспортні ризики.

Спекулятивні збутові ризики – це комерційні ризики.

Назвемо декілька причин комерційних ризиків:

Ø зниження об’ємів реалізації внаслідок падіння попиту на товар, витискання його з ринку конкуруючим товаром;

Ø підвищення закупівельної ціни товару;

Ø підвищення витрат обігу в порівнянні з плановим.

Ризики в управлінні – це ризики в прийнятті управлінських рішень, що здійснюються в умовах невизначеності, тому ризик в управлінні може розглядатися як характеристика ризикових подій, що виникають в результаті цілеспрямованої діяльності суб’єкта управління в умовах невизначеності.

Ризик в прийнятті управлінського рішення, виходячи із самого його визначення, – це ризик у виборі альтернатив. Він існує як на стадії мотивації прийняття рішень, в цьому випадку експериментально розрізняють мотивований ризик – розрахований на ситуаційні переваги в діяльності і немотивований ризик (коли ні на що не розраховують), так і на стадії вибору оптимальних рішень (плану дій), в цьому випадку ризик може розглядатися як ризикова ситуація вибору між двома варіантами дій – може бути більш привабливим, але менш надійним і навпаки на стадії реалізації рішень ризик розглядають по відношенню очікуваних результатів як виправданий і невиправданий. Коли ризик дає позитивний результат, то він виправданий, коли негативний або нульовий результат – то невиправданий.

Маркетингові ризики – це такий вид ризиків, який виникає під час збуту продукції (послуг), а також в процесі взаємодії з контрагентами і партнерами з метою організації продаж. Маркетингові ризики поділяються на:

· безпосередньо збутові ризики;

· ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі організації продажу продукції;

· ризики непередбачуваної конкуренції.

В свою чергу, безпосередньо збутові ризики поділяються на:

– ризик помилкового вибору цільового сегменту ринку;

– ризик недостатнього менеджменту (вибору стратегії) продажу продукції;

– ризик неправильної організації маркетингових досліджень;

– ризик помилкового ціноутворення;

– ризик невдалої організації мережі збуту і просування товару.

Всі ці ризики належать до ризиків прийняття управлінських рішень.

До ризиків непередбачуваної конкуренції належать:

1. ризик входу на продуктовий ринок (управлінський);

2. ризик зародження нових фірм;

3. ризик експансії на місцевий ринок зі сторони зарубіжних експортерів.

На основі приведеної класифікації ризиків можна роботи подальшу їх структуризацію. Серед ризиків прийняття управлінських рішень важливе місце займають ділові ризики – як категорія, що визначає здійснення діяльності в умовах невизначеності, при яких існує ймовірність відхилення від досягнення поставленої цілі.

По відношенню суб’єкта господарської діяльності ризики можна поділити на зовнішні та внутрішні. Серед зовнішніх ризиків важливе місце посідає група несистематичних ризиків їх ще називають ринковими або бета ризиками – це валютні, процентні та кредитні ризики разом взяті.

Несистематичні ризики виникають у випадку будь-якого виду підприємницької діяльності. Дана група ризиків є тим максимальним набором ризиків перевищення яких означає зниження ефективності суб’єкта господарської діяльності.