Тема 14. Діагностика кризових ситуацій та банкрутства. Подолання кризової ситуації на підприємстві



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 14. Діагностика кризових ситуацій та банкрутства. Подолання кризової ситуації на підприємстві



14.1. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності

14.2. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство

14.3. Основні положення діагностики кризових ситуацій та банкрутства на підприємстві

14.4. Програма антикризових заходів

14.5. Системи управління в подоланні кризової ситуації

Визначення термінів:

Банкрутство – це неспроможність або відмова юридичної чи фізичної особи платити кредиторам за своїми борговими зобов’язаннями з мотивів відсутності коштів .

Боржник– суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати перед кредиторами свої грошові зобов’язання, які сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, протягом 3 місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку документально підтверджені вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов’язкових платежів).

Розпорядження майном боржника – це обов’язкова судова процедура у будь-якій справі про банкрутство

Санація боржника – це система заходів, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника та задоволення вимог кредиторів.

Мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство) – це домовленість між боржником і кредиторами щодо відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформлюється як письмова угода сторін.

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство– це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків по його боргах.

Ліквідатор– фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Порядок його призначення та вимоги до кандидата ті ж самі, що передбачені щодо керуючого санацією.

 

Банкрутство як правовий механізм регулювання

Підприємницької діяльності

Законодавство в сфері банкрутства належить до основоположних правових актів регулювання підприємницької діяльності і повинно, виходячи з сучасних уявлень про його стратегічну мету, виконувати такі дві основні функції, а саме слугувати:

1. Механізмом припинення непродуктивного використання активів підприємства, що виявилися неспроможними вести свій власний бізнес, остаточного сплачення боргу кредиторам та зупинення відповідальності по боргах.

2. Механізмом реабілітації підприємств, які хоча й опинилися на межі банкрутства, проте мають резерви для подальшої роботи як самостійні компанії і можуть уникнути ліквідації, а також мають потенціал для оздоровлення бізнесу. Ця функція забезпечується механізмом реорганізації.

Ознакамиінституту банкрутства є:

1. Застосування інституту за загальними правилами в сфері підприємницької діяльності.

2. Встановлюється судом (господарським) як юридичний факт, що має певні наслідки.

3. Зміст цього факту – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності у повній мірі розрахуватись по своїх боргах (неплатоспроможність).

4. Неспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню попри здійснення судовим заходом по відновленню платоспроможності суб’єкта.

Матеріально-правовими умовами порушення провадження у справі про банкрутство є стійка (понад 3 місяці) і значна (на суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати) неплатоспроможність.

Процесуально-правовими умовами порушення провадження у справі про банкрутство є подання боржником або кредитором (кредиторами) до господарського суду (за місцезнаходженням боржника) заяви про порушення справи про банкрутство з комплектом передбачених законом документів.

Сторонами в справі про банкрутство є боржник (банкрут) і кредитори.

Боржник – суб’єкт підприємницької діяльності (надалі СПД), неспроможний виконати перед кредиторами свої грошові зобов’язання, які сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, протягом 3 місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена судом, іменується банкрутом або суб’єктом банкрутства.

Кредитор – юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку документально підтверджені вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов’язкових платежів).

Крім сторін, учасниками провадження у справі про банкрутство є:

– арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор),

– власник майна боржника (орган, уповноважений управляти майном);

– Фонд державного майна України і державний орган з питань банкрутства – у разі порушення провадження щодо державних підприємств-боржників або підприємств, частка державного майна в статутному фонді яких перевищує 50 відсотків;

– представник органу місцевого самоврядування – щодо комунальних підприємств-боржників;

– представник працівників боржника.

Стадії провадження у справі про банкрутство

Ø Порушення провадження у справі про банкрутство відбувається протягом 5 днів з дня надходження відповідної заяви і комплекту передбачених законом документів.

2. Підготовче засідання суду провадиться за участю сторін і має на меті визначення обґрунтованості вимог кредиторів і заперечень боржника (якщо такі будуть) на підставі оцінки наданих документів і пояснень сторін.

3. Виявлення кредиторів та осіб, що мають намір взяти участь у санації боржника, відбувається протягом одного місяця після опублікування в офіційних друкованих виданнях оголошення про порушення справи про банкрутство.

4. Попереднє засідання проводиться у строк, визначений ухвалою підготовчого засідання; на ньому розглядається реєстр вимог кредиторів і вимоги, не включені до цього реєстру; за результатами засідання виноситься ухвала, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів.

5. Проведення ліквідаційної процедури.

6. Структурно-логічна послідовність дій процедури порушення та розгляду справи про банкрутство підприємств в Україні представлена на рисунку 14.1.

 

 

Подання заяви про порушення справи про банкрутство
Розгляд отриманої заяви щодо порушення справи
Введення процедури розпорядження майном підприємства-боржника
 
Проведення підготовчого засідання суду та порушення справи про банкрутство
Забезпечення грошових вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів
Виявлення кредиторів та санаторів боржника
Проведення попереднього засідання господарського суду
Проведення зборів кредиторів і створення комітету кредиторів
Прийняття рішення по справі про банкрутство

 

Рис. 14.1. Структурно-логічна схема порушення справи про банкрутство підприємств в Україні

 

14.2. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство

До боржника в процесі банкрутства застосовуються такі судові процедури:

· Розпорядження майном боржника;

· Санація;

· Мирова угода;

· Ліквідаційна процедура.

Розпорядження майном боржника – це обов’язкова судова процедура у будь-якій справі про банкрутство.

Вона є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, яка застосовується з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Санація боржника – це система заходів, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника та задоволення вимог кредиторів. Вона може включати кредитування, реорганізацію, в т.ч. зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управління боржника тощо.

Процедура санації вводиться ухвалою суду за поданням комітету кредиторів на строк до 12 місяців, який може бути продовжений ще до 6 місяців або скорочений.

Мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство) – це домовленість між боржником і кредиторами щодо відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформлюється як письмова угода сторін; набирає чинності у разі затвердження її судом; може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство– це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків по його боргах. Тривалість ліквідаційної процедури – дванадцять місяців, цей термін може бути продовжено судом ще на шість місяців.

Ліквідатор – фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.011 с.)