Організація роботи спостережної ради



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організація роботи спостережної ради



Формою роботи спостережної ради є засідання. Засідання ради повинні проводитися регулярно, якнайменше один раз на квартал. Періодичність засідань спостережної ради може бути встановлена статутом або іншим нормативним актом.

На першому засіданні спостережної ради з числа її членів обираються голова, заступник голови і секретар.

Голова спостережної ради товариства виконує такі обов'язки:

• керує роботою спостережної ради товариства;

• скликає засідання спостережної ради товариства;

• головує на засіданнях спостережної ради товариства;

• здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності спостережної ради товариства в межах її повноважень.

Заступник голови спостережної ради допомагає голові при виконанні їм своїх обов'язків, а за його відсутності виконує функції голови.

Секретар спостережної ради товариства веде діловодство, книгу протоколів засідань, інші документи спостережної ради товариства.

Позачергові засідання спостережної ради скликаються головою спостережної ради (а під час його відсутності – заступником голови), а також на письмову вимогу будь-кого з членів спостережної ради, голови правління або ревізійної комісії товариства.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі приватизації та корпоратизації

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі приватизації, складається з представників органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, представника Антимонопольного комітету для підприємств – монополістів.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі корпоратизації, формується з представників засновника та інших акціонерів, уповноважених представників банківської установи, яка обслуговує товариство, трудового колективу та органу приватизації. До її складу можуть входити також представники інших органів та організацій. До складу спостережної ради підприємств-монополістів може включатися представник Антимонопольного комітету.

В товариствах, де державі належить понад 25 % акцій, представник держави особисто входить до складу спостережної ради товариства (або очолює її).

Правління акціонерного товариства

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону “Про господарські товариства” виконавчим органом товариства може бути правління або інший орган, передбачений статутом.

Правління є виконавчо-розпорядчим органом акціонерного товариства і здійснює оперативне керівництво всією діяльністю товариства. Правління є підзвітним загальним зборам акціонерів, а також спостережній раді й організує виконання їх рішень.

Формування правління

Правління обирається загальними зборами акціонерів. Функції щодо формування правління можуть передаватися спостережній раді

До складу правління звичайно включаються:

а) голова правління;

б) перший заступник голови правління;

в) заступники голови правління;

г) члени правління;

д) секретар правління.

Правом висування кандидатів у члени правління за загальним правилом володіють:

• акціонери;

• органи управління товариством;

• трудовий колектив.

Щодо фізичних осіб – кандидатів у члени правління – повинна даватися така інформація:

а) прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса кандидата;

б) освіта, фах, досвід роботи;.

в) останнє місце роботи;

г) кількість акцій даного товариства, що належать кандидатові (для акціонера);

д) інформація про наявність судової заборони займатися певними видами діяльності або займати певні посади;

е) інформація про наявність непогашених судимостей за розкрадання, хабарництво та інші корисні злочини;

є) інформація про наявність конфлікту інтересів.

Членами правління можуть бути, як правило, фізичні особи, хоча законодавством України не заборонене обрання до складу правління юридичних осіб.

Обрання Голови правління здійснюється за допомогою окремої процедури. Загальні збори акціонерів звичайно заслуховують виступ кожного з кандидатів на посаду Голови правління (з висвітленням біографічних даних, описом особистих і фахових якостей, програми дій на посаді голови правління). Кандидат вважається обраним, якщо за нього подано понад 50 % голосів осіб, що присутні на зборах.

Компетенція правління і його голови

Голова правління акціонерного товариства має право:

а) без доручення представляти інтереси товариства та здійснювати інші дії від імені товариства;

б) розпоряджатися засобами і майном товариства у межах, визначених статутом товариства, рішеннями загальних зборів акціонерів і спостережної ради товариства;

в) підписувати доручення, договори від імені товариства;

г) розподіляти обов'язки між членами правління;

д) укладати трудові договори з працівниками товариства, приймати рішення про прийом на роботу і звільнення працівників у межах своїх повноважень, визначених статутом.

Голова правління керує роботою правління.

До компетенції правління, як правило, входить:

а) затвердження робочих планів діяльності товариства і заходів, необхідних для їх виконання;

б) розробка бізнес-планів та інших програм фінансово-господарської діяльності товариства;

в) укладення договорів на суму, що не перевищує розміру, визначеного статутом товариства (якщо подібне обмеження повноважень закріплено в статуті);

г) затвердження щорічних кошторисів, штатного розкладу і посадових окладів працівників товариства (крім членів органів управління);

д) організація ведення бухгалтерського обліку і звітності товариства, подання щорічної фінансової звітності на затвердження загальних зборів акціонерів;

е) організація скликання і проведення загальних зборів акціонерів, затвердження порядку денного зборів (після узгодження із спостережною радою) і інші повноваження.

Рішення і розпорядження правління, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма працівниками товариства.

Правління є постійно діючим органом, члени якого виконують покладені на них функції в окремих сферах управління діяльністю товариства і зобов'язані брати участь у чергових і позачергових засіданнях правління. Рішення правління приймаються тільки на його засіданнях. Під час голосування кожний із членів правління має один голос. Рішення приймаються звичайно простою більшістю від числа осіб, що беруть участь у засіданні.

Секретар правління веде протокол засідання, що підписується ним і Головою правління і підшивається до книги протоколів засідань правління.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Зайцева О.А., Радугин А.А. Основы менеджмента. Учеб. пособие. – М.: Центр, 1998. – 432 с.

2. Портер Майкл Э Конкуренция. / Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2002. – 496 с.

3. Про власність: Закон України // Голос України. – 1991, 21 жовт.

4. Про господарські товариства: Закон України. №1576 – ХІІ від 19.09.1991 (зі змінами та доповненнями).

5. Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі: Указ Президента України // Бізнес. – 1995, 25 лип.


РОЗДІЛ 6

ОРГАНІЗАЦІЯ КЕРІВНИЦТВА

Тема 11. Організація керівництва

 

11.1. Загальна характеристика діяльності керівника

11.2. Діапазон керованості та фактори, що його визначають

11.3. Раціональний розподіл функцій в апараті управління

11.4. Розподіл завдань

11.5. Техніка і форми передачі розпоряджень

 

Визначення термінів:

Керівник – це особа, яка реально виконує особливі функції керівництва, управління та організації у процесах виробництва.

Вимоги– це те, що повинен робити працівник.

Обмеження – це чинники (як внутрішні, так і зовнішні стосовно організації), які визначають межі того, що може робити працівник.

Поділ праці – це диференціація і спеціалізаціяч трудової діяльності, що призводить до відособлення різних її видів, коли окремі групи управлінських працівників зайняті різною діяльністю, спрямованою на досягнення загальної мети.

Кваліфікаційний поділ праці – це ознака поділу праці, за якою співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду.

Кооперація праці – це форма організації праці, яка передбачає спільну участь багатьох працівників і забезпечує погодження їх колективних дій у одному і тому ж управлінському процесі.

Департаменталізація – це процес розподілу видів діяльності і ресурсів у логічні виробничі одиниці для виконання визначених організаційних завдань.

Масштаб робіт– це кількість виконуваних робіт, їх обсяг.

Глибина робіт – це визначення обсягу контролю, що працівник використовує, щоб змінювати чи впливати на свою роботу.

Влада – це узаконена сила організації, зв'язана з кожною позицією всередині її.

Делегування – це процес, за допомогою якого менеджер передає завдання і владу підлеглим, що приймають на себе відповідальність за ці види діяльності.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.197.197.23 (0.011 с.)