Класифікація фізичних вправ з точки зору їх придатності для розвитку предметної спритності

виходячи з інформації, що характеризує спритність як фізичну якість людини і яка викладена в п’ятому підрозділі сьомого розділу, можна зробити ґрунтовний висновок, що для вирішення завдань ППФП підходять не всі без винятку фізичні вправи, а саме ті, які сприяють розвитку предметної спритності. Отже, спробуємо розібратися в цьому докладніше.

Усі рухові дії можна поділити на групи залежно від того, до якого рівня чи рівнів побудови рухів належать найсуттєвіші рухи-ланки цих ланцюгів-дій.

1. До першої групи віднесемо ті дії, які взагалі бідні будь-якими вищими автоматизмами.

- Сюди ввійдуть так звані “розвідувальні” дії: розглядання предметів, обмацування їх, порівняння, вибирання і т.д.

- Найпростіші предметні дії, доступні вже 3-4-річній дитині: покласти предмет, налити чи насипати що-небудь у посудину, відкрити засув, кришку пробки, чемоданну застібку і т.п., схематично намалювати “сонце” чи “хатинку” і т.д.

- Всілякі дії новачка, тобто дії, для яких ще не встигли напрацюватися (виробитися) автоматизми за “особливим замовленням” від верховного, ведучого рівня і не знайшлося зручних автоматизмів із числа уже накопичених раніше під час вирішення інших завдань.

Таким чином, до першої групи ми відносимо всі ті дії, для яких – назавжди чи хоча б на перший час – немає придатних матеріалів у низових “фонотеках”. Зрозуміло, що для ручної (предметної) спритності серед подібних дій місця не знаходиться.

2. До другої групи включаються дії, провідні рухи-ланки яких побудовані переважно у верхньому підрівні простору “С₂” - у корковому, пірамідальному підрівні далекодіючих рецепторів точності і влучності, а в цілому ці рухові дії організуються і здійснюються за формулою:

	D
	С2

- Із галузі побуту: засилювання нитки в голку, накрапування ліків, гостре застругування олівця і т.д.

- Із професійно-трудових дій: дії креслення, гравіювання, точного складання механізмів, робота годинникового майстра, багато трудових дій токаря, слюсаря-лекальника, шліфувальника, хірурга і т.д.

Оскільки описана група майже повністю є областю дрібних і точних пальцьових рухів, то, природно, спортивних вправ, які належать до неї, дуже мало. Якоюсь мірою сюди належать рухові дії, які є в технічному арсеналі таких ігор, як баскетбол, настільний теніс. А в цілому ж для розвитку професійних здібностей, які реалізуються за формулою D/С₂ потрібно конструювати відповідні тренажерні пристрої.

3. Третя група об’єднує дії, провідні ланки яких найбільше залежать від нижнього підрівня простору “С₁”, підрівня, що опирається на рухові ядра смугастої кулі (стріатума) – верхівки екстрапірамідної рухової системи. Ці дії організуються і здійснюються за формулою:

	D
	С1

- Із галузі побуту: шнурування взуття, прасування, розкочування тіста, бриття, причісування, перелистування книги, припалювання.

- Із професійно-трудових дій: дії зчіплювача вагонів при формуванні составів, шофера і машиніста електровоза чи тепловоза при їх управлінні ходом машини, дії обпилювача і т.д.

Тут ми вже зустрічаємося з великими рухами тіла, які інколи залучають до свого складу і локомоції. Головна ознака, властива рухам цієї групи, - плавна, пристосувальна, можна б сказати, чутлива точність.

- Із галузі спортивно-ігрової: дії лазіння по канату, стовпу, мотузяній драбині, стовбуру дерева і т.п.; локомоції: на різних засобах пересування, як їзда на велосипеді, веслування на човнах різного типу; вправи парної та групової акробатики, що пов’язані з утримуванням рівноваги в ускладнених умовах (балансування).

Не можна не зробити застереження, що майже неможливо підібрати такі приклади, в яких не було б досить великого домішку фонів із нижчележачого рівня м’язово-суглобових ув’язок (“В”).

4. Четверта група містить дії, в яких фони із рівня м’язово-суглобових ув’язок (“В”) явно переважають над просторовими фонами із рівня “С”. формула цих дій:

 

	D
	В

- Із галузі побуту: зв’язування і розв’язування вузлів, в’язання на спицях, намотування клубка, заплітання коси, намилювання і миття всього тіла, одягання на себе одягу.

- Із трудових дій: робота молотобійця (але того, який працює з ручним, а не механічним молотом), землекопа, підсобного робітника на виробництві; роботи, пов’язані з обертанням корби (лебідки, колодязя з намотаним на барабан тросом і т.д.), з переміщенням рукоятки (наприклад, ручної помпи при відкачуванні води чи ручної пожежної помпи при подачі води в пожежні шланги).

- Зі спортивних дій: греко-римська боротьба, боротьба дзюдо, самбо, сюди ж належить і велика кількість дій фокусника, що базуються на “спритності рук”, і багато чого із арсеналу злодійських та шахрайських прийомів.

5. П’ята група містить в собі ті види дій, які потребують участі як рівня м’язово-суглобових ув’язок, так і першого просторового підрівня. Будуються і здійснюються ці дії за формулою:

	D
	В, С1

- Із галузі побуту: миття, випилювання, чищення овочів і плодів.

- Із трудових дій: косіння, робота на швейній машинці, кравецька плісировка, медична перев’язка, точно виважене закручування, навивка, обв’язка і т.п.

- Із галузі спорту: слалом, партнерська акробатика, дії фехтувального захисту, захисні дії рукопашного бою і в східних бойових мистецтвах, захисні дії боксера, а також захисні дії в спортивних іграх.

6. Шоста група об’єднує в собі ті види дій, які потребують участі як рівня м’язово-суглобових ув’язок, так і другого просторового підрівня. Формула подібних рухових дій така:

	D
	В, С2

- Із галузі побуту: вишивання, штопання, в’язання мережив.

- Із трудових дій: робота складача в друкарні, закрійника взуття і верхнього одягу, коваля при точному, художньому куванні, медичні процедури на зразок упорскування ліків чи ставлення банок і т.д.

- Із галузі спорту: ударні (наступальні) дії у фехтуванні й боксі, в рукопашному бою і східних бойових мистецтвах, наступальні дії в спортивних іграх, стрільба із лука, гра на більярді, метання складних метальних засобів, таких, як гарпун, ласо, бумеранг.

7. Сьома група складається з дій, які вимагають залучення рухів-ланок як із обох просторових підрівнів, так і з рівня м’язово-суглобових ув’язок. Формула рухових дій цієї групи має такий вигляд:

	D
	В, С1, С2

Для цієї групи, найскладнішої за змістом і побудовою дій, дуже важко підібрати приклад із галузі побутових дій. Цілком природно, що ці найскладніші з усіх навиків потребують надзвичайної відлагодженості, зіграності в обопільній роботі всіх рівнів побудови рухів зверху донизу, а тому потребують також і дуже ґрунтовної виучки.

Сюди ж належать і дві такі, виключно людські дії, як мова і письмо.

- Із галузі праці (всі ці дії вимагають великої спритності і майже всі пов’язані з небезпекою і ризиком для життя): багато такий дій у професії пожежника, ними наповнене життя матроса на парусному судні, рибалки, що виходить в море на благенькому суденці, пірнальника, що пірнає в глибину в пошуках перлових черепашок.

У цій підгрупі кожна трудова операція містить у собі і спортивно-акробатичні елементи, і елементи небезпечного бою. Також у кожному спортивному чи бойовому епізоді подібного роду багато справжньої трудової, професійного вишколу і досвіду. Це переплетення всіх рівнів побудови рухів у той же час є і нерозривним переплетенням усіх найважчих видів людської діяльності.

- Із області спорту: штиковий біг, фехтування і бокс, східні єдиноборства взяті в цілому, альпінізм, парашутний спорт.

Подібні положення, що ведуть і до подібних за своєю будовою дій, зустрічаються і в мисливця на небезпечного звіра, і в полярника, що бореться з торосами й застругами.

Закінчуючи виклад цього підрозділу, слід відзначити один дуже важливий для ППФП момент. В галузі фізичної культури і спорту є дії, які, безперечно, наближаються за структурою до найвищої групи і в той же час не приховують у собі ніякої небезпеки. Це спортивні ігри і багато різновидів рухливих ігор. Вони найбільш розвивають спритність у всій її повноті: і тілесну, і предметну.