Завдання, особливості позакласної роботи і вимоги до її проведення

Завдання позакласної роботи значною мірою перегукуються із тими завданнями, що вирішуються на обов’язкових уроках фізичної культури, але тут є і своя специфіка. З урахуванням цієї специфіки їх можна сформулювати так:

1. Залучати якомога більшу кількість учнів до свого фізичного вдосконалення.

2. Виявляти схильності і здібності до занять окремими видами спорту.

3. Поглиблено оволодівати знаннями, що стосуються питань здорового способу життя і поліпшення фізичної підготовленості.

4. Готувати громадських інструкторів та суддів із видів спорту.

5. Сприяти духовному розвитку учнів, формуванню у них патріотичних почуттів.

Вирішення цих завдань має свої особливості, які продиктовані тим, що в цьому виді роботи будь-який примус недоречний. Можна виділити три таких особливості:

- позакласна робота здійснюється на добровільних засадах;

- позакласна робота будується на основі широкої активності самих школярів, об’єднаних у колектив фізичної культури.

Будь-яка, навіть найкраща ініціатива, залишається порожнім звуком, якщо не набуває певного організаційного оформлення.

- Педагогічне керівництво позакласною роботою має не авторитарний, а більше інструктивно-методичний і консультативно-рекомендаційний характер з метою стимулювання творчої активності учнів.

Центральним питанням організації і здійснення будь-якої роботи є питання про її ефективність, а конкретніше – яких вимог треба дотримуватися, щоб була висока ймовірність отримання оптимального результату?

Перш ніж відповісти на це питання, проведемо порівняльний аналіз організації і проведення позакласної роботи в школах США і в наших загальноосвітніх школах, використовуючи для цього спеціальну інформацію[33].

Додатковим заняттям фізичною культурою і спортом у США традиційно надають серйозної уваги. Американські спеціалісти виділяють декілька різновидів додаткових занять: позакласні, позашкільні, спортивні клуби, дитячо-юнацький спорт. Додаткові заняття, які практикуються у нас, систематизуються трохи по-іншому, та, по суті, принципових відмінностей тут немає. Як немає принципових відмінностей і стосовно змісту програм позакласних занять. Так, в програмах позакласних занять із учнями американських шкіл найчастіше зустрічаються такі компоненти:

1. Теоретичні знання з області фізичного виховання (наприклад, за такими аспектами, як фізична підготовка, здоровий спосіб життя, олімпійське виховання і т.д.).

2. Фізкультурно-спортивна діяльність (спортивні ігри, в тому числі різні їх модифікації, “нові” ігри, види спорту, якими можна займатися все життя, біг підтюпцем, аеробіка і т.д.).

3. Різні турніри і змагання.

4. Фізичне виховання на відкритому повітрі (туристичні походи, веслувальний і парусний спорт, альпінізм).

Такі ж компоненти мають місце і в програмах позакласних занять із нашими школярами. Велика різниця між нами й американцями в іншому – в охопленні школярів додатковими заняттями фізичною культурою і спортом. В американців цей показник дуже високий – біля 80 % учнів загальноосвітньої школи. У нас цей показник вважається дуже високим тоді, коли досягає лише 30-40 %. Високе його значення в американських школах зумовлене рядом причин: 1. Гнучким розкладом додаткових занять (учні самі визначають зручний для них час). 2.Можливістю відвідування додаткових занять усіма учнями, незалежно від початкового рівня фізичної підготовленості; відвідування занять із друзями, навіть якщо вони не є учнями даної школи, всіляко заохочується. 3. Різноманітністю програм занять. 4.Можливістю займатися за індивідуальними програмами.

Та найбільше проблема відвідування додаткових занять вирішується завдяки створенню великої кількості програм, що враховують різноманіття інтересів дітей. Справа це не проста, потребує часу, фахової ерудиції, постійного творчого пошуку і зосередженості саме на ній одній. Виходячи з цього, структура управління системою додаткових занять фізичною культурою і спортом в середніх школах США має такий вигляд.

 

Директор школи
Замісник директора з фізичного виховання і спорту
Відповідальний за позакласну роботу з фізичної культури і спорту
Відповідальний за позакласну роботу з фізичної культури і спорту серед дівчат		Відповідальний за позакласну роботу з фізичної культури і спорту серед хлопців
Об’єднана рада позакласних занять фізичною культурою і спортом
Учні – відповідальні за позакласні заняття фізичною культурою	Спільні позакласні заняття хлопців і дівчат	Учні – відповідальні за позакласні заняття фізичною культурою
Учасники		Учасники

Із наведеної структурно-логічної схеми видно, що до організації створення програм додаткових занять і до їх проведення залучено цілу бригаду фахівців, яка здатна не тільки враховувати інтереси учнів і матеріалізувати їх у великій кількості програм, а й створювати досить складні форми об’єднання учнів за їх спортивними інтересами, як, скажімо, спортивні клуби. Всі члени таких клубів забезпечені членськими картками, де фіксується об’єм виконаної роботи, футболкою з емблемою клубу. Заняття з ними можуть проводити на спортивних спорудах за межами школи, орендну плату за які, а також за інші, пов’язані з роботою спортивного клубу витрати, вносить школа.

Тепер наведемо структурно-логічну схему управління позакласними заняттями фізичною культурою і спортом в середніх школах нашої країни.

Директор школи

Заст. директора з усієї (з усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі) позакласної роботи

Учитель фізичної культури

Рада учнівського колективу фізичної культури школи

Учні – відповідальні за позакласні заняття

Учасники

Порівнюючи ці дві схеми, бачимо, що в наших школах позакласну роботу організовує і проводить учитель фізичної культури, який повинен також вести і навчальну роботу у вигляді обов’язкових уроків фізичної культури. Тобто, у нас він один в багатьох обличчях: і швець, і жнець, і на дуді гравець. Звичайно, така поліфункціональність більшості не під силу, а тому і такий відповідно малий відсоток учнів, що поліпшують свій фізичний стан на позакласних заняттях із фізичної культури і спорту.

Хочеться вірити, що в недалекому майбутньому, коли наша держава стане багатшою, коли в ній зросте попит на здорових, фізично міцних людей, і коли керівна еліта буде складатися із людей, котрі інтереси Вітчизни ставлять вище власних інтересів, і не на словах, а на ділі турбуються про благополуччя народу, ситуація покращиться й інтереси учнів загальноосвітніх навчальних закладів стосовно їх фізичного вдосконалення будуть задовольнятися більш повно і більш всеохоплююче.

Та хоч це буде в досить далекій перспективі, вимоги, що визначають ефективність позакласної роботи з фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, повинні формулюватися зараз. Це такі вимоги:

1. Чітке управління організацією і проведенням позакласних занять із фізичної культури і спорту фахівцями, що відповідають лише за даний вид роботи.

2. Тісний зв’язок з навчальною роботою як у плані змісту так, і в організаційно-методичному плані.

3. Доступність занять для широкого кола школярів, різноманітність їх форм.

4. Органічне включення позакласної роботи з фізичного виховання в систему всієї позакласної роботи школи.

5. Максимальне використання і впорядкування ініціативи школярів, що стосується їх фізичного вдосконалення.

6. Використання допомоги батьківської громадськості і спонсорів щодо матеріально-технічного оснащення спортивної бази школи, організації позакласних занять, керівництва секціями, командами і т.п.