Фізичне виховання дітей шкільного віку

 

Значення і завдання фізичного виховання дітей шкільного віку

Перш ніж розкривати значення фізичного виховання школярів, зазначимо, що в динаміці розвитку їхнього організму спеціалісти виділяють три вікові періоди:

8-11 років (дівчатка) 8-12 років (хлопчики)	- друге дитинство;
12-15 років (дівчата) 13-16 років (хлопці)	- підлітковий вік;
16-20 років (юнки) 17-21 років (юнаки)	- юнацький вік.

Приблизно відповідно до наведеної періодизації школярів поділяють на три групи: молодшого, середнього і старшого шкільного віку.

Значення фізичного виховання школярів визначаються тими ж причинами, що й дошкільнят: подоланням інерції спадковості і дуже великим значенням моторики, яка через механізми моторно-вісцеральних рефлексів стимулює і гармонізує розвиток форм і функцій організму. У дошкільнят, як відзначалось у попередньому розділі, щоб повніше використати дію моторики, природа забезпечила функціонування спеціального нейрофізіологічного механізму, який підсвідомо примушує дитину рухатися і який називають кінезофілією.

З початком підліткового віку механізм кінезофілії припиняє свою дію. Виникає питання: чому? Відповідь така: тому, що у підлітків починає інтенсивно розвиватися інтелект. Як свідчить вікова морфологія та фізіологія, на початок підліткового віку мозок дитини уже не відрізняється від мозку дорослої людини. Та все ж таки не зрозуміло, чому з розвитком інтелекту припиняється дія кінезофілії. Було б добре, аби кінезофілія діяла протягом усього життя людини. Тоді б оптимально рухались і ліниві, і проворні, і дисципліновані, і недисципліновані, і вольові, і не дуже здатні до генерації вольових проявів, і в підсумку зникли б порушення, спричинені гіподинамією, поменшала б кількість патологічних відхилень, викликаних переїданням і взагалі проблема здорового способу життя перестала б бути проблемою.

Пояснення, можна думати, міститься у відомій мусульманській притчі. Наведемо її тут. Помер лікар, і душа його разом з великою кількістю інших душ опинилася перед ликом Аллаха, який, почергово оцінюючи зібраних перед ним, призначав чи то винагороду, чи то покарання. Найбільше покарання дісталося лікареві, який, вражений ним, звернувся до всевишнього з такими словами: “Я все життя чесно працював. Не турбуючись про маєток і своє здоров’я, допомагав людям, і ніколи не порушив клятви Гіппократа. За що ж ти мене так караєш?” Аллах відповів: “Я насилаю людям хвороби, нещастя, різні катаклізми з метою стимулювання розвитку їхнього розуму і самовдосконалення, а ти мені весь час заважав.”

Мабуть, і міркування природи, яка творить, а тоді припиняє дію кінезофілії, є подібним до міркування всевишнього із наведеної притчі: “Оскільки у вас інтенсивно розвивається інтелект і ви вже стаєте здатними до вольових зусиль, то, будьте добрі, розвивайте ці дані мною вам дари. Навчайтесь долати інертність, лінощі, погані звички, досліджуйте зовнішній і внутрішній світ і навчайтеся вести здоровий спосіб життя, навчайтеся бути етичними істотами.”

Виходячи із вище викладеного, сформулюємо завдання фізичного виховання дітей шкільного віку.

Освітні завдання: 1. Озброювати знаннями, що стосуються закономірностей фізичного вдосконалення людини. 2. Формувати рухові уміння і навики в такому об’ємі, щоб створити надійне підґрунтя фізичної освіти. 3. Формувати інструкторські та суддівські уміння та навики. 4. Ознайомлювати з інформацією стосовно ведення здорового способу життя.

Оздоровчі завдання: 1. Підвищувати опірність організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. 2. Збільшувати енергетичні можливості організму шляхом розвитку таких фізичних якостей, як сила, витривалість, прудкість, гнучкість. 3. Формувати і закріплювати правильну поставу.

Виховні завдання: 1. Розвивати вольові якості. 2. Сприяти формуванню естетичних смаків. 3. Прищеплювати навики поведінки відповідно до етичних правил і норм. 4. Навчати самовихованню.