Формулювання місії та цілей організації (реалізація стратегії). Різновиди цілей

П

ісля вибору загальної стратегії бізнесу настає фаза її реалізації. Цей процес передбачає чітку послідовність таких кроків (рис. 7.8).

Важливим механізмом практичної ув'язки стратегії є розробка планів та орієнтирів розвитку; тактики, політики, процедур і правил.

Місія організації — це суперзавдання, природа бізнесу, головна мета існування та глобальна причина, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. У вузькому змісті, це вибір галузі, визначення номенклатури та асортименту продукції, робіт чи послуг, вибір ринку та шляхів товаропросу-вання, напрямки інвестиційної діяльності, розподіл прибутку та ін.

Цілі розробляються для забезпечення місії і підпорядковуються їй. Місія визначає основні напрями та орієнтири для розвитку організації, забезпечує правовий статус фірми. Усі перспективні плани і наслідки діяльності — похідна від її місії.

 

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 7

ТУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ

 

В межах загальної місії можна визначити ряд компонентів:

1. Вибір зовнішнього середовища організації;

2. Основні цілі, завдання, ринки, технології та ін.;

3. Персонал, вимоги до нього, принципи набору та розстановки кадрів.

Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і повинні відповідати певним вимогам:

S бути конкретними, чітко визначеними і підлягати виміру; ■S мати різну тривалість дії:

1. оперативні, поточні — декада, місяць, квартал;

1. середньострокові — до 1-го року;

3. довготермінові — від 1-го до 5-ти років;

4. перспективні — на невизначений період, направлені у майбутнє, необмежені в часі.

S бути реальними (яких можна досягти з тими організаційними ресурсами, що є в розпорядженні);

S не повинні вступати у протиріччя, а навпаки — взаємопідтримувати одна одну.

Наведемо найбільш типові цілі для будь-якої організації комерційного (бізнесового) профілю (табл. 7.3).

Тактика являє собою конкретні оперативні короткострокові дії, тобто це інструмент негайного сприяння впровадженню в життя перспективних намірів. Політика — це загальні орієнтири для дій та прийняття рішень.

Процедури предписують дії, котрі повинні застосовуватись у конкретних випадках.

Правила точно вказують, що саме слід робити в даній ситуації. Розробка типових правил та процедур сприяє досягненню намічених ор­ганізаційних цілей через те, що вони:

^ вказують працівникам напрям дій, які відповідно до досвіду діяльності з високим ступенем імовірності повинні бути успішними і призведуть до бажаних наслідків;

S підвищують ефективність діяльності виключенням зайвих повторів процесу;

S дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити його підлеглі в конкретній ситуації;

S дозволяють проводити точні порівняння з минулими результатами чи результатами інших груп (оскільки аналогічні завдання виконуються як правило, ідентичним способом, то вони повинні виконуватись кожний раз з однаковою чи зростаючою результативністю /ефективністю/).

Окремим пунктом у реалізації забезпечуючих проектів виділяються бюд­жети — механізми розподілу обмежених ресурсів організації. Бюджети скла- 170

даються в межах функції планування. Вони являють собою свого роду еталон чи взірець, і яким пізніше, після виконання завдань, під час здійснення функції контролю будуть порівнюватися фактично досягнуті результати (чи результати використання ресурсів). Бюджети схожі на бухгалтерський баланс. Вони теж складаються з двох частин: у правій відображається ресурсний потенціал, що є в розпорядженні організації — джерела надходження та їх вартість, а у лівій — статті їх використання у виробничому процесі.

Таблиця 7.3 Опис цілей організації

 

№ п/п	Назвицілей	Показники, задопомогою якихцілі підлягають виміру
/.	Прибутковість	Обсяг прибутку, доход на інвестований капітал, розмір виплати дивідендів на акцію, відношення прибутку до обсягу продаж, частка коштів, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і розрахунків з учасниками
2.	Ринки.	Частка ринку (питома вага підприємства у галузі чи певному виді діяльності), обсяг реалізації в грошовому чи натуральному вимірнику, галузева ніша
3.	Рентабельність	Економічний ефект, фінансовий результат або співвідношен­ня між отриманим результатом та сукупними витратами
4.	Продукція	Обсяги виробництва та продажу в розрізі окремих видів і найменувань продукції
5.	Фінансові можливості	Структура капіталу, його поділ на власний і залучений (пер­манентний), характеристики використання коштів, аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості, зобов'язань
6.	Виробничі потужності	Вартість основних фондів, фондовіддача й фондомісткість, амортизація, постійні витрати на одиницю продукції
7.	R&D	Співвідношення витрат на проведення досліджень, розробок та нововведень до корисного ефекту від їх впровадження, те­хнологічний рівень, ступінь моральної застарілості продукції
8.	Зміна в структурі чи діяльності	Створення, виділення чи ліквідація спеціалізованих струк­турних підрозділів, злиття, продаж чи купівля, освоєння нових видів діяльності, ведення допоміжних виробництв
9.	Використання персоналу	Продуктивність праці, кількість та якість працівників основного і допоміжного виробництв, адміністрації
10.	Соціальна відповідальність	Екологічна безпека, ресурсозбереження, безвідходне вироб­ництво чи утилізація залишків, соціальна сфера, пільги для працівників, пенсійне та медичне забезпечення, благодій­ництво, розвиток сфери послуг і побутового обслуговування

Останніми роками набув широкого розповсюдження метод так званого управління за цілями (абревіатура МВО — management by objectives), що являє собою метод поєднання планування та контролю. МВО допомагає реалізувати стратегію покращенням зв'язку між цілями підрозділів.

171

Розділ Ш

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 7

ТУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ