Мікросередовище менеджменту (внутрішні змінні організації)

О

рганізація — це група людей з усвідомленими загальними цілями. Внутрішні змінні — це ситуаційні чинники в межах організації. Ці змінні, в основному, є результатом управлінських рішень.

Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище орга­нізації містить п'ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та персонал організації, тобто те, що характеризує виробничий цикл і потребує уваги керівництва.

Розглянемо їх основні характеристики та взаємозв'язок.

Ціль — це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Під час процесу планування керівництво роз­робляє цілі і доводить їх до відома членів організації.

Організація може мати різноманітні цілі. Бізнесова організація зосеред­жена на створенні певних товарів в рамках специфічних обмежень — за витратами і отриманим прибутком. Відповідно, цілі — рентабельність (при­бутковість) і продуктивність. Для цього необхідна координація зусиль у таких галузях, як частка ринку, розробка нової продукції, якість послуг тощо. Державні органа не мають на меті отримання прибутку, але витрати їх хви­люють. Звідси, їх цілі — надання конкретних послуг в межах певних бюджет­них обмежень. При виконанні більшу увагу будуть приділяти соціальній відповідальності.

Цілі підрозділів повинні робити внесок у цілі організації і не суперечити їм.

Як вже зазначалось, формальна організація складається з декількох рівнів управління і підрозділів (функціональних областей), таких як маркетинг, виробництво, навчання персоналу чи планування фінансів.

Структура організації — це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації.

Існує дві основні концепції відносно до структури: спеціалізований розпо­діл праці та сфера контролю.

Майже у всіх організаціях має місце розподіл праці за спеціалізованими лініями — по горизонталі. Спеціалістів групують разом в межах функціо­нальної області (за спеціальністю чи спеціалізацією).

Вертикальний розподіл праці, тобто відокремлення роботи по координації від безпосереднього виконання завдань, дає ієрархію управлінських рівнів. Кількість осіб, підлеглих одному керівнику, є сферою контролю.

Завдання — це предписана робота, серія робіт або частина роботи, що по­винна бути виконана заздалегідь встановленим способом у визначений термін. З технічного боку, завдання адресовані посаді, а не працівнику, що її займає.

Характеристики завдань полягають у тому, що вони традиційно поділяються на три категорії. Це робота з людьми, предметами (машинами, сировиною, інструментами) та інформацією.

Таблиця 3.1 Взаємозалежність між цілями та ресурсами

 

Організація	Матеріали	Технологія	Люди	Інформація
"Ай Бі Ем", "Еппл" (виробництво)	Метали, пластмаси, на­півпровідники	Конвеєри, конструю­вання	Інженери, програмісти, управлінці, продавці	Дослідження ринку, звіти про реалізацію, відомості про дефекти
"Мак-Дональдс" (виробництво/ обслуговування)	М'ясо, картопля, булочки, папір	Механізоване приготування їжі (кухонне обладнання)	Продавці на роздачі, кухарі, м'ясники, бухгалтери	Облік на складах, калькуляція витрат, домовленості з поста­чальниками, рецепти приготування їжі
"Федерад Експресе" (поштові послуги)	Конверти, мар­ки, пакункові ящики, ван­тажівки	Комп'ютери, транспортні літаки, залізниця	Водії, оператори, пілоти, механіки	Інформація про місцезнаходження вантажу, витрати по доставці, цифри виручки
Католицька церква (некомерційні послуги)	Свічки, кадила, ікони, арома­тичні речовини, Біблія	Телефони, транс­порт, орг. тех­ніка, ораторське мистецтво	Священики, єпископи, Римський Папа	Посилання на Біблію, витрати на експлуата­цію церкв, звіти про відвідування парафіян

* Курсивом виділені ресурси, що мають першочергове значення для даної організації.

Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини (люди, інформація чи фізичні матеріали) в продукти чи послуги, заздалегідь за­плановані. Технологія — це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання.

Основы менеджмента Учебное пособие / Сост. Е.В.Проскудина. — Ижевск: ТОО Внедренческое предприятие "Пик", 1994 — С. 5.

Розділ І

ПРЕДМЕТ ТА СТЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема З

СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА УМОВИ ЇХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях. Всі типи технологій поділяються на три категорії:

1. одиничне, дрібносерійне, або індивідуальне виробництво;

2. масове або багатосерійне виробництво;

3. безперервне виробництво.

Існує ще одна класифікація технологій:

1. багатоланцюгові технології —- характеризуються серією взаємозалежних завдань, які повинні виконуватись послідовно;

2. посередницькі технології — характеризується застосуванням спеціальних прийомів, навичок та послуг для того щоб викликати певні зміни в кон­кретному матеріалі, що надходить у виробництво (монтаж фільму).

Відносно персоналу організації та її кадрового потенціалу необхідно передбачити як поведе себе конкретна людина в даній ситуації. З цією метою враховують її здібності, обдарованість, схильність до певної діяльності, потреби, сподівання, сприйняття, ставлення, точку зору тощо.

Всі внутрішні зміні взаємозв'язані. У своїй сукупності вони розглядаються як соціотехнічні підсистеми. Зміни однієї з них певною мірою впливають на всі інші.