Взаємозв'язок процесу та структури управління

О

рганізація управління виробництвом має двоякий характер. З одного боку, вона передбачає побудову структури як сукупності ланок та ієрархічних зв'язків між ними. Структура необхідна для організаційної стабіль­ності управління. З іншого боку, організація управління включає і поточну роботу, пов'язану з розподілом завдань, контролем за їх виконанням, усунен­ням організаційних неузгодженостей тощо. Це вже процес управління, який характеризує динаміку функціонування системи управління. В організації управ­ління ці дві сторони — структурна та процесуальна — повинні бути узгоджені. Процес управління значною мірою залежить від структури прийняття та реалі­зації рішень. Наприклад, якщо в ній збільшується кількість рівнів (ланок), то змінюється і процес управління: збільшується, як правило, число операцій та робіт, він стає більш тривалим, ускладнюється взаємодія ланок. І навпаки, скорочення кількості рівнів структури підвищує оперативність, зменшує потоки інформації.

Досвід передових компаній свідчить, що виходячи саме з процесу управлін­ня необхідно визначати конкретні шляхи і засоби вдосконалення структури. Іншими словами, процес управління виступає основою оцінки структури. Процес і структура управління взаємозв'язані тому, що вони відображають дві сторони одного і того ж явища — впливу керуючої системи на керовану. Структура відображає необхідний склад ланок, які здійснюють вплив і в яких він зароджується, а також зв'язки, через які він реалізується. Процес управ­ління характеризує склад і послідовність операцій при формуванні і здійсненні впливу, порядок діяльності ланок структури і розповсюдження впливу по її зв'язках. Структура і процес виражають, таким чином, статику і динаміку організації управління, її стабільні параметри і порядок функціонування системи управління.

Загальний вияв зв'язку полягає в тому, що структура — це конструкційна основа управління. Правильно сформована, вона дозволяє найбільш раціональ­но здійснювати процес управління. З іншого боку, недоліки структури змен­шують можливості і ефективність процесу управління. В свою чергу, нераці­ональна побудова процесу управління може привести до неповної реалізації можливостей найраціональнішої структури.

Структура забезпечує нормальний та ефективний хід процесу управління, який зі своєї сторони стабілізує та підтримує параметри структури. В цьому проявляється їх багатогранний та різноманітний зв'язок, який можна пред­ставити в таких видах:

 

138

13Э

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема б

ПРОЦЕС МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ

 

140

■S по-перше, як зв'язок взаємної необхідності доповнення ma єдності. Він проявляється в тому, що структура необхідна для здійснення процесу управління, який був би неможливий, без певних структурних форм,

S по-друге, як зв'язок взаємної прийнятності, який полягає в тому, що структура системи управління призначена для забезпечення нормального, рівномірного та ритмічного здійснення процесу управління. Суть цього зв'язку в тому, щоб виключити зациклення процесу управління, його гальмування в будь-якій ланці, скоротити кількість ланок у цьому процесі по горизонталі та вертикалі. Зв'язок взаємної прийнятності двосторонній, адже процес управління, зі своєї сторони, по параметрах, властивостях, особливостях та характеристиках також повинен відповідати структурі, рівномірно розподілятися по її ланках;

•S по-третє, як зв'язок взаємозамінн. Хоча процес і структура системи управління є до певної міри протилежностями, вони в той же час у допус­тимих межах є взаємозамінними: недоліки структури можна компенсувати покращенням організації і навпаки. Але така взаємозамінюваність мож­лива лише в певних межах. В сучасних умовах господарювання, як ніколи ра­ніше, необхідно узгоджено вдосконалювати структуру і процес управління,

•/ по-четверте, як зв'язок взаємовпливу. Він проявляється в тому, що певні характеристики процесу управління впливають на цілком означені характеристики його структури і навпаки.

Перелік основних характеристик процесу управління у порівнянні з пози­тивними та негативними характеристиками системи управління приведений на рис. 6.2.

Процес і структура управління, як вже зазначалося, перебувають у взаємо­зв'язку. Тому необхідно аналізувати і зворотний зв'язок, оцінити позитивні та негативні властивості процесу управління, які пов'язані з певними харак­теристиками структури системи управління (рис. 6.3).

Розглядаючи різні види зв'язку процесу та структури управління, слід звернути увагу і на зв'язок розвитку. Це зв'язок, що виражає взаємовплив об'єктивних змін процесу та структури в міру розвитку виробництва, виник­нення нових потреб та умов управління. Він проявляється, наприклад, у виник­ненні нових якостей структури під впливом нових якостей процесу управління і навпаки. Не всяка зміна структури супроводжується зміною процесу управ­ління. Але складаються і такі зміни, які закономірно та неминуче змінюють процес. Те ж саме можна сказати і про зворотний вплив. Структура системи управління, яка є організаційно-стабілізуючою основою його процесу, не повин­на і не може бути незмінним утворенням.

Однак більш рухомим є процес управління. У ньому найшвидше виявля­ються нові тенденції, зміни та вимоги, які відображають прогрес управління та вимагають розвитку його структури. Але в цьому зв'язку можливий вияв

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 6

ПРОЦЕС МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ

 

дисгармоній, протиріч. Тому, вдосконалюючи процес управління в тих чи інших аспектах, необхідно своєчасно виявляти потреби та визначати шляхи пере­будови структури.

На практиці часто зустрічається однобічний підхід — вдосконалюються або тільки організаційно-структурні характеристики системи управління, або тільки динамічні характеристики процесу управління. Другий підхід найчас­тіше практикується при створенні автоматизованих систем управління, оскільки основна увага, як правило, приділяється інформаційному забезпеченню. При цьому нерідко вважають, що зміна або вдосконалення структури системи управ­ління повинні здійснюватися еволюційно. Але якщо це і відбувається, то з вели­ким запізненням.

Керувати вдосконаленням управління необхідно з врахуванням сукупності всіх завдань цієї важливої роботи, глибоко аналізувати управління в цілому, вирішувати проблеми у взаємозв'язку динамічних та статичних характеристик. Залежно від конкретних умов та обставин цю роботу можна починати зі струк­тури або процесу. Але головне полягає у тому, щоб забезпечити комплексне охоплення і того, й іншого. Методологічно процесові управління повинна нале­жати першість, оскільки, як вже вказувалося, саме в ньому виявляються всі ознаки та тенденції розвитку.