Мета, завдання, об'єкт, предмет, суб'єкти та типи контролю

Б

удь-який контроль має багато ознак і характеристик: завдання, об'єкт і суб'єкт, типи та загальні види.

Основна мета контролю полягає у забезпеченні виконання управлінських рішень, успішному здійсненні завдань, попередженні можливих помилок.

Мета та завдання контролю

У будь-якій діяльності мета контролю полягає у перевірці того, чи все відбувається згідно з ухваленим планом, діючими інструкціями та встановленими принципами.

Завдання контролю є загальними та конкретними.

Конкретні завдання поширюються тільки на якусь певну

сторону діяльності об'єкта (фінанси, дотримання трудового законодавства,

достовірність звітних даних), а загальні — всебічна діяльність об'єктів, що

контролюються.

Основними завданнями контролю є:

•/ визначення фактичного стану об'єкта чи його частини в даний момент часу;

•/ прогнозування стану і поведінки об'єкта чи його частини на визначений майбутній період часу;

•/ зміна стану та поведінки об'єкта чи його частини таким чином, щоби при зміні зовнішніх умов в допустимих межах були забезпечені необхідні й оптимальні значення характеристик об'єкта чи його частини;

S завчасне визначення місця та причин відхилень значень характеристик

об'єкта від заданих (тих, що передбачались); S збір, передача, обробка інформації про стан об'єкта;

S забезпечення стійкого стану об'єкта при досягненні критичних значень характеристик об'єкта.

Об'єкт контролю

Об'єкт контролю — це те, що (хто) контролюється. В менеджменті об'єктами контролю є світове господарство, гос­подарство окремих країн і регіонів, окремі галузі, сектори й промисловості, об'єднання фірм та окремі підприємства. Всередині підприємства об'єктами контролю є всі, без винятку, виробничі процеси. Контролюються технологічні процеси, якість продукції, що виготов­ляється, витрати сировини та матеріалів, інструменти, використання основних

виробничих фондів, дані про продуктивність праці та заробітну плату, випуск і збут продукції, роботу обладнання, постачання сировини і матеріалів.

До числа об'єктів контролю належать такі технологічні системи, як на­приклад, машина, агрегат, поточна лінія; технологічний ланцюжок: потік — лінія — цех — завод — об'єднання.

Предмет контролю

Предметом управління є отримання запланованого ре­
зультату об'єктом управління.
____________ Предмет контролю — це стан і поведінка об'єкта управ­
ління. Предметом контролю таких об'єктів, як холдинг, підприємство, орга­
нізація, структурний підрозділ або їх окремі частини та елементи, є їх діяльність
відповідно до діючих законів, норм, правил, рішень, тобто певний стан об'єкта
контролю на конкретну дату.

Стан об'єкта контролю описується якісними, кількісними, структурними характеристиками, а також часовими і просторовими.

Характеристики відносно часу зумовлюють наявність попереднього, по­точного та заключного (підсумкового) контролю. Попередній контроль здійс­нюється з метою передбачення стану об'єкта або його окремих вузлів у май­бутньому. Поточний — визначає стан об'єкта в процесі виконання операції, заключний — після її завершення.

Характеристики, пов'язані з простором, засновані на наявності летучого та стаціонарного контролю. Летучий контроль передбачає необхідність виїзду суб'єкта контролю на територіально віддалений об'єкт. При стаціонарному — суб'єкт та об'єкт територіально розміщені разом.

Залежно від якісних характеристик розрізняють одиничний, множин­ний, одно- та багатофункціональний контроль. Контроль, пов'язаний з однією контрольованою величиною, називають одиничним, з багатьма — множинним або багатомірним.

Залежно від обсягу операцій, контроль поділяється на одно- та багато­функціональний.

Суб'єкти та типи контролю

Суб'єктом контролю може бути група людей або орга­нізація, яка наділена відповідними повноваженнями. За характером стосунків суб'єкта та об'єкта контролю, тобто між тими, хто контролює і кого контролюють, розрізняють контроль внутрішній і зовнішній. При внутрішньому — суб'єкт та об'єкт контролю функціонують у межах однієї системи, а при зов­нішньому — суб'єкт відокремлений, діє автономно, незалежно від об'єкта.

Залежно від завдання доцільно розрізняти лінійний, функціональний та операційний типи контролю. При застосуванні лінійного типу контролю-

Кочерин Е А Контроль в системе управления социалистическим производством: вопросы теории и практики. — М.: Экономика, 1982. — С. 27.

Розділ І

ТУНКЦ1Ї МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 10

ТУНКЦ1Я КОНТРОЛЮ

 

ється об'єкт в цілому (наприклад, контроль з боку директора підприємства); при функціональному — лише його частина (контроль з боку головного бух­галтера, технолога тощо). Контроль лише однієї окремої характеристики стану та поведінки об'єкта (наприклад, співвідношення рівня продуктивності праці й заробітної плати) є різновидом операційного типу контролю.

ВИДИ КОНТРОЛЮ

С

еред загальних видів контролю, відносно стадії виконання господарської операції, можна виділити попередній, направляючий, фільтрую­чий та заключний контроль.

Іо-Іі — попередній контроль (до початку господарської операції);

Іі-І4 — спрямовуючий контроль (під час виконання операції, безперервний);

h~h — фільтруючий контроль (за певними етапами виконання операції, на визначеному етапі);

Ц-ls — заключний контроль (після завершення операції).

Спрямовуючий та фільтруючий — це дві складові поточного контролю.

За допомогою попереднього контролю визначаються необхідність і можли­вість досягнення бажаної мети шляхом виконання запланованої операції, а також якісні, кількісні та структурні характеристики оптимального варіанту операцій, які плануються, через їх моделювання у часі та просторі. Під час попереднього контролю перевіряється правильність поставлених цілей, досто­вірність і точність прогнозів, можливість забезпечення запланованої операції ресурсами та доцільність здійснення самої операції.

Систему процесів управління операцією можна зобразити так: бажана за­гальна мета => стратегія досягнення => планування досягнення мети => організація досягнення. Завданням попереднього контролю є визначення правильності сформульованої мети, визначення передумов і стратегії. Прик­ладами попереднього контролю є: розрахунок потенційної потреби у новій продукції (роботах, послугах), можливості забезпечення виробництва інвести­ціями, сировиною або іншими ресурсами тощо.

Спрямовуючий (направляючий) контроль застосовується від початку здійснення господарської операції і до моменту досягнення необхідного

238

результату. Під час такого контролю відбувається вимірювання, порівняння та оцінка стану й поведінки контрольованого об'єкта, а також розробляються та застосовуються коригуючі дії, що дозволяють у визначений строк і якісно досягти намічених результатів. При здійсненні спрямовуючого контролю пере­віряється правильність застосування таких видів управлінської діяльності, як організація та мотивація. Визначальна риса такого контролю — безперервне стеження за станом і поведінкою контрольованого об'єкта.

Фільтруючий контроль також застосовується при перевірці здійснення господарської операції. Якщо хід операції не відповідає очікуваним характе­ристикам чи встановленим нормам, то виконання операції зупиняють до того часу, поки вона не буде відповідати вимогам.

За допомогою фільтруючого контролю відокремлюють доброякісну продукцію від бракованої. Якщо виріб не відповідає встановленим вимогам, то його бра­кують і повертають на виправлення. Якщо виріб відповідає усім технічним характеристикам, то він надходить на дільницю складання, де з окремих дета­лей роблять вузли. Фільтруючий контроль застосовується лише кілька разів протягом виконання господарської операції, а не безперервно, на відміну від спрямовуючого. Як практичну ілюстрацію розглянемо процедуру візування наказу в установі. Зміст та форма наказу коригується до того часу, поки він не буде задовольняти вимоги усіх працівників, що мають відношення до його розробки та виконання.

Заключний (остаточний) контроль, чи контроль за результатами, прово­диться після закінчення операції. Прикладом такого контролю є ревізія вико­ристаних трудових ресурсів і фонду заробітної плати, фінансових результатів та рентабельності роботи підприємства за минулий місяць, квартал, рік.

Всі чотири види контролю необхідні для того, щоб контролювати роботу підприємства в цілому чи якусь одну важливу операцію. Найбільші можливості для ефективного управління виробництвом маємо при використанні направля­ючого контролю, оскільки є можливість наперед скоригувати ті чи інші дії і тим самим успішніше реалізувати визначену мету.

ПРОЦЕС КОНТРОЛЮ

П

лани та організаційна структура дають лише приблизну уяву про те, якою буде організація у майбутньому, яких результатів вона досягне насправді.

На практичну реалізацію планів впливає безліч обставин: зміни у законо­давстві та технології, соціальні пріоритети, умови конкуренції та ін. Контроль виступає ефективним механізмом оцінки впливу кожної із цих змін, а також попереджує деструктивність бізнесу та кризові ситуації.

Процес контролю — це діяльність об'єднаних у визначену структуру об'єк­тів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, аудиторів, організацій

239

Розділ НІ

ТУНКЦІІ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 10

ТУНКЦ1Я КОНТРОЛЮ

 

Встановлення бажаного результату — це сфера попереднього управління.

державного регулювання), спрямована на гарантію досягнення поставлених цілей управління. Найбільш ефективно та продуктивно це досягається через реалізацію визначених завдань контролю і застосування відповідних принципів, типів, методів і техніки контролю¹.

Суть процесу визначають такі характеристики: змістова, організаційна і технологічна.

Змістова характеристика дає відповідь на питання: що робиться в межах процесу контролю? Організаційна — ким робиться й у якому порядку це відбувається? Технологічна — як робиться?