Зовнішнє середовище менеджменту (умови господарювання)

У

спіх організацій, головним чином, залежить від сил зовнішніх відносно організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні. Охарактери­зуємо зовнішнє середовище та чинники, що мають найважливіше значення для керівництва організацією.

Зовнішнє середовище — це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу.

Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємств і ділові партнери, інвестори, маркетингові посередни­ки, контактні аудиторії, профспілки, мас-медіа, аудитори та ін.

Неконтрольовані фактори розвитку підприємства впливають на поведінку виробника на ринку. Такі фактори відстежуються і вивчається динаміка їх розвитку з метою пристосування до умов, спричинених неконтрольованими 68

факторами. Слід відзначити, що в науковій літературі по-різному визнача­ються неконтрольовані фактори, існують розбіжності в їх кількості та назві. Подаємо деякі з таких класифікацій (типологій):

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика неконтрольованих факторів конкурентного середовища

 

Еванс Дж., Берман Б.	Котлер Ф.	Портер М.	РуД., Сульє Д.	АбрамоваГ.П.
1. Споживачі 2. Конкуренція 3. Уряд 4. Економіка 5. Технологія 6. Незалежні за­ соби масової ін­ формації	1. Клієнтура 2. Конкуренти 3. Постачальники 4. Маркетингові посередники 5. Контактні аудиторії	1. Споживачі 2. Конкуренти 3. Поява нових конкурентів 4. Постачальники 5. Поява нових товарів- замінників	1. Споживачі 2. Конкуренти 3. Держава 4. Інвестори 5. Товари- замінники 6. Потенційні учасники 7. Постачальники	1. Споживачі 2. Вибір цільо­ вого ринку 3. Конкуренція 4. Витрати виробництва 5. Уряд 6. Стан економіки

З наведених даних видно, що різні автори однозначно називають лише два неконтрольованих чинники — споживачів і конкурентів, далі йдуть такі фак­тори, як постачальники і державне регулювання (у трьох авторів), нові товари, потенційні конкуренти та стан економіки (у двох), а решта факторів лише поодинці зустрічається в окремих авторів. Розбіжність у кількості неконтрольованих факторів конкурентного середовища свідчить про складність аналізу такого явища і неоднозначність поглядів дослідників на проблему його вирішення.

Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспективи роз­витку, сприятливі чи не зовсім тенденції, проблеми, пастки, кон'юнктуру ринку тощо; його вплив відчувається згодом, з плином часу, воно лише визначає напрями процесів у економіці, формує загальні тенденції розвитку галузі на віддалену перспективу. Сюди належать політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та стосунки з місцевим населенням, вплив групових інте­ресів, деякі макроекономічні явища (зокрема інфляцію, кризу надвиробництва, безробіття та ін.). Існують також інші сили, що вимагають врахування їх впливу на діяльність фірми.

Узагальнимо їх думки за допомогою рис. 3.3.

Абрамова Г.П. Маркетинг: вопросы и ответы — М.: Агропромиздат, 1991. — 159 с. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ / Общ. ред. и вступ, ст. ЕМ.Пеньковой — М.: Прогресс, 1990. — 736 с.

Портер Майкл. Международная конкуренция. Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. В.Д Щети­нина. — М.: Международные отношения, 1993. — 758 с. Ру Д., Сульє Д. Управління / Пер. з франц. — К: Основи, 1995. — 442 с. Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг. Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1990. — 446 с.

Розділ 1

ПРЕДМЕТ ТА СТЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема З

СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА УМОВИ ЇХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

Зовнішнє середовище організації містить такі елементи як споживачі, конкуренти, урядові установи, постачальники, фінансові організації та джерела трудових ресурсів, активні (потенційно активні) щодо операцій організації¹.

Характеристики зовнішнього середовища:

1. Взаємозв'язок чинників зовнішнього середовища — це рівень сили (міри залежності), з якою зміна одного чинника діє на іншу (його питома вага).

2. Під складністю зовнішнього середовища слід розуміти кількість факто­рів, на які організація повинна реагувати, а також рівень варіатив­ності кожного фактора.

3. Рухливість середовища — це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації.

4. Невизначеність зовнішнього середовища — відносна кількість інформа­ції про середовище і впевненість у її достовірності.