Поняття про величину предметів. Особливості сприйняття величини дітьми дошк. Віку

Величина предмета — це відносна характеристика його, що підкреслює довжину окремих частин і визначає місце предмета серед однорідних. Вона є властивістю предмета, що сприймається різноманітними аналізаторами: зоровим, дотиковим і руховим. Причому, найчастіше величина предмета сприймається водночас кількома аналізаторами: зорово-руховим, дотиково-руховим і т.д. Сприймання її залежить передусім від відстащ, на якій перебуває предмет від того, хто сприймає. Так, чим далі предмет від того, хто сприймає, тим він здається меншим, і навпаки, чим ближче — тим здається більшим. Характеристика величини предмета залежить і від розташування його у просторі (в горизонтальному чи вертикальному положенні він перебуває). Той самий предмет можна характеризувати, що він високий (низький), коли перебуває у вертикальному положенні, або довгий (короткий), коли перебуває у горизонтальному положенні (рис. 4).

Сприймання і порівнювання величини двох предметів залежить від того, на однаковій чи різних відстанях вони перебувають від того, хто сприймає. Ближні предмети сприймаються як великі, далекі — як менші. Змінність величини предмета пов'язана насамперед з віддаленням або наближенням предмета до того, хто сприймає. Величина предмета завжди відносна, вона залежить від того, з яким предметом порівнюємо цей предмет. Порівнюючи предмет з меншим, характеризуємо його як великий, а порівнюючи цей самий предмет з великим, зазначаємо, що він менший

Отже, величина характеризується такими особливостями: порівнянням, зміною і відносністю.

Величина предмета пізнається людиною тільки порівняно з іншою величиною (мірою). Величину предмета визначають звичайно на основі встановлення місця, яке він займає серед однорідних предметів. Так, великий дім — це дім, величина якого більша за величину більшості інших будинків.

Як еталони величини виступають уявлення про відношення між предметами, що позначаються словами, які вказують на місце предмета серед інших (великий, маленький, високий, довгий, товстий та ін.).

Початковому виділенню величини, виникненню елементарних уявлень про неї сприяють предметні дії які включають різні види безпосереднього зіставлення предметів м.ж собою за їхньою величиною: накладання, прикладання, приставляння, а також опосередковане порівняння за допомогою вимірювання

 

Вимірювання - один із видів математичної діяльності, сіа допомогою вимірювання визначається кількість неперервної величини - маса, об'єм, довжина. В історії розвитку людського суспільства лічба та вимірювання були, напевно, найпершими видами математичної діяльності, тісно повязаної з елементарними потребами людини і насамперед з визначенням площ земельних ділянок, місткості посудин та ін.

Основним моментом у навчанні вимірюванню є ознайомлення дітей з міркою. Введення вимірювання у програму виховання у дитячому садку має подвійну мету ознайомити дітей з міркою і навчити вимірювати порівнювати величину предметів, а також показати дітям залежність між міркою, її величиною і результатом кількістю вимірювань. Це й підводить дітей до розуміння функції — центрального поняття в математиці психолого-педагогічні дослідження (П. Я. Гальперін, Л. С. Георгієв, Л. П. Обухова та ін) Діти, які не мають уявлень про вимірювання міркою та відношення між міркою і результатом, орієнтуються в кількісних відношеннях, спираючись тільки на окремі елементи. Внаслідок цього створюється неправильне помилкове уявлення про одиницю, а також і про інші числа. Без вимірювання поняття числа залишається принципово неповноцінним, оскільки число завжди показує кількість мір. Число неможливе без вибору мірки встановлення відношень до неї.

Ознайомлення дітей з вимірюванням, міркою дає змогу сформувати у них поняття про число як відношення, створює можливість формування у них зіставлення будь-яких величин (перервних і неперервних). Вимірювання немовби відкриває нову широку сферу використання дітьми числових понять.

Дії, пов'язані з вимірюванням, виступають як одна з форм введення у практичну діяльність розумових операцій, знань, індивідуального досвіду дитини.

Формування у дітей уявлень про відношення предметів за величиною належить до галузі сенсорного виховання.

На цих заняттях не механічно, а більш або менш усвідомлено діти виконують дії, аргументують вибір арифметичної дії. Задачі цього типу також необхідно порівнювати із задачами першого і другого типів.

Цим в основному програмні завдання щодо ознайомлення дітей за арифметичними задачами в групі шостого року життя вичерпуються.