Зміст і методика проведення занять з ліплення

Основна мета роботи з образотворчої діяльності це - прилучення до прекрасного, виховання любові й інтересу до образотворчого мистецтва. До підготовчої групи у дітей з'являється необхідний зоровий образ. У дітей зміцніла мускулатура кисті рук. Подальший розвиток отримала мова, розумові процеси. Під час спостережень діти 6років більш повно сприймають явища навколишньої дійсності і форму предметів. Вони краще орієнтуються в просторі і починають розуміти, як можна розташовувати предмети по відношенню один до одного. Зміни у розвитку ведуть до зміни характеру образотворчої діяльності. У дітей з'являється бажання точніше передавати форму, пропорції; їх починає захоплювати зображення деталей і предметів, які доповнюють образ. Робочим матеріалом для ліплення може бути глина, пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає у тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах.

Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності.

Під час підготовки до ліплення дитина дістає багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв’язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам’яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів.

На заняттях дитина дістає відомості про способи ліплення і сама навчається це робити. На основі свого досвіду вона намагається самостійно розв’язати навчальні завдання, а згодом ця самостійність переростає у творчість.

У процесі ліплення більше, ніж за будь-якої діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільнику надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності.

Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки, намагається ретельно обробити поверхню виробу, оздоблює його орнаментом і т.д.

Ознайомлюючи дітей з деякими зразками скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них любов і повагу до людей, що створили ці чудові речі.

Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує її.

Дорослим потрібно пам’ятати, що вони повинні навчати дитину ліпити, а не зробити з неї скульптора, і ліплення не самоціль, а лише засіб всебічного розвитку і виховання. Для дітей трьох-чотирьох років рекомендується ліпити: стовпчики, апельсини, вишеньки, бублики, кренделі, коржики, пиріжки, вареники та ін. Можна використати такі прийоми ліплення, як розкочування глини прямими і колоподібними рухами рук, розплющування глини (палички, бублики, кренделі, пташки, неваляйки, гриби), відтягування невеличких частин (дзьоб, хвіст та ін.). для роботи з дітьми п’яти років рекомендується ліпити: яблучко, моркву, мисочку, тарілочку, чашечку, склянку, пташку та ін., де в основні ліплення предметів лежать форми циліндра, конуса (овочі, фрукти, іграшки та ін.), наводяться такі прийоми ліплення, як заокруглення та загострення (морква, літак), вдавлювання (кошик, чашечка, блюдце), загинання країв, з’єднання частин, поділ глини на частини та з’єднання їх прикладанням, притискуванням, примазуванням. Для дітей шести-семи років рекомендується ліпити: півника, курочку, качку, гусака, лебедя, пташку на підставці, синицю, снігура, білочку, зайчика,котика, собачку, лисичку, собачку, ведмедика, та ін., які демонструють різні способи ліплення: конструктивний, пластичний, комбінований, показано прийоми згладжування, щільного з’єднання частин, наводяться зразки як прикрасити та розмалювати іграшку чи предмет, як прикрасити та виділити в окремих предметах дрібні частини стекою, щоб передати характерні ознаки, обсяг, динаміку, пропорції та ін.

Використовуються два типи занять з ліплення: на тему, запропоновану педагогом (вивчення нового матеріалу, повторення пройденого), і на тему, вибрану дитиною (за її задумом).

У роботі з дітьми дошкільного віку значне місце відводиться ліплення з натури. Критерієм оцінки таких робіт є подібність натури. Дитина вивчає предмет, виявляє основну форму, будову, пропорції, співвідношення частин, характерні особливості, прийоми ліплення предмета. Якщо виникає необхідність, педагог показує окремим дітям прийоми ліплення на окремому шматочку глини.

Досить популярне і сюжетне ліплення. Діти старшого дошкільного віку роблять багатофігурні композиції, прагнуть зображувати людей, тварин у різних позах. Це здебільшого нескладні побутові сценки, епізоди казок та ін.

У роботі з дітьми різного віку можна використати такі способи ліплення: конструктивний, пластичний і комбінований.

 Конструктивний – найпростіший з них. Предмет ліпиться з окремих частин. Наприклад, пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка, підставка, а далі з’єднуються усі частини і надають фігурці характерних ознак. Конструктивним способом ліплення діти користуються в молодшій групі дитячого садка. Цей спосіб застосовується надалі в усіх вікових групах, але кількість деталей збільшується, а прийоми з’єднання частин ускладнюються.

Пластичний спосіб складніший. Це ліплення із цілого шматку глини, з якого відтягуються усі дрібні деталі, частини тіла та ін. Починають діти ліпити цим способом з середньої групи (овочі, фрукти, іграшки). Наприклад, під час ліплення мишки із загального шматочка глини дитина утворює потрібну форму, відтягує мордочку, вушка, хвостик, лапки та за допомогою стеки надає їй характерних ознак. Пластичним способом діти ліплять протягом усього дошкільного віку. В збірці подано зразки виготовлення предметів цим способом, це: качка, свинка ти ін.

Комбінований спосіб поєднує в собі і ліплення з цілого шматка глини і з окремих деталей або частин. Наприклад, із шматка глини ліпимо частину курочки: тулуб, голову, а дрібні деталі та підставку готуємо окремо, а потім з’єднуємо їх. Зразки: півник, курочка, гусак, зайчик, крокодил, соболь, кенгуру,черепаха та ін.

Для роботи з ліплення слід мати наочні посібники: іграшки, муляжі, книжкові та журнальні ілюстрації. Такими посібниками можуть бути натуральні предмети (овочі, фрукти, гриби, посуд та ін.), предмети, які зробила вихователь.

Для огляду робіт, виконаних дітьми, потрібен стенд розміром 120х70см, пересувний або прикріплений до стіни. На ньому обладнуються вузькі полички на такій відстані одна від одної, щоб між ними розмістилися усі дитячі роботи. Стенд можна розмістити в якомусь куточку для показу батькам. предмети, зроблені дітьми, певний час зберігаються на окремій полиці або у відкритій шафі, щоб діти мали змогу їх розглядати.

Розглянемо конкретно, якими вміннями й навичками з ліплення має оволодіти дитина на кожному віковому етапі. Так, дітей третього року життя педагог навчає:

•      відривати шматочки глини і коловими рухами обох рук утворювати нескладні предмети з глини (цукерки, кульки, горішки), розривати глину на частини, м’яти, розкочувати і розплющувати її долонями;

•      ділити глину на частини і прямими рухами рук, утворювати нескладні предмети (стовпчики, сосиски, цукерки);

•      розкочувати глину прямими рухами рук і утворювати стовпчики, краї яких з’єднувати (бублики);

•      розкочувати глину коловими рухами рук та сплющувати між долонями, утворюючи дископодібні форми (пиріжки, коржики, котлети та ін.);

•      ділити глину на 2-3 частини, розкочувати її прямими та коловими рухами і ліпити нескладні предмети (гриб, пташка, зайчик, неваляйка).

Для дитини четвертого року життя, яка вже має певну досвід роботи з глиною, цю роботу потрібно дещо ускладнити, одночасно закріплюючи навички, котрі вона придбала у попередній групі:

•      ділити глину на частини та розкочувати її між долонями прямими рухами рук, утворюючи нескладні предмети (стовпчики, ковбаски, рогалики, цукерки);

•      розкочувати глину коловими рухами рук та утворювати різні предмети (горішки, цукерки, м’ячі);

•      розплющувати глину, утворюючи диск, і на основі цієї форми ліпити нескладні предмети (пиріжки, вареники, котлети), згинати і защипувати форму пальцями рук;

•      ділити глину на 2-3 частини та ліпити предмети, в основі яких лежить куля (башточка, матрьошка-неваляйка, пташка), диск та циліндр (гриб);

•      з’єднувати частини прикладанням та притисканням.

З дітьми п’ятого року життя повторюють і закріплюють набуті раніше знання та уміння, а крім того, їм дають нові знання та уміння, а саме:

•      ділити глину на частини і утворювати нескладні предмети, в основі яких лежить куля (горіх, яблучко);

•      утворювати предмети, в основі яких лежить циліндр (огірок);

•      розкочувати глину прямими рухами рук та утворювати овоїдну форму і на основі цієї форми ліпити такі предмети: слива, лимон, груша;

•      загострювати та заокруглювати предмети;

•      розкочувати глину коловими рухами рук, розплющувати, загинати, защипувати краї, вдавлювати глину пальцями і утворювати такі предмети: мисочка, чашечка, рибка, грибок, кошик, пиріжки, варенички;

•      ділити глину на частини і з’єднувати їх у ціле прикладанням і натисканням, примазуванням (лялька-неваляйка, сніговик, пташка, зайчик).

•      З дітьми шостого року життя, як і в попередніх вікових групах, спочатку повторюють та закріплюють навички та уміння, а потім вводять нові завдання:

•      ділити глину на 3-4 частини і утворювати нескладні предмети, в основі яких лежить куля, циліндр, конус (ліплення овочів, фруктів, їжачка, мишки, котика, лисички);

•      ліпити частини в основі яких лежить диск (тарілочка, чашечка);

•      ліпити предмети комбінованим і пластичним способами, прийомам міцного з’єднання деталей, згладжування поверхні пальцями, стекою та зволоженою ганчіркою (собака, зайчик, білочка, літак, черепаха, курочка, півник, пташка – свистулька, лисичка та ін.).

Дорослий звертає увагу на те, щоб дитина передавала характерні ознаки предметів, їх форму, дотримувалася пропорцій і використовувала засвоєні навички та уміння: скочування, сплющення, вдавлювання, витягування, загинання, примазування тощо.

У роботі з дітьми сьомого-восьмого років життя дорослий звертає увагу на правильне відображення предметів, вчить добиватися точності у відтворенні їх характерних ознак, помічати риси подібності та відмінності, дотримуватися пропорцій, співвідносити окремі деталі із загальним зображенням (ліплення фруктів, овочів, птахів, звірів, посуду, людини та ін.).\

 

-------23