ТОП 10:

Структура та методика проведення занять з розвитку мовлення



Розвиток мови дітей в дошкільному закладі здійснюється в двох формах — на організованих заняттях і в повсякденному житті.

Навчання рідної мови на заняттях — планомірний, цілеспрямований процес розвитку пізнавальних здібностей дітей, засвоєння ними системи елементарних знань про навколишнє і відповідного словника, формування мовних умінь і навичок.

Крім фронтальних занять вихователі планують і проводять групові (10—12 дітей), індивідуально-групові (4— 6 дітей) та індивідуальні.заняття (1—4 дітей).

Заняття з розвитку мови можуть бути комплексними та тематичними. На комплексному занятті крім обов'язкового завдання з розвитку зв'язного мовлення даються ще два завдання: з розвитку словника, звукової культури, граматичної будови мови. Варіанти завдань можуть бути такі:

I. Зв'язна мова, словник, звукова культура мови.

II. Зв'язна мова, словник, граматична будова мови.

III. Зв'язна мова, граматична будова мови, звукова культура.

Враховуючи рівень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлення, словник чи граматику) проводити першою. В окремих випадках доцільно починати заняття з розвитку словника чи граматики, а потім переходити до розвитку зв'язного мовлення. Четверте заняття кожного місяця — тематичне, присвячене одному з розділів мовної роботи: словнику, звуковій культурі чи граматиці. Навчання зв'язному мовленню як самостійне заняття не планується, оскільки входить до складу перших трьох занять.

Систематично в усіх вікових групах проводяться заняття по ознайомленню з художньою літературою. Крім формування у дітей уявлень про явища суспільного життя, природи, про морально-етичні норми на них вирішується ряд спеціальних завдань: дітей вчать сприймати художнє слово як засіб мистецтва, розуміти його красу, поетичну образність, одержувати естетичне задоволення від сприймання, розрізняти жанри та художні засоби виразності, відтворювати зміст твору відповідно до його характеру.

У старшій і підготовчій групах виділені заняття з навчання дітей грамоти. Оволодіти звуковим аналізом слів, усвідомити на елементарному рівні свою мовну діяльність, ознайомитись з такими мовними одиницями, як звук, слово, речення, склад, оволодіти механізмом читання дитина може лише в процесі організованого навчання.

Заняття з розвитку мови та ознайомлення з навколишнім, з художньою літературою класифікуються залежно від дидактичної мети та структури.

За дидактичною метою можна виділити такі типи занять:

виклад нового матеріалу (екскурсія на будівництво, спостереження за працею лікаря, огляд кабінету завідуючого, читання нових творів, пізнавальна розповідь вихователя з використанням ілюстративного матеріалу, перше заняття з навчання розповідання);

закріплення знань, умінь і навичок (розповіді або бесіди про побачене на екскурсії, розглядання знайомих іграшок або предметів, повторне читання, вправляння з розповідання тощо). Вихователь може на таких заняттях застосовувати відтворююче, буквальне повторення матеріалу (переказ, повторення віршів), тренувальні вправи (звуковимова, закріплення нового слова в одній і тій самій граматичній формі), творче закріплення (гра-драматизація, бесіда за матеріалами спостережень).

систематизація й узагальнення матеріалу (окремі дидактичні ігри, наприклад «Кому що потрібно», узагальнюючі бесіди);

комбіновані заняття, на яких здійснюється засвоєння нового матеріалу, повторення його і практичне застосування;

контрольні заняття, метою яких є перевірка засвоєння дошкільниками програмних вимог.

Оскільки контрольне заняття будується на основі вивченого дітьми матеріалу, важливо подати завдання в цікавій, ігровій формі. Наприклад, діти отримують лист із запитаннями від хлопчика Чомучки або відгадують загадки, розв'язують задачі, які надіслав Незнайко. Широко використовуються різні ігри, ребуси, головоломки, роздавальний та демонстраційний матеріали.

Залежно від структури заняття поділяються на комплексні, комбіновані і тематичні.

Комплексні заняття характеризуються тим, що для повнішого і глибшого розкриття тем, успішного розв'язання поставлених завдань педагог використовує комплекс навчально-виховних впливів, що включають, зокрема, різні види мистецтва (образотворче, музичне, худож нє слово). Комплексне заняття, як правило, складається з кількох взаємопов'язаних частин. Усі вони підпорядковані певній меті, доповнюють одна одну і разом утворюють єдине ціле. Залежно від того, завдання якого розділу програми є провідними, комплексні заняття можуть бути музичними, з образотворчого мистецтва, ознайомлення з навколишнім тощо.

Загальна мета комплексних занять полягає в тому, щоб, підвищуючи всіма можливими засобами впливу інтерес дітей, донести навчальний матеріал якомога повніше до кожного вихованця.

Заняття комплексного характеру можна проводити починаючи з першої молодшої групи, але при цьому важливо, щоб комплекс впливів відповідав віку дітей і не був занадто широким.

Комбіновані заняття, на відміну від комплексних, складаються з окремих частин, майже не пов'язаних між собою. У кожній частині розв'язуються свої завдання з одного або кількох розділів програми. Н: заняття з фізкультури, музичні, а часом і з розвитку мовлення мають комбінований характер. (Н: заняття з розвтку мовлення і ознайомлення з навколишнім у 1 мол. групі. Тема: «розрізнення і називання кольорів предметів». Дидактична вправа «Паровоз». Мета: продовжувати вправляння дітей з розрізнення і називання кольорів. Вчити виразно, чітко промовляти звук [у]).

Тематичні заняття спрямовані на поглиблене вивчення конкретної теми. Найчастіше тематичне заняття є підсумковим, бо вихователь уточнює, як діти засвоїли ту чи іншу тему, узагальнює, доповнює їхні знання. Тематичні заняття також присвячуються визначним подіям і датам у житті нашої країни. Тому їх можна назвати урочистими, святковими.

Цей розподіл занять на види є умовним. Бо сучасне творче заняття може бути водночас тематичним і комплексним. А урочисті тематичні – завжди носять комплексний характер.

Дидактичні вимоги до проведення занять

1.    ретельна підготовка до заняття, визначення його змісту і прийомів навчання

2.    оптимальна інтенсивність навантаження (не залегко і не заважко – спиратися на зону найближчого розвитку і актуального р-ку)

3.    виховний характер заняття

4.    емоційний характер заняття (приносити дітям почуття задоволення)

5.    мовна активність на всіх етапах заняття(правильні запитання; запитання – всім дітям, а не одній; наочний матеріал…)

6.    поєднання колективного характеру заняття з індивідуальним підходом та диференційованим навчанням

7.    організація заняття (в груповій кімнаті чи на майданчику – залежно від завдань і змісту; заняття з р-ку мови проводити першими ів першу половину дня; дотримуватися гігієнічних вимог).

8.    Методика ФОРМУВАННЯ ЧАСОВИХ УЯВЛЕНЬ та ОРІЄНТУВАННЯ В ЧАСІ (СЕРЕДНЯ група).

У цій віковій групі уточнюються уявлення дітей про деякі проміжки часу, частин доби (ранок, день, вечір, ніч), дітей навчають оцінювати послідовність дій: була, є, буде, зараз, пізніше, після, раніше, вчора, сьогодні, завтра. Під впливом навчання в дітей формуються уміння розуміти і правильно позначати тривалість часу (довго — недовго, давно — нещодавно), визначати послідовність логічно пов’язаних подій, дій на зрозумілих сюжетах.

Ознайомлення дітей п’ятого року життя з проміжками часу ґрунтується в основному на чуттєвій основі. Вихователь з’ясовує з дітьми, що роблять вранці, вдень, ввечері, вночі. Як прийоми навчання широко використовуються спостереження, розглядання картин, ілюстрацій, читання, бесіди, дидактичні ігри. Поряд із сюжетною наочністю використовують умовну: моделі, схеми. Окремі частини доби можна зображувати кружечками, квадратами різного кольору (наприклад, білого, жовтого, синього і чорного). Проте щоб сформувати уявлення про періодичність часу, не можна позначити частини доби окремими кружечками або квадратами. Вони не сприяють формуванню уявлення про неперервність часу. Найкраще використовувати для цього круг або квадрат, поділені на частини, і тоді дитині буде легко уявити неперервність часу: закінчується одна доба, починається інша; добу можна починати з будь-якої частини (ранок, день, вечір, ніч).

Як словесний матеріал можна використовувати оповідання, вірші, загадки.

Словесні характеристики доповнюють яскравою наочністю, картинками, листівками. Вихователь уточнює з дітьми послідовність частин доби від будь-якої з них. Закріплюється поняття «доба».

Під впливом навчання діти усвідомлюють, що завжди добу змінює інша. Добу, яка минула, називають «вчора», ту, що настала,— «сьогодні», а добу, яка ще настане,— «завтра». У кожній добі чотири частини: ранок, день, вечір, ніч.

Для уточнення цих уявлень вихователь проводить бесіди з дітьми про те, що вони робили вчора, сьогодні (вранці, вдень, ввечері, вночі), що робитимуть завтра.

На основі сформування просторових і часових уявлень у дітей п’ятого року життя можна починати формувати в них початкові єдині просторово-часові уявлення і поняття про швидкість, вчити їх визначати у загальних рисах швидкість: швидко, повільно. Для цього можна використовувати картинки із зображенням транспорту: літака, автобуса. При цьому порівнюють швидкість руху автомобіля, пішохода, черепахи, птаха.

Знання про час закріплюються і уточнюються протягом усього часу перебування дітей у дитячому садку, проте першорядне значення мають заняття з математики.

 







Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.29.190 (0.004 с.)