Визначення сутність та зміст соціології.

Визначення сутність та зміст соціології.

Соціологія – це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну

систему. Деякі науковці вважають, що поняття суспільства

формується зі здатністю людей відокремлювати себе від

природи. По мірі дорослішання людина стає індивідом, а

взаємодія індивідів – це соціум. В широкому розумінні соціум є

суспільство “тут і тепер”, і чим більше соціумів, тим складніше

між ними відносини. Будь-яка група, хоч як вона організована,

виконує свої функції та переслідує якісь конкретні цілі. До

суспільних наук відносяться історія, психологія тощо. Специфіка

соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона

вивчає суспільство під особливим кутом зору – крізь призму

соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст

соціальної реальності. Суспільство – дуже складне й

багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає

соціальну сферу життя суспільства – область соціальних

відносин як відносин між більш чи менш широкими

спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих

спільнот. У центрі соціального життя – взаємодія людей, а

індивід і група – сукупність соціальних зв’язків, що породжують

складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство,

культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина

тощо. Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення

самої сутності суспільного життя до розуміння сутності

соціального зв’язку. Соціальний зв’язок – те, що змушує людей

гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія

вивчає в суспільстві лише соціальне.

Об’єкт та предмет соціології як науки.

Об’єкт соціології – соціальна реальність, зокрема, соціальна

поведінка індивідів, груп, спільностей, суспільства в цілому:

соціальні зв’язки і соціальні процеси. Об’єктивні соціальні явища

суспільства:

Соціальні відносини;Соціальні організації;Соціальні

спільноти;Соціальні явища;Соціальні процеси;Соціальні

інститути; Соціальні суб’єкти.

Предметом соціології є загальні та специфічні закони та

закономірності розвитку і функціонування історично визначених

соціальних систем, механізми дії та форми прояву цих законів і

закономірностей в діяльності особистостей, соціальних груп, класів,

народів.

Предмет соціології: закони і закономірності функціонування та

розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в

цілому; соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних

суб’єктів з проблем, пов’язаних з їх статусами і ролями

Основні категорії соціології

Соціальні відносини — це

усталена, така що історично склалася за конкретних умов місця і

часу, система зв'язків між окремими людьми й соціальними

спільнотами, які беруть неоднакову участь в економічному,

політичному й духовному житті, мають різний соціальний стан,

спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання. Ці

відносини складаються з приводу місця й ролі людей у суспільстві,

способу їх життя, умов існування. Вони виявляються в результаті

порівняння становища окремих індивідів, соціальних груп у

соціальній структурі, через комунікаційні зв'язки між ними, тобто

через взаємний обмін інформацією, оцінку власного становища

порівняно зі становищем інших з метою впливу на результати їхньої

діяльності, корекції поведінки та інтересів. Соціальні відносини

можуть бути економічними, політичними, правовими, моральними

тощо.Соціальне явище — це будь-який вияв відносин чи взаємодії

людей або навіть окрема подія чи випадок.

Узагалі хід, розвиток будь-якого явища, зміна його етапів є

соціальним процесом. У соціології соціальний процес — це

взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни у людських

стосунках, у становищі соціальних груп, окремих індивідів, тобто в

соціальній структурі. Це може бути серія соціальних явищ, зв'язаних

між собою структурними чи причинними (функціональними)

залежностями, які призводять до переходу певної соціальної системи

з одного стану в інший.

Соціальні процеси можуть характеризувати:

а) зміни в структурі особистості (формування установок, цінніс-

них орієнтацій чи мотивації поведінки);

б) взаємодію кількох індивідів (спілкування, особистісні конфлікти);

в) внутрішньо- і міжгрупову взаємодію (адаптація,

згуртування, спільна праця).

Якщо такі процеси супроводжуються прогресивними зрушення-

ми, тобто накопиченням позитивного суспільно значущого змісту,

то матиме місце соціальний розвиток, прогрес.

Результатом соціального прогресу є такі соціальні відносини,

рівнодійна яких має тенденцію максимального наближення до

вимог тих чи тих соціальних законів.

Соціальні закони - це вираз істотних, необхідних, систематично

відновлюваних відносин, як у середині соціальних явищ та

процесів, так і між ними. Відома також структура соціальних

законів за ступенем їхньої дії: • загальні, що діють протягом усієї

історії, їх ще називають загальносоціологічні;• специфічні, що діють

на певних історичних етапах розвитку суспільства чи в певних типах

суспільств. Найбільш поширеною в сучасній соціології є думка,

згідно з якою виокремлюють п'ять груп законів:• закони, що

констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо

має місце ринкова економіка, то наявна соціальна

диференціація);• закони, що встановлюють тенденції

ймовірного зв'язку (приміром, упровадження інформаційних

технологій вимагає структурної перебудови економіки);• закони

Функціональні, що встановлюють зв'язки між основними

елементами соціального об'єкта (наприклад, демократичний

політичний режим зумовлює політичний і економічний

плюралізм);• закони, що фіксують причиновий зв'язок між

соціальними явищами (наприклад, високоаномічне суспільство

спричиняє тенденцію до зростання злочинності в

суспільстві);• закони, котрі стверджують можливість або ймо-

вірність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень

злочинності в суспільстві є змінним і коливається разом з

економічними циклами).

Співвідношення соціології з іншими науками про людину і

Суспільство.

У своїй теоретичній частині соціологія тісно переплітається з

філософією. Мова йде про соціальну філософію. Соціальна

філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони

його функціонування і розвитку, які становлять логічну основу

соціології. Тісний зв'язок із соціальною психологією. Спільними

проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є

потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки

та настрої людей. Соціологія активно співпрацює із соціальною

статистикою – галуззю статистики, предмет якої – соціальна сфера

суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна

статистика забезпечує соціологію інформаційною базою для

оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в

орієнтації і поведінці верств і груп для підготовки науково

обґрунтованих загальнодержавних і регіональних програм,

поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів. Зв'язок

із правознавством. Нині ці 2 науки зближаються: і соціологи, і

правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення

сучасних соціальних процесів, вимагають об’єднання зусиль

спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія –

«соціологія права». Прикладна соціологія ґрунтується на

математичних знаннях і методах. Саме в процесі зближення

емпіричної соціології і математики утворилась «математична

соціологія» - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої

розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія

побудови соціальних моделей. Найтісніший і найнеобхідніший

зв'язок соціології з історією. Як історія так і соціологія мають

справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об’єктивними,

незалежними від волі і свідомості людей закономірностями. Які

детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, з другого

боку, з існуючими індивідуальними, неповторними явищами і

процесами, які не можуть бути причинно поясненими, але мають

закономірний характер. Суттєво впливають на «зигзаги»

суспільства та його історії. Дуже тісний зв'язок соціології з

політологією. Він визначається тим, що: 1) соціальні спільності,

соціальні інститути і організації є важливими суб’єктами і об’єктами

політики; 2) політична діяльність є однією з основних форм

життєдіяльності особистості і її спільностей, які безпосередньо

впливають на соціальні зміни в суспільстві.(соціологія політики,

соціологія влади, соціологія міжнародних відносин). Отже,

соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на

результати досліджень соціальної філософії, економічної теорії,

політології, етнографії, етнології, культурології тощо.

Економічними циклами).

Порівняння.

Втручання.

Соціологію він поділяв на дві основні частини:

Галузі наукових знань.

Основі соціальних зв'язків.

Виробництво.

Суспільства

Соціальними групами.

Соціальної нерівності.

Вікові та ін.).

Ласті, країни)

Соціальна організація.

Соціально-територіальні.

Формалізованих структур.

Тощо.

Соціальної нерівності.

Вікові та ін.).

Країни)

Здобутий.

Постійними чи ситуативними.

Сучасного суспільства.

Нижчий-нижчий.

21. Соціальна ____________мобільність.

Суспільство людині

• Сукупність соціальних інститутів, суспільних

Організацій, соціальних

Навиків, якостей,

Інститути і технології ви

Зв'язана конкретна

Людина

Школа

Спілкування).

Етапи.

Сферах суспільного життя.

Еріксона та ін.

Життя будь-якого організму.

Соціологія конфлікту.

Речливість своїх інтересів.

Цю проблему.

Об’єктивні і суб’єктивні.

Розв’язання.

Передконфліктна ситуація.

Безпосередньо конфлікт.

Поведінку людей.

Вирішення конфлікту.

Завершення інциденту.

Післяконфліктна стадія.

Стадія.

Боротьба.

Конфлікту.

Міжнародного права.

Зі співробітниками.

Полягає в

Інформації, що

Складні з

Емпіричного соціологічного

Використання.

Спостереження.

Категорії.

Внутрішні установки та ін.

Категорії персоналу.

Інтенсивність мобільності.

Велике практичне значення.

Створюються

Форму

Праця),

Виробництва,

Предметної праці.

Гігієнічних

Нормальні і

Шкідливі

Загрозу

Саме людське життя.

Основними

Психологічну

Праці,

Джерело багатства і доходів

Неможливість працювати.

Відстоювати свої права.

Правова держава є

Честь і гідність людини.

Обов'язки.

Правові наслідки.

Юридичну відповідальність.

Правопорушення кваліфікуються за:

а) ступенем суспільної небезпеки — на злочини і провини;

б) належністю норм права, які порушуються, до відповідних галу-

зей права: кримінальні, цивільні, адміністративні і т. ін.);

в) колом осіб — особові і колективні;

г) за характером правових приписів — нормативно-правові і

Дисциплінарні.

Спосіб життя.

Предметом соціологічного дослідження культури може бути:

Її вид, що

розглядаються у взаємодії з іншими суспільними системами;

Іншими елементами

Досвіду

Надприродне. Функції

Найважливіших.

Статусу.

Предмет соціології молоді охоплює такі аспекти:

— вироблення понятійно-категоріального апарату для.визначення

сутності молоді, специфіки її життєдіяльності у суспільстві;

— опис стану та виявлення динаміки ціннісних орієнтацій молоді;

— вивчення процесів формування політичних, моральних,

професійних і естетичних інтересів та позицій;

— вивчення чинників, які впливають на формування свідомості та

реальної поведінки різних груп молоді;

— визначення поняття «молодь» та встановлення її вікових меж;

Або кровній спорідненості.

Цілісності.

Відношення, навіть

Соціологія особистості.

Соціалізації.

Особистість – інтегральна (цілісна) сукупність соціальних

Середовищем.

Приналежності до соціуму.

Заклад або пошук роботи

Криза середини життя (приблизно 45 років). Людина оглядається

Соціологічних даних.

Соціологічне спостереження,

Контрольованих умовах.

Цінність у соціології.

Життя.

Комуністичні.

Соціологія освіти.

Приємності та задоволення.

Діяльності.

Інформація.

Суспільства.

Сусідство та ін.).

Конів, правил та стандартів

Інтегративна та інноваційна

Терапевтична

Соціальним процесом

Соціа льна змі на - процес появи нових рис і елементів в соціальних

Соціологічна система Конта

Саму соціологію О. Конт поділяв на дві основні частини:

Соціальну статику,

Соціальну динаміку.

Анемічне.

Фактором, а першопричиною

Самогубств.

Самобутності.

Національних культур.

Живими дітьми.

Політична культура

Незалежницькою.

Проблеми сучасної сімї

Любов.

Визначеного і складного.

Промислові).

Приємності та задоволення.

Законослухняну поведінку.

Україні.

Брахманізм.

Новому Заповіті 27 книг.

Земель.

Корану.

Православних міщан.

Братство (1544 р

Молоді.

Віри тощо.

Роззброєння.

Світ і людину.

Населення.

Слова в Україні.

Подобное.

Соціальну статику,

Соціальну динаміку.

Суспільства.

В Україні.

Суспільства.

У роботі "Загальна соціологія" М. Шаповал аналізує основні поняття

Актів.

Актуальності в наш час.

Та федерацію.

Прав

Монархії та республіки.

Від населення (підданих).

Вирішення конфліктів в них.

Основну умову його життя.

Тейлорівська теорія. Головний мотив трудової діяльності –

Вважав себе українцем.

Легітимності та співпраці.

Глобальному рівнях.

Визначення сутність та зміст соціології.

Соціологія – це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну

систему. Деякі науковці вважають, що поняття суспільства

формується зі здатністю людей відокремлювати себе від

природи. По мірі дорослішання людина стає індивідом, а

взаємодія індивідів – це соціум. В широкому розумінні соціум є

суспільство “тут і тепер”, і чим більше соціумів, тим складніше

між ними відносини. Будь-яка група, хоч як вона організована,

виконує свої функції та переслідує якісь конкретні цілі. До

суспільних наук відносяться історія, психологія тощо. Специфіка

соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона

вивчає суспільство під особливим кутом зору – крізь призму

соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст

соціальної реальності. Суспільство – дуже складне й

багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає

соціальну сферу життя суспільства – область соціальних

відносин як відносин між більш чи менш широкими

спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих

спільнот. У центрі соціального життя – взаємодія людей, а

індивід і група – сукупність соціальних зв’язків, що породжують

складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство,

культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина

тощо. Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення

самої сутності суспільного життя до розуміння сутності

соціального зв’язку. Соціальний зв’язок – те, що змушує людей

гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія

вивчає в суспільстві лише соціальне.