Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

10-й клас

(35 год, 1 год. на тиждень)

 

Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія

(19 год.)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ (3 год.) Поняття культури мовлення і спілкування. Спілкування як обмін інформацією. Професійне спілкування. Особливості усного й писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні. Контактне й дистантне спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування. Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприйняття, розуміння, відтворення, створення інформації. Вимоги до культури мовлення: змістовність, логічна послідовність, багатство мовних засобів, виразність, точність, доречність, правильність. Особливості національного мовленнєвого етикету. Етичні норми мовленнєвої культури. Етика професійного спілкування. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Сприйняття чужого мовлення Аудіювання (2 год.) Аудіювання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення. Слухання й розуміння текстів професійної тематики. Визначення ключових слів, виділення термінів у текстах професійної тематики. Складання плану почутого, тез, конспекту, тематичні виписки, цитати. Цільове аудіювання із визначеним завданням. Прослуховування аудіатекстів з метою підготовки власного виступу.   Читання (2 год.) Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення з використанням способів поглибленого, ознайомлювального, швидкого читання, читання-сканування. Виділення ключових фраз і слів у прочитаному. Визначення пізнавальної цінності прочитаного. Аналіз використаних автором мовних засобів. Створення власних висловлювань Говоріння (5 год.) Монологічне мовлення. Види робіт: Переказ прослуханого монологічного висловлювання. Переказ прочитаного тексту на професійну тему. Переказ із творчим завданням. Розгорнуте повідомлення в науковому, публіцистичному стилях за попередньо складеними планом, тезами, конспектом. Виступ публіцистичного характеру. Відповідь на екзамені. Діалогічне мовлення. Види робіт: Складання і розігрування діалогів до запропонованих ситуацій у дистантному й контактному спілкуванні. Моделювання телефонної розмови. Виступ під час бесіди, дискусії, полеміки.   Письмо (5 год.) Види робіт: Переказ із творчим завданням. План усного виступу на суспільно-політичну тему. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух. Тематичні виписки, тези, конспект прочитаної науково-популярної статті (за профілем). Бібліографія. Вітальний адрес. Реферат. Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до профілю класу винахідника, ученого, дослідника, конструктора). Редагування тексту. Вітальна промова. Ділові папери: Доручення. Анотація. Офіційний лист.   ПЕРЕКЛАД (2 год.) Переклад текстів різних стилів, типів, жанрів. Синхронний переклад текстів на професійну тематику, сприйманих слухом.

Учень: розуміє сутність спілкування як важливої форми взаємодії людей, розрізняє його види; знає особливості усного й писемного мовлення; монологічного й діалогічного, контактного й дистантного; оперує відомостями про мовлення і спілкування, зокрема професійне; використовує вербальні й невербальні засоби спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності; дотримується норм культури мовлення; дотримується норм українського мовленнєвого етикету.   сприймає усне мовлення за допомогою слуху; виділяє ключові слова, терміни, визначати предмет мовлення, основну тезу в прослуханому тексті; складає план почутого, тези, конспектує, робить тематичні виписки, визначає стиль, тип, жанр мовлення; використовує прослухані думки у власних висловлюваннях; виконує вправи на удосконалення пам’яті, умінь аналізувати почуте, уміння слухати критично.   сприймає адекватно писемне мовлення за допомогою зору; удосконалює навички різних способів читання; виділяє ключові фрази і слова; визначає актуальну інформацію в прочитаному, засвоювати її; аналізує зміст, структуру, мовне оформлення тексту; удосконалює навички читання; виконує переглядове, ознайомлювальне читання довідкової, науково-популярної літератури.     створює власні діалогічні й монологічні висловлювання відповідно до прийнятих вимог, аналізує, удосконалює власне мовлення.   доцільно обирає мовленнєві засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації; усвідомлює причини комунікативних помилок.   складає план, тези, готує конспект статті, здійснює самоконтроль і самокорекцію. уміє створювати тексти різних функціонально-смислових типів, стилів і жанрів; оцінює усні й письмові висловлювання з позицій мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань; володіє прийомами вдосконалення й редагування текстів.     Перекладає тексти, добираючи відповідні до теми й мети висловлювання мовні засоби.

 

Мовна змістова лінія

(16 год.)

Зміст навчання

Основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів

ВСТУП(1 год.) Функції мови і мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості.   ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, МОРФОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ (11 год.) Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення, значущих частин слова, слів, словосполучень, речень. Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови. Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м′якого знака, апострофа. Стилістичні засоби фонетики. Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості значущих частин слова. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору. Абревіатури в науковому стилі. Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Роль фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Словники й довідкова література. Електронні словники. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.   Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні особливості. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника. ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ(3 год.) Удосконалення правописної грамотності: правильне використання в писемному мовленні під час відтворення і створення висловлювань відомих орфограм і пунктограм. Складні випадки правопису різних частин мови: написання імен по батькові, прізвищ. .     ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ (1 год.)

Учень: знає, яку роль відіграє мова у формуванні й самовираженні особистості; обґрунтовує власне ставлення до ук-раїнської мови   Учень: знає рівні мовної системи, визначає стилістичні функції в тексті звуків мови; значущих частин слова, слів, словосполучень, речень; використовує засоби милозвучності володіє нормами української літературної вимови, орфографічними нормами, стилістичними засобами фонетики; користується орфоепічним, орфографічним словниками;   визначає орфограми в значущих частинах слова; визначає способи творення слів, стилістичні засоби словотвору;   доречно використовує в мовленні лексичні одиниці — професійні, слова, терміни, власне українську лексику, синоніми як засоби урізноманітнення й увиразнення мовлення, фразеологізми в професійному мовленні, визначає стилістичні функції лексичних і фразеологічних одиниць; користується довідковою літературою й лексикографічними виданнями, електронними словниками, мережею Інтернет в оволодінні мовою й мовленням; укладає термінологічні словнички на основі тлумачного, галузевих словників; доречно використовує в мовленні різні частини мови, визначає й комунікативно доцільно вживає в мовленні стилістичні можливості частин мови, дотримується норм літературної мови.   аналізує писемне мовлення, удосконалює правописну грамотність.

Міжпредметні зв’язки

Абревіатури в науковому стилі. Власні географічні назви. Форми числівника на уроках географії, хімії, біології, фізики, математики. Дієприкметники, дієприслівники в наукових текстах (географія, біологія, хімія, математика, фізика).

Діяльнісна змістова лінія

Мовленнєва змістова лінія

(20 год.)

Зміст навчання

Основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАЦІЯ (3 год.) Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з метою інформаційного обміну та взаємовпливу. Усне й писемне ділове спілкування. Дотримання ознак культури мовлення – важлива передумова ефективної комунікації. Комунікація в професійній сфері. Особистість і комунікативна діяльність. Комунікабельність як риса характеру людини. Етика професійного спілкування. Модель вербальної комунікації: адресант (автор висловлювання), повідомлення, створене в певних умовах спілкування, адресат (той, кому адресоване повідомлення). Використання вербального й невербального коду (засобу передачі інформації) в комунікації. Міжкультурна комунікація і професійна діяльність. Універсальне й національне в міжкультурній комунікації. Символіка в міжмовній комунікації. Основи риторики (5 год.) Риторика як наука й мистецтво: наука про переконливе, впливове, ефективне мовлення; мистецтво самореалізації мовної особистості. Риторичні вимоги до мовця. Імідж оратора. Професійний імідж. Підготовка промови: систематична підготовка і підготовка до конкретного виступу. Вибір теми, цільова установка, характеристика аудиторії, добір матеріалу, його систематизація, відбір аргументів, виклад теми, контроль і корекція виступу, аналіз власної діяльності і поведінки аудиторії. Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями тощо. Етика полемічної майстерності. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Сприйняття чужого мовлення Аудіювання (2 год.) Аудіювання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення, записаних на різних носіях інформації. Читання (2 год.) Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення. Визначення пізнавальної цінності прочитаного. Оцінка використаних автором мовних засобів, аналіз структури тексту.   Створення власного мовлення Говоріння (2 год.) Монологічне мовлення. Види робіт: Переказ тексту на професійну тему із творчим завданням. Діалогічне мовлення. Види робіт: Складання і розігрування діалогів до запропонованих ситуацій на професійну тему. Виступ на семінарах, зборах, конференціях. Переговори   Письмо (5 год.) Види робіт: Звіт про виконану роботу. Переказ із творчим завданням. Конспект публічного виступу. Конспектування висловлювання, що сприймаються на слух. Стаття Відгук про телепередачу. Твір на морально-етичну тему Ділові папери Протокол Витяг із протоколу Переклад (1 год.) Переклад текстів різних стилів, типів, жанрів. Синхронний переклад текстів на професійну тематику, сприйманих слухом.

Учень:   знає поняття комунікації, ділового спілкування; дотримується вимог культури мовлення з метою ефективної комунікації; моделює ситуації професійного спілкування з дотриманням етики професійного спілкування;   знає особливості міжкультурної комунікації, ураховує їх під час спілкування;   уникає й виправляє комунікативні помилки під час спілкування.         Учень: знає відомості про риторику як науку й мистецтво, усвідомлює роль риторики в самореалізації особистості; знає основні відомості про зародження, розвиток риторики, роль риторики в житті суспільства й окремої людини; розуміє залежність мовленнєвої поведінки людини від сприйняття картини світу за допомогою мовних одиниць; аналізує мовленнєву ситуацію, умови спілкування, поведінку учасників спілкування; володіє голосом, правильною артикуляцією, невербальними засобами з метою реалізації мети спілкування й активізації уваги слухачів, правильно вибирає місце для виступу, відстань до слухачів; здійснює систематичну підготовку до висловлювань та підготовку до конкретного виступу; правильно обирає тему, визначає цільову настанову, добирає мовний матеріал, розташовує його в певній послідовності; проголошує промову, слідкує за реакцією слухачів, коригує виступ у разі потреби; сприймає усне мовлення за допомогою слуху; складає план почутого, тези, робить тематичні виписки, визначає стиль, тип, жанр мовлення; сприймає писемне мовлення за допомогою зору; удосконалює навички різних способів читання; визначає актуальну інформацію в прочитаному, засвоює її; аналізує зміст, структуру, мовне оформлення тексту; удосконалює навички різних способів читання.     створює власні діалогічні й монологічні висловлювання відповідно до прийнятих вимог, аналізує, удосконалює власне мовлення,   коригує усні виступи залежно від реакції аудиторії.     виконує письмові роботи відповідно до українського правопису.   здійснює переклад текстів, добираючи відповідні темі й меті висловлювання мовні засоби.

 

Мовна змістова лінія

(15 год.)

 

Зміст навчання

Основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів

ВСТУП (1 год.) Українська мова у світі. Українська діаспора. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ, ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ (9 год.) Найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації: словосполучення і речення, синтаксичні зв′язки в них. Класифікація речень за будовою. Стилістичні особливості простих і складних речень. Синтаксичні норми. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Інтонування різних видів простих речень Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень. Інтонування різних видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми в простому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі. Пунктуаційний аналіз. Способи цитування. Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Текст у професійному спілкуванні. Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи зв’язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення. Основні види переробки тексту. Орфографічно-пунктуаційний практикум (4 год.) Удосконалення правописної грамотності: правильне використання в писемному мовленні під час відтворення і створення висловлювань відомих орфограм і пунктограм.   ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ (1 год.)

Усвідомлює роль української мови в світі, розвиток української мови в діаспорі;   визначає стилістичні особливості синтаксичних одиниць, аналізувати словосполучення і речення з погляду їх структури і комунікативного призначення, доречно використовує в усному й писемному мовленні словосполучення і речення; дотримується синтаксичних норм; здійснює редагування тексту з пунктуаційними помилками; здійснює синтаксичний і пунктуаційний аналіз речень з метою обґрунтування постановки розділових знаків; використовує цитати у власному усному й писемному мовленні.     оперує основними поняттями лінгвістики тексту, переробляє тексти відповідно до визначеної мети; виділяє в тексті складне синтаксичне ціле, здійснює актуальне (комунікативне) членування речення, визначає способи зв’язку речень у тексті; аналізує тексти різних стилів, типів і жанрів; переробляє тексти відповідно до отриманого завдання.   удосконалює правописні уміння й навички, культуру писемного мовлення.

Діяльнісна змістова лінія

Критерії оцінювання

Діалогічне мовлення

1. Перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

—складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

—самостійно досягати комунікативної мети;

—використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

—дотримуватися теми спілкування;

—додержуватися правил спілкування;

—дотримуватися норм літературної мови;

—демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його оцінюванні.

Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здій­снюється таким чином: учитель пропонує двом учням вибрати одну із запропонованих тем чи мовленнєвих ситуацій (теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати її й обговорити із товаришем перед класом у формі діалогу протягом 3-5 хвилин. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів учнів.

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями. Обсяг діалогу визначається так:

Клас	Орієнтовна кількість реплік для двох учнів
10-й	14-16 реплік
11-й	16-18 реплік

 

Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що належать до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

4. Оцінювання.

Критерії оцінювання

Рівень	Бали	Характеристика складених учнями діалогів
Початковий (Бали цього рівня одер­жують учні, успіхи яких у самостій­ному скла­данні діало­гу поки що незначні)		В учня виникають значні труднощі у підтриманні ді­алогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише «так» чи «ні» або аналогічними уривчастими речен­нями ствердного чи заперечного характеру.
	Учень відповідає на елементарні запитання коротки­ми репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам досягти комунікативної мети не може.
	Учень бере участь у діалозі за найпростішою за зміс­том мовленнєвою ситуацією, може не лише відпові­дати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного ха­рактеру. Проте комунікативна мета досягається ним лише частково.
Середній (Балів цього рівня заслу­говують уч­ні, які досягли певних результатів у складанні діалогу за двома-чо­тирма показника­ми з несклад­ної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)		Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не врахо­вують належним чином ситуацію спілкування, не від­значаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.
	Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, додержується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комуніка­тивної мети, проте допускає відхилення від теми, мов­лення його характеризується стереотипністю, недостат­ньою різноманітністю і потребує істотної корекції тощо.
	Учень успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовни­ми, відповідають основним правилам поведінки у роз­мові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостій­ності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кіль­кість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
Достатній (Балів цього рівня заслу­говують учні, які само­стій­но, у цілому вправно за більшістю кри­те­ріїв склали ді­алог з теми, що містить певну проб­лему, проде­монструва­ли належну культуру спілкування, проте за де­якими з кри­теріїв (від 2-х до 4-х) їх мовлення ще містить певні недо­ліки)		Діалогічне мовлення учня за своїм змістом спрямову­ється на розв'язання певної проблеми, загалом є зміс­товним, набирає деяких рис невимушеності; з'явля­ються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержу­ються, але ще є істотні недоліки (за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми, по­милки в мовному оформленні реплік тощо.
	Учень загалом вправно бере участь у діалозі за ситу­ацією, що містить певну проблему, досягаючи кому­нікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх за допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з'являються елементи оцінних характерис­тик, узагальнень, що базуються на використанні при­слів'їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (3-ма).
	Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлюють думки, вияв­ляють вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незго­ди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко вира­жається особиста позиція співбесідників, аргумента­ція не відзначається оригінальністю тощо.
Високий (Балів цього рівня заслу­говують уч­ні, які продемон­стру­вали високу культуру спілкування, переконливо аргументую­чи свої дум­ки з приводу проблемної теми, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; змо­гли зістави­ти різні по­гляди на той самий пред­мет, навести аргументи «за» і «про­ти» в їх об­говоренні тощо)		Учні складають діалог за проблемною ситуацією, де­монструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляють готовність уважно і доброзичли­во вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержуються правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформ­лення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним із критеріїв можливі певні недоліки.
	Учні складають діалог, самостійно обравши аспект за­пропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргу­ментують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявля­ють повагу до думки іншого; структура діалогу, мов­не оформлення реплік діалогу відповідає нормам.
	Учні складають глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запро­понованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і добро­зичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати ціка­ві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий пред­мет; здатні змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; додержуються правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.

 

Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на дос­від учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматич­них (морфологічних, синтаксичних), стилістичних, орфоепічних, акцен­тологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

Монологічне мовлення

III. Читання

Контрольну перевірку читання вголос в 10-11 класах не здійснюється.

Читання мовчки

1. Перевіряється здатність учнів:

а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам'ятовувати після одного прочитування:

—фактичний зміст;

—причинно-наслідкові зв'язки;

—тему і основну думку;

—виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;

б) давати оцінку прочитаному.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за одним із варіантів.

Варіант перший: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений кожним учнем на читання з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один із них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Варіант другий: учні одержують видрукувані запитання та ва­ріанти відповідей на них і відзначають «галочкою» правильний, з їхнього погляду, варіант.

У 10-11 класах учням пропонується 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв'язків, окремих мовних особливостей (пе­реносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відобра­жених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тек­сти різних стилів, типів, жанрів мовлення, що включають моно­логічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порів­няно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас	Обсяг тексту для читання мовчки
художнього стилю	інших стилів
10-й	810-900 слів	600-660 слів
11-й	900-990 слів	660-720 слів

 

3.Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, що запропонований для читання, та швидкість читання.

4.Оцінювання: Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової пере­вірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється дво­ма балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (напри­клад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із урахуван­ням таких норм:

Клас	Швидкість читання мовчки (слів за хвилину)
10-й	150-300
11-й	160-330

 

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижча, ніж міні­мальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. На­приклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 11 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру та належну швидкість читання). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти перевірку додатково з тим, щоб одержати відповідний бал.

Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

10-й клас

(35 год, 1 год. на тиждень)

 

Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія

(19 год.)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ (3 год.) Поняття культури мовлення і спілкування. Спілкування як обмін інформацією. Професійне спілкування. Особливості усного й писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні. Контактне й дистантне спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування. Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприйняття, розуміння, відтворення, створення інформації. Вимоги до культури мовлення: змістовність, логічна послідовність, багатство мовних засобів, виразність, точність, доречність, правильність. Особливості національного мовленнєвого етикету. Етичні норми мовленнєвої культури. Етика професійного спілкування. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Сприйняття чужого мовлення Аудіювання (2 год.) Аудіювання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення. Слухання й розуміння текстів професійної тематики. Визначення ключових слів, виділення термінів у текстах професійної тематики. Складання плану почутого, тез, конспекту, тематичні виписки, цитати. Цільове аудіювання із визначеним завданням. Прослуховування аудіатекстів з метою підготовки власного виступу.   Читання (2 год.) Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення з використанням способів поглибленого, ознайомлювального, швидкого читання, читання-сканування. Виділення ключових фраз і слів у прочитаному. Визначення пізнавальної цінності прочитаного. Аналіз використаних автором мовних засобів. Створення власних висловлювань Говоріння (5 год.) Монологічне мовлення. Види робіт: Переказ прослуханого монологічного висловлювання. Переказ прочитаного тексту на професійну тему. Переказ із творчим завданням. Розгорнуте повідомлення в науковому, публіцистичному стилях за попередньо складеними планом, тезами, конспектом. Виступ публіцистичного характеру. Відповідь на екзамені. Діалогічне мовлення. Види робіт: Складання і розігрування діалогів до запропонованих ситуацій у дистантному й контактному спілкуванні. Моделювання телефонної розмови. Виступ під час бесіди, дискусії, полеміки.   Письмо (5 год.) Види робіт: Переказ із творчим завданням. План усного виступу на суспільно-політичну тему. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух. Тематичні виписки, тези, конспект прочитаної науково-популярної статті (за профілем). Бібліографія. Вітальний адрес. Реферат. Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до профілю класу винахідника, ученого, дослідника, конструктора). Редагування тексту. Вітальна промова. Ділові папери: Доручення. Анотація. Офіційний лист.   ПЕРЕКЛАД (2 год.) Переклад текстів різних стилів, типів, жанрів. Синхронний переклад текстів на професійну тематику, сприйманих слухом.

Учень: розуміє сутність спілкування як важливої форми взаємодії людей, розрізняє його види; знає особливості усного й писемного мовлення; монологічного й діалогічного, контактного й дистантного; оперує відомостями про мовлення і спілкування, зокрема професійне; використовує вербальні й невербальні засоби спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності; дотримується норм культури мовлення; дотримується норм українського мовленнєвого етикету.   сприймає усне мовлення за допомогою слуху; виділяє ключові слова, терміни, визначати предмет мовлення, основну тезу в прослуханому тексті; складає план почутого, тези, конспектує, робить тематичні виписки, визначає стиль, тип, жанр мовлення; використовує прослухані думки у власних висловлюваннях; виконує вправи на удосконалення пам’яті, умінь аналізувати почуте, уміння слухати критично.   сприймає адекватно писемне мовлення за допомогою зору; удосконалює навички різних способів читання; виділяє ключові фрази і слова; визначає актуальну інформацію в прочитаному, засвоювати її; аналізує зміст, структуру, мовне оформлення тексту; удосконалює навички читання; виконує переглядове, ознайомлювальне читання довідкової, науково-популярної літератури.     створює власні діалогічні й монологічні висловлювання відповідно до прийнятих вимог, аналізує, удосконалює власне мовлення.   доцільно обирає мовленнєві засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації; усвідомлює причини комунікативних помилок.   складає план, тези, готує конспект статті, здійснює самоконтроль і самокорекцію. уміє створювати тексти різних функціонально-смислових типів, стилів і жанрів; оцінює усні й письмові висловлювання з позицій мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань; володіє прийомами вдосконалення й редагування текстів.     Перекладає тексти, добираючи відповідні до теми й мети висловлювання мовні засоби.

 

Мовна змістова лінія

(16 год.)

Зміст навчання

Основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів

ВСТУП(1 год.) Функції мови і мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості.   ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, МОРФОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ (11 год.) Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення, значущих частин слова, слів, словосполучень, речень. Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови. Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м′якого знака, апострофа. Стилістичні засоби фонетики. Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості значущих частин слова. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору. Абревіатури в науковому стилі. Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни. В