ТОП 10:

Сприятливим, несприятливим, нейтральним, позитивно чи



Негативно впливати на самопочуття людини.Найважливіші ознаки

сприятливого соціально-психологічного клімату групи (колективу):•

довіра та взємовимогливість членів групи один до одного;•

доброзичливість і ділові претензії;• вільне висловлювання думок

щодо справ колективу чи поведінки окремих осіб;• відсутність

Тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за ними права

приймати рішення, значущі для справ колективу;• достатня

Поінформованість членів колективу про завдання та стан справ у

колективі;• високі показники результатів діяльності;• низька

плинність кадрів;• високий рівень трудової дисципліни;•

Відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.

Загальні фактори формування соціально-психологічного клімату:•

організація й умови трудової діяльності;• специфіка й особливості

роботи органів управління та самоврядування;• стиль і

характерологічні форми керівництва;• чисельність групи тощо.

Вирізняють такі основні фактори формування соціально-

психологічного клімату:

• фактори макросередовища;• фактори мікросередовища.

Отже, основними факторами, які впливають на стан соціально-

Психологічного клімату в колективі, є зміст праці та ступінь

Задоволення людей роботою; умови праці та побуту, задоволеність

Ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків

Зі співробітниками.

Основні методи соціологічних досліджень.

Важливіша особливість емпіричного соціологічного дослідження

Полягає в

Тому, що використовуються специфічні методи збирання

Інформації, що

Дозволяє вести якісний аналіз соціальних проблем, включаючи

Складні з

Них, становище суспільної думки, особливості суспільної, групової

Свідомості людей та ін.Виділяється чотири основних методи

Емпіричного соціологічного

Дослідження: аналіз документів, спостереження, опит і соціальний

Експеримент, що розділяються в залежності від становлення фактів

Свідомості, а також способу їх фіксації, шляхи та методи їх

Використання.

Процес обробки даних соціологічного дослідження включає

такі етапи:

• кодування отриманої інформації; введення інформації в

комп'ютер;

• перевірка введених даних;

• обчислення та аналіз результатів.

Аналіз даних передбачає побудову таблиць, обчислення

Статистичних показників, перевірку гіпотез, побудову нових ознак

Тощо. Первинні дані упорядковуються різними статистичними

методами, наприклад:

• групування;

• обчислення узагальнюючих параметрів та коефіцієнтів;

• кореляційний аналіз.

Метод спостереження в соціології.

Одним із методів, яким користуються соціологи для отримання

Інформації, є спостереження.Спостереження - це метод, за

Допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками.

Знання, отримане шляхом спостереження, має такі особливості:•

пов'язаність з дослідницькою метою та визначеними завданнями;•

передбачуваність чіткого планування;• фіксування отриманої

інформації у щоденниках або протоколах;• необхідність контролю

На обґрунтованість та сталість отриманих даних.

Найпоширенішою є класифікація спостережень в залежності від

Становища спостерігача на включене та невключене

Спостереження.

Включене спостереження передбачає входження у соціальне

Середовище, адаптацію до нього дослідника.

Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична, то активне

Втручання соціолога у події є доцільним. Створюючи нестандартні

Ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої

Дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити

Його стан. Перевагами : отримання яскравих, безпосередніх

Вражень, можливість краще зрозуміти вчинки. До недоліків

:дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати.

Невключене спостереження передбачає реєстрацію позицій

Дослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження

Здійснює ніби збоку.Невключене спостереження використовується

При дослідженні буденного життя, де об'єктами є люди, які

Реагують на поведінку спостерігача. Для того, щоб звести до

мінімуму вплив дослідника на об'єкт, необхідно:• добитися, щоб

люди не знали, що за ними спостерігають або забули про це;

Створити у людей хибне уявлення про мету спостереження.

Метод опитування в соціологічних дослідженнях.

Опитування - це найпоширеніший та незамінніший спосіб

Отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви,

Думки, події, результати людської діяльності тощо.

Цей метод є поширеним не тільки серед соціологів, а й серед

Журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з

Людьми. Специфіка соціологічного опитування у тому, що,

Опитавши певну кількість індивідів і зібравши їх суб'єктивні думки,

Дослідник з допомогою спеціальної дослідницької техніки та

Процедур отримує інформацію про соціально типову думку,

Виводить усереднену картину дійсності.Анкетне опитування -

Метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між

Дослідником і респондентом здійснюється за допомогою анкети.

Анкета - основний документ у анкетному опитуванні, являє собою

Впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких

Збирається первинна інформація.

Розрізняють такі різновиди анкетного опитування:

Анкетування індивідуальне, анкетування групове ,поштове

Анкетування ,пресове анкетування (у ЗМІ,експертне анкетування.

Іншим типом опитування є інтерв'ю. Інтерв'ю - метод здобуття

Соціологічної інформації, який полягає у безпосередньому

Спілкуванні дослідника та респондента.Виділяють такі різновиди

інтерв'ю:

Фіксоване (стандартизоване), фокусоване - такий різновид

Інтерв'ю, у якому респондента заздалегідь знайомлюють з

проблематикою бесіди;

Вільне (нестандартизоване, неформалізоване) - такий

Різновид інтерв'ю, у якому тема визначена заздалегідь, а

Інтерв'юер має відносну свободу у веденні бесіди.

квазі-інтерв'ю у фокус-групах - ретельно спланована дискусія,

Націлена на збір думок респондентів у неформальних обставинах.

Соціологія праці:предмет, об’єкт, функції, завдання та

Категорії.

Соціологія праці — це галузь соціології, спеціальна соціологічна

Теорія, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку, трудовий

Колектив як специфічну соціальну підсистему суспільства, його

Соціальні інститути, а також: соціальні спільності в сфері праці,

Соціальнотрудові відносини і процеси та закономірності, форми і

Методи цілеспрямованого впливу на них.

Предмет науки нами визначено так, що він «поєднує» п'ять

складових:

• соціальні верстви,• соціальні інститути в сфері праці,•

Соціально-трудові відносини,

• соціально-трудові процеси,• соціальне управління ними.

Суб'єкти праці — це соціальні верстви працівників, які беруть

Участь у трудовій діяльності (підприємці, менеджери, інженерно-

Технічні працівники, службовці, робітники тощо) і різняться своїм

Соціальним станом, положенням у трудових колективах

Завданнями соціології праці є:• вивчення та оптимізація

соціальної структури суспільства, трудової організації;• аналіз

ринку праці як регулятора мобільності трудових ресурсів;• пошук

Шляхів оптимальної реалізації трудового потенціалу сучасного

працівника;• оптимальне поєднання моральних і матеріальних

Стимулів та удосконалене ставлення до праці в умовах ринку;-

Вивчення причин і вироблення системи заходів для запобігання і

Вирішення трудових конфліктів та інше.Об'єктом соціології праці як

Спеціальної соціологічної теорії є праця як суспільно значиме

Явище зі всіма її ознаками, завдяки яким вона відрізняється від

Інших суспільних явищ.Функції.1. створення матеріально-

Культурних благ2. Забезпечення матеріального добробуту

Працівника і його сім'ї.3. Соціально-диференційна. соціальну

Неоднорідність і створює основу для формування соціальної

Структури як конкретного підприємства, так і суспільства загалом.4.

Статусна функція праці, яка зумовлена неоднаковим значенням у







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.93.75.242 (0.01 с.)