Економічні Виробнича, обмінна, адаптації, стимулююча,

Інтегративна та інноваційна

Освітні Професійно-економічна, трансляції та поширення

Цінностей, забезпечення історичної спадкоємності, соціалізації,

Інтегруюча, інноваційна, виховна, соціальної селекції

Сімейна Репродуктивна, виховна, соціалізації, комунікативна

Релігійна Поглиблення віри, комунікативна, інтегративна, психо-

Терапевтична

Соціальний процес, соціальні зміни, соціальний розвиток.

Соціальний процес - серія явищ чи взаємодій, які відбуваються в

Організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між

Складовими елементами спільноти. Найважливішими рисами

Соціальних процесів є їх загальність і зв'язок із суб'єктом, який

Здійснює процес. Ніщо не може відбуватись у суспільстві поза

Соціальним процесом

Соціа льна змі на - процес появи нових рис і елементів в соціальних

Структурах і в системах соціальних взаємостосунків.Саме поняття

Фіксує факт зрушення, зміни в широкому розумінні слова. Соціальні

Зміни відбуваються на рівні міжособистісних відносин, на рівні

Організацій та інститутів, малих і великихсоціальних груп, на

Місцевому, соціетальному та глобальному рівнях.

Соціальний розвиток — процес життєдіяльності людства та його

Складових частин у довкіллі.

Соціологічна система Конта

Саму соціологію О. Конт поділяв на дві основні частини:

Соціальну статику,

Соціальну динаміку.

Перша покликана вивчати умови існування і закони функціону-

Вання соціальних систем; друга — закони їхнього розвитку і зміни.

Соціальна статика, за Контом, — це, по суті, анатомія суспіль-

Ства, теорія суспільного порядку, найкращої організації суспільства,

Досягнення соціальної гармонії (консенсусу).

Суспільство він порівнює з живим організмом, що має різні органи,

Які виконують свої специфічні функції. Але точно так само, як не

Можна розглядати функціонування будь-якого окремого органа у

Відриві від цілісного організму, так і в суспільстві як соціальній

Системі не можна правильно зрозуміти окремі його структурні

Елементи поза його цілісністю

Соціальна динаміка О. Конта — це позитивна теорія суспільно-

Го розвитку. Не заперечуючи визначену роль у цьому й інших фак-

Торах, які Конт іменував вторинними (наприклад, клімат, раса, при-

Ріст населення, поділ праці), безумовний пріоритет він віддавав

Первинним — духовним, розумовим. Тому характер суспільства на

Кожному історичному етапі і напрямок його розвитку визначаються

В Конта «станом людських розумів».

Соціальні ролі, соціальні норми. Соціальна роль - це модель

Поведінки, очікувана від того, хто має зазначений соціальний

Статус. Роль - це дія в межах сукупності прав, привілеїв і обов'язків,

Які визначено статусом. Виконання соціальної ролі має відповідати

Усталеним у суспільстві нормам та очікуванням. Загалом людина

Сама обирає свої ролі, але деякі вже задані їй від народження.

Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації.

Множинність соціальних ролей, що їх виконує індивід, призводить

До виникнення рольових конфліктів, які найчастіше є боротьбою

мотивів діяльності. Рольові конфлікти зводять до двох типів: •

міжособистісні, • внутрішньоособистісні - Досвід свідчить, що

Дуже невелика кількість ролей вільна від внутрішньої напруги та

Конфліктів. Якщо конфлікт загострюється, це може призвести до

Відмови від виконання рольових обов'язків, до внутрішнього

Стресу. Соціальні норми - це правила вироблені суспільством, чи

Групою людей у процесі їхньої життєдіяльності. Соціальні норми

Поділяються на моральні, правові, релігійні, корпоративні, сімейні,

Естетичні. Також до соціальних норм відносять звичаї та традиції.

Соціологічна концепція самогубства Е.Дюркгейма.

Самогубством називається кожен смертний випадок,

Безпосередньо чи опосередковано є результатом позитивного чи

Негативного вчинку, здійсненого самим потерпілим, яrщо останній

Знав про результати, що його очікували.

Розглядав його в зв'язку зі змінами в структурі суспільства і

соціальних умов, зокрема:

• сімейних,

• релігійних,

• національних і т. п.

Він виходив зі специфічних станів суспільної свідомості, що

Пояснюють характер взаємин індивіда і соціальної групи.

Він виділяв три типи самогубств:

1) егоїстичне;

2) альтруїстичне;

Анемічне.

Перший тип самогубства, за Дюркгеймом, полягає в розриві со-

Ціальних зв'язків між індивідом і групою. Як вважає Дюркгейм,

Коли люди об'єднані і пов'язані любов'ю з тією групою, до якої

Вони належать, то вони легко жертвують своїми інтересами заради

Загальної мети і з великою завзятістю борються за своє існування.

Дюркгейм приходить до висновку, що егоїзм є не допоміжним

Фактором, а першопричиною

Альтруїстичне самогубство виступає в Дюркгейма своєрідною

Зворотною стороною егоїстичного. коли людина відокремилася від

суспільства, то в неї легко зароджується думка покінчити із собою;

Те ж саме відбувається з нею і в тому випадку, коли громадськість

Цілком і без залишку поглинає її індивідуальність

Нарешті, самогубства викликаються аномією, соціальною

Дезорганізацією, в результаті якої люди втрачають звичний спосіб

Життя і не можуть пристосуватися (адаптуватися) до нових соці-

Альних умов. Це особливо відноситься до періодів криз і соціаль-

Них потрясінь, коли валиться сформована ієрархія цінностей: одні

Люди раптово піднімаються, а інші утрачають свій соціальний стан,

Що породжує нестійкість суспільства в цілому і зростання числа

Самогубств.

Як профілактику самогубств він ставить завдання зміцнення со-

Ціальної солідарності груп, колективів, які оточують індивіда з усіх

Боків. Але де шукати ці нові соціально зміцнюючі зв'язки — зв'язки,

Що сприяють солідарності всіх членів. Головним засобом

Відродження соціальної солідарності, колективізму він бачить у

Зміцненні професійних корпорацій.

Вплив культури на соціалізацію особистості.

Найбільш повно місце і роль феномену культури реалізується

Завдяки важливим соціальним функціям, котрі культура

Виконувала і виконує в суспільстві. Кожний індивід стає, членом

Суспільства, а головне - особистістю тільки в процесі соціалізації,

Завдяки засвоєнню знань, умінь, навиків, мови, цінностей, норм,

Традицій, правил поведінки своєї соціальної групи і всього

Суспільства в ціломуСхематично соціалізацію можна зобразити як

систему "дитина – сім'я - людина". Саме в сім'ї дитина набуває

Перших ознак суспільного життя. Людина формується в процесі

Виховання. Дитина навчається, сприймає та набуває певних рис,

Знань та навиків.Створення та введення системи цінностей - інша

Форма впливу культури. Культура встановлює систему цінностей,

Визначає критерії. Сюди можна віднести не тільки навчання

Культурним нормам та освоєння соціальних ролей, але і передачу

Від батьків дітям соціальних цінностей, уявлень про те, що таке

Добро та зло, добре та погане тощо. Людина перш за все

Характеризується біологічними потребами, і їх вона задовольняє. В

Подальшому механізмі задоволення потреб виникають інтереси,

Цінності, бо реалізовуються вони різними шляхами, засобами,

Методами - формується вибір в інтересах і засобах.

Основні проблеми сучасної культури та їх характеристика.

Національна культура виникає одночасно з іншими націо-

Нальними культурами як реакція на розширення міжнародної

Взаємодії зовнішнім асимілюючим фактором. Національне й ін-

Тернаціональне формуються в діалектичному зв'язку між собою.

Взаємодія національних культур ставить ряд проблем.

Проблему перегляду і реставрації вже, здавалося б,

Вирішених проблем. Сюди відносяться проблеми визначення

Приналежності шедеврів культури і культурної спадщини.

Співвідношення подальшої інтелігенції національних

культур і питання збереження і розвитку національної

Самобутності.

Проблема мови в багатонаціональній державі.

Проблема форм взаємодії національних культур у

Державах, що раніше складали єдине ціле (СРСР, ЧРСР, Югославія) і