ТОП 10:

Орієнтаційна; освітньо-виховна.



Пізнавально-освітня: Засвоєння надбань матеріальної і

Духовної культури, Оволодіння рідною мовою і вивчення

Іноземних мов, Вивчення літератури і мистецтва, їх розуміння,

Набугтя досвіду самостійної творчості

Творення і відтворення культури, передача соціальної

Спадковості :Творення і відтворення культурних цінностей (матері-

Альних і духовних), Зберігання і передача соціальної спадковості,

Соціальна трансляція ,Застосування і удосконалення людського

Досвіду

Регулятивно-аксеологічна:Формування правильного

Розуміння цінностей і моралі, Забезпечення відповідності особи со-

Ціальним нормам та ідеалам, Регулювання повсякденної поведінки

Людини в усіх сферах соціального життя

4.об'еднувальна (соборна):Забезпечення цілісності суспільства,

Об'єднання людей на основі усвідомлення приналежності доєдиної

Нації, народу,деріжави, Забезпечення наступності поколіньі

Культурно-історичної єдності суспільства

Соціологія релігії:предмет, основні категорії, функції.

Соціологія релігії — атеїстична/матеріалістична галузь соціології,

Що досліджує взаємодію релігії та суспільства, вплив релігії на

Соціальну поведінку індивідів, груп, спільнот. Функціонуючи на

Межі теології та соціології, вона розглядає релігію передусім як

Соціальний феномен (але зазвичай окремо від Бога, не звертаючи

На нього увагу, бо Він поза суспільством). Соціологія релігії – наука,

Що вивчає релігійні явища в лоні суспільства, і суспільні явища в

Лоні релігії. Центральна тема – взаємодія релігії і суспільства

Об’єкт: релігійний феномен та взаємовідносини між релігійним

Досвідом і соціальною структурою. Не віра чи благодать, але їх

Прояви (технічно - об’єктивізація) у певному суспільстві.

Нейтральна дисципліна, не приймає позиції ані „за”, ані „проти. ”

Головне для неї — соціальний вимір релігії, її вплив на соціальну

Поведінку. У сфері інтересів цієї галузі не релігія сама по собі, а те,

Як відбувається процес формування, функціонування релігійних

Об'єднань, інших інститутів, стосунки всередині них і між ними.

Поза межами її дослідження перебуває все, на чому зосереджена

Релігійна поведінка віруючих — Бог, трансцендентне,

Надприродне. Функції

Ілюзорно-компенсаторна. Релігія для віруючого – насамперед

компенсація (нехай навіть ілюзорна) усіх тягот його земного буття.

Регулятивну функцію. Як будь-яка інша сфера духовної культури,

Вона створює певну систему норм і цінностей

Функцію інтегрування . тобто функцію збереження і зміцнення

Існуючої соціальної системи.

Комунікативна функція , яка полягає в підтримуванні зв'язків між

Віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час

Релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побутових відносинах.

Соціологія молоді:предмет, об’єкт, основні завдання.

Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення,

Участі в суспільному житті перебувають у центрі уваги і на

Перехресті різних наук. Соціологія зараховує ці проблеми до

Найважливіших.

Соціологія молоді - галузь соціології, яка досліджує соціально-

Демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі

Переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан

Сімейної та позасімейної соціалізації, інтерналізації норм і

Цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей,

Статусу.

Предмет соціології молоді охоплює такі аспекти:

— вироблення понятійно-категоріального апарату для .визначення

сутності молоді, специфіки її життєдіяльності у суспільстві;

— опис стану та виявлення динаміки ціннісних орієнтацій молоді;

— вивчення процесів формування політичних, моральних,

професійних і естетичних інтересів та позицій;

— вивчення чинників, які впливають на формування свідомості та

реальної поведінки різних груп молоді;

— визначення поняття «молодь» та встановлення її вікових меж;

Головна мета соціології молоді полягає у тому, щоб на підставі

Узагальнюючого аналізу тенденцій формування й розвитку

Соціального обличчя молоді, умов її життєдіяльності виробити

Науково обґрунтовані методи та форми діяльності державних,

Громадських установ, які повинні регулювати соціальні процеси у

Молодіжному середовищі та управляти ними. Це дає змогу

Соціології молоді виконувати функції цілісного систематичного

Аналізу молоді, досліджувати її з позицій динамічних змін у всіх

Важливих сферах: у соціальній структурі, політичному,

Економічному, соціальному й духовному житті

Соціологія сімї. Предмет, об’єкт, функції завдання.

Соціологія сім’ї – галузь соціології, яка вивчає формування,

Розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно – сімейних відносин у

Конкретних культурних і соціально – економічних умовах.

Соціологія сім’ї зосереджує свою увагу на аналізі всієї сукупності

Важливих проблем, пов’язаних із сім’єю.

Предметом вивчення є:- загальні основи та принципи шлюбу і

Сім’ї;- взаємозв’язок сім’ї і суспільства;- типи соціальних

Відносин характерних для сім’ї;- фактори, що визначають

Чисельність і структуру сімейної спільності;- зв’язок сім’ї з

Іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;-

Інтеграція та дезінтеграція сім’ї;- умови життя сім’ї, етапи

Життєвого циклу сім’ї та ін.

Сім’я – це об’єднання людей, зв’язаних спільністю побуту та

Взаємною відповідальністю, об’єднання, що ґрунтується на шлюбі

Або кровній спорідненості.

Сім’я має два головних завдання: підтримка народжуваності і

Передання культури. Функції, які виконує сім’я, складають 4

Категорії:Біопсихічні функції (народження, сексуальна

Функція)Екологічні функції: матеріально-економічна, виробнича,

Господарча; споживацька; опікунськаСоціально-значучі функції

(статус і місце людини в суспільстві)Соціо-психологічні функції

(соціалізація, культура, відпочинок, емоційно-експресивна)

Процеси інтеграції та диференціації в соціології освіти.

Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як

Соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими

Соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації,

Соціальну політику в сфері освіти. Сучасна освіта перетворилася на

Диференційовану багатоступеневу систему, яка дає змогу людині

Постійно працювати і освоювати раніше набуті людством знання й

Навички. Сучасними дослідниками було виділено дві форми

Диференціації: рівневу (внутрішню), як сукупність прийомів та

Засобів навчання, що використовуються для забезпечення

Досягнення учнями різного рівня знань на основі врахування

Індивідуальних можливостей; профільну (зовнішню), яка

Передбачає навчання різних груп учнів за різними програмами та

планами, що відрізняються змістом, структурою, обсягом вимог до

Знань, умінь (О.І.Бугайов, А.П.Вороніна та ін.).

В ході розвитку системи освіти інтеграція та диференціація

Співіснують як два протилежних, але нерозривних явища,

Взаємодоповнюють одне одного(аналіз та синтез)

Інтеграція – це процес, який передбачає взаємопроникнення різних

Частин попереднього цілого, що супроводжується ускладненням,

Зміцненням зв’язків, що існують між ними, і обов’язковим

Створенням нових зв’язків. Такий процес веде до утворення нової

Цілісності.

Концепція влади в політичній соціології Вебера. Своєрідно

Витлумачив суть держави німецький вчений М.Вебер, який

розробив "політичну соціологію панування". Влада, за Вебером,

Означає можливість здійснення волі всередині певного соціального

Відношення, навіть

Всупереч опорові інших його учасників. Основною ознакою

Панування він вважав здатність апарату управління гарантувати

"порядок" наданій території шляхом погроз або й застосування

психічного й фізичного насильства. "Панування" розглядається в

Політичній соціології Вебера як особлива форма влади, як основний

Інститут у системі держави.Конкретно-історичний характер

Держави виявляється не тільки в її відповідній формаційній







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.214.113 (0.014 с.)