ТОП 10:

Моральних та інших цінностей життя, визначення свого місця в



ньому, свого власного призначення;

Функції навчання і виховання

М.Вебер «Протестантська етика і дух капіталізму»

Істотний внесок у соціологію релігії зробив Макс Вебер.

Найяскравіше та найконцентрованіше суть веберівської методології

Соціального аналізу явищ культури та релігії виявила себе в його

широко відомій праці "Протестантська етика та дух капіталізму". На

Думку Вебера, важливим чинником виникнення капіталізму був

розвиток "духу" раціональності, що виявилося у використанні

Методів бухгалтерського обліку в Промисловості. Ідеологічним

Прототипом цього буржуазного раціоналізму стала протестантська

Релігійна етика. Протестантизм у розумінні Вебера є однією з

причин деяких характерних рис капіталістичної цивілізації, одним з

Джерел раціонального стилю життя, звідки й ведуть свій родовід

"дух" капіталізму та наука Нового часу. Згідно з Вебером, поняття

Аскетизму набуло у кальвіністів нового значення, а саме: замість

Непродуктивних в економічному відношенні вправ (пост,

Самобичування, паломництво до святих місць тощо), яких вимагав

Католицький середньовічний аскетизм, аскетизм кальвіністів

Передбачав діяльне, трудове життя, поєднане з обмеженням

Споживання та розкоші, що не могло не потягти за собою

Утворення та зростання капіталів.

Соціально політичне вчення платона та арістотеля

Платон висунув завершену систему політичного устрою

Суспільства. Він вважав, що душі кожної людини притаманні три

Компоненти: розум, афекти і прагнення, але їх співвідношення в

Кожній людині різні. Перемога розуму над пристрастями

Досягається через навчання і виховання. А що не кожна людина

Може побороти свої пристрасті, то необхідними стають держава та

Закони. Держава має на основі закону забезпечити природжені

Потреби людей, наділити громадян матеріальними благами,

Організувати виховання та розвиток душі й тіла, згуртувати людей і

Захищати їх своїми засобами. Головне зло суспільства - людський

Егоїзм, що породжується комерціалізацією людських відносин. У

Побудові ідеального типу держави Платон виходив з учення про

Душу й етику. Він виділяє в етиці три чесноти - мудрість,

Мужність,самовладання, а за їх інтегративний вираз визнає

Доброчесність, що їх урівноважує. Ідеальна держава має узгодити

Особисту доброчесність із суспільною справедливістю, а це

Можливо тоді, коли соц. структура відповідає типам душ.

Найвищий щабель - філософи-правителі. Другий щабель займають

Воїни-охоронці. Третій щабель - це люди, які повинні

Забезпечувати потреби суспільства і жити в послуху і покорі

Сенс життя людини, за Арістотелем полягає в досягненні

Вищого блага через діяльність.

Арістотель вивчав проблеми дозвілля і вільного часу, розгляда-

Ючи їх як невід'ємну складову життя людини. Дозвілля - це не

Просто вільний час, а час, заповнений різноманітними заняттями —

Філ умоспогляданням, іграми та вправами, забавами, мистецтвом,

Музикою, бесідами та спілкуваннями, що породжують відчуття

Приємності та задоволення.

Розглядаючи цінності, Арістотель людське життя характеризує

Як вищу цінність, а доброчинність розміщає на найвищому місці

Шкали цінностей. Цінність державних діячів він визначає за їхніми

Інтелектуальними та фізичними можливостями.

Вищою формою суспільного життя, за Арістотелем, є поліс

(місто-держава), оскільки в ньому права та обов'язки громадян

Юридичне оформлені й підпорядковані спільному інтересу, а сама

Людина е «істотою політичною», тобто такою, яка не може існувати

Поза полісом, поза межами суспільства. Арістотель класифікував

Громадян полісу за майновим станом на клас «надто заможних»,

Клас «украй нужденних» та проміжний, або «серединний» клас.

Соціологія громадської думки

Громадська думка є одним з явищ суспільного життя, яке викликає

Постійний та глибокий інтерес. Соціологія громадської думки—

Спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської

Думки як соціальної інституції суспільства, її природу як одного із

Станів масової свідомості; структуру, функції і закономірності

Функціонування громадської думки, методику та організацію її

Дослідження, а також використання громадської думки в

Соціальному управлінні, політичній, економічній, ідеологічній

Діяльності.

Функції:— формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є

Не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю

інтересів, цілісністю;

— постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи

Суспільства проблем, ситуацій;— її характеризують інтенсивність

Поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна

Спрямованість;— може виражатися як у вербальних судженнях, так

І в реальній поведінці;— часто є конфліктною.

Сучасна типологія суспільств.

Марксистська типологія суспільств відома із середини XIX ст.

Згідно з нею, існують п'ять типів суспільств, сутнісні риси яких

Зумовлені способом виробництва: первісні, рабовласницькі,

Феодальні, капіталістичні та комуністичні.

Технократична типологія суспільств набула особливої

Популярності в другій половині XX ст. Згідно з нею виділяють три

Типи суспільств: 1) до індустріальні, що ґрунтуються на сіль-

Ськогосподарській цивілізації, а їхня технологічна основа - ручна

Праця; 2) індустріальні, які ґрунтуються на індустріальній цивілі-

Зації, а технологічна їх основа - машинна праця; 3)

Постіндустріальні, котрі базуються на інформаційно-комп'ютерній

Цивілізації, а технологічну основу їх становлять знання й

Інформація.

Історична типологія суспільств. Згідно з нею, виокремлюють

Два типи суспільств: ранні (суспільства мисливців, збирачів,

скотарські, аграрні, традиційні) та сучасні типи: • суспільства

першого світу суспільства другого світу • суспільства третього світу -

Індія, африканські та південноамериканські країни; • "нові"

Індустріальні країни - Бразилія, Мексика, Гонконг,

Типологія суспільств світу за політичними режимами, згідно з

Якою виділяються демократичні, авторитарні й тоталітарні

Суспільства.

Наприкінці XX ст. набула популярності макросоціологічна

____________концепція "золотого мільярду", згідно з якою існують

Високорозвинуті суспільства за рахунок матеріального ви-

Робництва, що насамперед здатні забезпечити своїм членам (а це

Приблизно мільярд населення Землі) гідне життя, та решта

Суспільств, які становлять джерело дешевої сировини та дешевої

Робочої сили для високорозвинутих суспільств.

Соціальні інститути та їх роль. Основні типи. Функції та

Структурні елементи. Соціальний інститут - це стійкий комплекс

Формальних і неформальних норм, правил, принципів, які

Регулюють різні сфери людської життєдіяльності й організовують їх

У систему соціальних статусів та ролей. Інтеграція індивідів у

Соціальне об'єднання (групу, спільноту чи суспільство) передбачає

Не лише зацікавленість людей у створенні таких зв'язків, але й

Наявність можливостей комунікацій - спільної цілісно-нормативної

Системи, мови тощо. Соціальний інститут виникає та функціонує,

Задовольняючи якусь соціальну потребу. Коли ця потреба стає

Незначною чи зовсім зникає, то поступово зникає і соціальний

Інститут, який її задовольняв. їх п'ять — інститут сім'ї та шлюбу

(сім’я, материнство, шлюб, батьківство, діти…); • - економічні

інститути (власність, ринок, гроші, з\п), виробництво - політичні

Інститути (держава, суд, армія, пп), держава; - інститут освіти

(наука, освіта, виховання); • - інститут релігії.

Соціальні інститути можуть бути формальними та

Неформальними. У межах формальних інститутів взаємодія

Суб'єктів відбувається на основі законів і правових актів,

Формальних регламентів, правил та постанов. Неформальні

Інститути, незважаючи на досить чітку регламентацію, не мають

Формально закріплених законів, правил, норм (наприклад, дружба,

Сусідство та ін.).

Функції : політичні Розподіл політичної влади; підтримка за-

Конів, правил та стандартів







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.4.76 (0.01 с.)